Міни підвішують на волосінь з гачками,
Женевський центр гуманітарного розмінування ( GICHD ) і Стокгольмський інститут миру ( SIPRI ) опублікували звіт , з якого випливає , що в минулому році Україна увійшла в першу п'ятірку країн за кількістю жертв від мін . Виною цьому є бойові дії на Донбасі . За інформацією Генштабу , з початку війни на Сході від хв постраждали понад 1800 осіб , серед яких як військові , так і цивільні особи . А розмінування територій може зайняти від 15 до 20 років .
СУМНЕ ЛІДЕРСТВО.Женевський центр гуманітарного розмінування є однією з міжнародних організацій , яка допомагає Україні позбавлятися від смертельних небезпек війни . Нещодавно GICHD спільно з SIPRI оприлюднили звіт , з якого випливає , що Афганістан , Камбоджа , Малі , Пакистан і Україна в минулому році стали лідерами за кількістю людей , які загинули від мін .
В Малі в 2015 році відбувся найбільший " мінний " інцидент , коли внаслідок підриву мікроавтобуса загинули четверо і отримали поранення 28 осіб . А в 2016 році, за даними GICHD , схожа ситуація трапилася вже в Донецькій області , коли на міні підірвався мікроавтобус , через що постраждали 15 мирних жителів ( мабуть , мова йде про інцидент під Мар'їнкою 10 лютого 2016 року; за офіційними даними , тоді загинули три людини . – Авт . )
Фахівці Женевського і Стокгольмського центрів підрахували , що в 2016 році в Україні сталося 37 випадків підриву на мінах ( на 48 % більше , ніж в 2015-му ) , в результаті яких 43 людини загинули і 58 отримали поранення ( на 4 % більше , ніж роком раніше ) . Всього ж в світі в минулому році зафіксовано 181 випадок підриву на мінах . В результаті постраждали 423 людини , з яких 195 загинули . Тобто на частку нашої країни припадає 20 % всіх зареєстрованих " мінних " інцидентів і 24 % всіх людей , які постраждали від розривів мін в минулому році на планеті .
Як уточнив спікер Генштабу з питань АТО полковник Влад Волошин , з 2014 року в зоні бойових дій відбулося 500 різних підривів . У 350 випадках вибухали саморобні пристрої . Постраждали понад 1000 цивільних осіб і понад 800 військовослужбовців . 170 бійців загинули і близько 650 отримали поранення . Пошкоджено понад 100 одиниць військової техніки .
ПРОБЛЕМА НА ДЕСЯТИРІЧЧЯ.Проблема розмінування територій на Донбасі виникла з самого початку військового конфлікту, в 2014 році. Зовсім недавно, 11 травня, за повідомленням прес-центру штабу АТО, під час розмінування підірвалася група саперів однієї з механізованих бригад, що діє на донецькому напрямку. Один військовослужбовець загинув, а другий був госпіталізований. Ще раніше, 23 квітня, на території, підконтрольній бойовикам так званої "ЛНР" в Луганській області, на міні підірвався автомобільний патруль спостерігачів ОБСЄ. В результаті один представник місії загинув і двоє отримали поранення.
Квітневий інцидент з представниками ОБСЄ викликав міжнародний скандал . Перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ( СММ ) ОБСЄ в Україні Олександр Хуг закликав негайно почати розмінування територій , щоб не допустити загибелі людей , які живуть уздовж лінії розмежування . " Міни та снаряди повинні бути вилучені . Крім того , сторони повинні надати карти , де вони ( міни та снаряди . – Авт . ) повинні бути чітко позначені " , – заявив Олександр Хуг .
Втім, за оцінками фахівців, гуманітарне розмінування (по суті майже не відрізняється від військового, але ведеться фахівцями служб з питань надзвичайних ситуацій) може зайняти десятки років. Заступник координатора проектів ОБСЄ в Україні Джеффрі Ерліх навів досвід Хорватії, де і через 20 років після війни розмінування триває. А заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука назвав термін приблизно в 15 років. "Скільки для цього знадобиться коштів – важко навіть прогнозувати. Тій же Хорватії на це було потрібно $ 550 млн", – уточнив Тука.
МІННА ВІЙНА.Потреби України дійсно дуже великі . Як повідомив полковник Влад Волошин , з початку бойових дій групи розмінування ЗСУ , ДСНС і Держспецслужби транспорту знешкодили на Донбасі понад 250 тисяч вибухонебезпечних предметів , очистили понад 1000 км доріг , 650 км залізничних шляхів і майже півтори тисячі різних об'єктів .
"У 2016 році почався етап так званого нетехнического обстеження, яке є обов'язковою складовою гуманітарного розмінування. Обстеження проводиться за участю некомерційних організацій і охоплює понад 12,5 тис. квадратних кілометрів звільнених від бойовиків територій Донецької і Луганської областей. Ми прийшли до висновку, що 7 тисяч гектарів справді забруднені вибухонебезпечними предметами", – розповів Влад Волошин.
Представник однієї з таких некомерційних організацій, британської HALO Trust, Юрій Шаграманян зазначає, що найбільше мін закладено біля Маріуполя, Краматорська, Слов'янська та Станиці Луганської. "Крім того, там дуже багато снарядів", – додав Шаграманян.
Ситуацію ж в так званій сірій зоні, тобто між позиціями воюючих сторін, Влад Волошин називає "мінною війною". "Йде війна розтяжок і різних мінно-вибухових пристроїв. В основному Росія використовує різні протипіхотні пластикові міни", – уточнив полковник Волошин. За його словами, використання російською стороною протипіхотних мін пов'язано з тим, що РФ не приєдналася до Оттавської конвенції про заборону застосування подібного виду зброї.
Серед іншого українським військовим доводиться мати справу з протипіхотними осколковими загороджувальними мінами ОЗМ-72, які при спрацьовуванні підскакують на 70-80 см над землею, розриваючись на сотні вражаючих елементів. Але і звичайні розтяжки, за словами Влада Волошина, також "еволюціонували". Якщо зазвичай їх слід шукати під ногами, то на Донбасі бойовики навчилися встановлювати їх прямо над головою. Особливо уважним треба бути в міській забудові. Офіцер згадав випадок в Майорську, де в приміщеннях залізничної станції сапери виявили гранату РГД, підвішену приблизно в двох метрах над підлогою. З неї звисали рибальські гачки. "Ці гачки чіплялися за одяг людини, що проходить під нею, після чого граната повинна була впасти людині прямо за комір і вибухнути", – пояснив Волошин.
За його словами, досить багато і мін-пасток. Наприклад, слід бути дуже обережним, коли бачиш на землі книгу, порожню пластикову пляшку або будь-який інший предмет. При спробі його взяти або просто відкинути ногою може статися вибух. "Пекельна машина" може спрацювати і абсолютно несподівано, наприклад, якщо людина, обстежуючи приміщення, випадково наступить на якусь дошку.
Втім, і українські військові встановлюють свої розтяжки. За словами Влада Волошина, одна з них, змонтована з гранати Ф-1, спрацювала в тому ж Майорську.