За систематичний булінг - 40 годин громадських робіт. Фото: pixabay
Вже зовсім скоро в Україні почнуть карати за цькування в школах – Верховна Рада ухвалила закон про протидію булінгу. "Сегодня" розібралася, як каратимуть хуліганів і де у закону слабкі місця..
Злочин і кара
Над законом про протидію булінгу працювали 17 нардепів з різних фракцій ВР, а голоси за нього віддали 228 парламентарів. Нововведення насамперед стосується фізичного чи морального насильства над школярами, але покарати можуть і за знущання над учителем. Серед основних ознак булінгу депутати виділяють заподіяння психічної або фізичної шкоди, наявність кривдника, жертви і спостерігача, а також систематичність цькування. При цьому каратимуть і в тих випадках, коли жертва відчуває приниження, страх, тривогу або їй доводиться підкорятися інтересам кривдника. Записали до булінгу і соціальну ізоляцію потерпілого – бойкот.
За все це каратимуть гривнею – за перший проступок загрожує штраф до 1700 грн. Щоправда, суд може призначити і 40 годин громадських робіт. Якщо ж дитину цькувала група школярів або вони роблять це повторно, штраф збільшиться вдвічі. Обсяг громадських робіт теж зросте до 60 годин. У разі якщо булеру немає 16 років, покарання ляже на плечі його батьків. Продумали автори закону покарання і для співробітників школи, які замовчують цькування. Якщо вчитель або директор школи не сповістить про правопорушення поліцейським, їх теж оштрафують на 1700 грн.
Слабкі місця
Дитячий психолог Катерина Гольцберг вітає новий закон і сподівається, що він дозволить домогтися для дітей в школах безпеки. Але попереджає: буде ще багато роботи для шкіл і уряду, щоб нові правила почали працювати. Директор київської школи №148 Сергій Горбачов звертає увагу, що в законі немає однозначного визначення "булінг", і це відкриває простір для шантажу і маніпуляцій. Експерт Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко називає закон неоднозначним і попереджає: навряд чи він зупинить цькування в школах вже завтра.
"Складно уявити, як притягнути до відповідальності за такий поширений вид цькування, як, наприклад, бойкот. Та й довести, завдяки чиїм конкретно діям було "заподіяно шкоду психічному або фізичному здоров'ю потерпілого", складно. Хоча мета закону все ж не карати, а запобігти цькуванню. І якщо в результаті його існування 20% булерів (саме стільки не розуміють, що вони завдають шкоди жертві, і вважають цькування просто жартом) зупиняться, то закон уже буде суперефективним", – резюмує експерт.
Нардепи: "Педагогів теж цькують"
Один з авторів закону, нардеп від БПП Олександр Співаковський зазначає – за інформацією дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), з булінгом в Україні стикалося близько 67% дітей.
"Найуразливіші до булінгу сором'язливі, з зразковою поведінкою діти, а також ті, хто в силу життєвих обставин "замкнулися в собі". Але зазначу, що часто булінгу з боку підлітків піддаються не тільки діти, а й дорослі – викладачі, технічні працівники і інший персонал, – пояснює він. – Булінг дуже негативно позначається на психічному здоров'ї дитини, залишаючи психологічні травми на все життя. Це в майбутньому може призвести до неспроможності батьків, які в дитинстві зазнали булінг, неможливості для них будувати повноцінні відносини з іншими людьми і виховувати власних дітей".
Його колега Оксана Білозір, яка також працювала над новим законом зазначає, що там прописані не тільки штрафи. Тепер школи проводитимуть профілактику, розглядати заяви про випадки булінгу і публікувати на своїх сайтах правила поведінки в школі.
Водночас нагадаємо, що експерти сумніваються, що штрафи за булінг допоможуть виправити ситуацію . У світі піддається цькуванню близько 150 млн дітей – кожен другий учень віком від 13 до 15 років.