За затримку зарплат в Україні хочуть ввести штрафи

Українських роботодавців хочуть жорсткіше карати за затримку виплат заробітної плати. Мінсоцполітики підготувало законопроект, за яким, якщо затримка становитиме більше 15 днів, вмикатиметься "лічильник" у вигляді пені. Наразі документ опублікований для загального обговорення. Втім, фінаналітики кажуть, що, навіть якщо закон про пеню ухвалять, це мало допоможе самим працівникам.

Пропозиції та реалії

За інформацією Директорату норм і соцстандартів гідної праці міністерства, головних нововведень в законопроекті три. Перше – працівник, якому на 15 днів затримали зарплату або аванс, має право не ходити на роботу, письмово повідомивши про це роботодавця за два дні до демаршу. Законно звільнити працівника за прогул в цьому випадку не можуть, більш того, зобов'язані сплатити кожен день відсутності в розмірі 2/3 його середньої зарплати. Друге – через 15 днів за кожен день прострочення на нараховану, але не виплачену зарплату нараховується пеня в розмірі облікової ставки Нацбанку (18% річних). Тобто при затримці мінзарплати на місяць мінімальний заробіток в 3723 грн збільшиться на 27 грн. Третє – при банкрутстві підприємства працівникові зобов'язані додатково виплатити три його зарплати. Розробники законопроекту впевнені, що запропоновані заходи посилять конституційні права працівників на своєчасне та повне отримання зарплати. Якщо його ухвалять цього року, то набуде чинності з 1 січня 2020 року.

Зараз за прострочення виплати заробленого закон теж передбачає серйозні санкції до роботодавця: від штрафів в розмірі 1-3 мінзарплати до кримінальної відповідальності – можна потрапити до в'язниці на два роки. Але, за словами юриста Володимир Столітнього, ці норми працюють погано, оскільки працівнику потрібно подавати до суду, щоб роботодавця оштрафували або завели на нього кримінальне провадження.

"Такі кримінальні справи мають слабку судову перспективу, бо складно довести умисел, тобто що зарплату затримали свідомо, особливо якщо на рахунку фірми немає грошей. Тобто свого часу депутати прийняли свідомо не працюючу норму, – каже Столітній. – Тому якщо вже працівники судяться, то зазвичай за свої кровні, а не з метою покарати господаря. А нова норма, якщо її затвердять депутати, стане працювати автоматично".

Перспективи

У комітеті ВР з питань соцполітики нам відповіли, що законопроект соціально спрямований, але про перспективу його ухвалення можна говорити, коли документ потрапить до парламенту. Експерти очікують, що закон ухвалять ще до виборів, оскільки він захищає найманих працівників, яких у нас майже 80% з тих, хто трудиться, а не спрямований на користь бізнесу або держструктур.

"Але ефект для працівників буде незначний, оскільки, по-перше, сума пені невелика, по-друге, якщо бізнес йде погано і грошей у фірми на рахунку немає, то від додаткових санкцій до роботодавця вони навряд чи з'являться, – аналізує президент "Украналітцентру" Олександр Охріменко. – Та й мало хто з працівників стане при затримці зарплати конфліктувати з "начальством", демонстративно не виходячи на роботу, бо розуміє, що можливі заходи у відповідь".

Столітній, навпаки, впевнений, що отримання права не працювати, поки не сплатять, стане серйозним важелем тиску на роботодавця. Але тільки за умови, якщо застрайкує весь цех або відділ, а не одинаки.

Борги: не було виплачено майже 3 млрд гривень

Проблема заборгованості за зарплатами в Україні серйозна – за даними Держстату, за вересень 2018 р. борги збільшилася на 6,5%, досягнувши 2,889 млрд грн. Всього з початку року накопичено 521 млн грн боргів (+22%). Борги збільшилися за рахунок економічно активних підприємств, а ось у економічно неактивних фірм і у підприємств-банкрутів борги зменшилися за рахунок продажу їх майна та поступової виплати зарплати звільненим працівникам. Левова частка недоїмки припадає на промисловість – 2,269 млрд грн (78,5%), а найкраще платять в готельному бізнесі та громадському харчуванні – там боргів всього на 2 млн грн (0,7%). По регіонах найбільше зростання заборгованості в Хмельницькій (на 64,5%), Кіровоградській (43,7%) і Волинській (34,9%) областях. У п'яти регіонах борги за 9 місяців зменшилися – це Рівненська (на 9,1%), Житомирська (8,7%), Вінницька (2%), Запорізька (0,6%) і Черкаська (0,2%) області. При цьому, незважаючи на збільшення боргів, середня зарплата по Україні продовжує зростати. З початку року номінальні (без урахування інфляції, що становила за січень-вересень 5,6%) заробітки збільшилися на 1331 грн, або на 17,2%, перевищивши 9000 грн (9042 грн/міс.). А ось темпи зростання реальної зарплати, тобто з урахуванням інфляції, порівняно з січнем майже не змінилися – всього на +0,6%. Найвищі зарплати у фінансовій сфері – 15 956 тис. грн, найнижчі в медицині – 5730 грн.