Верховна Рада прийняла за основу проект закону про реінтеграцію Донбасу і продовжила його особливий статус. Фото: Михайло Соколов/ТАСС
На початку жовтня Верховна Рада України прийняла за основу законопроект про реінтеграцію Донбасу. Трохи пізніше депутати підтримали за основу та в цілому президентський законопроект про продовження особливого статусу Донбасу. Після прийняття цих законодавчих ініціатив на Україну з критикою обрушилася Росія – нібито, вони суперечать Мінським угодам. Втім, подібні заяви для РФ стали вже традиційними, змінюються лише інформаційні приводи, а на реальній імплементації угод вони не позначаться, зазначають політичні експерти.
Позиція Росії: ці законопроекти суперечать Мінським угодам
У Росії заявили, що ухвалення закону про реінтеграцію Донбасу суперечить Мінським угодам, а те, що самі угоди в ньому не згадуються, а Росія названа країною-агресором, є неприйнятним.
"Цей закон, точніше поки що законопроект, наскільки ми розуміємо і маємо інформацію, носить вельми декларативний характер. Там міститься стаття, де РФ називається агресором, і також там не міститься жодної згадки про Мінські домовленості. Чисто з юридичної точки зору, безумовно, таке формулювання ні де-юре, ні де-факто не може бути для нас прийнятним", – заявив прес-секретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков.
Водночас Пєсков заявив, що продовження "особливого статусу" для ОРДЛО "важливо", бо закінчення строку дії попереднього закону викликало у всіх заклопотаність.
Про те, що, як вважає російська сторона, закон про реінтеграцію Донбасу "явно суперечить Мінським угодам і підриває мирне врегулювання", сказав і міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови з головою Держдепартаменту США Рексом Тіллерсоном.
Втім, на цьому гучні заяви російської сторони не закінчилися. 17 жовтня в Москві відбувся "круглий стіл", участь в якому взяв голова комісії Ради Федерації з інформаційної політики та взаємодії із засобами масової інформації Олексій Пушков, представники т.зв. "ДНР" і "ЛНР" і російські політологи. Темою для обговорення стали перспективи розвитку мінського процесу після продовження особливого статусу Донбасу.
Так, як заявив Пушков, зайнята ЄС позиція веде до "заморожування конфлікту на Донбасі". Більш того, на його думку, це влаштовує не тільки Євросоюз, але і Київ. Так, Пушков впевнений, що продовження бойових дій на Донбасі нібито вигідно президенту України Петру Порошенку, щоб "підтримувати його популярність напередодні виборів, що падає". А ЄС не переглядатиме підхід до виконання Мінських угод нібито для того, щоб уникнути ризику розколу в умовах, викликаних внутрішніми проблемами, заявив він.
Також, як упевнений Пушков, позиція ЄС щодо якнайшвидшої передачі Україні контролю над кордоном як головного елемента виконання Мінських угод теж є неприйнятною. Більш того, російський держдіяч впевнений, що це фактична блокада угод, адже в списку передача контролю на кордоні – дев'ятий пункт, тоді як в Європі наполягають на його виконанні після припинення бойових дій.
Крім того, учасники зустрічі говорили і про можливу миротворчу місію ООН на Донбасі. На думку керівника Центру політичної кон'юнктури Олексія Чеснакова, Україна "маніпулює місією", щоб не виконувати Мінські угоди, а українське бачення її реалізації взагалі нібито призведе до повного невиконання цих домовленостей.
Не залишився осторонь і постпред РФ при ОБСЄ Олександр Лукашевич, який теж заявив, що прийняті проекти законів щодо Донбасу повністю суперечать Мінським угодам, а українська влада свої зобов'язання щодо них не виконує.
Експерти: Подібні заяви Росії не нові і є спробою дискредитувати Україну
Як розповів сайту "Сегодня" політолог Володимир Фесенко, така риторика Росії спрямована на законопроект про реінтеграцію Донбасу. Щодо законодавчої ініціативи про продовження особливого статусу такої критики якраз немає.
"Один із законів якраз спрямований на те, щоб Мінські угоди продовжували діяти – продовження закону про особливий порядок місцевого самоврядування від 2014 року. І тут якраз немає ніякої особливої критики. Інша справа, що Росія хоче безстрокового продовження, а ми продовжили тільки на рік. Але це тільки для того, щоб залишити для себе свободу маневру, тому що Мінські угоди повинна виконувати і Росія. А з її боку як раз виконання немає. Я маю на увазі насамперед виведення російських військ, військової техніки тощо", – сказав Фесенко.
Стосовно ж реакції Росії на ухвалення в першому читанні закону про реінтеграцію Донбасу, то її викликали дві норми цієї ініціативи – про те, що непідконтрольні Україні території є тимчасово окупованими, і про те, що факт цієї окупації є наслідком російської агресії, зазначає політолог.
У Росії ж стверджують, що вони ні до чого, – каже експерт. – Вони вважають, що вони посередники в Мінських угодах. У нас інша позиція. Ми маємо повне право, як суверенна держава, зафіксувати факт російської агресії".
Більш того, в такій риториці Росія вірна собі: щоразу, коли виникає якась суперечка, подібні заяви повторюються, зазначає директор Інституту соціально-політичного проектування "Діалог" Андрій Миселюк. Єдине, що змінюється – інформаційні приводи.
"Україна, зазвичай, говорить, що Росія не виконує Мінські угоди, тому що не виконуються безпекові пункти, тривають обстріли і т.д. А Росія у відповідь каже, що це Україна не виконує угоди, тому що не виконує політичні пункти, – каже Миселюк. – Тут знову йдеться про політичні пункти, Росія каже, що Україна вже не так виконує. А "не так" – це не так, як потрібно їй".
На думку Фесенка, у таких заяв представників РФ є і пропагандистські мотиви, і прагнення дискредитувати Україну, звинуватити її в порушенні Мінських угод. Але для України російська позиція не є визначальною, важливо те, що до цієї ситуації з розумінням ставляться інші учасники переговорів, які є реальними посередниками.
Стосовно можливої миротворчої місії ООН на Донбасі, Росія сама підтримала ідею про її введення. Але сама ця ідея з'явилася якраз тому, що не виконуються Мінські угоди, зазначає Фесенко.
"Треба забезпечувати реальне припинення вогню, реальне виведення військ і техніки, іноземних військових формувань із зони конфлікту, як це передбачено Мінськими угодами. Про цю норму чомусь в Росії не люблять згадувати, а це одне з ключових (положень. – Ред.) в мінських угодах", – зазначає Фесенко.
Більш того, миротворці на Донбасі потрібні і для того, щоб забезпечити безпеку під час виборів. Також миротворці на час припинення вогню і проведення виборів візьмуть на себе контроль над українсько-російським кордоном, зазначає Фесенко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Говорячи про послідовність виконання Мінських угод, яку згадував на "круглому столі" Пушков, Миселюк зазначає – логіка Росії в тому, що вона акцентує увагу на тому, що вигідно їй.
"Якщо Росії вигідні якісь політичні пункти, наприклад, амністія бойовиків, визначення статусу т.зв." ДНР "і" ЛНР ", то вони на цих пунктах наполягають, не звертаючи уваги на те, що вони в порядку йдуть теж не першим і не другим", – говорить він.
Так, перший пункт Мінських угод передбачає припинення вогню, а другий – відведення важкого озброєння.
Незважаючи на це, на думку політичних експертів, в майбутньому на процес розв'язання конфлікту на Донбасі така риторика Росії не вплине.
"Наслідки будуть тільки для внутрішньої російської аудиторії. В черговий раз посилюється і тримається на плаву меседж про те, що Росія робить "все, що можливо" для врегулювання "громадянської війни", як вони це називають, на Сході України", – каже Миселюк.
Більш того, як зазначає Фесенко, з Мінських угод Росія не виходитиме.
Нагадаємо, 6 жовтня Верховна Рада підтримала президентський законопроект про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької і Луганської областей за основу і в цілому.
Президентський законопроект про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях парламент прийняв за основу. В цілому він може бути прийнятий в листопаді, розповіла народний депутат від БПП Ірина Фріз.