"Верховний суд" Криму заборонив діяльність Меджлісу. Фото: RFE/RL
Днями "Верховний суд" окупованого Криму визнав Меджліс кримськотатарського народу "екстремістською" організацією і заборонив його діяльність в Росії. Цьому передувало рішення "прокурора" Криму Наталії Поклонский про припинення діяльності Меджлісу. Крім того, Поклонська звернулася в "Верховний суд" Криму з позовом про заборону діяльності організації на підставі нібито ведення нею екстремістського діяльності, а Мін'юст Росії включив Меджліс до переліку організацій, діяльність яких припинена в зв'язку з екстремізмом.
Як вважає глава Меджлісу народний депутат від БПП Рефат Чубаров, "прийняття цього "рішення" стало можливим виключно за вказівкою Кремля".
"Прийняте рішення "про призупинення діяльності Меджлісу кримських татар" пані Поклонскої, особою, яка незаконно виконує функції "прокурора" в умовах тимчасового окупованого Криму, безумовно, є спочатку нікчемним, однак буде забезпечуватися каральними органами Російської Федерації, що окупувала Крим", – написав Чубаров на своїй сторінці в Фейсбук.
За фактом цієї заборони прокуратурою Автономної Республіки Крим (знаходиться в будівлі Генпрокуратури в Києві) було відкрито кримінальне провадження. Як відзначають у відомстві, заборона діяльності Меджлісу свідчить про продовження репресій проти кримськотатарського народу і всіх громадян, які протистоять тимчасової окупації території України з боку Російської Федерації так званими "прокуратурою Республіки Крим" і органами влади.
У свою чергу, президент України Петро Порошенко назвав заборону Меджлісу "відновленням сталінської політики" і звернувся в зв'язку з таким рішенням до міжнародного співтовариства. Крім того, український парламент закликав міжнародне співтовариство засудити подібні дії Росії.
Реакція міжнародного співтовариства на заборону діяльності Меджлісу також була вкрай негативною. У Європейському Союзі вважають це рішення наступом на права кримських татар в цілому і закликають негайно забезпечити повну відповідність міжнародним стандартам у сфері прав людини. Держдепартамент США також закликав владу Росії переглянути рішення про заборону Меджлісу. Втім, як заявили відразу ж в Кремлі, Росія скасовувати його не має наміру.
Подібне рішення щодо Меджлісу було очікуваним, вважає політолог Володимир Фесенко. Діяльність організації і так вже давно здійснюється за межами Криму, оскільки ключові її діячі, яким окупаційна влада заборонила в'їзд на півострів, знаходяться на материковій Україні. Тепер, припускає експерт, може скластися така ситуація, що на материковій Україні буде діяти легальний Меджліс, а частина активістів організації на півострові будуть займатися своєю діяльністю в підпіллі.
"На жаль, ситуація дуже погана. "Закручування гайок" йде по повній програмі. Кримські татари будуть реагувати по-різному. Частина адаптується до нової ситуації, відходить від політики, а частина буде незадоволена, буде співчувати Меджлісу, але, все-таки, не робитиме якихось активних дій. Ну а частина активістів піде в підпілля", – говорить Фесенко.
Крім того, деяким активістам щоб уникнути арештів доведеться переїхати на материкову Україну, припускає він.
Про те, що діяльність представницького органу кримських татар буде продовжена, говорить і заступник голови Меджлісу Наріман Джелаль.
"Ми цього очікували. Але я впевнений, що Меджліс кримськотатарського народу продовжить свою діяльність за межами Криму. Ті ж, хто залишається в Криму, думаю, визначаться зі своєю подальшою долею і зобов'язаннями взятими на площі в Хансараї в 2013 році", – написав він на сторінці в соцмережі.
При цьому, що склалася з кримськими татарами ситуацію необхідно використовувати на міжнародній арені, зокрема, для продовження політики санкцій проти Росії, говорить Володимир Фесенко.
"Зараз треба максимально використовувати цю ситуацію – прояв того, що Росія не готова до жодних реальних компромісів, тому наївно очікувати від Росії, що вона буде виконувати Мінські домовленості, що Росія схильна до компромісів. На прикладі кримських татар ми бачимо "закручування гайок" і відсутність будь-яких компромісів. І це ми повинні використовувати як аргумент, зокрема в ситуації з мінським переговорним процесом, і це повинно бути дуже жорстким аргументом для продовження політики санкцій проти Росії", – сказав Фесенко.
Більш того, в результаті заборони Меджлісу також може бути розширений список санкцій західних країн тими людьми, які зараз активно беруть участь в репресіях кримських татар, вважає експерт.
У самій же організації, тим часом, був оголошений надзвичайний режим діяльності органів національного самоврядування кримськотатарського народу в умовах тимчасової окупації Криму. Про це заявив голова Меджлісу Рефат Чубаров.
"Я, як голова Меджлісу, спираючись на рішення Меджлісу від 19 лютого 2016 року, видав розпорядження про введення надзвичайного режиму діяльності органів національного самоврядування кримськотатарського народу в умовах тимчасової окупації Криму", – сказав він.
Чубаров зазначив, що, згідно з розпорядженням, з 26 квітня вводиться надзвичайний режим діяльності делегатів Курултаю кримськотатарського народу, Меджлісу кримськотатарського народу, його членів і інших органів, що обираються Курултаєм кримськотатарського народу.
Також, за словами Чубарова, центральний офіс Меджлісу буде розташований в Києві.
Нагадаємо, раніше Рефат Чубаров повідомив, що під репресії можуть потрапити більше 2,5 тис. осіб, які є членами більш ніж 250 селищних, міських і сільських Меджлісу.
"У нас є більш ніж 250 Меджлісів, це селищні, міські, сільські та все це налічує більш ніж 2500 людей, але все це обрані кримськими татарами люди. І тепер, якщо це рішення окупаційної влади, що само по собі буде злочинним, але вони його будуть реалізувати, оскільки вони контролюють Крим, якщо вони віднесуть це рішення безпосередньо щодо людей, то вони повинні як мінімум репресувати 2500 людей, бо вони з їх підходами є екстремістами", – сказав він.