/ Фото: AFP
1700 гривень штрафу загрожує магазинам за поширення поліетиленових пакетів. Таке покарання передбачається за законопроектом, який депутати вже ухвалили в першому читанні, щоб зменшити обсяги пластика, що потрапляє в природу. Як обходитися без кульочків і чому торговельні мережі відмовляються продавати продукти у власну тару, вирішили з'ясувати новини "Сьогодні".
"Завжди із собою ношу сумочку. І в мене ще є купа маленьких сумочок", – каже Олена Колесник, екоактивістка.
Жінка сповідує свідоме споживання і взагалі не користується поліетиленовими кульками. Овочі, фрукти та сипкі продукти фасує в спеціальні багаторазові мішечки. Здобу просить класти в паперові пакети.
"Прошу, щоб мені поклали щипцями в мій пакетик, і це не проблема. Насправді в тих магазинах, де я купую солодке, ця штука нормально працює", – зазначає екоактивістка.
Крупи Олена купує на вагу або ті, що упаковані в паперові пачки. Тому що поліетиленові неможливо використовувати повторно. Як і надлегкі кульки. Щоб їх стало менше, Верховна Рада в першому читанні прийняла законопроект, що забороняє продаж пластикових пакетів.
"Якщо ми не переробляємо пластик і не створюємо комплексу заходів, щоб стати на шлях до цього, пластик буде просто накопичуватися. Відповідно, це звалища", – каже Катерина Журбас, еколог.
Але документ створює колізію – він дозволяє використання поліетилену для м'яса, риби і сипких продуктів. Тобто покласти ці продукти у власну тару не можна.
"Працівники магазинів не хочуть іти назустріч екосвідомим людям, тому що в правилах написано", – скаржиться Олена Колесник, екоактивістка.
Ці правила – уже інший закон, який забезпечує гігієну продуктів харчування. Так магазини перестраховуються, пояснює юрист Наталія Пухальська:
"Сталося, наприклад, харчове отруєння. Потім дуже важко буде довести, що цей продукт став небезпечним, саме тому, що був упакований у тару споживача".
У Брюсселі, наприклад, торговельні мережі на свій розсуд вирішують відпускати товар у тару покупця. Спираються на те, скільки прикрих випадків було до цього. Клієнтам такий підхід подобається. Оскільки українське законодавство в галузі безпеки та якості продуктів орієнтується на європейську практику, то, цілком імовірно, в остаточній версії закону спірні моменти врегулюють за прикладом Старого Світу, припускають юристи.
Зазначимо, що в Україні побутової пластик практично взагалі не утилізується. А середньостатистичний українець використовує близько 500 одноразових поліетиленових пакетів на рік, які потім просто потрапляють на звалище.