На своїх ділянках бійці знаходять чиїсь городи і поля
З ростом кількості учасників бойових дій, які бажають отримати належну їм за законом землю, зростає і кількість проблем, з якими вони стикаються. Нерідко через недосконалість карт Держгеокадастру або бажання місцевих жителів заробити на безхозній землі земельні ділянки бійців виявляються зайняті.
ЗЕМЛЯ І ЛЮДИ. Щоб отримати землю, бійцю потрібно спочатку визначитися, де саме він хоче взяти ділянку. До місця його реєстрації відносини це не має: якщо уродженець Сумщини хоче ділянку в Київській області, то за законом він має право його отримати. Заяву потрібно підкріпити копією паспорта, коду і посвідчення учасника бойових дій. На рішення йде близько місяця. У разі позитивної відповіді можна розробляти проект землеустрою. Займаються цим, як правило, приватні організації, а ціна питання – близько 1,5 тис. грн. Готовий проект узгоджується в Держгеокадастрі. У відомстві нам розповіли, що станом на 9 вересня заяву про виділення землі подали 103 579 "атошників", а отримали 83 306 осіб. З них близько 2,5 тисячі – в Дніпропетровській області, 3 тисячі – в Харківській, 3 тисячі – в Київській.
ГОРОДИ-ЗАГАРБНИКИ. Однак не обходиться без проблем. "Мені виділили землю в Броварському районі, хоча найближчий населений пункт належить Бориспільському району, – розповів нам демобілізований боєць Анатолій. – Але на ділянці розташовано ... чиєсь поле соняшників. Наскільки я розумію, це нормальна практика, коли ще не розмічену землю віддають під усну домовленість в оренду". Боєць ще не вирішив, що робити з ділянкою – його проект поки що в розробці. А нещодавно в Харківській області вибухнув справжній скандал – в Сахновщинській селищній раді десять "атошників" отримали ділянки, де близько 20 років розташовуються городи місцевих жителів, на яких стоять сарайчики та інші госпбудівлі. Останні віддавати землю не хочуть і пропонують бійцям пошукати інші ділянки. "Але ці городи люди використовували незаконно. Вони зайняли їх дуже давно і домовлялися про це на словах. Спочатку вони використовували їх під вирощування картоплі, буряка, але тепер вони сіють там навіть пшеницю. При цьому раніше вони використовували по 15 соток, але зараз зайняли і по гектару. Три роки тому їм пропонували зареєструвати землю, але ніхто цим займатися не захотів", – розповів "Сегодня" старший інспектор із земельних питань селищної ради Володимир Бондар.
Юрист громадської організації "Юридична сотня" Антон Красов зазначає, що у випадках сутичок з місцевими насамперед потрібно викликати поліцію: "Це власність бійця і йому перешкоджають нею користуватися. Друге – потрібно подати заяву до місцевих органів влади і викликати землерозпорядників – засвідчити, що на ділянці щось знаходиться. Вже після цього можна подавати позов до суду".
"Ділянку краще спочатку подивитися"
У прес-службі Всеукраїнської асоціації учасників бойових дій нам розповіли, що такі проблеми можуть виникати через недосконалість карт, які використовуються при розподілі ділянок: "Іноді доходить до того, що ділянка вже має власника, але дані про нього не внесли до реєстру і не позначені на карті. Тому, щоб не обпектися, потрібно спочатку з'їздити, подивитися на ділянку, чи є там споруди, засіяні вони чимось чи ні, а вже потім вибирати і реєструватися". При цьому самі бійці згодні, що такі проблеми виникають через старі карти. "На сайті Держгеокадастру ландшафтні карти ще 80-х років. І у мене виникла така ситуація: там мою ділянку позначено як луки, але за фактом істотна його частка – торфовище, залите водою. Фактично це болото, на якому будувати щось не можна. А є ділянки, відведені бійцям, які цілком стоять на цих болотах", – розповів нам демобілізований боєць Віталій.