У парламентських виборах взяли участь 445 жінок
Для української політики характерно гендерна нерівність. Про це заявляють експерти Всеукраїнської громадської організації "Жіночий консорціум України", яка входить в Жіночу демократичну мережу.
Перед тим, як прийти до такого висновку, вони проаналізували передвиборчі програми партій, вивчили гендерний склад вітчизняних політсил і провели моніторинг самого процесу голосування. І хоча представники Жіночого Консорціуму відзначають деяке зростання активності українок в політиці, вони все ж вважають його не достатнім, більш того, таким, який суперечить міжнародним нормам.
За словами експертів, з 29 партій, які взяли участь у парламентських виборах-2014, тільки 7 дотрималися міжнародну норму і віддали одну третину місць у своїх списках жінкам. Найбільша кількість представниць прекрасної половини людства було в списках Опозиційного блоку, Радикальної партії Ляшка, Батьківщини, КПУ, Народного Фронту.
На 2% зросла кількість і жінок-самовисуванок. Найбільш активно пройти в політику хотіли жінки Луганської області. Там самовидвіженок було 62 особи. На друге місце за кількістю жінок-кандидаток вийшла Одеська область, третє і четверте місце дісталося Київської та Донецької областям відповідно. Навпаки, буквально проігнорували можливість балотуватися в парламент жінки на Закарпатті та в Чернівецькій області. Там було зафіксовано найменшу кількість кандидаток в депутати.
"Особливістю цих виборів стало те, що до влади перестали соромитися йти жінки із середнім і середньо-спеціальною освітою. Наймолодшій кандидатку був 21 рік, найстаршій – 70. Було чимало безробітних жінок і підприємниць, державних службовців, студентки та жінки – військові", – розповідає експерт проекту Світлана Геращенко.
Всього ж в парламентських виборах взяли участь 445 жінок, що становить близько однієї шостої від загальної кількості кандидатів. В Жіночому Консорціумі таку цифру називають вкрай малою і пропонують посилити громадський контроль за виборчим процесом.
"У кожній десятці 30% місць повинні бути закріплені за жінками. Тільки тоді ми зможемо сказати, що країна йде демократичним шляхом розвитку. Водночас треба посилити відповідальність партій за недотримання міжнародних гендерних квот у політиці", – наполягає експерт проекту Оксана Ярош.
Серед позитивних змін, на які звернули увагу експерти: жінок-політиків стали частіше показувати в електронних ЗМІ, про них пише преса, а значить, кандидатки мають рівні права доступу до інформації, як і чоловіки.
Для довідки. Квота для жінок – підтримувана законом норма представництва жінок. 30%-ве представництво в політичних інститутах вважається "критичною масою", яка дозволяє жінкам робити істотний вплив на політику. Згідно з рекомендаціями Комісії ООН щодо поліпшення становища жінок (1990 р.), критичний 30%-ний поріг повинен розглядатися як мінімальна частка посад директивного характеру, займаних жінками на національному рівні.