35-річний чернігівець повернувся з фронту і пішов вчитися на священика.
До подій на сході країни життя 35-річного Павла Славинського була таким, як у всіх. Сім'я – дружина і троє дітей, успішний бізнес – власна кузня. І коли почалася війна – не вагався ні секунди. Пішов добровольцем.
"Просто не піти на війну – це неправильно. Сказати, що війна, там вбивають – це не для нас, а ми тут білі і пухнасті – це нечесно", – каже Павло Славинський.
Війна розгорнула життя Павла на 180 градусів. З дружиною розлучився. Тепер більше сумує за дітьми.
Знайти новий сенс допомогли побратими – надихнули Павла стати капеланом. Чоловік завжди був набожним. А в зоні бойових дій вирішив вивчитися на капелана і гартувати воїнів вірою і словом Божим.
"Без віри на війні дуже важко. Священик буде, як мінімум, як психолог", – зазначив Володимир Калініченко, учасник бойових дій.
Нову, духовну професію, Павло видобуває в столичному університеті, за магістерською програмою "Психотерапія і капеланське служіння в кризових ситуаціях". Уже через рік отримає диплом. А ще – вирішив повернутися до колишньої роботи, якою займався до війни. Правда, тепер, каже, це лише хобі.
"Це завжди творчість, це завжди щось нове. І плюс – свобода", – додав Павло.
Чоловік сподівається: йому вдасться кувати не тільки оригінальні вироби з металу, а й людські долі – по крайней мере, говорить, буде намагатися змінити їх на краще.
Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми "События недели" на каналі "Україна".