Журналісти розповіли, як працюють кіберзлочинці

13 квітня 2019, 04:27
Одна з найбільших хакерських атак на Україні трапилася влітку 2017 року

/ Фото: Сьогодні

Кіберзлочинці здатні втручатися в роботу різних систем. Збитки від таких атак – сотні мільйонів доларів на рік.

Реклама

"Хакери розподіляються на три групи: студенти, то показують комусь, що вони на щось здатні, справді ті особи, які заробляють на цьому гроші і системні хакери, яких підтримує країна", – розповів голова правління Інтернет асоціації України Олександр Федієнко

Від хакерів потерпали й українці. У грудні 2015 року через кібератаки росіян без світла залишилися майже 230 000 осіб на Прикарпатті. Ще через рік хакери знеструмили частину Київщини.

Коли кібератаки не вдається вчасно зупинити – держава несе мільйонні збитки. Одна з найбільших хакерських атак на Україні трапилася влітку 2017 року. Тоді вірус під назвою "Петя" заблокував роботу 80% українських підприємств. Під удар потрапили банки, аеропорт Бориспіль, київський метрополітен та Укрзалізниця. За кілька годин шкідлива програма поширилася Європою та США, щоб відновити доступ, хакери вимагали гроші.

"Україна і весь світ не був готовий до атак такого типу. Основна мета була – це заволодіння даними компаній. Ми робимо висновки і зараз нами попереджено кілька атак такого типу", – зазначив заступник керівника ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки Служби безпеки України Євген Яковенко.

Дізнатися, хто запустив вірус "Петя" і для чого збирав дані компаній, правоохоронці досі не змогли. Незважаючи на масштаби, українська енергосистема працювала, і світло в будинках українців не зникло. Після атаки підприємства посилили свій кіберзахист. На думку фахівців з кібербезпеки, наступного разу масово хакери можуть атакувати, щоб отримати гроші України.

Реклама

Також хакери легко можуть заволодіти даними наших платіжних карток та особистою інформацією за допомогою роутера. Фахівці кажуть, що це – найнезахищеніший пристрій для передачі інформації.

У грудні чеська контррозвідка BIS доповіла про активізацію в країні російських спецслужб, заявивши, що вони намагаються за допомогою підставних осіб отримати доступ до державних замовлень стратегічного значення.

Після цього глава держави Мілош Земан назвав подібні заяви "маячнею" і заявив, що спецслужби не змогли надати конкретні докази протизаконних дій Росії в республіці.