Дар`я Нинько
Наприкінці минулого тижня відсторонений голова Державної фіскальної служби (ДФС) Роман Насіров вийшов з Лук'янівського СІЗО під заставу в 100 млн грн. Чиновника підозрюють у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 (Зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) Кримінального кодексу України. За даними НАБУ і САП, сума збитку, нанесена його діями, становить два мільярди гривень. Солом'янський районний суд Києва обрав Насірову запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на 60 діб з альтернативою застави в сумі 100 млн грн. Водночас Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила суд призначити чиновнику заставу в сумі 2 млрд грн. Сам Насіров стверджує, що підозри, пред'явлені йому, безпідставні.
Як довго триватиме кримінальне провадження щодо відстороненого голови ДФС, поки що невідомо. Експерти зазначають, що подібні справи до логічного завершення довести буває складно – перешкодити може і корупція, і перехідний період незавершеної судової реформи, і особисті зв'язки, особливо суддів, які призначалися або працювали під політичним прикриттям попередньої влади.
Тим часом "Сегодня" згадує інші гучні справи, які поки що не закінчилися винесенням вироку.
Геннадій Корбан: умовний термін і лікування в Ізраїлі
Геннадій Корбан. Фото: прес-служба партії "Укроп"
Колишній голова партії "УКРОП" Геннадій Корбан був затриманий 31 жовтня 2015 року. Йому були пред'явлені підозри за чотирма статтями КК України: ст. 255 (Створення організованої злочинної організації), ст. 191 (Привласнення, розтрата майна: за фактом розкрадання коштів з "Фонду оборони країни"), ст. 349 (Затримання представника влади або працівника правоохоронних органів в якості заручника), ст. 289 (Викрадення автомобільного транспорту).
Після низки судових засідань і постанов у березні 2016 року Корбана було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Навесні 2016 року за одним з епізодів підозри суд засудив Корбана до півтора року позбавлення волі умовно. За словами його адвоката Оксани Томчук, Корбан визнав провину і уклав мирову угоду з колишнім головою Державного агентства земельних ресурсів України Сергієм Рудиком, в організації викрадення якого його звинувачували. Як повідомила Томчук, за іншими епізодами Корбан все ще перебував у статусі підозрюваного.
При цьому в червні Дніпровський районний суд міста Києва змінив Корбану запобіжний захід на особисте зобов'язання і дав дозвіл на те, щоб він виїхав на лікування до Ізраїлю. На початку серпня 2016 року ГПУ продовжила термін досудового розслідування в кримінальному провадженні щодо Корбана до 31 жовтня 2016 року.
Олександр Єфремов: друга спроба
Перший раз екс-голову фракції Партії регіонів у Верховній Раді Олександра Єфремова затримали 14 лютого 2015 року в нього вдома. Тоді йому були пред'явлені підозри у двох кримінальних провадженнях. Одне стосувалося зловживання службовим становищем при обтяжуючих обставинах і службового підроблення (малися на увазі дії 16 січня 2014 року – в день ухвалення "диктаторських законів"), інше – дій, спрямованих на розпалювання міжнаціональної ворожнечі, які призвели до тяжких наслідків – загибелі людей. Однак навесні 2016 року зі політика були зняті звинувачення в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.
Олександр Єфремов 2015 року. Фото з архіву "Сегодня"
Другий раз Єфремова затримали вже 30 липня 2016 року в аеропорту "Бориспіль" при спробі вилетіти до Відня (Австрія) за підозрою в посяганні на територіальну цілісність України і заволодінні майном держпідприємства "Луганськвугілля" шляхом зловживання службовим становищем.
Як повідомили пізніше в ГПУ, Єфремова підозрюють у скоєнні низки злочинів, а саме в організації захоплення будівлі Луганської обласної державної адміністрації та пособництві у захопленні будівлі Управління Служби безпеки України в Луганській області. Також йому інкримінують вчинення умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України, організаційне та інше сприяння створенню та діяльності терористичної організації "Луганська народна республіка", і державну зраду. Епізод за підозрою в скоєнні економічних злочинів розглядається в окремому кримінальному провадженні.
У грудні 2016 року ГПУ завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо Єфремова. Наразі справу розглядає Старобільський районний суд Луганської області, а Єфремов перебуває в Старобільському СІЗО.
Олена Лукаш: розслідування триває
Олена Лукаш. Фото: УНІАН
Екс-міністр юстиції часів Віктора Януковича Олена Лукаш була затримана 5 листопада 2015 року в Києві. Однак водночас було оприлюднено відео, на якому Лукаш заявила, що добровільно їде до СБУ для дачі показань. Екс-чиновник підозрювалася в розкраданні державних коштів, що призвело до збитків у розмірі понад 2,5 млн грн.
6 листопада 2015 року Печерський районний суд Києва обрав Олені Лукаш запобіжний захід у вигляді 2-місячного утримання під вартою з альтернативою звільнення під заставу 5,1 млн грн. Застава вніс депутат Верховної Ради України від фракції "Опозиційний блок" Вадим Новинський.
18 листопада Апеляційний суд Києва зменшив суму застави Олени Лукаш з 5,1 млн грн до 2,5 млн грн. Наприкінці грудня 2015 року Солом'янський районний суд Києва відмовився продовжувати обмежувальні заходи відносно екс-чиновника.
Втім, в травні 2016 року Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що припинення розслідування у відношенні Лукаш є тимчасовим заходом, а після отримання документів від однієї з державних установ справу буде відновлено.
"Щодо пані Лукаш – я б на її місці так швидко не радів. Ми повинні отримати остаточні документи від однієї з державних установ, і після цього справу буде відновлено і прийнято законне рішення", – заявив Луценко.
У жовтні 2016-го в ГПУ заявили, що розслідування кримінального провадження стосовно Лукаш триває, а в грудні того ж року керівник Департаменту спецрозслідування ГПУ Сергій Горбатюк повідомив, що в найближчий тиждень-два має бути оголошено про завершення розслідування, а матеріали надані Лукаш для ознайомлення.
Сергій Бочковський і Василь Стоєцький: про чиновників-корупціонерів ДержНС всі забули
Екс-голову Державної служби України з надзвичайних ситуацій Сергія Бочковського і його першого заступника Василя Стоєцького правоохоронці затримали на засіданні Кабінету міністрів 25 березня 2015 року за підозрою у зловживаннях і причетності до корупційних схем у відомстві.
Затримання відбувалося безпрецедентно голосно – на відкритій частині засідання Кабінету Міністрів у присутності преси до зали увійшли представники правоохоронних органів, наділи наручники на чиновників і вивели їх. Уряд прийняв рішення про їх звільнення з ДСНС.
Сергій Бочковський. Фото: Twitter
У травні 2015 року начальник Головного управління нагляду в кримінальному провадженні Генпрокуратури Юрій Севрук повідомив, що слідство у кримінальному провадженні щодо Бочковського і Стоєцького продовжено до 6 місяців.
Василь Стоєцький. Фото: Facebook.com
Досудове розслідування щодо Бочковського і Стоєцького було завершено 8 жовтня 2015 року. Їм інкримінують вимагання та зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Бочковському ще інкримінують службове підроблення. За даними МВС, дії екс-чиновників завдали збитки державі на суму понад 6,6 млн грн.
Перше клопотання про обрання запобіжного заходу Бочковському і Стоєцькому було відкликано з суду представником Генпрокуратури. Як заявив голова МВС України Арсен Аваков, це було зроблено з метою його розширення – крім підозри в розкраданні, додалося підозра у вимаганні грошей у підлеглих. 28 березня 2015 року Печерський районний суд Києва задовольнив нове клопотання слідства про обрання запобіжного заходу Бочковському у вигляді утримання під вартою на 2 місяці з правом внесення застави в 1 млн 184 тис. грн. Стоєцькому суд обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на два місяці з можливістю внесення застави в 1 млн 182 тис. грн.
Обидва чиновника встановлені судом суми внесли і були звільнені з-під варти.
2 грудня 2015 року Шевченківський районний суд провів підготовче засідання щодо кримінального провадження стосовно Бочковського і Стоєцького і приступив до розгляду справи по суті.
Наразі вирок чиновникам не винесено. Остання інформація про це розгляді датується літом 2016-го – тоді мало відбутися чергове засідання суду.
Ігор Мосійчук: незаконне позбавлення недоторканності
Ігор Мосійчук. Фото: Facebook.com
17 вересня 2015 року генеральний прокурор України Віктор Шокін продемонстрував на засіданні Верховної Ради кадри відеозйомки, на яких Мосійчук отримує хабар за допомогу у підприємницькій діяльності. На тому ж засіданні депутати 262 голосами при мінімально необхідних 226 підтримали прохання прокуратури про позбавлення Мосійчука депутатської недоторканності, його затримання та арешт. При цьому, в порушення закону і регламенту Ради, питання не було попередньо розглянуто в регламентному комітеті Ради, а Мосійчуку не надано можливості виступу. Через годину на засіданні фракції в будівлі парламенту Мосійчук був затриманий і виведений з будівлі Ради.
Йому були пред'явлені підозри за 5 статтями КК України: ч. 4 ст. 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), ч. 2, 3 ст. 296 (Хуліганство), ч. 1, 2 ст. 350 (Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок), ч. 1 ст. 376 (Втручання в діяльність судових органів), ч. 1, 2 ст. 377 (Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного).
Сам Мосійчук заявив про свою невинність в отриманні хабара, назвав відеозапис змонтованим.
18 вересня 2015 року Печерський районний суд Києва заарештував депутата до 15 листопада. По закінченню терміну дії запобіжного заходу Мосійчук був звільнений з-під варти і проходив лікування в лікарні Національного інституту хірургії і трансплантології ім. Шалімова.
17 листопада 2015 року Вищий арбітражний суд України визнав незаконним і скасував постанову Верховної Ради від 17 вересня 2015 року про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання і арешт Мосійчука. У травні 2016 року ГПУ відкликала клопотання про арешт нардепа, але вже в жовтні генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив про те, що найближчим часом до парламенту планується направити ще одне подання про надання дозволу на залучення Мосійчука до кримінальної відповідальності за новим епізодом
У лютому 2017 року ГПУ провела обшуки в депутатській приймальні нардепа, а також у його адвокатів Андрія Мамалиги та Леоніда Сивакова. Однак, у відомстві заявили, що ці обшуки пов'язані з фактом захоплення приміщень площею 2,5 тис. кв. м в Києві і не мають відношення до народних депутатів або адвокатської діяльності.
Чому немає вироків: думки експертів
Незважаючи на те, що перераховані вище кримінальні провадження є одними з найгучніших в Україні за останні кілька років, жодне з них поки що не було доведено до завершення – обвинувального або виправдувального вироку.
Втім, з деякими справами ситуація ще гірша, наприклад, зі справою народного депутата Олександра Онищенка. Його підозрюють в незаконному привласненні коштів шляхом створення "газової схеми". За попередніми даними слідства, в результаті викритої схеми державі було завдано збитків на суму 3 млрд грн, з яких 1,6 млрд – це кошти, отримані від перепродажу газу посередниками і виведені через фіктивні підприємства, 1,3 млрд – це неоплачена сума ренти за користування надрами. У липні Рада зняла з Онищенка недоторканність, а також дала дозвіл на його арешт, а генпрокурор України Юрій Луценко підписав повідомлення про підозру. Солом'янський райсуд Києва задовольнив клопотання представників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про обрання нардепу запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Однак, сам Онищенко ховається за межами України.
При цьому, за часів президентства Віктора Януковича низка судових процесів щодо чиновників і політиків першого ешелону вироком все ж закінчилися – зокрема, в колонії опинилася лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко і нинішній генпрокурор Юрій Луценко. Втім, як розповів "Сегодня" політолог Володимир Фесенко, це було пов'язано, насамперед, з тотальним контролем владою судової системи.
"При Януковичі судова система тотально контролювалася владою. Зараз такого контролю немає, – говорить Фесенко. – Тоді була політична мотивація цих судових процесів. Справи проти Тимошенко і Луценка – це були процеси щодо розправи з політичними опонентами. Причому, у випадку з Луценком мала місце просто банальна політична помста. Там не було жодного кримінального порушення, максимум, на що тягнули звинувачення Луценка – це адміністративне правопорушення".
Політолог Ярослав Макітра, в свою чергу, теж вважає, що головною причиною того, що кримінальні справи проти Тимошенко і Луценка були доведені до винесення вироку, була політична воля Януковича і його оточення, зокрема, це була спроба попередньої влади усунути політичних опонентів.
При цьому, як підкреслює Володимир Фесенко, зараз глобального контролю судів немає, але є інші проблеми – і корупція, і перехідний період незавершеної судреформи, і особисті зв'язки, особливо суддів, які призначалися або працювали під політичним прикриттям попередньої влади.
Втім, зазначає Фесенко, у нинішньої влади хоч і немає контролю над судовою системою, спроби вплинути на ситуацію все ж є.
"Спроби вплинути є, якісь механізми впливу теж, напевно, є. Але, на відміну від Януковича, немає повного контролю над судовою системою", – уточнив він.
Як вважає Макітра, під тиском суспільства, західних партнерів і т.д. порушуються гучні кримінальні провадження, які доходять до суду, проте, потім сторони досягають компромісу. Більш того, експерт упевнений, що в нинішній ситуації говорити про те, що такий устрій зміниться, не доводиться.
"Навіть ті справи, які НАБУ може розслідувати, навряд чи вдасться через суд довести до логічного завершення, – вважає Макітра. – Я думаю, що кілька політичних посадок можуть відбутися, але на тотальну відповідальність за злочини як попередньої влади, так і теперішньої , при нинішньому режимі не доводиться розраховувати".
На думку Макітри, для успішної роботи правоохоронних органів необхідна незалежність, достатнє матеріальне забезпечення поряд з високим громадським контролем і тиском. Володимир Фесенко, в свою чергу, вважає, що одні з основних проблем нинішньої судової системи – недовіра суспільства до судів і незавершена судова реформа.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми