2009-й: перша велика епідемія, газова війна з Росією та Кубок УЄФА – чим запам'ятався 19-й рік Незалежності

Найбільш значимі для України події 2009 року. Колаж "Сьогодні"

Перша паніка через хворобу, черги по медичні маски і тотальне банкрутство – такими подіями був насичений 2009 рік в Україні. Але були і новини добрі, згадує проєкт Україна, яку будуємо ми, і серед них – єврокубок вперше в українського клубу.

Перша серйозна епідемія

У 2009 році стикнулися з H1N1, так званим свинячим грипом, – першою серйозною епідемією останніх десятиліть.

"Перший день я пам’ятаю просто шикарно. Привезли хворого, із села – він був не зі звичайним ГРЗ. Це не була гостра респіраторна інфекція з пневмонією, пневмонія так швидко не розвивається. А це буквально як снігова буря. Він ще прибув такий, під вечір ще гірший, наступного дня він вже був дуже тяжкий. Це перший раз, що ми стикнулися з цим. Він, на жаль, не вижив", – згадує завідувачка інфекційного відділення Переяслав-Хмельницької ЦРЛ Ольга Рондзиста.

Незрозумілий діагноз, надважкий перебіг хвороби, немає протоколів лікування та й, власне, самих ліків. І тоді – це запам'ятали усі – прилітає літак, його зустрічає тодішня прем'єрка Юлія Тимошенко. У літаку препарат "Таміфлю" – він, до речі, досі є в протоколах лікування.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Згадуючи 2009-й, лікарі порівнюють його з нинішнім роком. Однаково складно, коли хворіє одразу нереальна кількість людей, коли незрозуміло спочатку, чим лікувати, коли не знаєш, що таке відпочинок. Але навіть у таких умовах медики знаходять краплини позитиву.

"Особливо коли виписуєш, коли приходить ну ніякий, шансів немає, а потім раз – і виписується. Це, мабуть, перекриває весь негатив", – каже лікарка.

Чергова газова війна з Росією

1 січня "Газпром" повністю припинив постачання газу в Україну. Росія вимагала погасити борги компанії "РосУкрЕнерго" – посередниці між Києвом та Москвою. Інакше "Газпром" відмовлявся підписувати договір про постачання газу в 2009-му. Окрім того, президент Ющенко наполягав, щоб ціна за тисячу кубів була не вище за 205 доларів. Росія хотіла 235. Врешті договір підписали. У ньому базова ціна була удвічі вища – 450 доларів. А ще "Газпром" продавив правило "бери або плати", тобто мільйонні штрафи для України за недобір газу.

"Він був для України відкладеною поразкою. Юлія Володимирівна піддалася на такий хід Кремля з метою побороти своїх опонентів і конкурентів. Я маю на увазі насамперед "РосУкренерго", – згадує політичний аналітик Володимир Горбач.

У 2009 році був підписаний і транзитний контракт. А формула "бери або плати" в ньому перетворилася на "качай або плати". Саме це й допомогло Україні вже у 2017-му виграти у "Газпрому" в Стокгольмському арбітражі. Та колишній прем'єрці конкуренти таки помстяться – через два роки після підписання газових угод вона отримає судовий вирок. У 2009-му газове протистояння починає даватися взнаки і на рівні звичайних громадян.

"Ми працювали з Туреччиною, відправляли людей на відпочинок. Вже там виникали моменти: українські туристи – російські туристи. З цим газом всі один з одним сильно проявляли активність", – каже голова всеукраїнського руху "Фінансовий майдан" Юлія Сало.

Фінансова криза докотилась до України

Один за одним почали лускати банки, долар з 5 гривень піднявся до 8. Юля, як і тисячі українців на той момент, мала валютний кредит. За 30 кілометрів від Києва купила земельну ділянку – мріяла побудувати власне житло.

"30 тисяч доларів перший внесок ми заплатили. І 70 тисяч доларів ми взяли в кредит. Тепер, розібравшись, я розумію, що валютні кредити незаконні. Але не видавали. У гривнях – не давали", – каже Юлія Сало.

Не один українець тоді вкоротив собі віку, бо не бачив виходу з боргової ями. Юлія і сама мало не розпрощалась із життям.

"Я – одна з тих, хто теж думав про самогубство. Причому з двома маленькими дітьми. Відвела дітей до мами. І прийшла стрибати. Хтось тоді чисто випадково зателефонував – відвернули увагу", – пригадує голова всеукраїнського руху "Фінансовий майдан".

Попереду у неплатоспроможних роки страху залишитися ні з чим, протести, життя у наметовому містечку під Нацбанком – врешті вони отримають мораторій на виселення. Але термін його дії спливає 20 вересня цього року.

Відкриття "Донбас-Арени"

У серпні 2009 року відкривається наймодерновіший стадіон Європи – "Донбас-Арена". Це був перший стадіон у Східній Європі, спроєктований і побудований відповідно до стандартів категорії "п'ять зірок". Вартість його будівництва становила понад 400 мільйонів доларів.

"2009 рік – він був якось казкою, яку можна було тільки уявити або написати. Але це дійсно було в реаліях. Новий, сучасний стадіон, елітний стадіон, який вражав будь-кого, хто приїжджав на Донбас. Уявити, що в Україні й саме у Донецьку з'явиться такий стадіон і команда "Шахтар" ще й привезе на його відкриття Кубок УЄФА – ну це ніхто не міг уявити", – згадує директор телеканалів "Футбол 1, 2, 3" Олександр Денисов.

Перемога "Шахтаря"

У травні 2009 року "Шахтар" перший з українських клубів здобув Кубок УЄФА.

"До цього дня всі дивилися на "Шахтар" іншими очима, а після перемоги в Кубку УЄФА – тоді почала будуватися "Донбас-Арена" в 2008 році – у 2009-му почали грати на "Донбас-Арені". Тому відразу після фіналу Кубку УЄФА перехід на "Донбас-Арену" – це підняло планку набагато, і команда почувалася дуже, дуже впевнено", – ділиться директор з футболу, екскапітан ФК "Шахтар" Даріо Срна.

Звільнення з піратського полону

Після п'яти місяців перебування в полоні сомалійських піратів екіпаж українського судна "Фаїна" нарешті опинився на волі. А міг просто загинути.

"Були різні позиції у екіпажу. Одні хотіли піднятися на повстання. Пірати погрожували їм чергами з автоматів – всі ставали повністю підконтрольними. Були пропозиції заподіяти собі смерть. У такій тяжкій психологічній ситуації ми вийшли тоді через радіо, домовилися з піратами. Психологічне напруження спало. І вони вже орієнтувалися, що вони будуть визволені", – розповідає тодішній голова зовнішньої розвідки України Микола Маломуж.

Враховуючи цінний вантаж – понад 30 танків, установку "Град" та велику кількість іншої зброї – корсари зажадали викуп у 35 мільйонів доларів. Та врешті їх влаштувала сума в 3 мільйони 200 тисяч.