Олексій Росовецький
Заступник Подієвого лідера Сьогодні Рівно сім років тому, 26 лютого 2014 року, в Криму почалася так звана "російська весна". Як відбувалася окупація Криму – починаючи від звернення голови тодішнього кримського парламенту до Путіна і закінчуючи морським боєм за останній корабель, що не здався ворогові, військовий тральник "Черкаси", – читайте в матеріалі сайту "Сьогодні".
Як козаки "розгойдали" Крим, а "зелені чоловічки" – окупували
Поки в Києві 20 лютого 2014 року гриміли вуличні бої, голова кримського парламенту Володимир Константинов заявив, що не виключає відокремлення Криму від України в разі загострення ситуації в країні.
У той же час в Криму для "захисту" півострова об'єдналися "козаки". Рішення про об'єднання було прийнято на нараді в Севастополі, і одним з перших кроків штабу стало створення загонів самооборони. Крім того, так звані кримські козаки розраховували на підтримку Чорноморського флоту РФ.
Саме проросійськими козаками були організовані заворушення під час мітингів у Сімферополі. 27 лютого за допомогою до медпрацівників звернулися 30 осіб, які отримали травми під час зіткнень на мітингу біля Верховної Ради Криму. Шість постраждалих були госпіталізовані. Тим часом, за даними депутата Верховної Ради Мустафи Джемілєва, під час сутичок в Криму загинули двоє осіб: у чоловіка похилого віку стався серцевий напад, а жінку затоптав натовп. Але офіційно про загиблих не повідомляли.
Того ж дня виросли барикади біля будівель Радміну і Верховної Ради Криму. Озброєні загарбники увійшли до парламенту о 5-й ранку – і передусім вивісили на адміністративних будинках прапори Криму і Росії.
Центр міста перекрили. Перед будівлею уряду з'явилися барикади зі сміттєвих баків, щитів, дерев'яних палиць, ящиків та покришок.
Співробітників захопленого Ради міністрів Криму попросили не виходити на роботу. В управлінні інформаційної політики повідомили: "Будівлю Ради міністрів Автономної Республіки Крим захопили невідомі озброєні особи". Голова Ради міністрів Анатолій Могильов вийшов на переговори із загарбниками. Як пізніше стало відомо, це був російський спецназ, а 27 лютого стало останнім днем роботи уряду Анатолія Могильова.
У зв'язку зі сформованою ситуацією в Сімферополі був оголошений вихідний день. Влада спробувала закрити місто: було зупинено рух автобусів міжміського та приміського транспорту, що забезпечує сполучення із Сімферополем.
28 лютого о пів на третю ночі в Севастополі захопили аеропорт Збройних сил України "Бельбек". Близько півсотні озброєних чоловіків у військовій формі без розпізнавальних знаків, озброєні автоматами Калашникова, приїхали на вокзал. Спочатку вони оточили будівлю терміналу, потім просунулися далі. Через відсутність розпізнавальних знаків їх назвуть "зеленими чоловічками".
Загарбники аеропорту не приховували, що їх мета – не пустити до Криму керівників силових відомств України. Силове протистояння на авіабазі "Бельбек", де дислокувалася в/ч № 4515 – авіабригада під командуванням полковника Юлія Мамчура, тривало аж до 22 березня, коли авіабаза була взята штурмом.
Того ж ранку 28 лютого ракетний військовий катер ЧФ РФ підійшов на зовнішній рейд Балаклавської бухти під Севастополем, чим заблокував вихід з бухти в море кораблям і катерам бригади Державної прикордонної служби України. Крім того, біля української прикордонної частини в Балаклаві були помічені 20 бійців ЧФ РФ.
Тоді ж, за відомостями українських прикордонників, військовослужбовці 810-ї бригади морської піхоти Чорноморського флоту Росії блокували Севастопольський загін морської охорони прикордонних військ в Балаклаві.
Того ж дня, 28 лютого, відбулося захоплення військового аеродрому в селищі міського типу Новофедорівка Сакського району. КамАЗи з "зеленими чоловічками" почали чергування в Сімферополі у військовій частині на вулиці Крейзера і в районі розташування полігону НИТКА і аеродрому ВМСУ (Саки). Були захоплені телерадіокомпанії "Крим" і "Ялта", а також кілька вузлів зв'язку "Укртелекому", через що по всьому Криму "ліг" інтернет і відключився мобільний зв'язок.
Крим під дулами автоматів
Голова МВС України Арсен Аваков заявив на своїй сторінці в мережі Facebook, що аеропорти захоплені російськими військовими, і звинуватив Росію в збройному вторгненні і окупації Криму. А голова Верховної Ради України, в.о. глави держави Олександр Турчинов заявив, що Росія реалізує в Україні абхазький сценарій.
У свою чергу в адміністрації президента РФ Володимира Путіна відповіли, що Росія не залишить без уваги звернення "голови Ради міністрів" Автономної Республіки Крим Сергія Аксьонова до президента РФ про надання "сприяння в забезпеченні миру і спокою" на території Криму.
"Розуміючи свою відповідальність за життя і безпеку громадян, я звертаюся до президента Російської Федерації Володимира Путіна про надання сприяння у забезпеченні миру і спокою на території АР Крим", – говорилося в заяві Аксьонова.
Блокування українських військових частин в Криму озброєними людьми без знаків розрізнення почалося ще в ніч з 28 лютого на 1 березня. За даними на 5 березня, біля будівлі Радміну, Верховної Ради АРК, аеропортів, ключових об'єктів Збройних сил і Держприкордонслужби перебували озброєні люди, яких в Міноборони України офіційно назвали російськими військовими.
На той момент в Криму блокувалося близько 90% військових частин. Серед таких об'єктів – штаб ВМС в Севастополі, 36-та окрема бригада берегової оборони (Перевальне), батальйон морської піхоти в Феодосії, військово-морська база в Новоозерному, аеродром "Бельбек".
Як говорилося в повідомленні Міноборони України, проросійськи налаштовані люди вимикають світло, воду, блокують входи і в'їзди до військових частин. У Севастополі до однієї з військових частин не пустили родичів військовослужбовців, які намагалися передати їм продукти і предмети особистої гігієни.
Корвет ВМС України "Тернопіль" був повністю відрізаний від суші.
"Водні шляхи, якими раніше бойовому складу корвета могли доставляти, наприклад, продукти, відтепер заблокували невідомі озброєні люди", – повідомив капітан корвета Максим Ємельяненко.
Гори, море і ностальгія. Випуск, в якому зізнаємося в любові Криму. Слухати подкаст онлайн:
Також озброєні люди перебували біля восьми об'єктів Держприкордонслужби. Це були Сімферопольський аеропорт, Азово-Чорноморське регіональне управління, Сімферопольський прикордонний загін, Севастопольський загін морської охорони, Керченський загін морської охорони, відділ прикордонної служби "Керч", відділ прикордонної служби "Сімферополь", поромна переправа "Крим" (Керченська переправа). Прикордонники при цьому залишалися на своїх робочих місцях.
"Ми під дулами автоматів виконуємо завдання з оформлення вантажів, пасажирів через державний кордон", – повідомляв перший заступник голови Держприкордонслужби Павло Шишолін.
У Криму залишалися захопленими будівлі Ради міністрів і Верховної Ради АРК. Озброєні бійці в повній екіпіровці проникли до адміністративних будівель рано-вранці 27 лютого. Цього ж дня рух у центрі Сімферополя був паралізований, була закрита низка шкіл. Біля захоплених будівель з'явилися барикади. Спроба підійти ближче закінчилася тим, що нові "господарі" кинули в журналістів світлошумову гранату.
Примітно, що загарбники люб'язно пропускали на робочі місця депутатів та чиновників. Зокрема, безперешкодний доступ мали Володимир Константинов і Сергій Аксьонов. У захоплених будівлях відбувалися засідання, а очевидці розповідали про бронетранспортери, які перебувають у внутрішньому дворі Радміну. Вже за традицією – вони без розпізнавальних знаків.
Згідно з даними Держприкордонслужби, станом на 7 березня в Криму перебували близько 30 тисяч російських військовослужбовців. Також прикордонники повідомляли, що росіяни фактично безперешкодно проводять війська через пункт пропуску "Крим".
"Практично щодоби має місце повне блокування російськими збройними силами в кількості до 150 осіб роботи пункту пропуску (склад прикордонного наряду в пункті пропуску – 15 осіб, значна частина з них жінки) для забезпечення безперешкодного провозу особового складу, зброї і військової техніки", – розповіли прикордонники.
У відомстві, однак, зазначали, що ситуація на сухопутній ділянці українсько-російського кордону є контрольованішою: охорона здійснюється посилено, щоб не допустити "проникнення на територію України осіб, які можуть брати участь в заходах щодо дестабілізації ситуації в країні".
Перша кров і останній рубіж в Донузлаві
Лише 18 березня Київ дозволив українським військовим в Криму використовувати зброю – коли в Криму був убитий перший український військовослужбовець, а окупація півострова, власне кажучи, вже була вирішеним питанням.
Першим загиблим – від кулі снайпера – виявився прапорщик української армії Сергій Вікторович Кокурін. Він служив в 13-му фотограмметричному центрі ГУ оперативного забезпечення Збройних сил України і загинув під час штурму центру. За інформацією пресцентру Міноборони України, де уточнили подробиці снайперської стрільби в Криму, нападники були одягнені в форму російських військовослужбовців.
Сергій був убитий пострілом в серце. Ще один військовослужбовець отримав важкі травми ніг і голови від ударів кийками і арматурою. Командира частини Андрія Андрюшина захопили в полон під час штурму.
Загиблого під час штурму українського військового ховали в Сімферополі 22 березня. На церемонії прощання були присутні кількасот людей, в тому числі делегація Генерального штабу Збройних сил України, товариші по службі, колеги, друзі та небайдужі.
Останніми трималися моряки на українських судах. 20 березня стало відомо, що російські військові захопили корвети "Луцьк" і "Хмельницький" в Стрілецькій бухті в Криму. Близько 200 моряків, які на них перебували, були виведені на сушу.
Весь цей час українські моряки чергували на заблокованих кораблях посеред озера Донузлав. Кораблі ВМС України перебували на відстані близько 700 метрів від берега, щоб запобігти захопленню їх російськими військовослужбовцями.
"Кораблі, що базуються в Новоозерному, ще тримаються. Вони вийшли на середину озера Донузлав і готові відбити спроби штурму всім наявним озброєнням. Йдеться про великий десантний корабель "Костянтин Ольшанський", середній десантний "Кіровоград", тральники "Черкаси" і "Чернігів", а також корвет "Вінниця". На жаль, піти їм нікуди – вихід з акваторії перекритий затопленими росіянами суднами" , – повідомляв сайт "Думська" 5 березня 2014 року.
24 березня російські військові захопили український десантний корабель "Костянтин Ольшанський". Більшість екіпажу десантного корабля перейшла на сторону Росії, однак корабель залишався українським. Але вже до 26 березня на півострові не залишилося жодного військового судна під українським прапором.
Останній корабель, військовий морський тральник "Черкаси", був атакований і захоплений за допомогою чотирьох суден і двох вертольотів. Про це сайту "Сьогодні" розповів старший матрос тральщика Владислав Гедюн. За його словами, команда чинила опір близько години.
"З гідрантів поливали загарбників водою, стріляли в повітря з автоматів. Вони вели вогонь в носову частину корабля з великокаліберного кулемета. Також з їх боку була стрілянина в повітря, використовувалися світлошумові гранати. Але коли почала застосовуватися вогнепальна зброя, надійшов наказ від командування залишити верхню палубу", – передав хронологію подій Гедюн.
Подальший опір, за словами старшого матроса, став даремним, коли кораблю за допомогою якогось вибухового пристрою пошкодили рульове управління.
"Десант висадився на борт і захопив командний місток. Капітан третього рангу Юрій Федаш провів переговори зі старшим групи захоплення і домовився про виведення команди на берег", – розповідає Гедюн.
Історія тральника "Черкаси" лягла в основу однойменного художнього фільму, який вийшов в український прокат 27 лютого 2020-го.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми