"Україна може зайняти нішу у виробництві потягів на водні": переможці конкурсу "Залізничник 2018" в Берліні

Два роки тому на найбільшій транспортній виставці InnoTrans в Берліні французька компанія Alstom представила перший в світі прототип потяга на водні. А 17 вересня цього року, перед відкриттям виставки, потяг вийшов на перший регулярний рейс в Нижній Саксонії. Він здатний розвивати швидкість до 140 кілометрів на годину, а на одній заправці проїхати до тисячі кілометрів.

Вважається, що транспорт на водневому паливі не шкодить навколишньому середовищу. Водневі паливні елементи можуть виробляти електричну енергію для електродвигуна на борту транспортного засобу.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Через 15 років світ почне відмовлятися від дизель-потягів, вважає Олег Косарєв, один з переможців всеукраїнського конкурсу "Залізничник 2018". 70 переможців освітнього проекту привіз до Німеччини на форум InnoTrans 2018 благодійний Фонду Бориса Колеснікова. Cтудент Українського державного університету залізничного транспорту уважно спостерігав за презентацією потяга на водні 2016 року. Чекати, поки Alstom розкриє свою технологію, не став – це комерційна таємниця. Взявши за основу характеристики потяга Крюківського заводу, він почав проводити розрахунки і дослідження. За підрахунками Олега, використання водню замість дизеля дешевше на 60%. Після завершення дослідження, студент хоче запропонувати українським виробникам технологію, щоб почати випускати потяги на водні і в Україні.

"Система, яку використовують Alstom, – зворотний процес електролізу: якщо анод і катод опустити в воду і пустити електрику – виділятиметься водень і кисень. А якщо водень і кисень з'єднати на протонному рівні – вийде електрика", – пояснює принцип отримання електроенергії з водню Олег Косарєв.

Вперше результати своїх попередніх розрахунків студент показав транспортним експертам на конкурсі "Залізничник 2018" в травні. А 19 вересня він і ще 69 переможців конкурсу з усієї України вирушили на три дні до Берліна, де відвідали форум InnoTrans.

"Насправді хочеться впровадити в Україні щось нове, сучасне. Дизель-і електропотяги були 40-50 років тому, хочеться для України щось нове і цікаве. З воднем у нас є всі шанси почати виробництво і вийти на світовий ринок поставок водневих потягів. Всі умови для цього є", – каже хлопець.

"Розумні" вагони і потяги на батареях

Виставка – унікальний шанс для українських студентів побачити сучасні досягнення залізничної галузі та зрозуміти, куди потрібно рухатися.

Саме на InnoTrans зустрічаються щороку транспортні експерти з усього світу, а провідні виробники залізничної техніки представляють свої новинки.

Президент благодійного Фонду Борис Колесніков відвідав виставку разом з групою студентів.

"InnoTrans – найпотужніша виставка в світі в залізничному машинобудуванні. Тут представлені кращі компанії Японії, США, Європи, Південно-Східної Азії. Це конкурс – можливість показати майбутнє залізничного транспорту, щоб хлопці на практиці подивилися, як це все створено, і як працює. І в подальшому, на наступних конкурсах, ми переходитимемо на стажування в провідних концернах світу. Завдання – отримати якісних інженерів", – зазначив Борис Колесніков.

Голова журі конкурсу "Залізничник" і директор "Інституту транспортних стратегій" Олексій Кривопішин також приєднався до української делегації.

"Не кожен транспортник і залізничник має можливість побувати на цій виставці, і я радий за наших студентів. Форум унікальний. Це найкраща колекція світових брендів транспорту, яка зібрана на одній території. Хлопці на власні очі бачать практичне застосування багатьох теоретичних викладок, які вони захищали в своїх проектах в рамках конкурсу", – зазначив Олексій Кривопішин.

Зокрема, на виставці Австрійські федеральні залізниці і Siemens Mobility спільно представили електрогібридний потяг. Він їздить як звичайний електропотяг, але на його даху розміщені літіє-іонні батареї, які заряджаються від контакту з електромережею, а коли її немає – витрачає накопичену енергію. Зараз на не електрифікованих ділянках залізниці можуть їздити тільки дизель-потяги. Наприклад, в Україні майже 40% залізничних шляхів не електрифіковані. Новинка від Siemens дозволяє електропотягу їздити такими ділянками за рахунок батарей. Акумулятори вже готові до серійного виробництва, їх термін служби повинен становити близько 15 років, що означає, що їх потрібно буде замінити тільки один раз протягом усього терміну служби потяга.

"Я навіть не знав, що таке може бути. Наприклад, нові потяги від Alstom і Siemens – це потяги на акумуляторах і на водні. Дуже зацікавив потяг на водні, як нам розповіли, такий потяг днями пустили на регулярні рейси, і він перевозить пасажирів. Це плюс для екології і ККД 98% – це максимум, що може бути. Враження просто переповнюють. Виставка на вищому рівні, і я думаю, згадуватиму про неї ще не один рік", – поділився враженнями від побаченого студент Державного університету інфраструктури та технологій Олександр Сидоренко.

Переможець конкурсу "Залізничник" виділяє кілька шляхів розвитку залізничного транспорту: екологічність, автоматизація і комфорт.

Наприклад, Китайська компанія CRRC презентувала потяг для метрополітену Cetrovo. Він зроблений з карбонового волокна, а його вікна зсередини можуть використовуватися як величезні планшети, де пасажири можуть отримувати додаткову інформацію під час руху потяга. Доторкнувшись до вікна, можна відкрити карту міста, побудувати маршрут або отримати будь-яку іншу інформацію. Cetrovo розганяється до 140 км/год, а карбонове волокно економить електроенергію за рахунок меншої ваги складу.

"Виставка настільки велика, що я не зміг все обійти", – говорить Ігор Парадюк з Львівського коледжу Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. Однак студент зазначає, що практично домовився про практику в одній з австрійських компаній.

"Місто, який постійно рухається до кращого"

Берлінська стіна, Бранденбурзькі ворота, Острів музеїв, Меморіал жертвам Голокосту надовго залишаться в пам'яті українських студентів.

Крім відвідування найбільшої в світі виставки транспорту, Фонд Бориса Колеснікова подарував студентам екскурсію Берліном.

Студента Українського державного університету залізничного транспорту Марка Колесникова особливо вразило поєднання архітектури німецької столиці.

"У Берліні дуже цікаві споруди, які відрізняються за стилем, але доповнюють одна одну. Наприклад, Бранденбурзькі ворота – одна з небагатьох пам'яток, яка збереглася після війни, прекрасно виглядає серед сучасних будинків. Я думаю, секрет Берліна в тому, що тут нічого зайвого немає, а правильні форми і лінії роблять свою справу. Мені подобається ставлення до чистоти порядку, велосипедистів і інвалідів. Тут добре відчувається ставлення як раз до людей з обмеженими можливостями, скрізь є підйомники, ліфти", – говорить Марк.

Ігоря Парадюка зі Львова зачепила історія міста. 28 років Берлін розділяла стіна, побудована за наказом керівництва СРСР. Якщо хтось наближався до неї на 100 м – його розстрілювали. 1989 року стіну знесли, сьогодні залишилося кілька ділянок, які є пам'ятником минулого. На місці, де стіни тепер немає, тепер тягнеться лінія з сірої плитки в два ряди.

"Мене вражає підхід і ставлення до історії. Німці не будують жодних стел на пам'ять про трагічне минуле, вони просто залишають сліди. Наприклад, Берлінська стіна, сліди куль в колонах будівель, розбомблена церква в центрі сучасного міста змушують зупинитися. Паралельно з цим дуже вражають масштаби будівництва в Берліні. Це місто, який постійно рухається до кращого", – зазначає Ігор Парадюк.

Нагадаємо, цього року для участі в "залізничниках" зареєструвалися 950 студентів з 18 навчальних закладів. Після двох етапів конкурсу визначилися 70 переможців, які стали гостями престижної залізничної виставки в Німеччині. Фонд Бориса Колеснікова 10 років підтримує студентів технічних спеціальностей. Уже в жовтні починається реєстрація конкурсантів у семи освітніх проектах Фонду 2019 року (на сайте www.kolesnikovfund.org).