9 днів після загибелі Сергія Ніколаєва: кращі знімки фотокореспондента "Сегодня"

Сергій Ніколаєв

26 лютого 2013. Табір сирійських біженців в Туреччині

26 лютого 2013. Табір сирійських біженців в Туреччині

9 жовтня 2011. Лівія. Через кілька тижнів під час штурму міста Сірт був важко поранений, а потім убитий колишній лідер країни Муаммар Каддафі

7 червня 2013. Масові протести на площі Таксим у Стамбулі, Туреччина

1 грудня 2013. Акція протесту на Банковій

18 лютого 2014. У цей день відбулися масштабні сутички між майданівцями і силовиками в центрі Києва

31 січня 2014. На Грушевського кипить протистояння між активістами Євромайдану і силовиками

30 травня 2012. Циганський табір на Березняках у Києві

6 серпня 2010. Соловки

6 серпня 2010. Соловки

25 січня 2015. Боксерський поєдинок за участю українських "Отаманів"

Остання зйомка Сергія Ніколаєва. Піски, Донецька область

Остання зйомка Сергія Ніколаєва. Піски, Донецька область

Останнє фото Сергія Ніколаєва. Селище Піски Донецької області, 28 лютого 2015

1/15

У понеділок виповниться 9 днів після трагічної загибелі фотокореспондента "Сегодня" Сергія Ніколаєва. Він отримав смертельні поранення від вибуху міни в селищі Піски Донецької області. Сергій поїхав на Донбас разом зі своїм товаришем Богданом Россинським, щоб зробити репортаж для газети "Сегодня" і для своєї майбутньої фотовиставки.

"Ми вже відзняли і поверталися додому, – згадує Богдан. – Перечекати обстріл. Боєць, який нас супроводжував, з позивним "Танк", весь час говорив, щоб не ходили по відкритій місцевості, весь час перебігали, і ми йшли задвірками-закутками. Я зупинився зробити кадр, вже опустив камеру. Відчув сильний удар в лікоть. Я відлетів... Вибух... Далі пам'ятаю все погано, як слайдами. Коли ми несли Сергія в машину, він сказав: "Головне – збережи камери..."

Колеги згадують про Сергія Ніколаєва як про талановитого фотографа, який пройшов багато гарячих точок – Іран, Сомалі, Лівію, Туреччину, Грузію. "Сергій був легким на підйом, любив відрядження. Були з ним в Туреччині, коли на стамбульській площі Таксим спалахнули масові заворушення, що загрожували перерости в громадянську війну, – згадує спецкор "Сегодня" Олександр Ільченко. – Прилетіли пізно, кинули речі в номері і помчали туди, де кипіли пристрасті, демонстранти палили автобуси і перевертали автомобілі, а поліція застосовувала водомети і сльозогінний газ. Сергійка тягло туди, де гаряче".

У 2013 році відбулася персональна виставка Сергія Ніколаєва "Недитяче дитинство". В її рамках демонструвалися кадри про те, в яких умовах ростуть діти під час війни. "Серьожа вразив нас глибиною своїх фото. Він збирав знімки протягом п'яти років репортерської роботи в Грузії, Ірані, Кенії, Сомалі, Туреччині... Сережа загинув як справжній військовий фотокореспондент – на війні. Але в своїй країні...", – написала в пам'ять про нього головний редактор газети "Сегодня" Ольга Гук.

Сергій Ніколаєв працював штатним фотокореспондентом "Сегодня" з квітня 2008 року. За цей час він став для багатьох надійним і близьким товаришем. "Серьога мій друг. Ми разом прийшли працювати в газету "Сегодня" сім років тому. Я тоді починала писати, а він навчався фотографувати. Зараз, коли дивишся на його знімки, здається, що він завжди умів це робити. Репортажник від Бога. Він уміє, точніше вмів... ловити емоції, робити кадри з історією", – згадує заступник головного редактора газети "Сегодня" Марія Ципцюра.

Сергію було 43 роки. У нього залишилася 20-річна донька. В останню путь рідні, друзі та колеги провели його 3 березня. Сергій Ніколаєв похований на Лісовому кладовищі в Києві.