Правова держава визнає права та свободи людини найвищою соціальною цінністю. На сторожі цих прав у правовій державі стоїть адвокатура. В Україні ж правоохоронна система орієнтована на звинувачення. В 2016 році суди винесли 86 744 вироки. Лише 314 обвинувачених були виправдані. У нас виправдовують 0,36 % людей, а у Сполучених Штатах – 7%, у Великій Британії – 20%. Лише сильна і незалежна адвокатура спроможна обмежити надмірне втручання держави у сферу приватних інтересів особи. Однак законопроект №9055 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" значно звужує можливості адвокатської спільноти і перетворює адвоката на слухняного статиста, який працюватиме за сценарієм звинувачення. Тому проти №9055 об’єдналися адвокатська спільнота і правозахисники.
Що таке гарантії адвокатської діяльності?
Конституція України гарантує право кожного на правничу допомогу.
Адвокатська діяльність – це специфічна професійна діяльність, а адвокат – це особа зі спеціальним статусом.
Із метою виконання Конституції, держава бере на себе гарантії професійної діяльності адвоката згідно з міжнародними стандартами.
Міжнародні стандарти адвокатської діяльності
Стандарти адвокатської діяльності встановлено Основними положеннями ООН про роль адвокатів (1990 рік) та Хартією основних принципів європейської юридичної професії.
Вимагають забезпечення прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності стандарти Ради Європи, резолюції ПАРЄ та практика Європейського суду з прав людини.
Серед основних стандартів варто зазначити такі:
• кожен громадянин має можливість вільно обрати адвоката
• адвокати мають змогу діяти вільно, чесно і безстрашно, без будь-якого втручання чи тиску з боку органів влади або громадськості
• жоден адвокат не повинен піддаватися кримінальним, адміністративним або іншим санкціям внаслідок професійного захисту інтересів клієнта
• адвокатська діяльність не може бути приводом до підозри у вчиненні кримінального правопорушення або підставою для проведення обшуку в адвокатському офісі
• влада має забезпечити адвокатам можливість працювати без залякування, перешкод, завдання турботи й недоречного втручання
• влада має захищати адвоката, якщо він чи вона перебуває під загрозою у зв’язку з виконанням професійних обов’язків
• адвокати не повинні ототожнюватися з клієнтами та їхніми справами
• влада забезпечує адвокату можливість своєчасно знайомитися з інформацією, документами і матеріалами справи до суду
• влада дотримується адвокатської таємниці між адвокатом і клієнтом
• адвокати об’єднуються у незалежні професійні асоціації адвокатів
Держава звикла зневажати адвоката
Міжнародні стандарти адвокатської діяльності було закріплено в новітньому національному законодавстві у 2012 році. Тоді було прийнято прогресивний профільний закон – "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", розроблений за рекомендаціями Ради Європи і схвалений Венеціанською комісією 2011 року. За радянською інерцією держава до такого не звикла і одразу почала наступати на права адвокатів. Різко зросла кількість протиправних втручань та тиску на адвокатів з боку представників правоохоронних органів та суду.
Типові порушення проти адвокатів включають
• необґрунтовані кримінальні переслідування
• незаконні "обшуки"
• порушення адвокатської таємниці
• фізичне насильство
• вбивства
Посягання на адвокатську діяльність не розслідуються, винні у переважній більшості випадків уникають покарання.
Кількість порушень щодо адвокатів зростає
У 2013-2017 роках до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 1162 відомості про злочини щодо адвокатів. З них
• 75% – Втручання у діяльність захисника чи представника (Стаття 397 КК)
• 21% – Погроза або насильство щодо захисника чи представника (Стаття 398 КК)
• 3% – Умисне знищення чи пошкодження майна захисника чи представника (Стаття 399 КК)
• 1% – Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги (Стаття 400 КК)
Адвокати звертаються по захист до Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України. За даними комітету, протягом 2016-2017 років проти адвокатів було відкрито 20 кримінальних проваджень, а за три квартали поточного року – вже 12 проваджень. Це порушує принцип імунітету адвоката від кримінальних, цивільних, адміністративних або інших переслідувань.
Минулого року різко зросла кількість фізичних розправ. У 2017 році зафіксовано 19 таких випадків, тоді як 2016 року – лише 9. За три квартали цього року задокументовано 7 випадків фізичного насильства щодо адвокатів.
Зростає кількість незаконних обшуків у приміщеннях адвоката. У 2016 до Комітету надійшло 13 звернень адвокатів щодо таких порушень, у 2017 – 19, станом на третій квартал 2018 року вже зафіксовано 10 звернень.
Також захисники звертаються щодо негласних слідчих дій (4 звернення у 2016 році, стільки ж – минулого року, 3 – за три квартали поточного року).
В цьому році різко збільшилася кількість спроб притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності за активну позицію. 27 у 2016 році, 28 у 2017, а за три квартали 2018 року – цілих 34 звернення отримав Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Законопроект №9055 погіршує ситуацію з правами адвоката
Серед численних ризиків законопроекту варто виділити такі.
1. У громадянина заберуть право на вільний вибір захисника. Зараз якщо людину затримують чи проводять обшук, вона може наполягти на залученні свого адвоката, який працює за договором. Законопроект №9055 дає слідчому право самостійно залучити захисника. А власного адвоката допустять лише коли процесуальні дії закінчаться, з потрібним слідчому результатом.
2. Адвоката, який активно захищає своїх клієнтів, зможуть позбавляти статусу. Законопроект №9055 вводить поняття "зловживання процесуальними правами". Максимальне покарання – позбавлення права займатися адвокатською діяльністю. Що є зловживанням, а що ні, вирішуватиме суддя за розмитими критеріями. До зловживань можуть віднести відводи, скарги на рішення суду, адвокатські запити, клопотання про нові докази у справі.
3. Адвокат не зможе захистити докази на користь свого клієнта. Сьогодні щоб позбавити захист доказів вдаються до фальсифікацій. Адвоката звинувачують у формуванні організованої злочинної групи з клієнтом, отримують санкцію на обшук, під час якого вилучають речові докази, які зникають без сліду. Законопроект №9055 спрощує силовикам цю практику. Відкрити справу проти адвоката буде ще легше. Нині підозру у вчиненні злочину адвокату може вручити лише генпрокурор, його заступник чи прокурор області. Якщо законопроект №9055 приймуть, підозру зможе вручати слідчий будь-якого рівня.
4. Адвокатську таємницю перетворять на фікцію. Під час обшуку в адвокатському офісі слідчий на свій розсуд вирішуватиме, які матеріали містять адвокатську таємницю, а які ні. Це положення законопроекту дає слідчому відкритий доступ до всіх адвокатських документів. Рішення слідчого можна оскаржити. Проте, ідея зберігати усі вилучені в адвоката документи в суді доводить це положення законопроекту до абсурду, не застосовна на практиці і не гарантує збереження конфіденційності змісту цих документів.
5. Нівелюється адвокатський запит, головний інструмент збору доказів захисту. Законопроект №9055 значно розширює перелік підстав, які дозволять державним органам і посадовим особам відмовляти у наданні інформації. Новелою є те, що запит може визнаватися зловживанням з боку адвоката.
6. Фактично пропонується знищити адвокатське самоврядування, роздробивши його за принципом "розділяй та володарюй". Це призведе до послаблення інституційної спроможності адвокатури, зробить її беззахисною, відбере єдиний голос професії. В результаті чого у громадянина буде відібрано право на захист, адже адвокати не зможуть захистити навіть себе, не кажучи вже про клієнта.
Правозахисники не задоволені законопроектом
Визнаючи певні позитвні моменти у №9055, правозахисники – а це люди зі значним досвідом адвокатської діяляьності – виступили однозначно проти.
У спільній заяві Української гельсинської спілки з прав людини та Харківської правозахисної групи говориться таке: "Однозначно не можна допустити ухвалення норм, якими передбачено ввести відповідальність за зловживання процесуальними правами через окремі ухвали суду, зокрема, за заявлення завідомо безпідставного відводу, що порушує права учасників кримінального провадження заявляти відвід, а також вводить поняття подвійного стягнення щодо адвоката, окрім передбаченого чинним законом.
Також правозахисники виступили проти введення відповідальності за зловживання правом на адвокатський запит і додаткової вимоги щодо зазначення мети його направлення.
Вердикт правозахисників однозначний: "Ми висловлюємо серйозне занепокоєння щодо наслідків застосування закону в такій редакції і пропонуємо зупинити проходження і розгляд проекту 9055 в Верховній Раді України".
Адвокатська спільнота теж проти
Може, адвокати незадоволені станом справ? Ні. Центр прикладних досліджень наприкінці серпня, ще до внесення законопроекту №9055 провів соціологічне дослідження серед членів Національної асоціації адвокатів України. Результати дослідження показали, що більша частина адвокатів задоволена діяльністю НААУ та отримує користь від свого членства. Позитивно оцінило чинну систему органів адвокатського самоврядування понад 70% опитаних. Приблизно 80% позитивно відгукнулося про роботу Національної асоціації адвокатів України.
Адвокати підтримують зміни, але не такі, як пропонують автори №9055. 8 жовтня розпочався масовий флешмоб у соцмережах. Залучилися десятки і сотні адвокатів абсолютно різних, які захищають абсолютно різних клієнтів – від колишньої влади до ультранаціоналістів. Всі єдині у розумінні, що цілком легальні методи роботи будуть трактуватися як "зловживання процесуальними правами", адвокатові доведеться усюди і усім доводити, що його діяльність є правомірною.
Якщо спільнота не підтримує новели, тоді навіщо законопроект? Бо є підозра, що метою сьогоднішньої реформи адвокатури є переформатування чинної системи професійного самоврядування, підпорядкування її інститутам державної влади.
Законопроект підпорядковує адвокатуру виконавчій вертикалі
№9055 настільки рясніє вадами, що виникає думка, а чи не навмисно автори відволікають увагу від чогось суттєвішого. Насправді так і є. За такими недоліками як звуження гарантій і наступ на права захисників, або тим, що проект забули надіслати у Венеціанську комісію, криється докорінна перебудова системи адвокатського самоврядування, унаслідок якої нинішню загальнонаціональну систему буде ліквідовано, а нова формуватиметься за федеративним принципом. Фактично, це буде 27 регіональних адвокатур.
Автори пропонують повністю змінити структуру самоврядування. Впроваджуються регіональні палати, а кваліфікаційно-дисциплінарні комісії будуть розділені на окремі кваліфікаційні та дисциплінарні комісії як на вищому, так і на регіональному рівнях. Загальнонаціональні органи втрачають механізми для забезпечення скоординованості всієї системи і єдності представництва адвокатури у відносинах з владою. При єдиному законодавчому полі та судовій практиці виникнення "обласних" особливостей у правилах адвокатської діяльності підірве систему правосуддя.
Регіональні ради адвокатів, кваліфікаційні, дисциплінарні комісії створюються на регіональних конференціях адвокатів. Регіональні ж конференції обирають делегатів для участі у всеукраїнському з'їзді, обирають своїх представників у Раді адвокатів України, вищих кваліфікаційній та дисциплінарних комісіях. За проектом №9055 передбачається радикальне зниження кворуму для регіональних конференцій. Сьогодні регіональна конференція правомочна, якщо в її роботі зареєструвалися більше половини обраних регіональною радою делегатів. Цю планку буде знижено до 10-15% зареєстрованих в області адвокатів.
Рішення на конференції приймаються більшістю голосів від зареєстрованих. Таким чином, щоб визначати стратегію розвитку спільноти, забезпечити більшість на всеукраїнському з’їзді, обрати вищі керівні та контролюючі органи адвокатури, представників до ВККС, ВРП та КДКП, достатньо мати 6-8% лояльних делегатів у кожному регіоні. В масштабах країни – 2 400 – 3 200 адвокатів.
Враховуючи новели до Кримінально-процесуального кодексу проекту №9055, владі не важко буде створити цю відносну лояльну більшість. Рівень насильства, залякувань та кримінальних справ проти адвокатів і сьогодні зашкалює, але це квіточки.
Залежні від влади адвокати оберуть слухняних керівників адвокатського самоврядування, кваліфікаційні та дисциплінарні органи. Адвокатське самоврядування стане де-факто частиною виконавчої вертикалі. Здається, саме у цьому полягає задум авторів №9055. На місці народних депутатів я б замислився, чи варто жертвувати незалежністю і правами адвокатів заради сьогодішньої кон"юнктури, щоб опинитися без професійного захисту своїх власних прав і свобод уже завтра.
Що робити?
Вважаємо за доцільне відхилити законопроект "9055 "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", організувати широку суспільну дискусію на базі альтернативних законопроектів. Вкрай важливо залучити до діалогу представників європейської спільноти і результуючий документ передати на затвердження Венеціанській комісії. Адже діючий закон був підготовлений на підставі рекомендацій Ради Європи і схвалений Венеціанською комісією. Приймати законопроект №9055 було б значним кроком назад у порівнянні з наявним законодавством.
Потребительская инфляция
Учетная ставка
Официальный курс евро
Официальный курс доллара
Международные резервы
Главные темы