Посадять на гачок – хто громив Офіс президента і як їх буде "тиснути" МВС

24 березня, 18:10

Ігор Сєров , Олександр Марущак , Андрей Хрусталев

"Сегодня" зібрав подробиці про тих, кому поліція вручає підозри за події 20 березня, і що їм загрожує

24 березня Печерський суд обирає запобіжний захід для кількох активістів, які брали участь у заворушеннях біля Офісу президента. Високопоставлений співробітник МВС повідомив "Сегодня", що будуть розглядати справи Сергія Філімонова, Євгенія Строканя, Олексія Бєлковського і Давида Гаджімурадова. Їм всім вже пред'явлені підозри.

Реклама

Раніше суд виніс рішення про домашній арешт для ще одного активіста – Влада Сордо (Владислава Гранецького-Стафійчука). На думку МВС, саме Влад Сордо бив скло в дверях будівлі ОП. Бив, до речі, голими руками.

І це не всі, хто, мабуть, потрапив під роздачу. За даними "Сегодня", у МВС ще можуть бути питання до Романа Ратушного, Вадиму Адамову, Олегу Кабезскому, Денису Міщенку. Ми з'ясували, чим відомі всі ці люди і в чому полягає тактика МВС.

Не хочуть розголосу і заворушень

За кілька годин до суду 24 березня речник МВС Артем Шевченко все ще не уточнював прізвища активістів, яким обиратимуть запобіжний захід.

"Мова йде про активних учасників протесту, яким вже вручені підозри", – сказав Шевченко "Сегодня".

При цьому на уточнююче питання про те, кому саме будуть обирати запобіжний захід, в МВС не виключили, що серед них буде Вадим Адамов, який обписував фарбою скла на вікнах будівлі Офісу президента.

Реклама

Ймовірно, МВС не дуже хоче ділитися подробицями. Це може привести до загострення ситуації. Поки що все спокійно. Біля Печерського суду Києва 24 березня, коли вирішувалося питання про запобіжні заходи для активістів, стояв пікет з 30-40 людей. Але ніякої агресії.

Однак тактика МВС вже відома. Її описав заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. Поліція не стала розганяти демонстрацію, щоб не допустити непотрібних жертв. Однак вона зафіксувала всіх підбурювачів і вандалів. А тепер має намір залучити їх до відповідальності.

Відео: Сьогодні

Філімонов із "Гонору" давно репетирував графіті-шоу

Один із найяскравіших персонажів серед активістів, які 24 березня вранці очікували обрання запобіжного заходу – Сергій Філімонов. У МВС із ним давні рахунки.

Реклама

У 2016 році Філімонов вдарив по обличчю главу Нацполіції Києва Андрія Крищенка. За іншою версією, Крищенко першим почав і отримав у відповідь. Справа була під час атаки активістів на офіс "Київміськбуду". Активісти встановили пікет і палили фаєри біля входу на знак протесту проти начебто незаконної забудови.

Поліція тоді затримала 4 людини, але звинувачення висунула тільки Филимонову. А суд Філімонова відпустив як ветерана бойових дії на Донбасі. Віддав на поруки "Азову".

Філімонов відомий під прізвиськами "Філя" і "Син Перуна" . Йому 26 років, він із Позняків (район Києва), з багатодітної сім'ї, фанат ФК "Динамо" Київ. Займався вільною боротьбою, навчався у Вищому училищі фізкультури. Ймовірно, збирався робити спортивну кар'єру, але передумав, повернувся в звичайну школу. У 2018 році отримав вищу освіту.

Брав участь у подіях Революції Гідності. Потім воював добровольцем на Донбасі – в складі батальйону "Азов". Брав участь у боях за Маріуполь, Мар'їнку, Гранітне, Іловайськ. Там отримав осколкове поранення руки і спини.

Читайте також: Велика мийка на Банковій: виконавців ще вибирають, але роботи вже почалися (фото, відео)

Реклама

Повернувшись до Києва, брав участь в ряді громадських проектів. З цікавого: Філімонов брав участь у затриманні відомого персонажа – Рафаеля Лусваргі, бразильського найманця, що воював в "ДНР".

Також Філімонов брав участь у масових протестах у Гонконзі в грудні 2019-го. Там, як відомо, протестувальники громили торгові центри, а також прицільно – кафе мереж Starbucks і Maxim's Caterers.

Протести в Гонконзі не мали чітко визначеного лідера і координувалися в соцмережах. Приблизно так само координували свої дії учасники акцій під ОП.

Одним із проектів Філімонова став "Гонор" – неформальний рух молоді. Раніше він очолював київський осередок "азовської" партії "Національний корпус", але у нього щось не заладилося у взаєминах із керівниками "Азова". З 2019 року Філімонов пішов із партії. Тоді ж пріоритетом для нього став "Гонор".

"Гонор" відомий тим, що влаштовував концерти в Києві для молоді. Також цей рух брав участь у масових акціях – за справедливе розслідування справи Каті Гандзюк, на захист обвинувачених у справі про вбивство Шеремета.

Але в молодіжному середовищі "Гонор" найбільше відомий за графіті. "Гонор" обіцяв гарні призи за графіті з використанням назви організації. Як наслідок, такі графіті стали з'являтися всюди – на парканах, стінах будинків, на вагонах міської електрички.


Що, звісно, символічно, з урахуванням того, як потужно і майстерно 20 березня був обмальований офіс президента. Можливо, рекрутування вуличних художників спочатку здійснювалося саме для того, щоб надалі використовувати їх на вуличних протестах.

Підозру Филимонову вручили 23 березня – "за порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, здійснені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень" – ст. 296, ч. 4 Кримінального кодексу України. Санкція в цьому випадку передбачає позбавлення волі на три роки мінімум.

Строкань заперечує, що на Банковій був вандалізм

Поліція також вже вручила підозра Євгену Строкань. Це теж сталося 23 березня. Як повідомив сам Строкань у "телеграмі", поліція за ним стежила. Підозру вручили у дворі будинку одного з його приятелів. Стаття та ж – 296, ч. 4. Всі, хто проходить по справі Офісу президента, отримують звинувачення по одній і тій же статті.

Строкань – колишній доброволець, ветеран батальйону "Айдар". У минулому скликанні Верховної Ради працював помічником депутата від фракції РПЛ Ігоря Мосійчука. Нині очолює громадську організацію "Невідомий патріот". НП бере участь у багатьох акціях із Рухом опору капітуляції (РОК), який із 2019 року "кошмарить" Зеленського.

На ФБ-сторінці "невідомого патріоту" є посили про те, що нинішня влада в Україні – агенти Кремля. Також у НП сформулювали позицію з стосовно ситуації з Офісом президента. Там не згодні, що розфарбовані стіни ОП – це вандалізм.

"Вандалізм має на меті просто руйнування, а не конкретний інформаційний посил".

Невідомі патріоти відзначилися під час процесу над головою "Укрбуду" Максимом Микитасем. 31 грудня вони влаштували мітинг біля будівлі Шевченківського суду Києва, де вимагали відпустити Микитася і посадити заступник голови ОП Олега Татарова.


Роман Ратушний – один зі студентів, побитих "Беркутом" на Майдані

На цей момент про підозру МВС Роману Ратушному нічого не відомо. Але його, як активного учасника вандалізму на Банковій, згадує заступник міністра МВС Антон Геращенко в своєму ФБ. У зв'язку з цим Ратушний вже зажадав вибачень від керівництва МВС, направивши туди свою заяву. Він категорично заперечує будь-яку свою причетність до вандалізму. А також вимагає вибачень від Антона Геращенка. При цьому в своєму ФБ називає Геращенка "мусорським головою".

Роман – син відомого київського журналіста та активіста Тараса Ратушного. Старший Ратушний брав участь в діяльності громадської організації "Збережи старий Київ", виступав за легалізацію марихуани в медичних цілях. Як журналіст, працював у тому числі в гарячих точках.

Читайте також: Чим погром на Банковій відрізняється від штурму Капітолію (рос.)

Син Роман пішов по стопах батька. Він очолює громадську організацію "Захистимо Протасів Яр", яка виступає проти комерційної забудови цього урочища. На цьому ґрунті у молодшого Ратушного в 2019 році трапився конфлікт із політиком і бізнесменом із Дніпра Геннадієм Корбаном. Ратушний навіть опублікував листування, в якій Корбан йому погрожує розправою. Але сам Корбан заперечує як дійсність цього листування, так і своє ставлення до проекту забудови зеленої зони в Протасовому Яру.

Раніше Ратушний працював аналітиком в партії "УКРОП". Одним з керівників цієї партії був саме Корбан.

У 2020-му Ратушний був 20-м номером у списку партії УДАР Віталія Кличка на виборах до Київради. Однак заручитися підтримкою виборців він не зміг і депутатом не став, набравши близько 1000 голосів виборців.

В останні роки Ратушний і його громадська організація тісно пов'язані з "Гонором" Філімонова. Вони неодноразово разом проводили публічні акції.

І всі інші

Про інших підозрюваних, яким суд має обрати запобіжний захід, мало що відомо. Так, Олексій Бєлковський, засідання за яким було також заплановано на 24 березня, – активіст руху "Гонор". Йому 24 роки, киянин. Його підозрюють у підпалі дверей в Офіс президента. Про це він сам повідомив в коментарі "Сегодня".

"Мені вручили підозру – нібито я підпалив двері. Уточнили, можливо, це людина, схожа на мене. Говорили, що це визначили за речами. Як це можна було визначити за речами? Оприлюднили мої фотографії", – сказав Бєлковський, якого ми зустріли біля входу до Печерського суду напередодні розгляду його справи.

Давид Гаджимурадов – рівнянин, спортивний тренер. Працював на автомийці. 24 роки, освіта середня спеціальна. На відміну від інших учасників, поліція його затримала. Про це розповідає Сергій Філімонов.

"У Рівному взагалі пацана скрутили і силою запхали в машину. У будь-якому випадку не дали доступ адвоката", – написав Філімонов в ФБ.

Чи спрацює тактика поліції

Питання, яке не дає спокою. Ряд активістів, проти яких почалися розслідування в МВС, відомі люди, ветерани війни або герої Майдану. Посадити їх – це отримати замість одного Стерненка ще з десяток. Особливо, якщо брати до уваги, що в тюрму їх хочуть відправити за те, що вони розмалювали фарбою стіни Офісу президента. Ну або розбили там скла.

На думку політолога, директора Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслана Бортника, у поліції інша мета. Вона в тому, щоб змусити активістів сидіти по домівках:

"Поки що ця тактика більше нагадує спробу підвісити організаторів акції на гачок. Змусити їх ходити по судах, шукати адвокатів. Це юридичний тиск, і з урахуванням запобіжного заходу – обмеження можливості організовувати нові протести. Так це працює. На мою думку, це гібридна тактика. В інших країнах правоохоронні структури насамперед зупиняють правопорушення. Тобто, не дозволяють громити державні об'єкти, розганяють людей, які порушують правила проведення публічних заходів. А вже потім намагаються боротися з лідерами, організаторами такого роду протестів".

Також, за словами Бортника, обрана поліцією тактика може не мати успіху. Причина – структура протестів, в якій немає єдиного центру.

"У нас таких лідерів дуже багато. Це протестний рух, ймовірно, має не один, а відразу кілька джерел натхнення – інформаційно та фінансово. Але воно не має явних лідерів. Тому така робота за лідерами, напевно, не дуже ефективна", – зазначає Бортник.

Так само, на думку експерта, МВС змінило тактику протидії мітингів. Спочатку поліція брала курс на те, щоб не втручатися в протести. Але змінила його. Причина, як вважає Бортник, тиск із боку Офісу президента.

"Тактика МВС стосовно протестів видозмінювалася. Спочатку звучали заяви, що ми уникли провокацій. Те потім риторика МВС стала жорсткішою. Почали лунати заяви про неонацистів, екстремістів і що цих людей необхідно максимально карати. Думаю, це сталося під тиском офісу президента на МВС".


Як повідомляв "Сегодня", увечері 20 березня під Офісом президента спалахнули заворушення під час акції протесту на підтримку засудженого активіста Сергія Стерненка. Мітингувальники описали фасад будівлі, розбили скло у вхідних дверях, намагалися спалити табличку з написом "Президент України", пускали в хід фаєри, димові шашки, петарди, "коктейлі Молотова", а в кінці акції влаштували салют. В Офісі президента збиток оцінили в приблизно 2 млн грн.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти