Олексій Росовецький
Заступник Подієвого лідера Сьогодні 6 років тому в історії України почалася нова віха, довга і кровопролитна: почалася антитерористична операціяЗбройних сил України на сході країни, спрямована проти сепаратистів, захоплюючих ключові будівлі в ряді міст – Харкові, Донецьку, Луганську та ін. Сайт "Сьогодні" згадав, як розвивалися події.
Як сепаратисти розгойдували Донбас
Проросійські мітинги представників т.зв. антимайдану почалися ще в кінці лютого 2014-го і тривали весь березень. І хоча рідкісний мітинг не проходив без зіткнень з прихильниками Євромайдану, до пори до часу обходилося без крові – в основному, за рахунок зусиль міліції.
Наприклад, мітинг на пл. Леніна в Донецьку 5 квітня 2014 року, який зібрав майже тисячі мітингувальників, пройшов цілком мирно. За порядком стежили близько двох десятків міліціонерів і окремо – кінна міліція на білих конях. Городяни із задоволенням годували коней, гладили їм гриви, фотографувалися.
Перша кров пролилася 13 березня, в Донецьку, коли були вбиті двоє мітингувальників, в тому числі "свободівець" Дмитро Чернявський. Четверо призвідників бійки були заарештовані вже на наступний день.
15, 16 і 18 березня в Донецьку проходять мітинги з вимогою референдуму про федеративний статус Донецької області, що зібрали до півтори тисячі проросійських активістів. 19 травня активісти намагаються блокувати прикордонну частину, розташовану в Донецьку. 22, 23 і 25 березня проходять мітинги біля Маріупольської міськради на підтримку Віктора Януковича. У суботу, 29 березня – ще два мітинги. 31 березня сталася чергова спроба заблокувати прикрдонну частину у Донецьку, але всі ці акції проходять більш-менш мирно.
Ситуація значно загострилася після арешту "народного мера" Маріуполя в ніч на 5 квітня. Організатору сепаратистських заходів в Донецькій області, самопроголошеному "народному мерові" Дмитру Кузьменку було оголошено підозру про причетність до вчинення злочину, передбаченого частиною 2 ст.110 Кримінального кодексу (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України).
Мітинг під будівлею місцевої прокуратури, який пройшов 5 квітня в Маріуполі Донецької області, на якому присутні прихильники сепаратиста вимагали звільнити Кузьменка, знову переріс на формений шабаш насильства. Так, близько 14:30 "мітингувальники увірвалися в будівлю прокуратури і вимагали зустрічі з керівництвом відомства щодо затримання напередодні самопроголошеного мера міста. При цьому чітко сформулювати свої вимоги не змогли", – повідомляла пресслужба прокуратури області.
Поза рядками повідомлень залишилися розбиті шибки на першому поверсі будівлі і яйця, якими закидали прокуратуру протестувальники.
Подальше насильство ринуло форменою лавиною. 6 березня "антімайданівці" взяли штурмом будівлю управління СБУ в Луганську. Натовп зламав вхідні двері і увірвалася в будівлю, кинувши димову шашку, всередині будівлі трощили вікна і двері. Внаслідок постраждали двоє людей – по одному з кожної сторони: солдат Внутрішній військ МВС і мітингувальниця. Найгірше, що сепаратисти захопили при цьому арсенал зброї.
У свою чергу, в Донецьку в той же день взяли штурмом будівлю облдержадміністрації – майже 50 мітингувальників захопили сесійну залу і підняли на флагштоку російський триколор. Всі підступи до ОДА заблокували за допомогою колючого дроту, а поруч з самою будівлею розбили переїзну кухню. Мітингувальникам роздавали чай і бутерброди.
Аналогічні події в ті дні відбувалися і в Харкові, але там захоплений будинок Харківської ОДА вдалося звільнити вже 7 березня.
А ось уДонецьку 7 березня стався переламний момент української новітньої історії – мітингувальники проголосили так звану "Донецьку народну республіку". Під звуки гімну Росії сепаратисти спустили з флагштока біля Донецької ОДА прапор Донецької області і замість нього підняли прапор т.зв. "ДНР". У той же день озброєні автоматами невідомі спробували захопити обласну телерадіокомпанію. До вечора сепаратистам вдалося захопити будівлю СБУ і в Донецьку теж.
Цікаво, що вітчизняні політологи до останнього не вірилив те, що сепаратисти на Донбасі візьмуть верх, а Росія може ввести війська на схід України.
Початок антитерористичної операції
Формально режим антитерористичної операції почався 7 квітня 2014 року.
"Сьогодні вночі створений антикризовий штаб, а проти тих, хто взяв до рук зброю, проводитимуться антитерористичні заходи", – заявив в цей день під час телезвернення голова Верховної Ради, в.о. президента України Олександр Турчинов.
8 квітня антитерористична операція (АТО) щодо звільнення будівлі міськдержадміністрації була успішно проведена у Харкові. Вже через два дні слідчі встановили всіх 65 підозрюваних. Більшість з них – жителі Харкова і області, були також приїжджі із Запоріжжя і з Донбасу. 14 затриманих раніше були засуджені за скоєння грабежів, крадіжок і розбоїв.
Всі ці дні в Донецьку і Луганську очікували штурму українських силовиків: сепаратисти, що окопалися в захоплених будівлях ОДА та СБУ, зміцнювали оборону. Турчинов особисто пообіцяв усім сепаратистам амністію в тому випадку, якщо вони складуть зброю, але це не справило на них особливого враження.
12 квітня т.зв. "Народне ополчення Донбасу" захопило будівлю міліції в Слов'янську. Два десятка осіб з георгіївськими стрічками взяли у заручники міліціонерів і підняли над будівлею триколор. У пресслужбі МВС розповіли, як це було:
"На двох мікроавтобусах до міськвідділу під'їхало угруповання невідомих осіб і відкрило безладну стрілянину по будівлі і вікнах. Потім, зачепивши гаками, прив'язаними до автобусів, решітки двох вікон міськвідділу, вони їх відірвали і увірвалися в приміщення. Застосувавши сльозогінний газ і димові шашки, нальотчики проникли до чергової частини. Троє співробітників міліції, які несли службу, отримали легке отруєння газами ... Всіх співробітників міліції загарбники з будівлі випустили. Учасникам мітингу (близько 500 чоловік) що проходив у місті, люди запропонували озброюватися зброєю, яку захопили в міліції, чим ті зараз і займаються. Ця ж ініціативна група озброєних людей захопила в Слов'янську адмінбудинок СБУ".
Як з'ясувалося згодом, керував сепаратистами Слов'янська горезвісний Ігор Стрєлков (Гіркін). Фотографій терориста ще не було, тільки фоторобот. Даних також не багато: ЗМІ пишуть, що Гіркін – кадровий офіцер спецназу ГРУ РФ. У Кремлі, само собою, присутність російських військ на українській території заперечують.
Вже на наступний ранок в Слов'янську почалася антитерористична операція, в ході якої загинув офіцер СБУ, і ще четверо українських силовиків отримали поранення. Пізніше стало відомо, що загиблий - капітан спецпідрозділу СБУ "Альфа" Геннадій Біліченко. Як зазначив голова Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков, "з боку сепаратистів – невстановлена кількість" убитих і поранених.
Українським силовикам вдалося вибити загарбників з будівлі МВС в Слов'янську, але в той же день сепаратисти захопили будівлі міліції в Краматорську і мерії в Харцизьку, а 14 квітня – будівлю міськвідділу міліції в Горлівці.
"Нападники не зустріли майже ніякого опору з боку правоохоронних органів: за повідомленнями з місць, частина співробітників міліції перейшла на їхній бік, частина вирушила додому", – писали російські ЗМІ.
13 квітня Олександр Турчинов заявляє, що Рада національної безпеки і оборони України ухвалила рішення залучити до проведення антитерористичної операції на Донбасі військовослужбовців Збройних сил України. Починається повномасштабна АТО, якій судилося тривати до 30 квітня 2018. Тоді АТО змінила Операція об'єднаних сил (ООС).
Гарячі весна-літо 2014-го
14 квітня. Виконуючий обов'язки президента України Олександр Турчинов підписав указ про початок антитерористичної операції на сході України. Текст відповідного указу від 14 квітня 2014 р № 405/2014 був оприлюднений на сайті в.о. голови держави.
"запровадити рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" (додається, таємно)" , – йдеться в указі. Контроль за виконанням цього рішення покладається на секретаря РНБО України Андрія Парубія.
18 квітня. Прес-секретар СБУ Марина Остапенко заявила, що Служба безпеки України призупиняє активну фазу антитерористичної операції у зв'язку з Великодніми святами і домовленостями високопоставлених чиновників у Женеві.
"Зараз основні зусилля спрямовані на те, щоб забезпечити периметр безпеки навколо збройних сепаратистів з метою уникнення жертв серед мирного населення", – підкреслила спікер спецслужби.
Внаслідок чотиристоронніх переговорів в Женеві за участю держсекретаря США Джона Керрі, голови МЗС РФ Сергія Лаврова, в.о. глави МЗС України Андрія Дещиці і єврокомісара Кетрін Ештон була досягнута низка домовленостей – зокрема, про звільнення захоплених будівель в Україні та амністію протестувальників, які виступали за федералізацію країни.
Але в дійсності сепаратисти і не мали наміру зупинятися, отже продовження АТО було питанням часу.
24 квітня. Нова фаза АТО почалася зі спроби відбити Слов'янськ.
"В ході АТО підрозділами МВС та Міноборони деблоковані і знищені 3 блокпоста незаконних збройних формувань в північно-східній частині Слов'янська. Під час бойового зіткнення до 5 терористів було знищено. З боку учасників АТО один боєць отримав поранення", – повідомили в МВС України.
Визволителі Слов'янська визнали, що завдання виявилося далеко не простим.
"Ми зіткнулися з надзвичайним феноменом: така кількість нестандартних умов, з якими не стикалися спецслужби світу ...", – заявив перший заступник голови Служби безпеки України, керівник Антитерористичного центру при СБУ Василь Крутов.
Серед "нестандартних умов" – безліч завербованих російськими спецслужбами людей, а також місцеве населення, яке протидіяло проведенню АТО.
2 травня. О 4:30 ранку почалася активна фаза антитерористичної операції в Краматорську. В той же день половина Слов'янська перейшла під контроль українських силовиків- силам АТО вдалося відбити у сепаратистів десять блокпостів.
"Ми маємо справу з дуже серйозним, дуже кваліфікованим і дуже професійним опонентом. Треба віддати належне: дуже хороший рівень підготовки, знання тактики, практика – ці люди бували в гарячих точках світу, і на своїй території", – заявив Василь Крутов.
7 травня. Перші невтішні підсумки першого місяця проведення АТО – озвучені втрати.
"Станом на вечір 6 травня, кількість загиблих українських військовослужбовців з початку проведення АТО склало 14 осіб, ще 66 поранені", – повідомили в середу в пресцентрі СБУ.
А на наступний день тодішній голова СБУ Валентин Наливайченко під час виступу перед парламентом повідомив, що "за останні дні антитерористичної операції було знищено до 30 важко озброєних бойовиків".
За його словами, останні два-три роки на Донбасі активно створювалася російська агентурна мережа.
Під контролем збройних сепаратистів продовжували залишатися міськвідділи міліції і підрозділи СБУ в Слов'янську, Краматорську та Горлівці. На автошляхах області було встановлено понад 20 блокпостів, найбільша їх кількість зосереджена в містах Слов'янську, Краматорську та Макіївці.
9 травня. Терористична група "Мангуст" з числа прихильників самопроголошеної "ДНР" захопила два поверхи будівлі міськУВС в Маріуполі. На третій поверх їх не пропустили міліціонери. Зав'язалася перестрілка. На підмогу міліції прибули підрозділи Нацгвардії, батальйону "Азов", а також 72-ї механізованої бригади ЗСУ. Військові мали в своєму розпорядженні БМП, з яких відкрили вогонь по першому і другому поверху будівлі УВС.
Розуміючи, що справи кепські, загарбники закликали на допомогу проросійськи налаштованих громадян, які відзначали в місті День Перемоги. Маніфестанти змусили військових відступити. Будівля УВС зайнялася, внаслідок довелося рятувати і загарбників, і міліціонерів. Українським силовикам довелося відступити.
В результаті загинули 30 осіб, у тому числі шестеро силовиків, 20 сепаратистів і кілька учасників демонстрації.
22 травня. Перші великі втрати ЗСУ під Волновахою.
"Поблизу міста Волноваха Донецької області терористи підступно, із засідки, відкрили масований вогонь зі стрілецької зброї, ручних протитанкових гранатометів і мінометів по блокпосту, на якому несли службу військовослужбовці однієї з військових частин ЗС України", – повідомила пресслужба Міноборони.
Бій розпочався близько четвертої ранку і тривав 15 хвилин. Українські військові не очікували нападу і не встигли відкрити вогонь у відповідь. Під час обстрілу один із зарядів влучив у бойову машину, через що розірвався боєкомплект. В ході перестрілки загинули 16 людей, ще 32 були госпіталізовані.
26 травня. У ніч на 26 травня прихильники т.зв. "ДНР" спробували захопити Донецький аеропорт, який мав стратегічне значення для перекидання військ і військових вантажів, а також стояв на шляху до Пісків і Авдіївки.
Оборона Донецького аеропортуім. Сергія Прокоф'єва тривала 242 дні – 21 грудня 2015-го стало останнім днем оборони аеропорту. А в перший день боїв, 26 травня, бойовики зазнали масштабних втрат (за різними джерелами називаються цифри від 40 до 100 загиблих). Близько сьомої вечора разом з пораненими вони відступили, але відтоді загони т.зв. "ДНР" і російських військ регулярно намагалися захопити ДАП.
Українські військові утримували аеропорт весь травень, а після – і все літо. Але восени бойовики отримали від Росії нову зброю – реактивні системи залпового вогню "Град", і почали активний наступ по всіх фронтах безперервно весь вересень. Також вони атакували танками Т-72 та мінометами "Тюльпан". Саме тоді і народжується історія "кіборгів", причому так наших бійців прозвала ворожа сторона.
Увага! На відео присутня ненормативна лексика.
Після 17 вересня наступ став особливо масованим, інтенсивні атаки на аеропорт не припинялися весь жовтень. Фінальна хвиля протистоянь почалася в 2015 році буквально після Різдва. Останні захисники аеропорту частково загинули під завалами, частково були взяті в полон.
29 травня. Ще одна велика втрата з нашого боку. Сепаратисти знищили десантний гелікоптер Мі-8 з 14 українськими військовослужбовцями на борту. Серед них – шестеро військовослужбовців Нацгвардії, включаючи екіпаж гвинтокрила, і шістьох представників спецпідрозділу МВС. Серед загиблих був начальник управління бойової та спеціальної підготовки Національної гвардії України генерал-майор Сергій Кульчицький. Це був його останній день перебування в зоні проведення АТО.
Внаслідок вижив тільки один боєць, який перебував у важкому стані. Пізніше прес-служба Нацгвардії повідомила, що солдати ЗСУ знищили бойовиків, які збили гелікоптер.
Через п'ять років після трагедії неподалік від гори Карачун поставили пам'ятник загиблим.
13 червня. К 12 червня 2014 року бойовики контролювали майже 80% території Донецької та Луганської областей, на якій проживало близько 6 млн жителів. Звільнення від сепаратистів Маріуполя, які утримували місто більше місяця, стало першою великою військовою удачею АТО.
"Штурм почався о 5 ранку з масованого обстрілу укріплень бойовиків ЗУ-23/2, змонтованого на броньованій вантажівці. Після початку штурму бойовики зрозуміли, що їх пісенька проспівана, і почали тікати і ховатися, як щури в підвалах і на горищах, звідки їх виколупували "азовці". Зачистками особисто керував комбат "Азова" Андрій Білецький", – писав по гарячих слідах народний депутат і радник голови МВС Антон Геращенко.
За його словами, ватажок маріупольських бойовиків з позивним "Чечен" отримав інформацію про підготовку штурму і зі своїми споборниками за день до штурму покинув Маріуполь.
За підсумками складної операції було ліквідовано декілька бойовиків і затримано понад 20 осіб. При цьому ніхто з мирних жителів Маріуполя серйозно не постраждав. Бій за Маріуполь тривав чотири години.
3 липня. Сили АТО взяли під контроль населені пункти Закотне, Райгородок, Різниківка і Рай-Олександрівка в Донецькій області.
5 липня. Українські військові звільняють від бойовиків Слов'янськ і Краматорськ.
Ще в квітні наші силовики почали оточувати Слов'янськ мережею блокпостів, відрізаючи бойовиків від шляхів постачання з Росії. Це викликало обґрунтовану паніку у Гіркіна, який зі свого кабінету в Слов'янську записав не одне відеозвернення, закликаючи на допомогу російську армію. Але допомога не прийшла, і ЗСУ взяли місто в щільне кільце.
Українські війська входили в уже порожнє місто – основній групі бойовиків під проводом самого Гіркін вдалося прорватися і втікти в Донецьк.
6 липня український прапор було піднято над Дружківкою і Артемівським, а вже 30 липня українські військові взяли під контроль Авдіївку.
4 серпня під контроль ЗСУ переходить Мар'їнка.
18 серпня. У цей день почався штурм Іловайська Донецької області, який привів до найстрашнішої катастрофи ЗСУ в антитерористичній операції.
До того моменту під український контроль перейшли Піски і Жданівка. А 18 серпня батальйон "Донбас" увійшов до міста з декількох напрямків і до 19:00 взяв під контроль східну частину міста. Але операція зупинилася, тому що добровольці не мали важкого штурмового озброєння, хоча чисельна перевага була на українській стороні – всього в районі Іловайська діяли 14 підрозділів ЗСУ та шість підрозділів МВС загальною чисельністю до 1 тис. осіб.
А через кілька днів все різко змінилося: в ніч на 25 серпня Росія ввела на територію України вісім батальйонно-тактичних груп чисельністю до 4 тис. чоловік, чисельна перевага виявилася на боці супротивника. Внаслідок терористи взяли Іловайськ в кільце.
29 серпня оточеним під Іловайськом українським частинам були запропоновані умови виходу з кільця. Але всупереч досягнутим домовленостям, в шести кілометрах на південь від Іловайська колона була зустрінута щільним вогнем. Як повідомив головний військовий прокурор Анатолій Матіос, всього загинуло 366 бійців: "429 осіб поранено, 128 потрапили в полон, а 158 досі вважаються зниклими без вісти".
Що було потім
Після 5 вересня 2014 року, коли були укладені перші Мінські угоди, на Донбасі почалася позиційна війна. Кампанія літа 2014 року замість розгрому бойовиків призвела до невдачі.
"Керівництво штабу АТО не очікувало, що Російська Федерація зробить акт вторгнення регулярних збройних сил на територію України з порушенням міжнародних гуманітарних норм і без оголошення війни", – так озвучили причину в нашому Генштабі.
Після того, як Петро Порошенко став п'ятим президентом України, залунали заклики припинити АТО і ввести воєнний стан. Але незважаючи на те, що Верховна Рада не разово розглядала це питання і навіть намагалася проголосувати за звернення до президента з цієї теми, цього так і не сталося.
Президент Порошенко виступив проти введення воєнного стану, тому що в такій ситуації Україна більше втратила б у правах, ніж придбала. Більш того, військовий стан передбачає військовий конфлікт і наявність двох сторін, які визнають його, а Російська Федерація так і не взяла на себе відповідальність за події на сході України. У свою чергу, так звані "ДНР" і "ЛНР" не є державами.
Експерти прогнозували кінець активної фази АТО восени 2014 року, але минуло вже шість років, а збройний конфлікт все ще триває.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми