Анастасія Іщенко
оглядач Нещодавно Верховний суд остаточно підтвердив внесення лося до Червоної книги України і заборону полювання на цю тварину. Судовий розгляд з цього питання тягнувся довгі місяці, а думки про те, наскільки це рішення правильне, розділилися. Сайт "Сьогодні" вирішив розібратися, хто з тварин в Україні потребує посиленої охорони, які види незабаром можуть зникнути, як цьому сприяють браконьєри і чи можна виправити ситуацію.
Екологи побоюються, що до 2050 року в Україні не залишиться лосів
Ще в лютому 2017 року в Україні почав діяти 25-річний мораторій на відстріл лосів, але через якийсь час в Міністерстві екології та природних ресурсів затвердили ліміт на відстріл 160 лосів на рік. А вже в грудні 2017 року тодішній міністр екології Остап Семерак ініціював включення лося до Червоної книги. Майже рік потому року Окружний адмінсуд Києва скасував наказ Мінекології про внесення лося до Червоної книги, а також визнав протиправними заходи щодо заборони полювати на тварину.
Тоді зоозахисники активно виступали за те, щоб залишити лося в Червоній книзі, а ось мисливці – навпаки. За даними зоозахисників, відстріл лосів мисливцями і браконьєрами привів до критичного зниження їхньої популяції в Україні – з майже 15 тис. голів в 1991 р до менш ніж 2 тис. у 2016 році. Мисливці ж відповідали, що, нібито, після 2009 р ніхто не проводив дослідження популяції цієї тварини і дані не відповідають дійсності.
"Позиція мисливців полягала в тому, що законне, чітко регламентоване і обмежене полювання на лося (та й на інші види) мотивує користувачів мисливських угідь їх зберігати і примножувати. Це підтверджується і динамікою чисельності лося – коли протягом 10 років полювання на нього забороняли, його чисельність скоротилася вдвічі, коли полювання відновили – почалося зростання, тому що мисливцям видають ліцензії на здобуття не більше 3% лосів від наявної в країні популяції. У 2009 році було проведено останнє дослідження популяції лося в Україні, і його висновок – при чисельності 4,6-4,7 тисячі особин вносити їх до Червоної книги недоцільно. З тих пір чисельність зросла на дві тисячі особин", – пояснила позицію мисливців Тетяна Теличко з ГО "Всеукраїнський мисливський союз".
Вона додала, що після того, як мисливський вид потрапляє до Червоної книги, турбота про нього припиняється, оскільки у держави немає ні грошей, ні бажання займатися цим, про що свідчить негативна динаміка давно вже "червонокнижних" зубра, ведмедя, рисі.
Проте, через місяці судових розглядів, лось залишився в Червоній книзі. За словами директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, в даний час лось в своєму ареалі на території України поширений лише невеликими скупченнями, а така фрагментація сигналізує про початок процесу зникнення популяції. Експерт зазначив, що, згідно з дослідженнями вчених Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України, якщо терміново не зайнятися охороною лосів, то до 2050 року ці тварини повністю зникнуть з території України.
Засновник руху UAnimals Олександр Тодорчук на прес-конференції заявив, що крім загрози зникнення популяції лося в Україні, проблема полювання має і більш глобальні наслідки.
"Першою проблемою є глобальна агресія в сучасному суспільстві, яку породжують мисливці ... Друга проблема – це те, що сьогодні дії мисливців є загрозливими не лише для лосів, а й для багатьох інших тварин на території України", – зазначив зоозахисник.
Кількість хребетних тварин за останні 50 років скоротилася на 60%
Саме зараз стрімко скорочується популяція багатьох тварин. Згідно зі звітом Всесвітнього фонду дикої природи, за останні 40-50 років кількість хребетних тварин в світі скоротилася на 60%.
У минулому році Всесвітній фонд природи опублікував звіт, в якому говорилося, що основним фактором зниження біорізноманіття залишається надмірна експлуатація територій і розвиток сільського господарства.
"Серед усіх рослин, амфібій, рептилій, птахів і ссавців, які вимерли, починаючи з 1500 р, 75% постраждали від надмірної експлуатації або сільськогосподарської діяльності (або від двох чинників відразу)", – наголошується у звіті.
Варто зазначити, що тільки за останні 50 років наш екологічний слід – показник споживання природних ресурсів – збільшився приблизно на 190%. Всесвітній фонд природи WWF у звіті "Жива планета" 2018 повідомляє, що за останні 40 років:
- кількість хребетних тварин в світі зменшилася на 60%;
- на 83% скоротилася чисельність популяцій прісноводних видів (риб, тварин і рослин, що живуть в річках, озерах тощо);
- 89% – становить скорочення біорізноманіття в Південній і Центральній Америці через масову вирубку лісів навколо річки Амазонка.
В Україні ситуація не краща. Так, ранее мы рассказывали, что за последние 40 лет в Украине на грани вымирания оказались более полутысячи видов животных, а, щонайменше 15 видів – вимерли. Такими темпами посиленої охорони незабаром зажадають більше 150 видів. Зараз рідкісними стають навіть ворони і граки.
Червона книга – документ, в якому знаходиться перелік рідкісних, вразливих і зникаючих видів тваринного і рослинного світу в межах України, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів і заходи щодо їх збереження. Згідно з даними за квітень 2019 р в Червоній книзі України було всього 1369 видів: 543 тварин і 826 представників рослинного світу. І їх кількість весь час поповнюється. Зараз в книзі є навіть такі звичні для нас представники фауни, як вухаті їжаки, білі зайці, видри, зелені ящірки, гадюки, мідянки, тушканчики, жуки-олені, а також зубри, рисі, ведмеді, чорні лелеки і багато інших. Деякі види взагалі зникають безслідно: наприклад, в минулому році стало відомо, що в Україні зник осетер європейський, (також відомий як осетер атлантичний). Екологи відзначають, що на черзі зникнення та інших видів осетрових.
Проте, для того, щоб захистити певний вид, мало просто внести його до Червоної книги – потрібно розробляти програми і плани з відновлення чисельності тварин. Тетяна Теличко вважає, що Червона книга – це не захист. У всьому світі це сигнал про те, що на певний вид потрібно звернути увагу, тобто після внесення в Червону книгу повинні відбуватися реальні дії.
"Національна комісія з питань Червоної книги, і екс-Мінприроди займають таку позицію, що "ми вид до Червоної книги внесли, а що з ним буде далі – не наша турбота". До сих пір в Україні не розроблена навіть загальнодержавна програма з відновлення того ж зубра, хоча сусідні країни вже успішно реалізували кілька етапів таких програм", – пояснила Теличко.
Щорічно в Україні браконьєри вбивають до 400 тис. тварин
Ще одна серйозна проблема (з якою тісно пов'язана перша, тобто вимирання видів) – це браконьєрство. Щорічно браконьєри вбивають тисячі рідкісних тварин по всьому світу і, на жаль, Україна не залишилася осторонь. Дані про те, скільки в країні браконьєрів, різняться у різних відомств. Згідно з офіційними даними Державного агентства лісових ресурсів за 2018 р на порушників правил полювання було складено 3192 протоколи.
А під кінець 2018 року, за даними Генпрокуратури, було зареєстровано 554 випадки окремих видів браконьєрства. Кожен випадок – збиток державі мінімум на 10 тис. грн.
"Всі впевнені в тому, що ситуація з браконьєрством в Україні катастрофічна, але точних даних ніхто не має. За офіційними даними, в 2018 році було складено більше 3 тисяч протоколів на порушників правил полювання, до кримінальної відповідальності притягують на рік в середньому 5 осіб, і всі вони обходяться штрафами. А штрафи у нас просто смішні. Більш того, щоб притягнути до кримінальної відповідальності необхідно, щоб завданий матеріальний збиток перевищував 220 тисяч гривень – це рівносильно здобичі з семи косуль або чотирьох оленів", – пояснює Тетяна Теличко.
Браконьєрство завдає шкоди не тільки ссавцям, а й іншим представникам фауни. Тільки за даними Асоціації рибалок України, браконьєрський вилов риби в країні зрівнявся з офіційним і становить близько 60-70 тис. тонн. А щодня з наших водойм браконьєри виловлюють 192 т. риби.
"Це не може не позначитися на природі, екосистемі завдається колосальна шкода. Риби виловлюється набагато більше, ніж вона природно може відновити чисельність своїх зграй. Браконьєрство набуло ознак організованого злочинного угруповання. Пособництво порушникам з боку рибних чиновників призвело до різкого зростання правопорушень на водоймах", – відзначають в організації.
Юристи пояснюють, що проблема з браконьєрством в країні дійсно серйозна. Євген Назаренко, партнер ЮК "Тарасов та партнери" розповів в коментарі сайту "Сьогодні", що це пов'язано, в першу чергу, з недосконалою системою контролю за браконьєрством і складністю процесу виявлення і затримання самих браконьєрів.
"Основна проблема полягає в тому, що досить часто ці правопорушники є дуже впливовими людьми, і тому справи про ці порушення "заминаються" і не доходять до рішення суду. Але водночас як показує нам єдиний державний реєстр судових рішень, прецеденти покарання браконьєрів все ж є, і вони не поодинокі", – каже Назаренко і додає, що за браконьєрство можна притягнути винних до цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності.
Варто відзначити, що браконьєрство – це не тільки про полювання або вилов риби. Браконьєрство – це незаконне використання природних ресурсів, що має на увазі також і незаконну вирубку лісів, видобуток піску тощо.
Олександр Рябець, керуючий партнер юридичної компанії Legal partner зазначив, що браконьєрство в Україні карається штрафами, а в деяких випадках і позбавленням волі.
"Наприклад, за підстрелену тварина, яка внесена до Червоної книги, порушник отримує штраф в розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і повинен покрити майнову шкоду державі. А якщо полюванням займається особа з використанням службового становища, то вона можна отримати обмеження волі на строк до 5 років", – розповів Рябець.
Одним з основних покарань за порушення порядку та правил вилову водних біоресурсів є притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від 340 до 680 грн., з конфіскацією улову і знарядь лову, а також оплатою кожної одиниці виловлених незаконно водних біоресурсів.
"Притягнення браконьєрів до кримінальної відповідальності за подібне правопорушення зустрічається рідко, оскільки для кваліфікації даного правопорушення необхідний або значний обсяг, або наявність червонокнижних примірників, але все одно може бути штраф від 1700 до 6800 грн. або позбавлення волі на строк до 3 років. За порушення правил полювання браконьєра очікує адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі від 1020 до 2550 грн., з конфіскацією незаконно добутого звіра і знарядь добування, а також оплатою кожної одиниці незаконно добутих звірів", – коментує ситуацію Назаренко.
У свою чергу, Олександр Рябець додає, що щорічно незаконним вбивством тисяч тварин завдається шкода державі в розмірі близько 50 млн грн. До адміністративної відповідальності правопорушників притягають досить часто, а ось реальні кримінальні справи частіше не закінчуються обвинувальними вироками, що і породжує нові злочини.
"Якщо звернутися за досвідом до інших країн, де з браконьєрством ведуть ефективну боротьбу, то ключ до успіху – популяризація етики та освіти мисливця (курси), значні штрафи, які мають превентивний ефект, і реальний контроль за дотриманням законодавства з боку спеціалізованих служб. У нас цього реального контролю, на жаль, немає. Немає і показових випадків – навіть якщо справа про браконьєрство, нехай і дуже резонансна, потрапить до суду, далеко не факт, що порушників чекатиме справедливе покарання. Тому і в питанні боротьби з браконьєрством, і в питанні збереження і відтворення диких тварин потрібні зацікавленість і реальні дії держави, а поки що ми спостерігали лише переважання популістських рішень, які несуть шкоду, в першу чергу, тваринному світу", – підсумувала Тетяна Теличко.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми