Бої в Мукачевому, смерть Саші Білого і розшук Інтерполу: скандали навколо "Правого сектора" та Яроша

11 липня в Мукачевому Закарпатської області відбулася перестрілка між бійцями "Правого сектора" та представниками народного депутата з групи "Воля народу" Михайла Ланьо з міліціонерами.

За останніми даними, в результаті перестрілки загинули 3 людини – двоє бійців "Правого сектора" і один цивільний, ще 14 осіб постраждали. У місті був оголошений план "Перехоплення", однак частині бійців "Правого сектора" вдалося вийти з оточення, вони ховаються на території області.

У зв'язку з подіями в Мукачевому прокуратурою розпочато розслідування за фактом створення злочинної організації та терористичного акту. Для вирішення ситуації лідер "Правого сектора" Дмитро Ярош веде переговори з президентом України та тимчасово виконуючим обов'язки голови СБУ.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На тлі подій, що розвиваються в Мукачевому, Сегодня.иа згадала ще кілька гучних історій, пов'язаних з "Правим сектором" та його лідером Дмитром Ярошем.

Націоналіст з досвідом

У 1989 році Дмитро Ярош став членом Народного Руху України та Української Гельсинської спілки. У 1994 році став членом-засновником організації "Тризуб" ім. С. Бандери, згодом очолив її центральну гілку. Був ініціатором створення і керівником Міжнародного Антиімперського Фронту, а також ініціатором створення і координатором єдиного Націоналістичного руху.

Під час подій на Майдані Ярош був одним з ініціаторів створення "Правого сектора" і допомагав у формуванні Самооборони Майдану. У березні 2014 року був обраний лідером "Правого сектора". У липні 2014 року Ярош оголосив про створення на базі силового блоку "Правого сектора" Добровольчого українського корпусу – добровольчого недержавного воєнізованого формування, метою якого є захист територіальної цілісності і незалежності України.

У 2014 році Ярош як самовисуванець балотувався в президенти. За підсумками голосування зайняв 11 місце, набравши 0,7% голосів виборців. Зате один з провідних російських каналів своїм глядачам показав фейкову таблицю ЦВК з результатами голосування, згідно з якою Ярош обігнав Петра Порошенка і переміг на виборах.

Ярош є народним депутатом Верховної Ради 8 скликання. У Раді не входить ні в одну фракцію, але є заступником голови Комітету з питань національної безпеки і оборони.

Зустріч з Януковичем у день розстрілу мітингувальників на Майдані

У день розстрілу мітингувальників на Майдані, 20 лютого 2014 року, лідер "Правого сектора" Дмитро Ярош зустрічався з тодішнім президентом Віктором Януковичем. Запис про зустріч внесено в журнал відвідувань в Адміністрації президента.

Ярош таки зізнався, що був у той день на Банковій. "Вона (зустріч – ред.) дійсно була, але вже після завершення активних дій силовиків. Вийшли СБУшники і запропонували не тільки мені, а й моєму найближчому оточенню, зустрітися для припинення кровопролиття. Відповідно я поїхав в Адміністрацію", – розповів тоді Ярош.

Лідер "Правого сектора" зазначив, що Янукович пропонував йому підписати угоду про припинення конфлікту, але він відмовився.

Смерть Саші Білого і протистояння з Аваковим

У ніч на 23 березня 2014 року у селі Бармаки Рівненської області був убитий регіональний лідер "Правого сектора" Олександр Музичко, більш відомий як Сашко Білий. Заступник міністра МВС Володимир Євдокимов заявив, що він загинув під час проведення спецоперації із його затримання, коли він чинив озброєний опір і поранив одного зі співробітників міліції.

Товариші вбитого Олександра Музичка були впевнені, що почалася "зачистка" в лавах "Правого сектора", пов'язана з початком президентської кампанії та участі в ній Дмитра Яроша. Сам Ярош заявив, що на "Правий сектор" чинився тиск і озвучив вимогу щодо відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та арешту співробітників спецпідрозділу "Сокіл", яких "Правий сектор" звинувачував у вбивстві Музичка.

"Посада глави МВС має на увазі позицію. Якщо при моїй позиції бандити погрожують міністру, я цей виклик приймаю і готовий прийняти будь-який виклик. Більше того, і надалі моя позиція буде досить жорсткою до бандитів і тих, хто зі зброєю в руках порушує порядок", – відповів тоді Аваков.

На уточнююче запитання, чи називає він бандитами "Правий сектор", міністр відповів: "Я називаю бандитом будь-кого, хто рядиться в шати, будь то "Правий сектор" чи "Батьківщина".

Новий виток конфлікту з Аваковим стався в середині серпня 2014 року, коли "Правий сектор" заявив про затримання, обшуки і вилучення отриманої в бою зброї десятків бійців ДУК. Тоді було озвучено вимогу президенту Петру Порошенку негайно розпочати реформи МВС, звільнити чиновників МВС, які мають антиукраїнську позицію і звільнити затриманих членів організації. В іншому випадку у зверненні йшлося про те, що підрозділи будуть зняті з лінії фронту і відправлені в Київ.

У відповідь на це Арсен Аваков звинуватив Яроша у помилках командування і в тому, що він підіграє російській пропаганді.

"З небуття, "схрону", "патріотичного підпілля" спливає "Правий сектор", вкидає чергову заяву або вчинок, підігруючи московській пропаганді, лякаючи своїми вчинками людей на сході. На кого працюєте, Ярош? Чи просто не дружу з головою?", – написав Аваков.

Ситуація стабілізувалася, коли стало відомо, що Кабмін почав розглядати питання про звільнення заступника Авакова, генерала Володимира Євдокимова. Також Ярош тоді повідомив, що його однодумці були звільнені і що "Правий сектор" залишився на позиціях у зоні бойових дій.

"Нам повідомили про те, що всі наші побратими звільнені, а питання Євдокимова зараз розглядається на Кабміні, і ми дуже сподіваємося, що рішення про його відставку все-таки буде прийнято. Ми розуміємо, що це зараз хоч маленька, але перемога, тому, враховуючи ситуацію на фронті, ми залишаємося на своїх позиціях", – заявив Ярош.

Кримінальна справа у РФ і розшук Інтерполу

3 березня 2014 слідчий комітет Російської Федерації відкрив кримінальне провадження відносно Яроша за нібито публічні заклики до здійснення терористичної і екстремістської діяльності, вчинені з використанням засобів масової інформації. Обвинувачення ґрунтувалося на публікації на сторінці Правого сектора в соціальній мережі "ВКонтакте" від 1 березня, в якій Ярош нібито звернувся до лідера чеченських бойовиків Дока Умарова. Згідно із заявою представника "Правого сектора", такого звернення не було, а інформація на сторінці з'явилася після того, як був зламаний обліковий запис одного з їхніх адміністраторів.

12 березня Басманний районний суд Москви задовольнив клопотання слідства і виніс рішення про заочний арешт Яроша. Його адвокат подав апеляційну скаргу на рішення Басманного суду, але 2 квітня Апеляційна колегія Московського міського суду визнала рішення суду першої інстанції законним і залишила його без змін.

Крім того, за запитом РФ Ярош був оголошений у міжнародний розшук Інтерполу. Як тоді заявив радник глави МВС Антон Геращенко, Україна не буде видавати Яроша.

803 грн у декларації

У ході президентської виборчої гонки Ярош опублікував декларацію про доходи за 2013 рік, в якій було зазначено, що офіційного доходу він не мав.

Сукупний дохід на сім'ю Яроша з п'яти осіб – дружини, двох дочок і сина – склав 803 гривні. Інформації про банківські заощадження або внески в статутні капітали в декларації не було.

Як потім пояснював Ярош, 803 грн – це стипендія його доньки, а сам він не мав легальних доходів і жив на допомогу друзів, у тому числі і матеріальну.

Спроби зробити "Правий сектор" частиною Збройних сил України

Як зазначав прес-секретар "Правого сектора" Артем Скоропадський, запропонований керівництвом країни варіант з розпуском Корпусу для подальшого вступу його членів у ЗСУ або Нацгвардію є неприйнятним. У "Правому секторі" готові бути тільки автономним підрозділом ЗСУ і підкорятися Дмитру Ярошу і командиру Корпусу Андрію Стемпицькому.

Ще в березні Дмитро Ярош повідомив про існуючу домовленість, що у Верховній Раді буде зареєстрований проект закону про спеціальні умови входження "Правого сектора" в ЗСУ – окремим підрозділом.

У квітні стало відомо, що частина бійців 11 батальйону ДУК-ПС перейшла до складу ЗСУ, а сьогодні в МВС повідомили, що ще 40 бійців 7 окремого батальйону ДУК разом з командиром увійдуть до складу полку Нацгвардії "Азов".

Інші бійці Корпусу на сьогоднішній день до складу Збройних сил України не входять.

Чутки про смерть Яроша

У зв'язку з активною участю Яроша в бойових діях на Донбасі, в медіа-просторі періодично виникають чутки про його загибель у тому чи іншому бою – під Іловайськом, під Карлівкою. Сьогодні в деяких російських ЗМІ навіть з'явилися неперевірені чутки, нібито кортеж Яроша підірвався на радіокерованих фугасах. При цьому, сам лідер "Правого сектора" зробив кілька заяв і бере активну участь у вирішенні конфлікту.

Зазначимо, що в січні Ярош під час боїв у місті Піски був серйозно поранений – осколки пошкодили йому руку. Першу операцію Ярошу провели 22 січня, другу – на початку лютого.

Експерти про конфлікт у Мукачевому: Ярош зараз у суперечливій ситуації, йому потрібно балансувати

На думку політолога Володимира Фесенка, Дмитро Ярош зараз знаходиться в суперечливій ситуації – йому треба зберегти обличчя лідера "Правого сектора" і не піти на конфлікт з державою.

"Тому він намагається маневрувати, він намагається якось поєднати ці дві позиції – з одного боку залишитися революціонером, залишитися таким непохитним військово-політичним вождем, з іншого боку, він не хоче йти на ризики і для партії, і для держави. Тому, ризикну припустити, що Ярош буде намагатися цей конфлікт заморозити", – вважає Фесенко.

Він зазначив, що Ярош буде шукати способи, як без прямого протистояння і без прямого використання сили вийти з цього конфлікту.

"Ситуація поставила Яроша в дуже непросте становище, тому що абсолютно очевидно, що він зараз повинен приймати відповідальне рішення. Ситуація, яка зараз склалася, показала, що є суперечність між тим, що робить "Правий сектор" на передовій, де він організував структуру ДУК-ПС, і політичною діяльністю політичної партії "Правий сектор", – розповів політолог, професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань.

Експерт зазначає, що навіть в умовах війни на передовій все одно виникає питання інтеграції всіх воєнізованих структур в офіційну систему або Міноборони, МВС або, інакше ці формування залишаються юридично неоформленими.

"Одна справа – війна в зоні бойових дій, інша справа – коли "Правий сектор" починає використовувати зброю зовсім в іншій ситуації, де він не має права взагалі носити зброю та володіти зброєю. Це поза законом. І, очевидно, що держава має тут рішуче реагувати на це. Друга проблема полягає в тому, що потрібно діяти політичними методами... У даному випадку Ярош в дуже непростій ситуації, тому що потрібно якось залагодити конфлікт, і, в той же час, утримати під контролем організацію", – вважає Гарань.

При цьому експерт підкреслив, що вже зараз Ярош намагається дистанціюватися від деяких радикальних заяв. Експерт не виключає, що всередині "Правого сектора" може відбутися розкол.