Не пускають за кордон і штрафують: як в Україні взялися за неплатників аліментів

Проблема несплати аліментів в Україні залишається гострою – в судах розглядаються десятки тисяч справ. За 2019 рік було стягнуто аліментів на суму 6,5 млрд грн для 461,5 тис. дітей.

Ще на початку 2018 року набув чинності закон про посилення відповідальності за несплату аліментів. Саме цей документ передбачав для боржників (при наявності боргу понад 6 місяців) цілий ряд обмежень: заборона на виїзд за кордон, на використання зброї, заборона на полювання і водіння авто, а також призначення двох місяців соцробіт.

Міністр юстиції Денис Малюська нещодавно зазначив, що ця система дуже дієва і ефективна і показує гарні результати.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Аліменти – це зараз найкраще, що стягується в системі виконавчого провадження. Тут не можу сказати, що це наше досягнення. Це досягнення роботи попереднього керівництва міністерства", – зазначив міністр.

Проте, проблеми нікуди не поділися. За даними Держприкордонслужби, в базах даних прикордонників знаходиться майже 120 тис. осіб, яким виїзд з України обмежений саме через несплату аліментів.

А на початку січня 2020 року в аеропорту "Бориспіль" прикордонники заборонили виїзджати з країни чоловікові, який через це влаштував дебош і навіть погрожував співробітникам Держприкордонслужби. Громадянин планував вилетіти до Дубаю, але через заборгованість аліментів залишився в Україні.

Сайт "Сьогодні" вирішив дізнатися, наскільки успішною виявилася ініціатива з посиленням покарання для неплатників аліментів.

Не випускати за кордон – найдієвіший

З 1 січня 2020 роки для дітей до 6 років прожитковий мінімум становить 1 779 грн, а для дітей у віці від 6 до 18 років – 2 218 грн. Зі зростанням прожиткового мінімуму виріс і розмір аліментів – 889,5 і 1 109 грн для дітей до 6 років, а також від 6 до 18 років відповідно.

Одночасно, максимальний розмір аліментів залишився незмінним і становить 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку (17 779 і 22 180 грн).

Проте, більшість батьків продовжують ухилятися від сплати аліментів. Далеко не всі з обмежень, які були впроваджені у 2018 році, виявилися дієвими.

"За даними Мін'юсту, за перший рік впровадження цієї ініціативи було складено близько 26 тис. протоколів, завдяки застосуванню громадських робіт вдалося стягнути 1,3 млн гривень, також держвиконавці взяли значну кількість постанов (близько 55 тисяч) про накладення штрафів", – каже в коментарі сайту "Сьогодні" Анна Осадча, адвокат АО "Клочков і партнери", яка спеціалізується на сімейному праві.

Не випускати неплатників за кордон допомагає Єдиний реєстр боржників.

"На практиці, саме введення реєстру і можливість тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон виявилися дієвими. Так, в Єдиному реєстрі міститься інформація про понад 165 тис. боржників аліментів", – в свою чергу зазначає Ірина Смітюх, адвокат АО "Лещенко, Дорошенко і партнери".

За її словами, є чимало випадків, коли не випускають навіть тих, хто хотів виїхати на заробітки – внаслідок громадянам доводиться платити.

Ще є штрафи і соцроботи

Ще один дієвий інструмент – фінансові санкції. Закон передбачає накладення штрафу за несплату аліментів в залежності від суми заборгованості: понад 1 року – 20%; понад 2 роки – 30%; понад 3 роки – 50% від суми заборгованості.

Христина Рибак, адвокат ЮК "AS Legal" наводить приклад дії закону: в 2019 році у Києві за несплату чоловіком аліментів було накладено арешт на його яхту. Повідомлялося, що чоловік заборгував своєму синові 123 475 грн аліментів.

"Загальний розмір заборгованості (разом зі штрафом в розмірі 50% від суми боргу – Ред.) склав майже 184 тис. грн", – каже Христина Рибак і додає, що для того, щоб вплинути на громадянина, суд описав його майно, а саме самохідну вітрильну яхту.

Крім цього, боржникам можуть призначити до двох місяців суспільно-корисних робіт – це роботи, які здійснюються на території певної громади: вивезення сміття, прибирання дворів і т.ін. Гроші за виконану працю перераховуються дитині боржника.

"Ці норми спрямовані на тих, на кого інші заходи не діють. На тих, хто не має транспортного засобу, не їздить за кордон, не займається полюванням, не має роботи і, як правило, не бажає її шукати", – зазначає Тетяна Борисенко, адвокат АО "Скляренко, Сидоренко і партнери".

На деяких боржників, говорять, це впливає позитивно.

"Заборгувавши своїм двом синам 17 тис. грн, батько зрадів соцроботам, мовляв, тепер матиме можливість хоч щось виплатити дітям", – розповідає Христина Рибак.

Які залишилися проблеми

Проте, з виконанням законів не все гладко. За словами Анни Осадчої, реальний стан справ трохи відрізняється від того, що розповідають в Мін'юсті.

"На практиці держвиконавці відмінно застосовують надані їм повноваження, але чомусь дуже вибірково. Найчастіше чую від своїх клієнтів про те, що без постійних ходінь стягувача аліментів до держвиконавця та регулярної подачі заяв про застосування обмежень, штрафів і т.ін. самостійно держвиконавець нічого не робить. Звичайно ж, це можна пояснити величезними обсягами роботи, але ж від цього не повинні страждати діти", – говорить Осадча.

Вона додає, що чимало зискувачів випадково, з новин дізнаються про штрафи, йдуть до виконавця, і лише після цього їх проблема починає вирішуватися. Є й ті, хто взагалі не ходить до держвиконавця, тому що впевнені, що це його робота і він сам зробить все, що передбачено законом. Таким чином, величезної кількості боржників-аліментників посилення так і не торкнулися.

"Для зміни ситуації, на мій погляд, потрібно закріпити на законодавчому рівні обов'язок держвиконавця в разі наявності боргу по аліментах самостійно застосовувати всі обмеження і притягати до відповідальності такого неплатника, при цьому передбачити відповідальність і для держвиконавця за невиконання такого зобов'язання. Тоді ефективність підвищитися в рази", – зазначає Осадча.

Ірина Смітюх додає, що на сьогоднішній день залишається невирішеним питання про те, щоб стягувати борги з аліментів відповідно до процентного співвідношення до доходів боржника .

"Досить часто на практиці у боржника є офіційні доходи на рівні мінімальної заробітної плати, або десь близькою до неї, а насправді його стан і "неофіційний" дохід значно вищий за задекларований, що призводить до отримання незначних розмірів аліментів на дитину", – каже Смітюх.

За словами Тетяни Борисенко, добре б вирішити питання і з тим, щоб стягувати аліменти також і з тих доходів, які люди отримують за кордоном.

"Необхідно розширювати перелік країн, з якими Україна має відповідні міжнародні договори про правову допомогу", – підкреслює Борисенко.