З кожним роком середній українець стає все старше, а населення в країні стає все менше, кажуть дані Держслужби статистики. За останніми даними, чисельність населення України на 1 грудня 2018 року становила 42,18 млн осіб. Це на 208,8 тис. осіб менше, ніж рік тому. Прогнози демографів невтішні: через 10 років нас може стати менше ще на 3 млн осіб.
Тенденції
Держстат фіксує падіння народжуваності не перший рік. Тільки за останні 5 років, з 2014 по 2018 роки, малюків з'являлося на світ все менше: у 2014 році народилося 465 тис. дітей, в 2015-му – 411 тис., в 2016-му – 397 тис., в 2017-му – 364 тис., нарешті в 2018-му (за 11 місяців) – 286 тис.
За оцінками демографів, за весь 2018 рік могло з'явитися на світло 310-312 тис. дітей, але по факту маємо падіння народжуваності за 5 років в 1,5 рази. Слабкою втіхою є зниження за 5 років смертності з 662 тис. осіб в рік до 526 тис. осіб, або в 1,25 рази, так як в абсолютних цифрах за 5 років померло майже на мільйон більше людей, ніж народилося. Наприклад, в 2018 році перевищення числа померлих над числом народжених становило 42 особи: на 100 померлих – 58 народжених. Але населення України рідшає не тільки через низьку народжуваність, а й через трудову еміграцію.
За словами міністра закордонних справ Павла Клімкіна, щорічно виїжджає з країни 1 млн громадян. Правда, статистика не бачить такого відтоку населення, тому що вони зберігають громадянство України, але фактично ці люди вже працюють на економіку зарубіжжя.
Експерти
Прогнози ООН щодо темпів скорочення населення в Україні майже збігаються з розрахунками наших вчених. Так, за оцінками експертів ООН, українців за 10 років може стати менше ще на 3 млн осіб (39 млн), а до 2050 року нас залишиться всього 36,4 млн.
Заввідділом демографічних процесів Інституту демографії та соцдосліджень НАН України Ірина Курило більш оптимістична: за її оцінкою до 2050 р українців буде 38,7-38,8 млн осіб, але разом з Кримом. Тобто без нього – близько 37 млн. осіб.
"Україна знаходиться в першій 30 країн світу за рівнем старіння, хоча по народжуваності ми близькі до середньоєвропейського рівня: 1,4 дитини на жінку при середньоєвропейському трохи більше 1,5. А для простого відтворення треба 2,1-2,3 дитини на жінку", – говорить учений.
За словами Курило, демографічні процеси – це область, де регулятивні можливості держави обмежені, але вони є. Перший спосіб – грошове стимулювання за народження дитини, але він працює по моделі "доза – ефект": ввели виплати або збільшили їх – реакція є, а потім, особливо якщо висока інфляція, реакція спадає. Другий підхід: податкові пільги. Їх система розвинена на Заході і орієнтована на сім'ї з середнім доходом. У нас система розрахована на бідних: доплачують тільки сім'ям з рівнем доходу нижче прожмінімуму.
Також вона визнає, що у нас все більше з'являється сімей чайлдфрі, тобто тих, які принципово не бажають заводити дітей. Це теж знижує рівень народжуваності. Найбільше чайлдфрі серед людей з вищою освітою і з середнім і вище середнього рівнем доходів (оціночно до 25% сімей), тобто вони можуть дати своїм дітям хороший рівень життя і знань, але вважають за краще жити для себе.
Старіння країни — небезпечно
Економісти кажуть, що старіння населення тягне за собою серйозну небезпеку для економіки, оскільки стає менше робочих рук і більше непрацездатних, яким треба платити пенсії.
"Виходить замкнуте коло: працюють, перш за все кваліфікованих кадрів, з кожним роком менше, а потрібно їх все більше, тому що для автоматизації процесів як в промисловості, так і в агросекторі потрібні інвестиції, яких немає, – аналізує виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин . – Кращі їдуть туди, де вони зможуть жити заможніше завдяки своїм знанням. Виправити ситуацію може тільки імміграція".
Але через невисокий рівень життя в Україні можна очікувати напливу "заробітчан" з Африки і Південно-Східної Азії, де життя ще бідніше.