Дипломат: Мета Росії – знищити Україну як незалежну державу

Досвід підказує, що всі механізми двостороннього співробітництва, які були створені між Україною і Росією, Росія, врешті-решт, використовувала проти інтересів України. Нам потрібно усвідомити той факт, що Росія не заспокоїться. Це екзистенціальний конфлікт, який триватиме, поки одна сторона не досягне своєї мети. Мета України – зберегти свою незалежність. А мета Росії – знищити Україну як незалежну державу. Про це, виступаючи на публічній дискусії "PRO et CONTRA: чи варто денонсувати Договір щодо Азова?", заявив доктор юридичних наук, Надзвичайний і Повноважний Посол України Володимир Василенко.

За його словами, збройна агресія Росії проти України триває. Тому Україна, як держава, яка піддалася агресії, має повне право застосовувати до РФ міжнародно-правові санкції в односторонньому порядку. А різновидом санкцій є розрив договорів. Тобто, на цій підставі можна також розірвати Договір між Україною і РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 24 грудня 2003 року, не викликаючи жодних зауважень з боку міжнародного співтовариства.

"Суто з правової точки зору немає сумнівів, що Договір 2003 року правомірний. Він дійсно передбачає, що якщо виникають спірні питання щодо використання Азовського моря, то вони вирішуються шляхом переговорів, консультацій або інших методів мирного врегулювання, які обрані сторонами. Тобто, потрібна згода обох сторін. Але, є і Конвенція ООН 1982 року з морського права, де є спеціальний розділ, який передбачає обов'язковий міжнародний морський арбітраж. Що це означає? Якщо якась із сторін вважає, що були порушені норми міжнародного морського права, зафіксовані в Конвенції 1982 року, то вона може звернутися до морського арбітражу. І це значить автоматичну згоду іншого боку, яка звинувачується в порушенні міжнародного морського права", – пояснює Василенко.

Тобто, Росія порушила свої зобов'язання за Договором 2003 року, тим самим порушивши зобов'язання щодо Конвенції 1982 року. І це є правовою обставиною для розгляду спору в міжнародному морському арбітражі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Також, Володимир Василенко вважає неправильною тезу про те, що розрив Договору від 24 грудня 2003 року нібито може послабити позицію України в цьому арбітражі. Раніше заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль заявляла, що денонсація Договору дасть можливість Кремлю заявити про територіальну суперечку.

Україна 19 лютого подала свій меморандум в арбітражному провадженні проти РФ відповідно до Конвенції ООН з морського права, який доводить, що РФ порушила суверенні права України в Чорному та Азовському морях і в Керченській протоці.

"Справа в тому, що міжнародний арбітраж розглядає порушення цього Договору з 2014 року. Тобто, порушення, які вже сталися в минулому. У Віденській конвенції 1969 років немає статті 70, яка говорить, що припинення дії Договору не впливає на права, зобов'язання або юридичне становище учасників, які виникли в результаті виконання Договору до його припинення. Тож жодних негативних моментів для України при розгляді в арбітражі не буде. Тим більше, що якщо говорити про розрив Договору 2003 року, з огляду на те, що в ньому відсутні положення, які передбачають порядок розриву цього Договору, тоді ми діємо відповідно до статей Віденської конвенції 1969 року і повинні попередити Росію про розрив Договору за 12 місяців. Тобто, на той момент в арбітражі вже почнуться слухання, які стосуватимуться ситуації, яка існує з 2014 року і по сьогодні. А розрив Договору це вже, так би мовити, день завтрашній", – підсумував Володимир Василенко.

Нагадаємо, Арбітраж Постійної палати третейського суду в Гаазі вирішив спочатку розглянути заперечення Росії в питанні юрисдикції за позовом України проти Російської Федерації, відклавши його розгляд по суті.

Йдеться про провадження щодо збитків, які Росія завдала Україні через порушення Конвенції ООН з морського права 1982 року після анексії Криму.

У МЗС пояснили, що поділ розгляду справи стався через вимоги Російської Федерації. Росія заперечувала сам факт того, що Україна має право скаржитися на Росію з цих питань до цього трибуналу.