ЧАЕС почали накривати герметичною захисною аркою

Чим далі від Чорнобильської трагедії, тим рідше ми про неї згадуємо. Може, так і повинно бути – швидше затягнуться душевні рани мільйонів людей, яким Чорнобиль назавжди змінив життя. Але згадати про ЧАЕС сьогодні нас змусила особлива причина. Це – "Арка", унікальна конструкція, яка повинна накрити собою зруйнований енергоблок, і на багато років заховати постраждалу станцію. У ці дні гігантську споруду почали насувати на станцію. Коли це станеться – чи зможемо ми зітхнути спокійно?

26 квітня 1986 року. Цього дня сталася наймасштабніша техногенна катастрофа в історії людства. На Чорнобильській АЕС в результаті теплового вибуху кришку реактора вагою тисячу тонн підкинуло на кілька метрів. Реактор, в якому на момент аварії перебувало понад 200 тонн ядерного палива, був знищений. Кількість радіоактивних викидів вимірювали тоннами.

Жерло реактора кілька місяців залишалося відкритим. Радянська влада в спішному порядку прийняла рішення: будувати над зруйнованим блоком "Укриття". Основою послужили вцілілі стіни нещасливого енергоблоку. Споруджений за півроку саркофаг мав прослужити тридцять років. Але задовго до цього терміну фахівці поставили "Укриттю" діагноз – конструкція нестабільна і негерметична.
Зараз загальна площа дірок старого саркофага перевищує тисячу квадратних метрів. Волога потрапляє всередину і розносить радіаційний пил, корозія роз'їдає конструкції саркофага постійно.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Вже наприкінці дев'яностих українська влада почала бити на сполох: над саркофагом потрібно споруджувати нове укриття – незалежне і безпечніше. Гроші до спеціальних фондів збирали всім святом.

"Донорами до цих фонди є 40 країн. Загальна сума зібрана понад два мільярди євро. Українська частина – досить невелика, близько 60 мільйонів", – говорить Антон Усов, старший радник із зовнішніх зв'язків ЄБРР в країнах Східної Європи і Кавказу.

Підрядника вибрали 2007-го – французький концерн "Новарка" керував усіма процесами. Через три роки на промисловому майданчику – поруч зі старим саркофагом – розпочалися підготовчі роботи для спорудження нової арки-укриття, аналогів якої немає в світі.

Щоб люди могли працювати на майданчику – без додаткових засобів захисту, ще до початку будівельно-монтажних робіт територію ретельно дезактивували.

"Була зрізана частина ґрунту радіоактивного, вирубка дерев і кущів, демонтаж будівель і споруд. Все це було фрагментовано, завантажено на автотранспорт і зараз поховано в сховищі "Буряківка", – говорить Петро Британ, фахівець координації будівництва нового безпечного конфайнмента.
Було виконано обсипання чистим піском, також обсипання щебенем, виконана бетонна плита армована. Товщина цього пирога – близько одного метра.

Але і після цього радіаційний фон тут перевищує природний в десятки разів.

"Ми перебуваємо в цій точці. Як ви бачите – світло-сіра позначає, що рівень потужності дози тут менше 2,5 мікрозіверта на годину. Цей розподіл збільшується в міру наближення до об'єкта "Укриття", – розповідає Петро Британ, фахівець координації будівництва нового безпечного конфайнмента.

Безпосередньо над спорудженням арки працюють півтори тисячі будівельників.

Більшість робітників – українці.

Арку будують уже чотири роки. Спочатку звели її східну частину, потім – західну. 2015 року обидві частини з'єднали.

Розміри нової арки вражають. Висота – майже 110 метрів, для порівняння – це тридцятиповерховий будинок, цією висотою спокійно можна покрити Статую Свободи в Америці. Довжина – майже 260 метрів, цій довжиною можна покрити стадіон, ну або Колізей в Римі. Ну і маса становить приголомшливу цифру – майже тридцять чотири тисячі тонн.

Цього тижня унікальну конструкцію по рейках почали переміщати в бік зруйнованого четвертого блоку ЧАЕС.

За словами Петра Британа, встановлені гідравлічні домкрати спеціальні. Всього їх 116 штук. На кожному домкраті є захват, який висувається і захоплюється за направляючу, яка встановлена на фундаментах уздовж всього шляху насування

Швидкість переміщення близько 10 метрів на годину.

Над старим саркофагом арка повинна стати до 29 листопада.

Валентин Іполитович в ядерній енергетиці з 1963 року. У свої 81 у нього – значний послужний список. Керував Запорізькою АЕС, а також об'єктом "Укриття". У необхідності нового укриття ветеран-атомник впевнений на всі сто.

"Обов'язково потрібне! При існуючому об'єкті "Укриття" природно, з ПВМом (паливо-вмісними матеріалами. – Ред.), з паливом вкрай небажано працювати", – говорить він.

Але чи стане нова арка надійною перешкодою витокам радіоактивних матеріалів? У міністерстві екології стверджують що ні миша не проповзе, ні цезій не пролетить.

Однак в експертному середовищі слова міністра спростовують: про герметичність нового укриття не йдеться.

Кажуть, що при розборі нестабільних конструкцій або надзвичайних погодних явищах, викиди того ж радіоактивного пилу – можливі!

"При смерчі, який можливий, третього класу смерч, і при будь-яких обваленнях всередині під аркою, персонал, який перебуває на майданчику і перебуває в зоні відчуження, отримує одну-дві річні дози", – пояснює Валентин Купний, член громадської ради при Державній інспекції ядерного регулювання України, керівник об'єкта "Укриття" (1995-2002).

А найстрашніше, що населення, яке живе за "тридцяткою", на кордоні тридцятикілометрової зони, в перший рік після цієї НП отримає десять меж доз. Межа дози у нас один мілізіверт, отримає десять.

У листопаді 2017-го арку повинні ввести в експлуатацію. Проектант дає на неї столітню гарантію. За оптимістичними оцінками цього часу вченим вистачить, щоб придумати безпечні технології утилізації залишків, що містять ядерне паливо.

А ось утримувати Арку Україні доведеться, швидше за все, самостійно.

Україна повинна запросити донорів для того, щоб "Укриття" працювало успішно. Що таке "успішно" – це безпечно.

До 2065-го Чорнобильську станцію повинні будуть остаточно вивести з експлуатації. Що буде з зоною відчуження – розуміння поки що немає.

Є пропозиції щодо створення в тридцятикілометровій зоні парків сонячних або вітрових електростанцій. Екологи ж наполягають на відведення території під заповідник.

Цю та інші новини ви можете подивитися у випуску інформаційної програми"События недели" на каналі "Україна".