Наприкінці грудня 2020 року стрімінговий сервіс Netflix випустив в ефір костюмований серіал "Бріджертони", який одразу ввійшов у топ найпопулярніших шоу на платформі. Як це часто буває, глядачі відзначили невідповідність серіалу історичним подіям. Зокрема, через те, що англійських аристократів епохи Регентства грають темношкірі актори. Чому ми взагалі звернули на це увагу? І чи пов'язаний цей факт із толерантністю?
Завдяки історичним передумовам населення України досить розмаїте. В нашій країні живуть представники понад сотні різних національностей.
Конституція України гарантує повагу до людської гідності. А толерантне ставлення до національних і релігійних меншин, ЛГБТ+, соціально вразливих груп — важлива передумова для суспільства, головною цінністю якого є людина, незалежно від її етносу, гендеру чи будь-яких інших особливостей.
Природно, що суспільні тенденції впливають на те, як ми говоримо. Так, нова редакція правопису української мови передбачає більш активне вживання фемінітивів (станом на 28 січня 2021 року Окружний адміністративний суд скасував рішення Кабінету міністрів, яким була схвалена нова редакція українського правопису); на державному рівні закріплене вживання терміну "особа з інвалідністю" (це так зване "people-first rule": спочатку ми говоримо про людину, а потім — про її особливість).
А як коректно поводити себе у розмові з представниками різних меншин та соціальних груп? У цьому нам допомогла розібратися Богдана Валігура — психологиня, консультантка з когнітивно-поведінкової терапії, блогерка.
Чому представники меншин привертають мою увагу?
Ми виділяємо людей, не схожих на нас. За часів первісного суспільства спілкування із чужинцями могло закінчитися фатально: можна було підчепити якусь хворобу, вони могли пограбувати чи вбити нас.
Звичайно, суспільство змінилося, а от ми з вами — не дуже. Наш мозок налаштований на пошук і відкидання того, що нам не знайоме.
Я виділяю представників меншин, отже, я — не толерантна людина?
Тільки якщо ви вішаєте на людину певний образливий ярлик, виявляєте агресію або нетерпимість. Мабуть, вам доводилося чути фрази на кшталт "Геї розбещують дітей" чи "У всіх бідах винні євреї — вони таємно правлять світом". Мова саме про ті стереотипи та кліше, які люди поширюють далі, не розбираючись у питанні.
Не варто проявляти жодного особливого ставлення до представників меншин. Потрібно поважати їх — так само як усіх інших людей. До того ж дослідження показують, що виокремлення їх серед інших (наприклад, на рівні держави — через квоти чи преференції) лише збільшує рівень нетерпимості до меншин.
У розмові з представниками меншин я почуваюся скуто. Що робити?
Якщо ви не знаєте, як правильно звернутися або розмовляти з представниками будь-якої меншини, найкращий спосіб — чесно про це сказати чи запитати те, що ви не знаєте.
Наприклад, перед вами небінарна особа (людина без визначеної гендерної ідентичності, яка не вважає себе чоловіком або жінкою), і ви не знаєте, який займенник щодо неї потрібно використовувати. Просто запитайте: "Перепрошую, я б не хотів (хотіла) вас образити, але я не знаю, як краще до вас звернутися?".
У будь-якій ситуації найкраще бути чесним і дати зрозуміти, що ви не хочете образити людину. І якщо ви почуваєтеся скуто, то саме через те, що не знаєте, як вашому співрозмовнику (співрозмовниці) було б комфортно, про що можна чи не можна його (її) запитувати.
За яких умов я можу вважати себе толерантним (толерантною) до меншин?
Якщо ви вважаєте себе толерантним (толерантною), головне — не використовувати принизливих звернень, заснованих на стереотипах.
Якщо ви відчуваєте ворожість чи навішуєте ярлики на певний народ, культуру чи соціальну групу — то узагальнюєте, а це не є об'єктивним поглядом на ситуацію (класичний приклад — фрази на кшталт "Чоловікам тільки одне й треба" або "Місце жінки — на кухні" тощо).
Якими є переваги мультикультурного суспільства?
У такому суспільстві ви можете прожити значно більший життєвий досвід. Знайомство з незнайомими культурами збагачує нас, допомагає дивитися на звичні речі під іншим кутом. І, звичайно ж, це допомагає нам бути більш толерантними.
Серед українців досі побутує чимало міфів та упереджень. Наприклад, громадяни нашої країни найбільш нетерпимі до африканців і ромів, каже опитування Київського міжнародного інституту соціології. Інше дослідження виявило, що українці мають найнижчий рівень сприйняття ЛГБТ+ серед інших європейських країн — їх толерують лише 14% наших співгромадян.
Упродовж останніх років тема мультикультурного суспільства стала особливо актуальною і у світі. Так, наприкінці минулого року Європарламент ухвалив резолюцію щодо захисту національних і мовних меншин, який віднині є обов'язком держав – членів Євросоюзу. А влітку, після початку протестів у США, UNICEF оприлюднив ґайдлайн для батьків про те, як говорити з дітьми про расизм.
Що ж "Бріджертонів", творці серіалу зауважують: історична епоха — лише красиве тло, а події серіалу могли б відбуватися й сьогодні. Цілком можливо, що значна увага, прикута до шоу, також пожвавить дискусію про толерантність.
Створення цієї статті фінансується в рамках проєкту "Розмаїття збагачує: висвітлення внеску етнічних, релігійних меншин та ЛГБТІ в українське суспільство" Фонду Прав Людини Посольства Королівства Нідерландів. Зміст та думки, викладені в цій публікації, є відповідальністю авторів та необов’язково відповідають позиції посольства.
Авторка: Ярослава Кобинець, журналістка громадської організації "Інтерньюз-Україна"
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми