Чим загрожує незнання української мови нацменшин в Україні: Гриневич пояснила

Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич вважає, що незнання нацменшинами в Україні державної мови створить їх дітям проблеми в майбутньому. Про це вона написала у своїй статті для Euobserver, передає прес-служба МОН.

За її словами, Україна надає освіту для національних меншин в 735 початкових і середніх школах по всій країні, близько 400 тисяч школярів, що належать до національних меншин, використовують свою рідну мову для здобуття загальної середньої освіти.

"Ми серйозно стурбовані ситуацією в районах, щільно населених національними меншинами. Там діти виростають в закритому мовному середовищі, де державна мова практично не використовується. Зокрема, така ситуація в громадах російських, угорських і румунських меншин. Багато років в школах з мовою навчання, яка належить до мов національних меншин, всі предмети вивчаються мовою своєї національної меншини, в той час як на вивчення державної відводиться лише дві години на тиждень, і вона вивчається як предмет", – розповіла Гриневич.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Вона пояснила, що незнання української мови зашкодить нацменшинам при вступі до ВНЗ.

"Такий стан справ серйозно шкодить освіті дітей. Наприклад, 55% школярів з румунської нацменшини і 62% з угорського не змогли подолати поріг зовнішнього незалежного оцінювання з української мови в 2017 році. ЗНО є обов'язковим випробуванням для всіх випускників української школи для подальшого доступу до вищої утворення. Ці результати означають, що більше половини дітей нацменшин не мають шанс вступити до університету в Україні", – пояснила міністр.

Також Гриневич підкреслила, що у нацменшин також будуть проблеми з працевлаштуванням на роботу в Україні.

"Більш того – вони не мають змоги отримати роботу на державній службі, в органах місцевого самоврядування або інших високих посадах у всіх регіонах України. Це не просто перешкоди в житті дітей. Це грубе порушення їх конституційних прав. На відміну від деяких угорських політиків, Україна не зацікавлена в збереженні мовних гетто. Закон "Про освіту" спрямований саме на усунення цієї згубної ситуації. Поступово збільшуючи кількість предметів, що вивчаються українською мовою, ми хочемо поліпшити рівень Владен я державною мовою протягом усього шкільного періоду. Таким чином, закон дозволяє нам ввести мовну політику, яка вже використовується деякими країнами ЄС – гнучке двомовне освіту", – додала міністр.

Нагадаємо, 10 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сиярто відвідав Ужгород, де зустрівся з керівниками організацій закарпатських угорців і керівниками історичних церков для узгодження точок зору. Він виступив за перегляд Угоди про асоціацію України з Європейським союзом.

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи прийняла рішення з рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів щодо закону "Про освіту". Рішення ПАРЄ досить жорстко засуджує  те, що Верховна рада прийняла закон про освіту, змінивши статтю 7 (про мову освіти) без консультацій з представниками національних меншин.

Днем раніше під час виступу на сесії ПАРЄ президент України Петро Порошенко заявив, що Україна гарантує право на навчання рідною мовою, але при цьому вивчення державної мови є обов'язковим.