Віталій Андронік
Провідний оглядач "Зонд" – це єдина в Україні наукова організація, яка вивчає аномальні явища. Центр працює вже 16 років.
Частину повідомлень про аномальні аерокосмічні явища Центр отримує через мережу метеорологічних станцій. Якщо працівник метеостанції бачить аномалію, то він заповнює спеціальну анкету і надсилає повідомлення в "Зонд". Але більшість заяв про НЛО і аномальні явища (АЯ) науковці отримують від очевидців.
Деякі дослідження, які проводить організація, — це продовження вивчення аномалій, які проводились ще за радянських часів. З 1980 до 1991 року в УРСР працювала Комісія з вивчення аномальних явищ, створена науковцями, зокрема, за сприяння нині покійного голови НАН України академіка Бориса Патона. А у 2004-му колишні члени радянської організації та нове покоління вчених створили Український науково-дослідний Центр вивчення аномалій (УНДЦА) "Зонд" при факультеті авіаційних та космічних систем Київського політехнічного інституту.
Сайт "Сьогодні" поспілкувався з кандидатом технічних наук, доцентом Артемом Біликом, головою Центру вивчення аномалій "Зонд", і дізнався, чи існує НЛО, де в Україні знаходиться телепортаційний портал та чому не варто їсти пшеницю з кіл на полях.
- Давайте розберемося, що таке взагалі аномалії та які з аномалій вивчає Центр?
- УНДЦА "Зонд" розглядає аномалії як неперіодичні швидкоплинні явища в оточуючому середовищі, прояви або характеристики яких не можна зіставити з відомими явищами антропогенного чи природного походження.
У кожному свідченні ми намагаємося виявити фактори аномальності. Це характеристики, які вирізняють явища з поміж тих, характеристики яких відомі. Наприклад, реєструється об’єкт, який летить в небі. Можливо, за розмірами він відповідає літаку, але його форма не аеродинамічна, або він демонструє повороти під прямим кутом на величезній швидкості, його прискорення може перевищувати співставне прискорення відомих літальних апаратів тощо. Тоді це фактори аномальності, які й становлять науковий інтерес.
Кадр із відео спостереження АЯ у с .Вільне Криворізького р-ну Дніпропетровської області, 2012 рік. Об’єкт має виражену неаеродинамічну, аномальну форму
Треба сказати, що до 90% повідомлень, що приходять до нас, пояснюються звичайними причинами: китайські ліхтарики, зірки, планети, літаки, повітряні кульки, відблиски ліхтарів на хмарах тощо. Останній рік відзначився масовими спостереженнями супутників "Старлінк" Ілона Маска, які шикувалися в ряд і створювали ілюзію сигароподібного об'єкта, про що повідомляли очевидці. Зараз уфологічні дослідження стали більш складними, тому що навіть на невеликому клаптику неба за годину пролітає 30-40 супутників, з них переважна більшість – це "Старлінк". Також нещодавно був парад планет, і люди повідомляли про планети, як про невідомі об'єкти, або про міжнародну космічну станцію (МКС) – це найяскравіший об'єкт, що рухається на нашому небі. Але її траєкторія проходження по небосхилу відома, і коли людина повідомляє про НЛО, ми обов'язково звіряємо час спостереження з графіком руху штучних супутників. Але, незважаючи на це, близько 10-15% повідомлень залишаються за результатами досліджень неототожненими з чимось. Це і представляє для нас науковий інтерес, дозволяє висувати гіпотези, проводити експерименти.
Кожен випадок ми ретельно аналізуємо, у нас є математичні моделі ототожнення, комп'ютерні інструменти, завдяки яким ми робимо висновок: це явище аномальне чи пояснюється звичайними причинами.
Найбільше повідомлень про НЛО ми отримуємо влітку з Київщини та південних областей. Це пов'язано, перш за все, з щільністю населення і перебуванням влітку на природі, коли люди частіше дивляться на небо.
Ми налаштовані дуже оптимістично, оскільки, всі розвинені країни займаються вивченням аномальних явищ, і аномальних аерокосмічних явищ зокрема. Ось нещодавно США заявили, що створюють чергову офіційну програму. Таких програм вже було багато, одна з найбільш відомих – "Блакитна книга"; нещодавно навіть вийшов художній серіал про неї.
Дослідження НЛО має два ключові аспекти:
- Перший – це отримання нових технологій, тому що вивчаючи об'єкти, які набагато перевершують характеристики відомих нам технічних засобів, ми можемо вийти на шлях наукового відкриття, розширити знання про світ. Розуміння того, звідки з'являються НЛО і як вони рухаються, може бути ключем до розробки реальної космологічної моделі Всесвіту.
- Другий аспект – це національна безпека. Зокрема, неопізнані об'єкти можуть бути розвідувальними безпілотниками Росії. Під час найактивнішої фази війни на сході України люди часто повідомляли саме про дрони, як про НЛО.
Україна зобов'язана системно вивчати такі явища, тому що невідомий аномальний об'єкт може виявитися, наприклад, втраченим аеростатом, що становить загрозу для польотів.
Також важливий екологічний аспект. Слід зазначити, що взаємодія невідомих явищ з флорою, фауною і людьми часто має на них негативний або невідомий вплив. Наприклад, ми вивчаємо феномен "кіл на полях". Був випадок в селищі Кордишівка Вінницької області в 2011 році, коли спеціальні дослідження зразків у лабораторіях встановили, що в цих утвореннях змінилася біохімія пшениці і хімія ґрунту. Тобто пшениця має аномальні властивості. Але оскільки у нас немає ніякого регулювання – цю пшеницю зібрали, і ми або ви могли потенційно з'їсти хліб з неї. Це неприпустимо з точки зору наукового підходу і безпеки населення, треба вивчати невідоме, а не закривати на нього очі.
- Скільки співробітників у вашому Центрі?
- Вивчення аномальних явищ – це мультидисциплінарний напрямок. Тому до складу нашої організації входять біологи, фізики, радіоелектроніки, інженери, екологи та спеціалісти з відео- фотозйомки та інші. Загалом, по Україні у нас близько 20 людей. Наша головна організація розташована в Києві, але також є філія у Харкові, і в окремих містах є наші представники, які досліджують аномальні явища або збирають і відправляють нам свідчення про такі явища, якщо вони трапляються. До наших досліджень долучаються також фахівці з інших наукових установ.
Члени науково-дослідницького центру "Зонд"
- "Зонд" має доступ до радянських архівів Комісії з вивчення аномалій. Які аномалії фіксували тоді?
- У вісімдесятих відбувся масовий сплеск свідчень про аномальні явища. Комісія просто фізично не встигала обробляти велику кількість повідомлень, за десять років діяльності Комісія отримала понад 6000 листів. Звісно, всі вони в паперовому вигляді, і ми поступово обробляємо їх, переводимо в електронний вигляд. Цікавими є випадки, які не були ретельно досліджені через брак ресурсів та часу.
Наприклад, у 2005 році ми відновили дослідження аномальної зони в Яблунівці Київської області. Протягом 80-х років там було кілька випадків масового спостереження НЛО. Ми з 2005 року почали заново досліджувати це місце і раз на рік виїжджаємо туди. Зараз в Яблунівці стоїть наш моніторинговий комплекс і реєструються нові аномальні аерокосмічні явища.
- Що показують ваші дослідження, чи справді фіксуєте НЛО?
- Коли ми провели першу експедицію, ми знайшли очевидців, які у 80-х спостерігали ці явища. Регулярно виїжджаючи в Яблунівку і збираючи нові свідчення, зрештою ми поставили там моніторинговий комплекс. І ось у березні цього року моніторинговий комплекс зняв там неопізнаний літаючий об’єкт, який ми поки не можемо ідентифікувати як явище антропогенного або природного походження.
Малюнок очевидиці НЛО на полі, с. Яблунівка, 06.10.1989 рік
Інший феномен був у селищі Соболівка Житомирської області. Це архівний випадок 1990 року. Ми виїжджали туди минулого року і знайшли жінку-свідка, яка бачила тарілкоподібний об’єкт та взаємодіяла з "істотами", які вийшли із об’єкту. І це не лише свідчення однієї людини, об’єкт здалека бачили багато односельців, і ми з ними теж поспілкувалися. Такий історичний, соціокультурний ракурс нам теж цікавий: як спостереження чогось незвіданого вплинуло за ці роки на життя очевидців, їхнє самопочуття, розвиток здібностей.
- Тобто? Як саме це вплинуло на цих людей?
- У людей, які зіштовхуються з незвіданим, часто невідворотно змінюється світогляд. Це особистий досвід, а не просто переглянутий фільм чи прочитана новина. Вони взаємодіяли з чимось, що не вкладається в усталені уявлення про навколишній світ, про наше уявлення щодо нас як виду та нашого місця і призначення у Всесвіті.
Наприклад, Ворзельский феномен, який стався наприкінці 80-х. Тоді хлопчик побачив в лісі біля Києва трикутник, який світився, і наблизився до нього. Після взаємодії з об’єктом у нього відкрилися здібності читати думки, діагностувати хвороби у людей. І це не особливість українських випадків, подібні свідчення є по всьому світу. Щось взаємодіє з людством, але ми не знаємо, що. НЛО, привиди, полтергейсти — за цими феноменами стоїть якась повніша, більш багатовимірна реальність.
Щоб досліджувати такі явища, ми намагаємось комбінувати практичні та емпіричні підходи. Спочатку намагаємося вивчати незвідане традиційними методами, якщо цього недостатньо — застосовуємо експериментальні. І ці методи напрацьовуються під час досліджень.
- Коли ви виїжджаєте на повідомлення очевидців або на місце аномалії, який арсенал інструментів використовуєте для дослідження цього явища?
- Є велика кількість обладнання, яким можна вивчати АЯ: тепловізори, магнітометри, георадари, металошукачі, компаси, радіометри. Перелік підбирається під конкретну експедицію. Наприклад, для підводних об’єктів застосовується глибинний ехолот, щоб знімати дно. Під час дослідження привидів може знадобитися тепловізор. Не існує універсального підходу до вивчення незвіданого.
Ми завжди в режимі цілодобової готовності. Коли отримуємо повідомлення, то намагаємося виїхати протягом 24 годин. Якщо це довготривале аномальне явище, то ставимо там обладнання і залишаємо на якийсь час. Якщо беремо якісь зразки, то передаємо їх до лабораторії. Ми намагаємось досліджувати незвідане відомими або експериментальними методами.
- Що ви маєте на увазі під експериментальними методами?
- Наприклад, є аномальна зона у Макарівському районі Київської області, де є свідчення про спонтанні переміщення, про телепортацію чи про те, що людей "водить" — в українській міфології це явище відоме під назвою "блуд", коли блукаєш довго на одному місці без очевидних причин. Є навіть народна приказка: "заблукав у трьох соснах". Ми в цій аномальній зоні встановили моніторинговий комплекс — це набір датчиків, які вимірюють зміни гравітації та магнітного поля в трьох координатах, вологість, температуру. Пристрій може працювати автономно понад місяць. І він показав, що стрибкоподібно змінилось магнітне поле і очевидних причин для цього не було. Це і є фактор аномальності.
Але іноді в аномальній зоні прилади нічого не фіксують. Тому застосовуємо експериментальний метод — наприклад, біодетектори. Можна занести різні культури бактерій в аномальну зону і подивитися, як вони себе поводять. Або, наприклад, закопати пробірку з бактеріями в різних місцях — в аномальній зоні і в контрольному місці. Іноді ми використовуємо біолокацію, тому що найбільшим приладом є людина.
Вивчається можливість експериментальної перевірки можливих механізмів стимуляції видозміни рослин у колах на полях НВЧ випромінюванням тощо.
- Розкажіть детальніше про цей випадок з телепортацією. Що саме показало ваше дослідження, чи справді там є таке явище?
- Ми зібрали незалежні свідчення кількох очевидців про це місце. Також зареєстрували там аномальну поведінку тварин, аномальний розподіл рослин. Ми спеціально залучали біологів, екологів. Зокрема ми співпрацюємо з Житомирським університетом і щороку проводимо спільну конференцію з космобіології.
Наразі хочемо провести ретельніше дослідження за допомогою приладів і поставили кілька моніторингових комплексів, щоб знімати контрольні заміри і заміри у самій зоні.
- Хочу уточнити про переміщення, може я неправильно розумію. Тобто людина, опиняючись в цій аномальній зоні, вона телепортується в інше місце?
- Так, таке наші пращури іноді називали "брамою часу". В таких місцях людину переносило у просторі та часі в інше місце на кілька кілометрів.
Подібні явища здаються дуже незвичайними, але сучасна наука дозволяє подивитись на них через призму квантової механіки. Саме квантова механіка дозволяє з’єднати світ, який людина вважала незвіданим, аномальним, зі світом фізики.
- Під час експедиції ви теж це відчули? Чи це було в певний час і непостійне явище, яке трапилось з очевидцями?
- Наразі є лише кілька свідчень. Люди не дуже воліють про таке розповідати, бо бояться, що їх будуть висміювати. У членів експедиції також можуть різко змінюватися тиск або пульс при входженні у зону, тому ми робимо постійні заміри.
- В Україні є кілька місць, які вважаються аномальними, містичними — Лиса гора в Києві, Підгорецький замок, Громовище на Житомирщині... Чи ці місця аномальні?
- Ми не можемо поки виокремити якусь чітку аномальну зону в Києві, бо в містах дуже щільне середовище. Але, однозначно, у Києві є геопатогенні зони — це зони, в яких біодетектори будуть показувати негатив, тобто є пригніченість рослинності, викривлення дерев тощо. Це кожен може бачити, тому що неоднакові властивості середовища, в якому ми живемо. І ми не знаємо всі поля, які є в природі. В цьому немає нічого антинаукового, тому навіть є дорожній знак "геопатогенна зона". В Україні це червоний трикутник з білим тлом, посередині якого чорна крапка. Такий знак ставлять в місцях, де часто трапляються аварії.
Трикутником з чорною крапкою позначають місця, де часто трапляються ДТП без видимих причин
Аварії дуже очевидні, тому там ставиться знак. А те, що люди помирають від захворювань – не так очевидно, як від автокатастроф. На жаль, на будинках таких знаків не розміщують. Аномальна зона — це зона, в якій будуть спостерігатися полтергейсти, привиди або НЛО. Це зона проявів невідомих явищ. Геопатогенна і аномальна зона — дещо різні речі.
Щодо Підгорецького замку, де, за свідченнями, живе привид, то ми виїжджали туди і здійснювали моніторинг, опитували очевидців. Зокрема, в замку було два сплески білого шуму, які були дуже схожими, що опосередковано свідчить про аномальну активність в замку. Це явище проявляє себе також на фізичному рівні, наприклад, через іонізацію, світіння частинок пилу і вологи, генерацію звуків тощо.
- Яке б ви місце в Україні назвали найбільш аномальним, наймістичнішим?
- Для самої природи немає аномалій, для неї це нормально. Неповним є наше знання про природу, про навколишній світ.
Аномальні явища поширені — можна їздити по селах і збирати містичні історії. Просто їх потрібно потім якось обробляти і досліджувати, що потребує значних ресурсів. До того ж великий вплив має людський фактор, тому із 2011 року не приймаємо вербальні свідчення. Ми розглядаємо повідомлення, якщо людина зробила фото, зняла відео або є якісь інші матеріальні підтвердження, чи якщо спостереження групове.
- Отже, ви вірите, що існують позаземні форми життя, прибульці, і вони з нами контактують?
- Сучасні наукові дослідження з астробіології показують, що у стратосфері, на великих висотах у метеоритах знаходять біологічні рештки. Тому питання, чи є інші форми життя, не стоїть. Всесвіт живий, і життя може долати час і простір, поширюючись у ньому. Але ми не знаємо до кінця навіть, які форми життя живуть у нас. Наприклад, восьминоги дуже складні генетично порівняно з людиною. Вони можуть змінювати свій колір, форму, поведінку так, що людина навіть не може зрозуміти, як це відбувається. У них зовсім інші відчуття і світосприйняття. Вони не схожі на жоден інший вид. Або дельфіни — їх мислення залишається в нашому розумінні незбагненним, оскільки воно складніше, ніж у людини. Дельфіни змінюють опір поверхні свого тіла, коли плавають. Ми просто не контатуємо з цими видами через своє его, антропоцентризм.
За класифікацією цивілізацій людство перебуває зараз на нульовому рівні. Ця класифікація заснована на рівнях творення, на рівнях усвідомленості відповідальності за те, що ми робимо. Коли людина не усвідомлює відповідальності за свою планету, то ми не можемо вийти за її межі, і космос до нас видається ворожим. Ми не навчилися бути в гармонії на своїй планеті. Саме неусвідомленість і антропоцентризм, як панівний світогляд, призвів нашу цивілізацію до екологічної, економічної і духовної кризи.
Нас чекає космічне майбутнє. Але для цього маємо розбудувати сталий розвиток на цій планеті, і тоді лише зможемо будувати сталий розвиток за її межами. Розмови про те, що ми маємо полетіти зараз на Марс і збудувати там щось – виходять не зі сталої моделі. Є прірва між станцією і колонією. Станція — це залежна система, яка отримує постійно ресурси з Землі. А колонія — це автономна система. Але ситуація зараз така, що ми швидше нашу планету перетворюємо на Марс, ніж летимо на Марс. Поки ми говоримо, гектари поверхні Землі перетворюються на пустелю.
Відео з експедиції співробітників центру "Зонд" в місце посадки НЛО в Радомишлі
Ми повинні розібратися, що саме відбувається. Ми не проводимо знак рівності між НЛО і прибульцями. Немає очевидних доказів, що НЛО — це прибульці з інших планет чи інших галактик. Скоріш за все, більш доречною є модель Еверетта-Вілера-Менського про розгалужені паралельні Всесвіти. І ми притримуємось такої концепції, що існують паралельні реальності з яких приходять різноманітні істоти. Ці реальності взаємодіють з нами. Ми самі, ніби капітани зорельотів, які розучилися користуватися ними. Коли людина ненароком натискає якісь кнопки у цьому зорельоті, то її кудись телепортує, вона зустрічається з аномальним явищами, з'являється полтергейст або що. Ми вивчали багато випадків полтергейсту, коли нізвідки з’являється вогонь або вода.
Нам треба згадати про власні можливості. Наприклад, те, що вивчає йога: що можна досягти певних рівнів самовдосконалення, направлення енергії. Так само як в експерименті Шредінгера у квантовій механіці – увага спостерігача обирає, чи буде кіт живий чи ще живіший, людина може через концентрацію, медитації керувати простором, часом. І це також вже підтверджено у деяких наукових експериментах.
- Тобто, людина не може взаємодіяти з різними Всесвітами через наш нульовий цивілізаційний розвиток? Чи на певному етапі розвитку людство втратило цю можливість?
- Людина не може зупинити взаємодію з іншими Всесвітами, тому що ми їх постійно створюємо і беремо участь у цих взаємодіях. Ми досі не розгадали природу наших сновидінь. Тільки зараз наука підходить до цього через розуміння поняття усвідомленого сну чи астральної подорожі. Зараз є наукові підходи до цього, зокрема, і з використанням енцефалографів і комп’ютерів.
Нині, як ніколи, наука наблизилась до моменту, щоб з’єднати раціональний підхід з фактичними феноменами психіки через поняття квантової заплутаності, дальнодії, паралельних світів, як однієї з інтерпретації квантової механіки. Ми постійно живемо в паралельних світах, але людина неуважна до самої себе.
Людина відійшла від розуміння Всесвіту до поверхневої обізнаності в ньому. Тобто є прірва між знанням і обізнаністю. Якщо людина прочитала Вікіпедію, то це не дає їй знання. Бо знання є продуктом синтезу і практики. Тому одна з проблем вивчення аномальних явищ — це наявність псевдоекспертного середовища. Зараз безліч людей розуміють, що можуть на цьому заробити. Але пізнання заради самого пізнання неочевидно дає матеріальну вигоду, проте робить нас більш цілісними, більш вічними істотами.
Не кожна людина має стати дослідником аномального явища, але кожна людина має пізнати саму себе, має осягнути своє призначення, свою природу, не давати простих відповідей на складні питання, бо таких не існує. Це намагання втекти від реальності до квазікомфортного світу. Сучасні технології, як, від початку були призначені для вивчення світу, створили комфортний світ. Наразі можна побачити, як, наприклад, пандемія коронавірусу показала, наскільки крихкий цей ілюзорний комфортний світ, нестійкий. Тому людина має повернутися до вивчення самої себе і гармонії на планеті, а не загубитися в тому, що пропонує мінливий світ споживання. Коли ми пізнаємо самих себе, ми приймемо і займемо своє істинне місце у великій Космічній грі, яка перманентно триває в усіх куточках Всесвіту.
Нагадаємо, нещодавно Пентагон оприлюднив відео з НЛО над Землею. Чому ці записи буди розсекречені – дивіться в сюжеті "Сьогодні":
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми