Лікувати від коронавірусу українців хочуть за допомогою чотирьох вітчизняних препаратів

13 серпня, 07:37

Віталій Андронік Віталій Андронік

Українські фармкомпанії висунули на ринок свої ліки, наполягаючи на тому, що вони дієві

Уже тиждень кількість нових заражених коронавірусною інфекцією в Україні перевищує тисячу людей на добу і практично через день наблизиться до позначки в півтори тисячі. І поки МОЗ шукає способи зробити карантин максимально необтяжливим для українців і водночас ефективним для стримування коронавірусу, паралельно в Україні проводять клінічні дослідження препаратів для лікування COVID-19. Ці ліки виробляють українські фармкомпанії. МОЗ включить медикаменти в протокол лікування коронавірусної хвороби, якщо випробування покажуть, що вони ефективні.

Реклама

Сайт "Сьогодні" з'ясовував, що саме це за препарати і як вони можуть допомогти.

Чим хочуть лікувати коронавірусну інфекцію

Ліків від COVID-19 офіційно поки не існує ніде в світі. Всі наявні препарати, які досліджуються в різних країнах, націлені або вже на лікування наслідків зараження, або на послаблення симптомів коронавірусної хвороби, що теж необхідно, поки немає вакцини.

В Україні проводять клінічні дослідження чотирьох препаратів для лікування симптомів COVID-19. Деякі з них давно відомі в нашій країні й рекомендувалися раніше для терапевтично-профілактичного застосування переважно під час сезонних спалахів грипу та ГРВІ.

Отже, чотири препарати, що проходять дослідження на ефективність проти симптоматики COVID-19, такі:

  • "Амізон Maкc "(виробництво АТ "Фармак");
  • "Аміксин ІС" (виробництво ТДВ "ІнтерХім");
  • "Корвітин" (виробництво ПАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ");
  • "Біовен" (виробництво ТОВ "Біофарма плазма").
Реклама

Усі вони зареєстровані в Україні саме як медпрепарати (ліки) і застосовуються для лікування. Хоча Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) не відносить жоден з перелічених вище засобів до ефективних.

Що ж містять ці препарати?

"Корвітин". Активна речовина препарату – кверцетин. Він міститься в багатьох фруктах, овочах, у листках, насінні й зернах рослин. Препарати з кверцетином у США і ЄС належать до біологічно активних добавок (БАДів), тільки в Україні його зареєстровано як лікарський засіб, його закуповують лікарні і призначають людям з серцево-судинними захворюваннями. Сам препарат нешкідливий, але й переконливих доказів його ефективності немає.

Однак днями Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США (FDA) внесло препарат з кверцетином у список фальшивих ліків. Компанія, яка заявляла про його ефективність, отримала попередження і штраф.

"Амізон" зареєстрований тільки в Україні та країнах колишнього СРСР як противірусний препарат і не внесений до переліку рекомендованих ВООЗ. Однак результати дослідження ліків ми знайшли в реєстрі клінічних випробувань ЄС. Його вивчали в Австрії, Німеччині та Канаді для лікування неускладненого грипу на замовлення фармвиробника. У звіті кілька разів згадується, що число пацієнтів, на яких тестували препарат, досить невелике (440 осіб). В цілому дослідження показало, що тяжкість симптомів грипу зменшилася за певного дозування препарату.

Реклама

"Аміксин ІС" містить активну речовину тилорон, заборонений у США і Європі. Речовина стимулює вироблення сигнальних білків для захисту від вірусів. У 70-х роках у Science вийшло кілька статей про ефективність тилорону на мишах. А через рік його протестували на людях, і він не показав такої ж високої ефективності, але викликав серйозні побічні ефекти, і досліди згорнули. В СРСР на основі тилорону зробили новий препарат, який нині застосовують тільки в пострадянських країнах. Усі клінічні дослідження, що передували виведенню препарату на ринки країн СНД і України, були локальні, і на Заході наукове співтовариство їх не визнає.

"Біовен "- це суміш неспецифічних імуноглобулінів з плазми донорської людської крові. Але незрозуміло, чому препарат хочуть використовувати для лікування COVID-19, зауважує біофізик Семен Єсилевський.

"Донорська плазма містить антитіла до численних "звичайних" інфекцій, а в людини з імунодефіцитом немає достатньої кількості своїх антитіл до цих збудників. Введення очищених антитіл буде впливати аналогічно введенню протидифтерійної або протиправцевої сироватки. Але в цій сироватці немає антитіл до SARS-CoV-2, оскільки донорів беруть навмання, а не прицільно серед перехворілих! Чим же тоді вона має допомагати?" – пише Єсилевський у своєму блозі.

"Якщо препарат буде виготовлений з плазми донорів, які перехворіли на COVID-19, і матиме достатній вміст антитіл проти SARS-CoV2, напевно, він може допомогти деяким хворим COVID19", – прокоментувала Алла Волоха, професорка і завідувачка кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика.

Читайте також: Хворих по осені рахують: медики з побоюванням чекають "злиття" сезонного грипу з коронавірусом

Чи можна довіряти клінічним дослідженням

Достовірність досліджень залежить від того, як їх проведуть. Найдостовірнішим вважається сліпий рандомізований плацебо-контрольований метод, говорить імунолог Алла Волоха.

Реклама

За її словами, застосовуючи такий спосіб, учасників експерименту ділять на групи. Одна група отримує препарат, інша – таблетку-пустушку, щоб показати, що дія препарату не ґрунтується на самонавіянні. Ні піддослідні, ні експериментатори не знають, яка група що приймає. Іноді групі контролю дають інші ліки, з уже доведеною ефективністю, щоб визначити, лікують вони краще чи гірше.

"Пацієнти в обох групах повинні бути приблизно однакового віку, (з приблизно однаковими) клінічними проявами і тяжкістю хвороби. Мають бути досить великі групи пацієнтів, щоб отримати достовірні результати. Якщо препарати будуть досліджені саме так, то з позицій доказової медицини тоді можна буде довіряти цим дослідженням", – говорить Алла Волоха.

Дані про те, яким методом будуть досліджувати препарати для лікування коронавірусу, опубліковані в Інформації про клінічні випробування в Україні на сайті Експертного центру МОЗ.

Наприклад, "Корвітин" тестуватимуть відкритим способом – це значить, що і пацієнти, і експериментатори знатимуть, хто який препарат отримує. Дослідження його в Україні проводитимуть у шести клініках на 230 пацієнтах протягом року.

Таким же методом будуть вивчати "Біовен". Ліки хочуть тестувати на хворих з важкими проявами – пневмонією, дихальною недостатністю, яка вимагає штучної вентиляції легень. Препарат планують випробувати на 76 пацієнтах у дев'яти медустановах.

"Аміксин" теж тестуватимуть відкритим способом, але порівнюючи з препаратом, який вже застосовується для лікування симптомів коронавірусу. Препарат тестуватимуть на 64 хворих на COVID-19. Виробник вказує, що це будуть пацієнти з легкою формою коронавірусу і температурою до 37 °C, які лікуються вдома. Препарат не випробуватимуть на хворих з пневмонією, тих, у кого температура вище 38 °С, а також на людях з хронічними захворюваннями. Дослідження триватимуть пів року.

"Амізон" випробують сліпим методом на 500 хворих COVID-19 у 21 лікарні України. Це будуть не важко хворі, у яких температура не перевищує 37,8 °C.

"Наскільки ці препарати будуть ефективні в лікуванні хворих з важкими формами COVID19, який механізм їхньої дії? Чи припиняють вони розмноження вірусу? Чи запобігають розвиткові ускладнень? Чи допомагають лікувати пневмонію при виході на COVID-19? Це невідомо. Питання залишається відкритим", – говорить Алла Волоха.

Медик і популяризатор медичної науки Леонід Більченко не довіряє дослідженням ліків, які проводяться в Україні. Він раніше очолював Українську медичну асоціацію.

"У кожній фармкомпанії в Україні є медичні представники, які пропонують лікарям "винагороду", щоб ті призначали їхні препарати пацієнтам. Щоб лікарі не відчували себе некомфортно, фармкомпанії проводять невеликі моноцентричні дослідження. За такі дослідження певні "професори" отримують гроші. Вони підганяють доказову базу, а потім читають доповіді на медичних конференціях. Я проводив сотні таких конференцій і бував на тисячах. Там всі доповіді не мають цінності. Проблема в тому, що більшість лікарів не знають англійської мови і не перевіряють інформацію. А декому просто байдуже, тому що їм потрібно годувати дітей", – каже Більченко.

Нагадаємо, вакцину від COVID-19 в МОЗ розраховують отримати на початку 2021 року. За словами головного санлікаря Ляшка, МОЗ веде переговори про вступ до альянсу COVAX – це міжнародна організація, яка об'єднує державний і приватний сектори для створення рівного доступу до нових вакцин. Членство в організації дасть Україні право гарантовано отримати вакцину для охоплення 20% населення. Це близько 8 млн доз.


Чому в українських лікарнях відмовляються приймати хворих з коронавірусом, дивіться в сюжеті новин "Сьогодні":

Всі подробиці в спецтемі Коронавірус

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти