Як Києво-Святошинська райрада вказала Україні шлях у лоно Європейської хартії місцевого самоврядування
Російська Федерація з часу анексії Криму стала каталізатором збудження національної свідомості українського народу. Ще одним поштовхом стала спроба Москви нав’язати нам федеральний устрій, на що Україна відповіла ініціативою децентралізації, передачі значних повноважень та бюджетів державними органами – органам місцевого самоврядування, що дає більше важелів ближчим до людей структурам.
За законом "Про місцеве самоврядування в Україні" районні та обласні ради відображають спільні інтереси територіальних громад і від їх імені управляють об’єктами спільної власності. Але цей же закон закріплює норму складання та виконання місцевих бюджетів за районними та обласними держадміністраціями, більш того, делегує останнім повноваження місцевих рад щодо планування та забезпечення збалансованого економічного і соціального розвитку відповідних територій. Така організаційно-правова система районних і обласних рад не відповідає ратифікованій Україною Європейській хартії місцевого самоврядування, якою визначено: місцева влада має необхідність в існуванні широкої автономії щодо своїх функцій, шляхів і засобів здійснення цих функцій.
"По децентралізації є абсолютний консенсус, що нам треба делегувати значну частину повноважень територіальним громадам", – казав Президент Петро Порошенко, який переконаний, що на наступних виборах "ми оберемо представників місцевої влади уже з новими повноваженнями". Цю тезу підтвердив спікер парламенту Володимир Гройсман, підкресливши, що, окрім змін до Конституції, необхідно змінити майже 500 нормативних документів. "Ми маємо провести ці рішення до чергових виборів, які відбудуться у жовтні місяці", – сказав він. Зазначимо, що відповідних документів на рівні районів слід прийняти десятки тисяч.
Однак, як заявив голова парламентської фракції Об'єднання "Самопоміч" Олег Березюк (за матеріалами top-news), у вищих ешелонах влади існує страшенний опір процесам децентралізації. За його словами, нещодавно прийнятий "фантастичний європейський закон" про об'єднання громад "не запрацює без іншого закону – про повноваження органів влади, а прийняття такого документа блокується, у тому числі губернаторами, які бояться втратити владу і гроші". "Гроші тепер повинні спрямовуватися на місця – міста і села, і губернатори тепер не мають можливості направляти фінанси, керуючись власними мотивами", – наголосив Березюк.
Заява лідера фракції ВР перегукується з висновками Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, який провів аналітичну розвідку "Очікувані ризики у процесі децентралізації влади в Україні" (за матеріалами top-news). Серед основних вказані такі: а) "можливий політичний спротив локальних еліт із перспективою залучення на свою підтримку широкої громадськості"; б) "загальний низький рівень компетентності службовців місцевого самоврядування"; в) "активізація боротьби між політичними елітами різних рівнів адміністративно-територіального поділу навколо бажаного обсягу повноважень та матеріальної основи врядування".
Депутат Києво-Святошинської райради, член Постійної комісії з питань управління комунальним майном Святослав Крижевич каже, що за чотири роки він так і не добився від райдержадміністрації списку комунального майна району. А питання виникають. Скажімо, КП "БТІ" змушене орендувати приміщення (десь 60 тис. грн./міс.) за наявності власного, на проспекті Перемоги, яке "розчинилося в паперах". Будівля районної СЕС, збудована коштом санепідемстанції, незрозумілим (поки що) чином перейшла у власність Київської обласної СЕС.
"Управління комунальним майном з боку адміністрації завжди було – велика "чорна діра", – підкреслює депутат – За якими цінами воно орендується, куди йдуть кошти, кому воно належить?" Відповісти на ці питання – це також завдання ідеї децентралізації. Тим більше, що йдеться не про перерозподіл власності, а лише про більш дієве використання майна власником – територіальною громадою.
На пленарному засідання 42-ї сесії Києво-Святошинської райради VI скликання під керівництвом голови ради Людмили Шевчук депутати розглянули проект змін до "Порядку управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селища, міст району". Незважаючи на те, що присутній на сесії представник Київської облдержадміністрації запропонував зняти питання з порядку денного, створивши робочу групу, документ пішов у роботу. Хоча б тому, що був заздалегідь всебічно опрацьованим: до винесення на сесію його розглянули на круглому столі, на засіданні постійних комісій, президії, текст нового Порядку за місяць до цього було надруковано у ЗМІ.
І, зрештою, сесія Києво-Святошинської ради затвердила новий Порядок управління об'єктами комунальної власності. Тепер розпоряджатися ними буде не керівництво райдержадміністрації, а депутати районної ради, яких обрала територіальна громада. За словами обранців народу, повернення комунального майна місцевій громаді допоможе швидше і ефективніше провести децентралізацію.
Чому так швидко було подолано певний спротив, про який казав народний депутат Олег Березюк? Відповідь криється в азах європейської демократії. По-перше, як уже згадувалось вище, зміни було прозоро й загальнодоступно обговорено на усіх рівнях. По-друге, в ході роботи було прийнято ряд рекомендацій, котрі зняли навіть найменші застереження (усі, що теоретично могли виникнути далі – були б за межами закону). Так, враховано пропозицію представників районної Народного ради про встановлення мораторію до 1 січня 2016 року на прийняття райрадою будь-яких рішень щодо відчуження або зміни статусу комунального майна. Було схвалено пропозицію про активну участь громадськості при розгляді пропозицій від потенційних орендарів. Вирішено також, що остаточне рішення про здачу комунального майна в оренду прийматиметься лише після отримання дозволу від профільної комісії та президії райради.
Починати завжди не просто, та сподіваємось, що зміни в державі, суспільстві це – либонь питання часу.
Якого, зрештою, обмаль. Тому ті районні та обласні ради, де в процесі реформ виникає очікуваний спротив, отримали дієвий зразок, як впроваджувати в життя народжену життям, підтриману суспільством і ухвалену Президентом ініціативу щодо децентралізації. Там, дивись, і Верховна Рада подолає опір і прийме закон про повноваження органів влади. І місцеві вибори у жовтні поточного року пройдуть на базисі, котрий після приходу нових людей на територіальному рівні породить надбудову нової України. В якій влада дійсно належатиме народу.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми