Декомунізація вулиць: топ-5 популярних нових назв

Впродовж року в Україні перейменували 11 тисяч вулиць. Такі результати дослідження "Яндекс. Україна". Добралася декомунізація і до природних об'єктів і парків. "Сегодня" з'ясувала, де з'явилися найбільш оригінальні назви і що ще планують перейменувати.

ВУЛИЦІ. З перейменованих вулиць більшість — вулиці Леніна і Жовтневі (майже 500 по всій країні). За ними в лідерах — Комсомольські (240 таких вулиць зникли), Щорса (200) і Фрунзе (190). Серед областей найбільше турбувалися декомунізацією вулиць Дніпропетровська (1400 провулків і проспектів), Харківська (1300 вулиць) і Київська (1000).

Але в той же час на картах досі можна знайти сотні радянських назв, до яких у місцевої влади ще не дійшли руки: залишилося ще не менше 430 вулиць Леніна, 400 — Жовтневих або Жовтня і не менше 280 — Радянських. "Це можна пояснити ситуацією з Кримом і окремими районами Донецької та Луганської областей, де вулиці не перейменовують. А, наприклад, з 26 перейменованих в країні вулиць Валентини Терешкової (перша в світі жінка-космонавт. — Авт.) 16 перебували в Закарпатті", — пояснюють у "Яндекс. Україна".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Є свої тенденції і в нових назвах. Найчастіше нові проспекти або провулки тепер називають Центральними (близько 170 таких вулиць по всій країні), Козацькими (140), Соборними (120), Вишневими (100) і Калиновими (90). "Дуже популярна тема перейменування — релігія: з'явилося близько 320 вулиць Благовіщенських, Вознесенських, Святоніколаєвських і Преображенських. На другому місці — "смачні" назви: Хлібна, Цукрова, Малинова, Медова. На третьому — почуття і емоції: Щастя, Радості або Весела вулиця", — говорять експерти.

А найбільш незвичайними назвами стали вулиця Шанхайська замість вулиці Котовського у Костянтинівці, Весняних Конвалій замість Цюрюпинського провулка в Дніпрі. Часто підбиралися і просто "зручні" назви: вул. Леніна в Закарпатті стала вул. Джона Леннона, 8 Березня на Волині — вулицею Дружин Мироносиць, а Рози Люксембург — вулицею Троянд.

"Нові назви — це виключно продукт фантазії місцевої влади. Диктувати їм ніхто не може", — розповів "Сегодня" експерт Інституту нацпам'яті Богдан Короленко.

ДУБ І ОСТРІВ. Не обмежуються чиновники вулицями. Так, змінилися назви кількох десятків парків. Наприклад, заповідник "Радянські Карпати" на Закарпатті перейменували в "Смерекові", а парк "50 років Жовтня" у Кропивницькому (Кіровограді) — у Парк слави, дуб Петра Першого назвали "дуб-велетень". На черзі, за даними Інституту нацпам'яті, острів і озеро Леніна в Запоріжжі, Дніпродзержинську водосховище. Беруть участь у перейменуванні й активісти. Вони пропонують Мінекології перейменувати на Чернігівщині Щорський ліс, у Чернівецькій області — печеру "Піонерка" і печеру "Радянська" на Закарпатті.