Олександр Панченко
Редактор Сьогодні 
Хто такий Микола Кульбіда, пояснювати, напевно, не треба – це людина, котра знає все про погоду в Україні не лише на завтра-післязавтра, але навіть на сто років уперед.
- Усі роки Незалежності, понад 30 років, ви – незмінний керівник Українського гідрометеорологічного центру. А з 1988 року обіймали посаду головного синоптика Українського бюро погоди. Можна сказати, що ви знаєте про погоду в Україні все чи майже все?
– Я називаю нашу організацію "гідрометеорологічний завод", а я – директор цього заводу. Чому завод? Тому що ми виготовляємо гідрометеорологічну продукцію. Вона специфічна і необхідно чимало, щоб ця продукція з'явилася та стала доступною для споживача. Я за освітою синоптик, за посадою – директор, тому я маю знати про погоду практично все! (Усміхається).
Але директор – це адміністратор, який організовує спостереження за погодою, прогнозування, гідрометеообслуговування споживачів, взаємодію з органами влади та місцевого самоврядування тощо. Щоб керувати цими процесами, директор має знати всі технології, розуміти технічні моменти. Я знаю і розумію, бо починав рядовим синоптиком, пройшов усі щаблі службовими сходами.
- Як сталося, що все життя ви присвятили вивченню погодних явищ та прогнозуванню погоди?
- Після закінчення школи перед кожним постає питання: що далі? Я вибирав між лікарем, військовим чи метеорологом. Вибрав метеоролога і ось чому. Мій дідусь Гаврило вмів передбачати погоду: знав, коли піде сніг, коли випаде дощ і таке інше. Помилявся рідко.
Якось дід зробив мені, другокласнику, лижі. Придбати їх на початку 1960-х у нашій провінційній Северинівці було дуже складно.
І сказав: "Лягай, Миколко, спати, вночі випаде сніг, а вранці ти на лижах покатаєшся!"
Прогноз погоди від діда справдився. Дуже мене вразили його знання і підштовхнули до вибору професії. Як з’ясувалося, на все життя.
Ще мав шкільного товариша, якому теж подобалася метеорологія. Ось ми разом і вступили на геофак київського держуніверситу ім. Шевченка, на кафедру кліматології та метеорології.
– У ЗМІ вас нерідко називають "головний синоптик України". Вам це лестить чи навпаки?
- Швидше ні. Я не тільки синоптик, мої обов'язки набагато ширші. Укргідрометцентр, крім прогнозування погоди, займається гідрологічним режимом річок, озер, водосховищ, Чорного та Азовського морів, станом та розвитком сільгоспкультур, забрудненням довкілля, попередженням про загрозу виникнення небезпечних та стихійних погодних явищ, паводків, селів, снігових лавин та багато інших. Тому правильно казати: директор Укргідрометцентру.
- Наскільки, на вашу думку, Укргідрометцентр справляється з прогнозуванням погоди? Не секрет, що його обладнання не найсучасніше і давно розроблено плани модернізації, щоб вийти на європейський рівень. Коли ці плани можуть стати дійсністю?
- Українські синоптики складають прогнози не гірше, ніж німецькі чи французькі, бо всі користуємося одними й тими ж інформаційними ресурсами. Усі країни, які входять до Всесвітньої метеорологічної організації (близько 200), зокрема Україна, мають приблизно однаковий доступ до результатів радарних, супутникових спостережень, до розрахунків математичних моделей стану атмосфери, на підставі яких складаються прогнози.
А у технічній оснащеності ми відстаємо значно. Насамперед це стосується автоматизації метрологічних спостережень на станціях, спостережень на гідрологічних постах на річках, моніторингу стану атмосфери. Також технологія обробки даних на підставі прогнозування у нас гірша, ніж у середньому по Європі.
Тому останніми роками багато уваги приділялося пошуку шляхів модернізації національної гідрометеослужби України. Багато країн пройшли аналогічний шлях завдяки кредитам Світового банку. Для України питання поки що не вирішене, тому працюємо на двосторонньому рівні з країнами ЄС.
Але потрібна повна модернізація. Це можливо завдяки кредитам і їх готові видати США під гарантії Кабміну. Суми значні – 300 млн доларів на 4 роки. Тоді наша служба може стати нарівні з європейськими та світовими. Потрібна міжурядова угода між США та Україною.
- А що з фінансуванням Укргідрометцентру з держбюджету?
Держава фінансує нас, вважаю, замало. 2021 року виділено 650 млн грн, а з урахуванням необхідності модернізації треба втричі більше. Тому 85% коштів йде на зарплату, а 15% на підтримку поточної діяльності та розвиток. Затверджено держпрограму переоснащення метеогідрологічної служби, яка почне діяти з 2022 року. Передбачено 308 млн. грн. на 4 роки, але на наступний рік з 78 млн. грн. виділено всього 10 млн. грн.
- Що таке Укргідрометцентр у цифрах: кількість метеостанцій та співробітників, їхня середня та мінімальна зарплата?
- Метеостанцій у нас 164, не рахуючи тих, що розташовані на тимчасово окупованих територіях, це ще близько 30. Крім метеостанцій, у нас розвинена система гідрологічних спостережень на річках. Є гідрологічні пости, їх понад 500. Там постійно проводять спостереження за станом річок, паводками, льодовими явищами, температурним режимом. Поки що в ручному режимі, зайнято понад 500 працівників.
На метеостанціях працюють по 7-10 осіб, усього в нас 4500 співробітників. У кожній області є свої аналітичні підрозділи, які обробляють інформацію та складають прогнози. Укомплектованість штатів фахівцями в регіонах – понад 90%, у Києві та містах-мільйонниках – трохи вища за 60%.
Зарплатня спостерігачів гідрологічних постів, техперсоналу, охорони – мінімальна, 6000 грн. Спеціаліст 1 категорії: синоптик, гідролог, агрометеоролог – заробляє близько 15 тис. грн. У глибинці це завидні заробітки, люди цінують свою роботу. Підвищення зарплат співробітникам удвічі нам вдалося досягти чотири роки тому.
- За 30 років погода в Україні помітно змінилася: стала теплішою. Що це – результат природного глобального потепління, вплив антропогенного фактора? Чи й те, й інше?
- Клімат і раніше змінювався, але це відбувалося на значно нижчому температурному тлі, ніж зараз. В Україні найшвидші зміни клімату почалися у 1980-х і продовжуються досі. Це вже викликає занепокоєння у кліматологів та метеорологів усього світу. За 30 років середньорічна температура повітря зросла на 1,5 градуси. У холодний період, насамперед це січень-лютий – на 2-2,5 градуси, у теплий – на 1,5-2 градуси, особливо помітно у липні та серпні. Значно скоротилася тривалість весняного та осіннього періодів.
В окремі роки, наприклад, 2019-го, в Україні взагалі не було метеорологічної зими, тобто сталого переходу середньодобової температури через нуль градусів у бік зниження.
Режим опадів також змінився, хоча не так суттєво. Ефективність дощів стала меншою через швидше випаровування вологи, оскільки стало тепліше. Влітку побільшало посушливих явищ, які гублять урожай.
Впливають на погоду і природний, й антропогенний фактори. Людський вплив на природу став помітним у постіндустріальний період, коли почала інтенсивно розвиватися промисловість. На початку 1980-х років, коли накопичилася критична маса втручання людини в атмосферу, екологію, озоновий шар, зміни клімату різко прискорилися. Можна сміливо сказати, що людина вже впливає більше.
- Спробуємо зазирнути у майбутнє: минуло ще 100 років – і вже інший директор Укргідрометцентру розповідає іншому журналісту "Сьогодні" про прогнози погоди в Україні. Як може змінитися у нас погода за сто років?
- Один мій польський колега сказав: невдячна справа складати короткострокові прогнози, краще давати їх на 100 років уперед! Клімат в Україні за сто років суттєво зміниться, стане спекотнішим. У середніх широтах, не кажучи про південні регіони, зими не буде зовсім. Дуже хочеться вірити, що вдасться зупинити глобальне потепління, але поки що оптимізму мало.
- Й останнє питання: яким ви бачите грудень 2021 року та зиму, що настає, загалом?
- Середня температура в грудні буде вищою за норму для цього періоду. Тобто грудень виявиться досить теплим. Прояви зими, похолодання, сніг будуть, але природних катаклізмів не очікуємо. Щодо січня та лютого, то за поточних кліматичних режимів у нас не може бути іншої зими, окрім теплої. Однак на тлі теплої зими з підвищеним температурним режимом обов'язково прийдуть холоди, морози досягнуть і 25, і 30 градусів. Але порівняно з зимами, які були 30-40 років тому, теперішні морозні періоди виявляться короткочасними.
Однак є й інша думка про те, якою очікується наступна зима. Так вчена-кліматолог Вазіра Мартазінова стверджує: зима буде суворою.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми