Віталій Андронік
Провідний оглядач Жодних папірців і довідок із нерозбірливими записами лікаря. Ще минулого року ведення медичних записів у електронній формі стало обов’язковим. Поступово паперові медкарти мають замінити електронні.
Що відбувається з впровадженням електронної медкарти, з’ясовував "Сьогодні".
Як має бути?
Нині усі лікарні ведуть медичні записи в електронній формі. Без цього вони не можуть отримувати фінансування.
Кожна лікарня підключена до однієї з медичних інформаційних систем (МІС). В неї вводиться інформація про лікування пацієнта, послуги, які надає йому лікар. Всі дані зберігаються в центральному компоненті, який належить державі.
А самих МІС, через які вводяться дані, багато – це Helsi, "Електронна лікарня 2.0", "Дніпро МТ", "Поліклініка без черг" тощо.
Інформація з електронної системи передається до Національної служби здоров'я України, яка потім оплачує роботу лікарів згідно з записами.
Всі медичні записи про одну людину і є її електронною медичною картою. Їх можна знайти в електронному кабінеті пацієнта на сайті медичної інформаційної системи.
У електронному кабінеті можна записатися на наступний візит до лікаря, отримувати результати діагностики та аналізів, бачити рецепти на ліки та направлення.
Нині понад 13 мільйонів пацієнтів мають електронну медичну картку, кажуть у НСЗУ.
"Уся медична інформація щодо хронічних, інфекційних та неінфекційних хвороб пацієнта, зроблених консультацій, обстежень, перенесених операцій, проведеної діагностики зберігається в єдиному місці та не може бути втрачена. І за потреби лікар швидко отримує необхідну інформацію. Там міститься базова інформація про пацієнта, яка знадобитися медикам у невідкладних випадках. Наприклад, коли людина потрапила в ДТП і потрібне переливання крові. Наразі побачити свою медичну карту пацієнт може, попросивши лікаря, з яким уклав декларацію", – прокоментували в НСЗУ.
Як насправді?
Поки що лікарі змушені паралельно вести і паперову картку, і електронну, каже Олександр Рильцов, терапевт і завідувач амбулаторії в Харківській міській поліклініці №5.
Хоча і є наказ МОЗ, що при веденні електронних записів не потрібна паперова карта, але є ще й інші суперечливі накази. Наприклад, вимоги щодо лікарняних листів і довідок про смерть.
"Є накази про лікарняні листи, довідки про смерть, які суперечать наказу про електронні записи. Припустимо, я сьогодні видавав довідку про смерть онкохворій, яка ще отримувала лікування наркотичними засобами. Як я можу її вести без амбулаторної карти? Згідно з положенням про свідоцтво про смерть медкарта обов’язково потрібна, так само з наказом про наркотики. З одного боку, є вказівка переходити на електронну форму, а з другого – є багато моментів через які я повинен вести паперову медкарту, тому іде дублювання. І це подвійне навантаження, а не поліпшення. Але є й позитивні моменти, і електронні механізми дуже потрібні. Ідея реформи гарна, але реалізація як завжди", – розповідає Олександр Рильцов.
Проблема й у тому, що люди похилого віку не можуть користуватися медкартами в електронному вигляді. Тому для них теж дублюють записи.
Друга проблема, з якою зіткнувся лікар, – це те, що інформація з електронних систем може щезати. Вся інформація, яка вводился протягом року, може просто не відображатися в програмі.
Це відбувається, коли змінюється МІС.
"Є проблема з тим, що змінюються МІСи. У Харкові у 2019 році користувалися однією МІС – Медстар, а у 2020 році змінили на іншу – Helsi. Всі дані, які ми рік вводили, у новій системі не відображаються. Хоча все має зберігатися в центральному компоненті, але на практиці нічого не синхронізувалось. Цього року МІС знову змінять, бо контракт на рік, і скоріш за все, все, що ми вводили: аналізи, обстеження, флюорографії,- нічого не буде у новій МІС. Те ж саме, якщо в людини укладена декларація у іншій МІС, то я цю декларацію не бачу", – розповідає терапевт.
Коли електронні карти запрацюють повноцінно?
Проблем з комп’ютерами у кабінетах сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів немає.
Кожне робоче місце лікаря первинної ланки – сімейного лікаря, терапевта, педіатра повинно бути комп’ютеризованим - це обов’язкова вимога НСЗУ до лікарень. Для стаціонарів вимоги інші – на відділення повинен бути щонайменше один комп’ютер. При потоці пацієнтів більше 100 на добу – від двох комп'ютеризованих місць.
"На первинній ланці ситуація практично ідеальна – вже мало де сімейний лікар не має комп’ютера. Навіть у селах керівники чудово розуміють процес і невід’ємність персональних комп’ютерів від медичного огляду. Процес побудований таким чином, що лікар амбулаторного прийому вносить у режимі онлайн всю інформацію про пацієнта, виписує йому рецепти або направлення. В стаціонарах справи трохи гірші, але цілком прийнятні: станом натепер НСЗУ вимагає від лікарів стаціонару лише фіксувати виписку пацієнта в електронній системі охорони здоров’я", – розповів Євген Донець, СЕО HELSI.
А ось щоб повністю відмовитися від паперових документів, МОЗ має прийняти зміни в накази, кажуть в НСЗУ.
Водночас цього року продовжать запускати нові електронні сервіси:
- Електронний лікарняний. Цей сервіс дозволить позбутися паперової марудної роботи з оформлення листка непрацездатності як для пацієнта, так і для лікаря з роботодавцем.
- План лікування. Цей модуль допоможе лікарю зробити всі необхідні призначення та полегшить контроль за виконанням цих призначень, зокрема для пацієнтів із хронічними захворюваннями.
- Електронний кабінет для пацієнта. Сервіс дозволить пацієнту бачити власну електронну медичну картку, подавати декларації онлайн, надавати доступ до власних даних.
Чому лікарі втрачають введені дані? Всі МІС, якими користуються медзаклади, – приватні. Вони мають базовий функціонал, через який інформація передається в єдиний державний реєстр медичних даних – Центральну базу даних електронної системи охорони здоров'я (ЦБД ЕСОЗ).
Обсяг і перелік цих даних визначає держава. Наразі в реєстрі зберігаються ключові медичні параметри – діагноз, причини звернення, направлення тощо.
Але кожна МІС має свій додатковий функціонал, який лікарі використовують для ведення електронних медичних карток пацієнтів, який часто містить набагато більше медичних даних про пацієнта, ніж передбачено зберігати в ЦБД ЕСОЗ.
"Це локальні дані конкретної МІС, і вони не можуть передаватися при переході на іншу. Наразі для такої передачі відсутні юридичні механізми. Тому, коли відбувався перехід на Helsi в м. Харкові, деякі медичні дані не були передані, адже лікарі на той час в основному вели виключно локальні медичні записи про пацієнта, які не відправлялися в ЦБД ЕСОЗ", – пояснили в Helsi.
Нагадаємо, американська фармацевтична компанія Pfizer подала документи на реєстрацію своєї COVID-вакцини в Україні. Про це заявив міністр охорони здоров'я Максим Степанов під час конференції американо-української ділової ради.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми