Ще один рік для Донбасу: що означає продовження закону про особливий статус

Верховна Рада на рік продовжила дію закону "Про особливий статус" Донбасу. "Сегодня" згадала, які зміни в цьому документі закладено, чому його необхідно продовжувати і як вийшло, що цього року він пройшов сесійний зал майже без проблем.

Закон

У документі прописані правила існування тимчасово окупованих територій Донбасу. За ним держоргани зможуть на офіційному рівні використовувати російську мову, а місцева влада отримає право створювати "народні загони міліції". Пропонується також обмежена амністія для бойовиків. Але є в законі і запобіжники. Віце-спікер ВР Ірина Геращенко каже, що жодна з перерахованих вище норм не почне працювати без демілітаризації, деокупації і роззброєння Донбасу.

"Але, на моє переконання, його реалізація неможлива без введення миротворчої місії на Донбасі", – додала вона.

За словами Геращенко, якби закон не продовжили, то Україну могли б звинуватити у зриві політичної частини Мінських угод. Згоден з цим і політолог Володимир Фесенко. Він каже, що без пролонгації антиросійські санкції або пом'якшили б, або зняли б повністю.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Тому продовження вірно з точки зору тактики в переговорному процесі і виконання наших зобов'язань. Навіть в умовах, коли Росія порушує ці зобов'язання. В даному випадку важливо зберігати санкції проти РФ", – говорить він.

Історія продовження

Сам закон був ухвалений 2014-го на три роки. Минулої осені, після численних звернень наших західних партнерів, парламент вирішив продовжити дію закону на рік. Це виявилося непросто – першого ж дня обговорення вилилося в масову бійку парламентаріїв, трибуна виявилася заблокована, а нардеп Надія Савченко, яка перебуває сьогодні під слідством, відібрала мікрофон у секретаря РНБО Олександра Турчинова і зламала його. Неспокійно було і під будівлею ВР, де зібралися радикали, які виступали проти цього документа. В результаті спікеру ВР Андрію Парубію довелося закрити засідання. Наступного дня трибуну ВР заблокували ще до початку засідань. Під час розгляду один з нардепів кинув в залі димову шашку, чим викликав паніку. Щоправда, незабаром зала все ж знайшла голоси за продовження дії закону в першому, а потім і в другому читанні.

Цього року подібних складнощів вдалося уникнути. Закон всього за один день ухвалили відразу в двох читаннях, а також підписали спікер і президент. Єдиною проблемою стала відмова голосувати трьох опозиційних фракцій, хоча і без них в залі знайшлося 245 голосів, щоб продовжити дію закону до 31 грудня 2019 року.

Залаштунки

Фесенко звертає увагу, що обговорення в парламенті цього року відрізняється від торішнього:

"Цього разу він був проголосований спокійно, без шумових ефектів і блокування трибуни і великим числом голосів. Чому? Два можливих пояснення. По-перше, напевно постаралися наші західні друзі. Тим, хто був проти, були сигнали: можете голосувати проти, але не заважайте. По-друге, за минулий рік багато депутатів переконалися, що жодних прямих і катастрофічних наслідків від цього закону немає. Він виконує суто процедурну і тактичну роль у складній політичній грі навколо Мінських угод".

Аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич каже, що минулого року деякі фракції і депутати, виступаючи проти закону, намагалися заробити собі додаткові бали у радикально налаштованих виборців.

"Цього року такого не сталося, на мій погляд, тому, що закон декларується як частина плану з введення миротворчої місії ООН на Донбас. Сьогодні противників цього в парламенті немає, а тому немає і таких гарячих протистоянь", – вважає Тишкевич.

Члени "Великої сімки": готовність України і зрілість більшості

Як і минулого року, цього продовження закону "Про особливий статус" підтримали наші міжнародні партнери.

"Франція вітає продовження ВР дії закону. Це рішення в черговий раз підтверджує готовність України виконувати свої зобов'язання в рамках Мінських домовленостей", – заявили в посольстві Франції.

Підтримав дії нардепів і посол Канади в Україні Роман Ващук:

"Це рішення, яке сигналізує про політичну зрілість парламентської більшості і полегшує завдання для міжнародних партнерів".

Естафету підтримав спецпредставник Держдепу США з питань України Курт Волкер. Він ще раз нагадав, що продовження закону не внесе жодних змін до поточної ситуації:

"Не дозволяйте РФ звинувачувати Україну (в порушенні Мінських угод) і не давайте деяким країнам ЄС привід для перегляду санкцій. Тримаємо фокус на тому, що Росія не виконує "Мінськ".