Якщо в Білорусі перемагає опозиція, то треба чекати прямої війни з боку Росії: інтерв’ю з Романом Безсмертним

5 серпня, 07:35

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

Події в Білорусі будуть визначати наступні події у стосунках Москва - Київ, і обрання Лукашенка – це тільки відстрочка

Президент Олександр Лукашенко йде на свій шостий президентський термін. У неділю, 9 серпня, у Білорусі пройдуть президентські вибори. З вівторка, 4 серпня, стартувало дострокове голосування для тих виборців, які в неділю не зможуть віддати свій голос або не будуть перебувати за місцем проживання.

Реклама

Ще ніколи до президентських виборів у Білорусі не була прикута така увага. У центрі цієї виборчої кампанії – протистояння Лукашенка Кремлю. Спочатку була боротьба проти створення Союзної держави Білорусі та Росії. Минулого тижня – масштабні акції протесту опозиції і гучне затримання 33 бойовиків "Вагнера", які їхали "дивитися на шпилі соборів".

Але що насправді ховається за всім цим? Чи справді Мінськ віддаляється від Москви і стоїть на порозі революції? До чого в такому разі готуватися Україні? Про все це сайт "Сьогодні" поговорив з українським дипломатом, колишнім послом України в Білорусі Романом Безсмертним.

Відео: Сьогодні

- Результати президентських виборів у Білорусі, на мою думку, очевидні. Проте, уявімо, якби вони проходили чесно, – Лукашенко б програв?

Реклама

- По-перше, Лукашенко не був би кандидатом уже давно. По-друге, він би ніколи не переміг у демократичному суспільстві, бо він являє собою архаїчну особистість, яка не володіє харизматичними властивостями, деспотичного характеру з параноїдальними проявами в окремих сюжетах. Тому уявити, що в цивілізованому конкурентному політичному середовищі така фігура перемагає, у нинішньому світі майже неможливо. Трагізм, який Білорусь переживає з Лукашенком, – важко собі уявити, що в центрі Європи може існувати таке явище. Не тільки Україна, а й Європа спить по відношенню до тої трагедії, яка відбувається в Білорусі.

Не випадково, що у посттоталітарній державі, при спробах переходу до демократичного суспільства, з’являються такі особистості. Тим більше в зоні межі цивілізацій. Всі прекрасно знають, що ще на початку минулого століття східний кордон нинішньої території України, Білорусі, Балтійських і Скандинавських держав було визначено як наступний цивілізаційний кордон після "лінії Керзона" (умовна демаркаційна лінія, запропонована Джорджем Керзоном як можливий кордон перемир'я у війні між більшовицькою Росією і щойно відновленою Польською Республікою під час Польсько-радянської війни 1920-1921 років. – Авт.).

Потрясіння, які переживає Україна на сході, Білорусь у цілому, проблеми, які виникають в Балтійських державах у стосунках з Росією, є абсолютно закономірним явищем. Лукашенко – це породження минулого. Це архаїстичне проявлення в нинішньому світі. Чому така доля випала на Білорусь? Важко сказати, але одну причину я назвати можу. Це держава, суспільство, народ, нація, яка зазнала колосальних людських втрат у період Другої світової війни і тоталітарного режиму Сталіна. Вони співвідносні з тими жертвами, які понесла Україна в період Голодомору, нескінченних війн, громадянських війн тощо. Взагалі чотири держави в Центральній Європі – Польща, Литва, Білорусь і Україна – у своїй долі майже повністю повторюють долю євреїв. Тільки там йде мова про народ і націю, а тут – про держави і суспільства. І невипадково багато політологів і істориків використовують цю паралель.

- Останні події з протестними акціями і затриманням "вагнерівців" в інформаційному плані перевернули все з ніг на голову. Це була російська спецоперація проти Білорусі чи спроба Кремля підіграти Лукашенку?

- У цій події є кілька аксіоматичних речей, а є кілька постановочних, на які я хочу звернути увагу. Коли аналізуєш такі випадки, з мого погляду, треба завжди подавати кілька варіантів. По-перше, це дія, яка була спрямована не тільки проти Білорусі й білоруса, а й на підтримку Лукашенка. По-друге, чи було перебування в Мінську кінцевим пунктом призначення цих осіб? Могло. Так само кінцевим пунктом призначення міг бути Київ, Вільнюс, Варшава, Брюссель, Дамаськ… Що завгодно, розглядайте ці варіанти. По-третє, ви мабуть бачили, що під час затримання ("вагнерівців". – Авт.) показали шеврон. Так от, хочу повідомити вам, що каска, шеврон, погон, зірочка на погоні – це все воєнне майно. Воно може потрапити на територію Білорусі або нелегально (а в такій кількості – 200 – це вже спецоперація), або з дозволу. Тому коли (при затриманні. – Авт.) показали шеврон, це мені дуже нагадало шеврон "Правого сектору" у Москві. Це КДБ-шні речі. Ну і хочу звернути увагу на два факти, які чомусь випадають з аналізу. Перший – що нібито президент України давав наводку Лукашенку. А це зовсім міняє сценарій поведінки. Другий – це реакція Лукашенка. Згадайте його реакцію на вибух у метро (11 квітня 2011 року. – Авт.). Утримувати себе в певних рамках він може тільки за умови, якщо він поінформований про перебіг подій. Тому мій висновок: він знав про те, що на територію Білорусі прибуває така група, а гра в цифри – 32 чи 200 – тільки підтверджує, що вони знали.

Реклама

І ще один аргумент. У демократичній державі працювала б система, тому перша особа могла і не знати. А в тоталітарній державі працюють індивідуальні зв’язки, де присутня щоденна доповідь голови КДБ. Тому ті факти, які мною наведені, свідчать про те, що було запущено запасний варіант. Найбільш імовірним для мене є варіант, що кінцевою точкою прибуття цих осіб був Київ – День Незалежності. Невипадково серед цих затриманих людей дуже багато тих, хто був на Донбасі. А тих, кого не затримали, ймовірно і очевидно, що вони не були на Донбасі. Тому цей факт свідчить про те, що тисяча кілометрів кордону між Україною і Білоруссю – це кордон між Україною і РФ. Попереду навчання "Кавказ-2020". Я раджу Генштабу, Міноборони, СБУ дуже ретельно опрацьовувати цей напрямок. Тому що кордон не облаштований, з дев’яти переходів тільки два облаштовані. На сьогоднішній день це кордон масової контрабанди. А в умовах виникнення збройного конфлікту це просто "діра" у фронті.

- Чи можлива в Білорусі революція? Чи є ризик війни Росії проти Білорусі за українським сценарієм?

В тренді
Перед катастрофою Ан-26 здійснив п'ять успішних вильотів за день

- Останнім часом я дуже часто чую тезу, що нарешті в Білорусі з’явилася сильна опозиція. На жаль, це не так. Поки що ми можемо говорити про віртуальність опозиційної діяльності. Партійні організаційні структури не розбудовані. Очевидно, що в Білорусі буде кровопролитна доба. Лукашенко, вся КДБ-шна і міліцейська структура відпрацьовує варіант розгрому. Чи будуть малі або великі протестні акції в день виборів, там нікого не цікавить. Згадайте 2010 рік, коли було десь 5-7 тис. протестуючих і майже 20 тис. спецназу. Тобто подвійна перевага. Такий варіант відпрацьовується і зараз. Не випадково КДБ і Слідчий комітет більше чотирьох місяців збирали по Білорусі стару зброю, різні саморобні вогнепальні пристрої. Це робиться для того, щоб на випадок після розгрому засіяти цим усім площу, показуючи, що, власне, це те, з чим люди вийшли на "майдан". Лукашенко піде на все. Кремль піде на все, щоб залишити Лукашенка. Кремлю вкрай потрібен такий ослаблений президент Білорусі, з яким у світі ніхто не спілкується. Тому вони будуть робити його президентом. Проте, відповідаючи на ваше питання, Білорусь "вагітна" революцією, і вона йде до революції. Інша річ, порівнюючи з Україною, що українці провадили революції проти української влади. А в Мінську білоруси мають справу з Кремлем напряму.

- Чи можна говорити про те, що акції, які ми зараз спостерігаємо в Білорусі, – це тестування владою протестного електорату?

- Таке тестування пройшло пів року тому, коли Лукашенко боровся проти Кремля, який намагався анексувати Білорусь. Це була легенда, суть якої було виявити лідерів протестного руху. Їх було виявлено, і не випадково так багато людей зараз заарештовано. І не випадково цих людей не допустили до виборів. Загроза анексії існує. Але це особливий вид анексії, бо Путіну не потрібен білорус. Йому потрібен Лукашенко, який своїми руками здирає останню сорочку з білоруса. А те, що ми на сьогоднішній день бачимо, виборчі мітинги тощо, – вони безумовно для Білорусі масштабні. Ті зустрічі, які відбувалися в Гомелі, Бресті, Мінську, де було до 10 тис. людей, – таких речей ні Мінськ, ні Гомель, ні Брест ніколи не бачили. Разом з тим треба розуміти режим таких акцій в Білорусі. Вони проходять на околицях міст. Але як ви з окраїни міста будете боротися за владу в центрі? Проте Москва б’є дуже боляче. Вона трощить білоруську опозицію.

Реклама

- Але і в самій Росії нині не все спокійно. Протести у Хабаровську... Чи це не спланована спецоперація тестування протестного електорату?

- Росія завжди вибухала Степаном Разіним, Омеляном Пугачовим тощо. І той, хто аналізував ці речі, знає, що бунтували в Росії козаки, німці, голландці, українці, національні окраїни… Але у зв’язку з тим, що це імперія, столиця не жаліла ні куль, ні сил, щоб придушувати польське, українське, повстання на Дону. Російська тоталітарна імперія, на яку зараз перетворюється РФ, буде вибухати такими бунтами. Зрозуміло, що вони будуть носити сучасний технологічний рівень. Але це для Російської імперії характерно. Вірити в те, що Росія зможе внутрішньо революційним способом змінитися, дуже складно. Чому? Вона буде колотися. Росія, як дощовий черв’як – відрізається, і живуть дві частини, як багатоголовий змій. Зверніть увагу, ми ж самі допомогли Москві зрозуміти, що це бунт українців в Хабаровську…

- До речі, російські пропагандисти жваво обговорюють легенду, що в Хабаровську бунтують етнічні українці…

- Згадайте ситуацію з Чечнею, чи як бунтував Татарстан. Це класика для Російської імперії. Вибухи національних окраїн будуть потрясати Росію, бо вона живе не за сучасними людськими законами. Але, я ще раз кажу, імперія не пожалкує ні куль, ні сил.

- Які сценарії Кремль буде застосовувати щодо Білорусі? І до чого, з огляду на всі ці події, готуватися Україні?

- Ситуація виглядає так, що з двох зол – Лукашенко залишиться чи пряма анексія Кремля – українське політичне керівництво вибере Лукашенка. І воно тут праве, бо це менше зло. Уявімо варіант, коли в Білорусі перемагає опозиція. Це означає, що треба чекати прямої війни. А це, в свою чергу, значить, що Центральна Європа просто спалахне новою континентальною війною. Якщо Україна готова йти таким шляхом і Європа приймає такий перебіг подій, то вона повинна готуватися до цього. Однак я хочу, щоб всі ми прекрасно розуміли, що це питання часу. Для мене Білорусь – це як лакмусовий папірець. Події в Білорусі будуть визначати наступні події в стосунках Москва – Київ. І обрання Лукашенка – це тільки відстрочка. Умовно кажучи, Україні треба ще декілька років, щоб накопичити озброєння, побудувати систему безпеки, щоб разом із союзниками – над чим треба працювати – встояти у війні проти Москви.

Нагадаємо, напередодні президентських виборів у Білорусі пройшли наймасштабніші акції протесту за останні десять років:

Мітинг у Мінську.

Всі подробиці в спецтемі Нова хвиля протестів у Білорусі

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Ми оновили правила збору та зберігання персональних даних

Ви можете ознайомитисЬ зі змінами в політиці конфіденційності. Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з оновленими правилами і даєте дозвіл на використання файлів cookie.

Прийняти