Гірше смертей: інтерв'ю з Тимофієм Миловановим про можливі наслідки карантину

Нещодавно в Київській школі економіки провели дослідження, скільки українців може захворіти і померти від коронавірусної інфекції. У першій частині інтерв'ю сайту "Сьогодні" президент Київської школи економіки Тимофій Милованов розповів, скільки українців може померти через пандемію і чому скоро може знадобитися повторний жорсткий карантин. Друга частина інтерв'ю – про економічні наслідки карантину для країни і про те, чому Україна переживе кризу легше, ніж розвинені країни.

"Люди і бізнес змушені розраховувати на себе з погляду виживання в умовах кризи"

- Якщо розглядати економіки країн, наскільки Україна постраждала від коронавірусу на тлі інших?

- Україна спробувала вести правильну економічну політику, точно так само, як це роблять всі розвинені країни. Всі розвинені країни дають пакет економічного стимулювання близько 5-10% ВВП. У нас так само. Дефіцит бюджету України планується на рівні 300 млрд грн, може, буде трохи більше, і це 7-8% від ВВП. В абсолютних цифрах це менше на людину, ніж у розвинених країнах, але пропорційно розміру економіки це схожі цифри. Проблема не так в рівні підтримки, виділеної в бюджеті, як в її освоєнні. Наприклад, є фонд щодо коронавірусу на 65 млрд, але він не використовується повністю. Використовували лише його невелику частину. Це означає, що деякі програми розробили, але не виконали повністю.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Візьмемо програму кредитування "5-7-9%" – тільки 700 людей, бізнесів скористалися на рівні всієї країни. Це дуже маленький відсоток. Тобто програма є, але вона неефективно працює. Тому десь ми не допрацьовуємо на рівні фактичної допомоги бізнесу і людям.

Є структурні проблеми. Наприклад, багато людей працюють як ФОПи, і в них немає стажу, вони приходять отримати гроші з безробіття, а їм платять 1000 в місяць, хоча вони мали набагато більший дохід, який втратили. Це проблема, хвороба держави – держава не здатна швидко адаптуватися і використовувати механізми, які використовують інші країни. Наприклад, в США людям на рахунки відразу переказували допомогу. Ми могли зробити так само. Це нелегко зробити на практиці, але можливо. Всі люди подають заявку онлайн, ідентифікуються через податкові номери. Але знову ж таки, банківські рахунки є не у всіх. У Києві, звичайно, у більшості є, але не всі живуть у Києві або містах. У селах іноді, крім "Укрпошти", немає нічого, є хутори, де і цього немає. А цим людям потрібна підтримка більше, ніж у містах. Мені подобається, як спрацювали волонтери, які організували доставлення продуктів і ліків для літніх людей. Але нам потрібен системний підхід, а не щоб у критичні моменти суспільство ривками об'єднувалося і здійснювало героїчні вчинки. Це дуже емоційно і показує якість суспільства, але потрібна системна робота держави. Ця криза показує відсутність державних інституцій і серйозного ставлення до розвитку держави, через що в критичні моменти держава не може швидко реагувати на виклики. По суті, люди і бізнес змушені розраховувати на себе з погляду виживання в умовах кризи.

Втрати від карантину становлять 53-54 млрд доларів

- Якщо порівнювати країни, які ввели карантин і які не вводили обмежень, наприклад Україну і Білорусь, в економічному плані хто виявиться в ліпшому становищі?

- Кожна країна особлива з погляду економіки. Тим більше якщо ми порівнюємо Україну з Білоруссю, Польщею та Росією. У кожній різна модель економіки, і карантин може по-різному впливати. У Білорусі командна економіка, але вони вирішили робити вигляд, що нічого не відбувається, проблеми немає. Це показує ставлення до людини. У демократичних країнах вартість людини – висока. І в нас демократична країна – це чітко видно, і я цим пишаюся. На перше місце відразу поставили людину, щоб люди не помирали, вартість людського життя висока, тому ввели карантин, незважаючи на економічні наслідки. Насправді економічні наслідки є, і вони вимірюються в людських життях. Якщо людина втратила дохід і роботу через карантин, то у неї може не вистачити грошей на ліки для дітей чи для батьків. Або у неї не вистачає грошей на харчі, якщо сім'я бідна. Це в довгостроковій перспективі впливає на очікувану тривалість життя, на його якість. Якщо ми будемо рахувати не кількість людей, які загинуть до кінця року, а кількість років і якість цих років життя, то ми побачимо, що карантин теж б'є по людях. І б'є він по менш забезпечених, оскільки їм критично важливо заробляти гроші.

У Київській школі економіки ми підрахували наслідки від кризи. Поки ми бачимо, що втрати становлять 53-54 млрд дол. Від карантину і економічної кризи. Враховувався не тільки поточний рік, а й наступні – на скільки меншим буде ВВП і як це впливає на розмір економіки на всі наступні роки. Можна підрахувати, скільки б людей загинуло без карантину і оцінити їх в економічному сенсі – вартість року життя людини, скільки вона заробляє тощо. У нас виходить, що карантин рятує в найгіршому, "чорному" сценарії ті самі 53-54 млрд дол. Але ми перебуваємо в "жовтому" сценарії, з помірною сезонністю. Тому карантин має далі бути тільки адаптивним і жорстким у критичних випадках, щоб уникнути спалаху. Тому що далі економічні наслідки будуть гірше, ніж наслідки від смертей. До прикладу, в рік у нас помирає приблизно 600 тис. людей. За поточним сценарієм, за найгіршим сценарієм в умовах карантину, помре ще 7,5 тис. людей – це трохи більше 1% від загальної кількості смертей. За найгіршим сценарієм – 120 тисяч смертей від коронавірусу, це 20%. А скільки ми можемо втратити, якщо зупинимо всю економіку, якщо третина людей втратить роботу? Тому я на стороні обережного карантину, щоб не зупиняти економіку. Бо якщо не буде економіки, то і людей не буде потім.

- Криза, яка спровокувала коронавірус, прозвали коронакризою. Які особливості цієї економічної кризи, яку приніс вірус?

- Насамперед, він вдарив по реальному сектору, по ринку праці. Люди не можуть разом працювати, оскільки вірус передається через контакти. Це б'є по людях, які не можуть працювати дистанційно, і б'є по попиту на товари і послуги. Ця криза незвичайна тим, що вона прийшла не з фінансової системи, не з цін на товари, а саме з ринку праці. Тому треба підтримувати людей, які працюють, і бізнес, який може збанкрутувати.

Що цікаво – немає фінансової кризи. Зазвичай якщо є економічна чи фінансова криза, то злітає курс, на стелю лізе інфляція, зростають ціни, банки починають падати, люди втрачають свої заощадження. Цього разу фінансова система добре відреагувала. Банківська система і Національний банк України відпрацювали добре, і це, зокрема, заслуга болючих реформ, проведених раніше, в ході яких від банків вимагали або закриватися, або ставати ефективними. А ось в реальному секторі багато проблем.

Для нас ця криза не буде найбільшою з часів Другої світової війни

- Деякі економісти називають цю кризу найтяжчою після Другої світової війни. Ви згодні з цим твердженням?

- Ще потрібно поспостерігати і дивитися, як все буде відновлюватися. Але дійсно, перша реакція і попередні показники складніше, ніж під час кризи 2008 року. Наприклад, США були лідером кризи того періоду. Потім криза вже перекинулася на Європу. Ми бачимо, що там безробіття більше і падіння попиту. Це дуже небезпечні симптоми. В Україні економіка сповільнилася на 5-8% (прогноз падіння ВВП на кінець року). Але у нас бувало більше і в 2014-му, і в 90-х. Якщо безробіття зросте з 1,5 млн до 2,5 млн, то це буде великий ріст, але менше, ніж у розвинених країнах. Падіння ВВП за перший квартал у нас 1,2%, а в Європі в середньому 2,7%. Ми бачимо, що у нас економіка менше падає. Тому для нас ця криза не буде найбільшою з часів Другої світової війни. Але є ризик, що ми акумулюємо проблеми. Наприклад, що компанії не звільняють людей, а потім збанкрутують. У розвинених країнах швидко звільнили, і ми все це побачили на економіці. В Україні може бути, що компанії не звільняють, особливо держпідприємства, але потім звільнять, і ці проблеми ми побачимо через пів року – рік. Сподіваюся, такого не буде і в нас економіка краще відреагує на кризу. Для нас ця криза болюча, але не настільки, як в 2014-2015-му або в 2008-му і в 90-х.

- У нас помітний внесок в економіку роблять трудові мігранти. Як на них позначиться криза?

- Поки це складно передбачити. Але під час карантину в Україну повернулося не так багато, як говорили політики і писали ЗМІ. Повернулося кілька сотень тисяч людей з 2-3 млн – приблизно 15% трудових мігрантів. Ситуація залежить від їхнього становища в тих країнах, де вони працюють.

- Україна і МВФ погодили програму співпраці в розмірі 5 млрд доларів – це 134 мільярди гривень. Ці гроші допоможуть впоратися з наслідками пандемії коронавірусу?

- Сума першого траншу не така велика – 2 млрд доларів, або 60 млрд грн, а в нас дефіцит бюджету 300 млрд грн. Більш важливо, що ця програма відкриває доступ до фінансування інших програм. Як це працює на практиці? Інші донори та інвестори, кредитори не дають грошей, поки не дає МВФ, тому що вони не хочуть ризикувати. МВФ – це такий собі аудитор-сертифікатор. Після того як фонд дає гроші, відкривається доступ до іншого фінансування. Тому бюджетний дефіцит буде профінансований. Програма МВФ нам потрібна, і це добре, що вона підписана. Є багато спекуляцій, що таким чином Україна виявилася під зовнішнім управлінням. Кажуть, що МВФ щось від нас вимагає. Насправді, якщо подивитися меморандум, то там нічого особливого немає.

/ Фото: Міла Князька-Ханова, Сьогодні

Є в ЗМІ багато перекрученої інформації про тарифи на енергетику, наглядові ради. Але якщо подивитися докладніше, якщо ми приведемо тарифи до ринкових, то ціна впаде. Точно так само щодо наглядових рад – МВФ просить просто виконати умови чинних законів і, по суті, щоб не було політичного корупційного втручання в справи держпідприємств. Є вимога МВФ щодо податкової і митниці. Нині така ситуація, що у кожного керівника регіонального відділення є юрособа і свої рахунки, які складно контролювати. Але багато хто використовує це, щоб показати Захід ворогом. Насправді наш ворог на сході – Росія, і ми самі теж трохи є собі ворогом. Якщо Україна хоче програму краще, ніж у МВФ, то давайте напишемо краще. Але ми бачимо, що у МВФ виходить написати якісну програму, а програму уряду – не виходить. Але програма МВФ – це чинник стабілізації. Вона дуже коротка цього разу (18 місяців), це означає, що Фонд не довіряє нам, але дає гроші, щоб подивитися на результати після кризи.

Про урядову програму стимулювання економіки

- У кінці травня Кабмін опублікував програму стимулювання економіки для подолання наслідків карантину. З якими пунктами ви погоджуєтеся і які недоліки бачите?

- Там мало конкретики. Наприклад, є фраза "підтримка промисловості", але не написано, якими інструментами. Збільшення експорту – теж не написано, на які ринки і яких товарних позицій. Не можна збільшити експорт просто так, абстрактно. Київська школа економіки робила дослідження з найбільш перспективних ринків і позицій. Наприклад, Україна може збільшувати експорт продукції машинобудування, вимірювальних та обчислювальних приладів, оптики. За нашими оцінками, 7% ВВП – це той обсяг додаткового експорту, який у нас може бути, якщо ми сконцентруємося на ТОП-10 країнах і ТОП-10 позиціях. Такої конкретики в програмі уряду немає. А краще, щоб в програмі було сказано, які проблеми ми "лікуємо". Щоб стимулювати економіку, треба розуміти, де її треба стимулювати. Якщо ми лікуємо симптоми, то ми не лікуємо хворобу.

- У програмі стимулювання економіки сказано про створення 500 тис. робочих місць. Наскільки це зараз реально?

- Завдання держави – не створювати робочі місця, а створювати умови для створення робочих місць. Там було навіть розписано, як будуть створювати робочі місця і зарплати по 6000-7000 грн. Це несерйозно і навіть неповага до суспільства – говорити, що ми створимо 500 тис. робочих місць і будемо платити 6000 грн. Я б хотів побачити програму, в якій говориться, яких навичок не вистачає українцям, як держава буде створювати сучасну програму професійної освіти, освіти для дорослих. Або в який спосіб відбудуться зміни в освіті, щоб люди виходили з вишів готовими до ринку праці. Ми бачимо, що є кадровий голод серед конкурентоспроможних компаній. Є проблема з тим, що українці вміють і знають і що потрібно вміти, щоб бути конкурентоспроможними з європейцями та китайцями. Це дуже глибока проблема. А де ми хочемо створювати робочі місця? У містах чи селах? Якщо в селах, то як? Тому що розвиток села – це не розвиток сільського господарства, це різні речі. У селах живуть 13 млн українців, і безробіття – велика проблема саме в селі.

- НБУ прогнозує, що на Україну чекає швидке V-подібне відновлення. Які у вас прогнози на друге півріччя і на 2021 рік?

- Подивимося. Більшість економістів погоджується, що має розпочатися економічне відновлення. Але це за умови, що друга хвиля захворюваності не призведе знову до жорсткого карантину і другого удару по економіці.