"Формула Штайнмаєра" наближає нас до стабільності: ексклюзивне інтерв'ю з генсеком ОБСЄ

27 лютого 2020, 07:00

Томас Гремінгер розповів, що треба зробити для припинення вогню на Донбасі

Наприкінці минулого року, в рамках саміту "Нормандської четвірки" в Парижі лідери України, Росії, Германії та Франції – Володимир Зеленський, Володимир Путін, Ангела Меркель і Еммануель Макрон – домовилися продовжити розведення військ на узгоджених ділянках до кінця березня 2020 року. Генеральний секретар ОБСЄ Томас Гремінгер в ексклюзивному інтерв'ю для новин "Сьогодні" пояснив, що потрібно для того, щоб розведення відбулося, і як в цьому допоможе місія ОБСЄ.

Реклама

- Як змінилася ситуація на Донбасі після розведення військ?

- Ситуація змінилася на краще в тому сенсі, що ми бачимо повне відведення на трьох пілотних ділянках. Це, зокрема, дозволило врешті-решт відремонтувати міст у Станиці Луганській, про який всім відомо і який, ви знаєте, щодня перетинає до 10 тисяч мирних жителів, переходячи лінію розмежування. Це досить суттєвий крок в гуманітарному плані. Бачимо також зниження кількості випадків порушення режиму припинення вогню. Їх досі дуже багато, але тенденцію до зменшення кількості обстрілів ми спостерігаємо. Бачимо також, що жертв серед мирного населення з початку конфлікту менше. Від близько 200 2018 року до 140 – минулого. Звичайно, і цифра в 140 – далека від задовільної. Але позитивна тенденція спостерігається, і зараз виклики в тому, щоб це закріпити і рухатися в такому ж напрямку.

- Зараз обговорюється розведення військ поблизу Гнутового. Як воно відбуватиметься і чи буде там присутня спеціальна моніторингова місія ОБСЄ?

- Так і є – під час Паризького саміту "Нормандської четвірки" був запит на розведення військ на трьох додаткових ділянках. Зараз цим займається Тристороння контактна група в Мінську, тривають переговори. Встановлюються ділянки, на яких можливо це організувати. І ви близькі до цього. Думаю, що принципова домовленість, щоб це розведення відбулося, – досягнута. Справа за деталями. Але в довгостроковій перспективі – ми близькі до досягнення вже конкретної угоди. Є потреба зараз в технічній роботі, щоб чітко визначити ділянки. І, звичайно, спеціальна моніторингова місія також працює над тим, щоб сприяти розведенню.

Реклама

- Ви згадали Нормандський саміт. Там також домовлялися про розширення мандата місії ОБСЄ на цілодобовий моніторинг. Які кроки необхідні, щоб це стало можливим?

- Ми вже здійснюємо цілодобову роботу з моніторингу, – наполягаю на цьому. Маю на увазі і патрулювання, і, головним чином, технічні пристосування. Здійснюємо моніторинг завдяки відеокамерам, дронам. І всі ці зусилля можуть стати ще потужнішими. Ми зараз фіналізуємо бюджет спеціальної моніторингової місії на наступні 12 місяців. Цей бюджет абсолютно чітко передбачає посилення можливостей цілодобового моніторингу. Зокрема, розгортання системи контролю пересувань завдяки посиленню технічних можливостей. Ми збільшуватимемо льотні години на великі відстані для наших безпілотників. Ще одним інструментом, я думаю, стане розгортання передових патрульних баз на окупованих територіях. Це ті кроки, які може зробити організація ОБСЄ, щоб забезпечити цілодобовий моніторинг.

- Як оціните зараз процес щодо імплементації Мінських угод?

- Я дуже вдячний президенту Зеленському за ту рішучість, яку він продемонстрував влітку. Я думаю, саме це і визначило позитивну динаміку. Те, що ми бачили, починаючи з літа, – це ціла серія важливих кроків у правильному напрямку. Важливо, зокрема, і те, що поновилися ті кроки, які робилися до цього. І весь мирний процес оформився в певну дорожню карту. Включаючи роботу Тристоронньої контактної групи в Мінську. Очевидно, цей процес, можливо, все ще залишається дуже складним. Ми потребуємо вольових рішень політичних лідерів, якщо хочемо бачити повну імплементацію Мінських угод. Але я відчуваю рішучість лідерів і їх рух в правильному напрямку, якщо говорити про останні сім місяців. Давайте підтримувати цю позитивну динаміку. І я вважаю, дуже важливим є той факт, що в Парижі погодилися: "Нам потрібен процес". Процес, рух якого глави держав бачитимуть. І я думаю, це ключова річ, якщо ми говоримо про підтримку позитивної динаміки.

- Якщо говорити про роботу моніторингової місії на Донбасі, – з якими проблемами ви там стикаєтеся? І чому вони виникають?

В тренді
На Україну насуваються сильні грози: де погода буде небезпечна
Реклама

- Дозвольте спочатку відзначити, що спеціальна місія ОБСЄ забезпечує істотний моніторинг і сприяння весь останній рік. Стосується це не тільки нашої роботи під час відведення військ, а й зусиль, які ми докладаємо для встановлення так званих "вікон тиші". За останній рік ми забезпечили 1100 вікон тиші. І це позитивно позначилося на мільйонах людей, які перебувають по обидві сторони лінії розмежування. Тому що таким чином вони отримали доступ до водопостачання, електрики, газу.

Повертаючись до вашого запитання – так, дійсно: в роботі нашої місії все ще існують досить серйозні обмеження. І від 80 до 90-100 відсотків цих обмежень – на територіях, непідконтрольних українському уряду. В нашої місії там виникають труднощі з тим, щоб пересуватися вільно. Існують і так звані пасивні обмеження – по обидва боки лінії розмежування територія замінована. І, на жаль, це досить серйозна проблема. Бувають інциденти, які загрожують безпеці співробітників місії. І, нарешті, я хотів би згадати випадки, які відбуваються з нашими безпілотниками. Їх збивають. І це стосується всіх: тих, що літають на короткі, середні і довгі відстані теж. Це досить суттєві перешкоди роботі нашої моніторингової місії.

- Росія регулярно стріляє на Донбасі, і ваша місія про ці випадки знає – ви їх фіксуєте. Що для припинення конфлікту може зробити Україна, якщо Росія регулярно порушує домовленості?

- Дивіться, якщо говорити про спеціальну моніторингову місію ОБСЄ, а також – про Тристоронню контактну групу – так те, що ми реально можемо зробити, – це спостерігати і полегшувати роботу. Ми можемо встановити режим припинення вогню. Ми можемо розповісти, що відбувається. Але режиму припинення вогню повинні дотримуватися і сторони з підпілля, і для цього потрібна вже політична воля, коли йдеться про оцінку того, що відбувається, починаючи з літа. Ви самі можете бачити: коли є політична воля, можна досягти прогресу і щодо розведення військ, і щодо зниження кількості випадків, коли порушується режим припинення вогню, і зменшення кількості жертв серед мирних жителів, і щодо відновлення моста в Станиці Луганській. Це все повинно бути закріплено. Як бачите, ми повністю це вітаємо і сприяємо цьому. І готові працювати над прискоренням цього процесу. Але робота ця повинна базуватися на сильній політичній позиції всіх сторін.

- Останнє запитання: ви багато разів помічали, що так звана "формула Штайнмаєра" повинна бути закріплена в українському законодавстві. Чому це необхідно і що саме нам це дасть?

Реклама

- Це рішення саміту "Нормандської четвірки". І ми його повністю підтримуємо. Я б застеріг від певної стигматизації, що спостерігається щодо "формули Штайнмаєра". Давайте пильніше подивимося на те, що саме вона містить. Як на мене, там є дві важливі речі, які повинні проаналізувати детальніше. Перша: згідно з формулою, спеціальні повноваження для регіону набувають чинності тільки тоді, коли місцеві вибори пройдуть відповідно до міжнародних стандартів і українського законодавства. А тепер давайте подумаємо, що саме слід змінити, якщо говорити про ситуацію, яка існує зараз, і про ситуацію, до якої, зрештою, слід дійти. Ви швидко зрозумієте, що нам потрібен стійкий режим припинення вогню. Нам потрібна свобода пересування. Нам потрібне значне полегшення доступу до непідконтрольної території. Потрібна свобода зібрань, свобода слова. Вам слід мати можливість вільно проводити там кампанію, якщо хочемо, щоб вибори були прозорими, правильно? Тому фокусуємося на тому, що слід зробити, щоб від тієї ситуації, яка існує зараз, рухатися в напрямку проведення місцевих виборів, які відбудуться відповідно до міжнародних стандартів і українського законодавства. Другий момент: що відбуватиметься з інститутами, які були створені фактичною "владою". Вони повинні бути трансформовані в українські інститути. Якщо вони, можливо, не відповідають українському законодавству, їх слід розформувати. І це вже інша площина, і ми повинні виробити щодо неї план, який влаштує всі сторони. "Формула Штайнмаєра" трактувалася інакше. Зараз українське суспільство, боюся, сприймає її негативно. Але, думаю, якщо ви подивитеся на суть формули і те, що саме вона пропонує, то дійдете висновку: вона сприяє виконанню Мінських угод. І наближає нас до стабільності.

Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" повідомляли про те, що на переговорах в Мінську погодили новий пункт розведення. Саме тоді учасники Тристоронньої контактної групи в Мінську обрали Гнутове.

Найближчим часом в Мінську знову зберуться дипломати для врегулювання ситуації на Донбасі. Очікується, що під час зустрічі обговорять питання загострення ситуації на Донбасі 18 лютого, а також продовжать обговорення обміну полоненими. І, звичайно, питання розведення сил і "формулу Штайнмаєра".

Всі подробиці в спецтемі Врегулювання на Донбасі

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти