"Головне – що батьки є": як живеться дітям в інтернатних закладах України

Ось уже понад 60 років у всьому світі 20 листопада відзначається День дитини. Його девізом могла б стати фраза "Усе найкраще – дітям", якби їх благополуччя не вимагало щохвилинної, а то і щосекундної уваги дорослих. Особливо якщо мова йде про дітей, що живуть в інтернатних закладах.

Став своїм

Їх не можна всіх називати сиротами, у більшості є батьки. Діти опинилися в інтернатних установах з різних причин. Щоб вони не втрачали відчуття родинного тепла, багатьох влаштовують у дитячі будинки сімейного типу. За програмою "Сирітству – ні!" Фонду Ріната Ахметова, що працює більше 10 років, був створений Всеукраїнський портал національного усиновлення. Завдяки йому понад 9000 хлопчиків і дівчаток знайшли свої нові родини. Зараз там розміщені анкети близько 5,5 тисяч дітей, які мріють про сім'ю.

Мріяв про батьків і чотирирічний Іванко з Краматорська. Його нова мама Олена колись пережила втрату дитини на останньому місяці вагітності. Горю молодої 20-річної жінки не було меж.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Вона дуже страждала, – згадує мама Олени Лариса Борисенко. – Тоді я підказала їй, що малюка можна усиновити".

Через рік поїздок по дитячих будинках по всій Україні Олена повернулася до рідного Краматорська, і саме тут знайшла сина. Маленький Іванко вже через місяць після зустрічі зі своєю майбутньою мамою переїхав до неї.

"Для нього відразу всі стали своїми, і він для нас став своїм, я зараз не уявляю життя без нього", – каже Лариса Борисенко.

Сам Ваня пояснює свої успіхи свого нового життя скромно: "Тому що мама мене любить".

Лена і Іванко недавно перемогли в конкурсі "Сім'я дає крила", що організував Фонд Ріната Ахметова для прийомних дітей і їх батьків. Сімейне фото Борисенків стало одним з кращих, а Ваня отримав заслужений приз – планшет.

"Я думаю, що Ринат Ахметов – дуже добра людина, адже він допомагає людям. Спасибі йому за це!" – дякує бабуся Вані.

Питання

Схожих на історію Вані в Україні тисячі, і це велике щастя, коли діти знаходять люблячих батьків. Однак зустріч – це всього лише початок довгого і нелегкого шляху. Саме тому програма "Сирітству – ні!" і після усиновлення продовжує надавати підтримку дитині і її новій сім'ї. Консультації та тренінги Фонду допомагають сім'ям долати труднощі, адже головна мета роботи – щоб кожна сім'я, яка прийняла дитину, була щасливою.

"У мене є все, що я хочу, – каже дев'ятирічна Маша. – Але головне, що батьки є. Це найголовніше, що потрібно для щастя!"

Зараз навіть і не скажеш, що спочатку Маша боялася своїх майбутніх батьків, тікала від них і ховалася. Але все ж півтора року тому дівчинка була прийнята в сім'ю – і тут знову виникла проблема

"Тобі здається, що ти такий розумний, можеш погодувати, обігріти і поговорити. Але це не все, що потрібно! – розповідає Олена, усиновителька. – Настав момент, коли я зрозуміла, що не можу відповісти на всі питання дитини".

Допомогли тренінги, які для прийомних батьків, опікунів і усиновителів проводить програма "Сирітству – ні!" Фонду Ріната Ахметова.

"На цих тренінгах дуже багато корисної інформації, а ще – це безпосереднє спілкування з психологом, який бачить проблему і може допомогти", – розповідає Олена.

Маша зажила життям звичайної дівчата, у якої є дім і люблячі батьки. І якщо раніше вона не хотіла вчитися, то зараз – найкраща в класі. І вважає себе абсолютно щасливою дитиною.