Олексій Росовецький
Заступник Подієвого лідера Сьогодні "Нормандський формат" з'явився 6 червня 2014 року, коли п'ятий президент Петро Порошенко за посередництва канцлера Німеччини Ангели Меркель і тодішнього президента Франції Франсуа Олланда вперше зустрівся з Володимиром Путіним у французькому містечку Бенувіль на березі Ла-Маншу. За п'ять років існування цього переговорного майданчика "четвірка" зустрічалася рівно чотири рази : власне в Бенувілв, Мілані, Мінську і три роки тому в Берліні.
Які були реальні досягнення зустрічей в "нормандському форматі" та інших переговорів по Донбасу, читайте в спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".
Вересневе перемир'я
Перша Мінська угода, підписана 5 вересня 2014 року, стала першою дипломатичною перемогою України у війні на сході і відкрила дорогу до "Нормандського формату". Зустріч в мінському "Президент-готелі" допомогла зупинити вторгнення російської регулярної армії в 2014 році. Перемир'я на Донбасі в рамках Мінська-1 тривало до січня 2015 року, після чого на сході знову поновилися бої, що закінчилися відступом української армії з Дебальцевого та підписанням Мінська-2.
Але вже 26 серпня 2015 го в Мінську була досягнута домовленість про забезпечення стійкого припинення вогню в перший тиждень осені.
"Станом на 11.00 1 вересня 2015 року обидві сторони повністю дотримуються режиму припинення вогню. Цю інформацію підтверджують доповіді офіцерів з Спільного центру з контролю і координації", – написала на своїй сторінці в Facebook Дарина Оліфер, прес-секретар представника України в Контактної групи, другого президента України Леоніда Кучми.
До кінця місяця місія ОБСЄ підтвердила три тижні тиші.
"У Донецькому регіоні ситуація навколо Горлівки залишається напруженою. Але навіть у Донецькому аеропорту на цьому тижні кількість обстрілів істотно знизилася. У Луганському регіоні ми взагалі не спостерігали використання важкої зброї, і були дні, коли взагалі не порушувався режим тиші. А в понеділок режим тиші не порушувався ніде", – процитували УНІАН слова тодішньої глави ОБСЄ Олександра Хуга від 24 вересня 2015 го.
Політтехнолог Тарас Березовець, коментуючи майбутнє Донбасу, зазначив, що затишшя було пов'язано з візитом Путіна на Генасамблею ООН, яка відкрилася 15 вересня в Нью-Йорку.
"Путін бажає виступати на Генасамблеї ООН не під канонади гармат на Донбасі, а як людина, яка впливає на глобальну політику нарівні з США", – зазначив Березовець.
Сирійський конфлікт, в який вплуталася Росія, – друга причина припинення вогню на Сході.
"Дуже важко воювати на два фронти, і активізувати свої дії в Сирії і на Донбасі одночасно", – зазначав військовий експерт Антон Михненко.
Розширена моніторингова комісія ОБСЄ
Спеціальна моніторингова комісія ОБСЄ розпочала роботу в зоні бойових дій на сході України 21 березня 2014 го.
2 квітня 2014 роки українську місію очолив Ертугрул Апакан, який раніше займав пост постійного представника Туреччини при Організації Об'єднаних Націй (2009-2012) і заступника міністра закордонних справ Туреччини (2006-2009). Керувати українською місією його призначив тодішній керівник ОБСЄ з 2011 року Ламберто Заньєр.
Пункт "Постійний моніторинг ОБСЄ на кордонах" містився ще в першому варіанті Мінських угод, але попри всі прохання розширити обсяг місії, Росія погодилася лишн на обмежений варіант, який не міг контролювати кордон цілком. За словами колишнього керівника місії ОБСЄ в Ростовській області Поля Пікара (покинув Спостережну місію в серпні 2015 року), група складалася всього лише з чотирьох спостерігачів і трьох членів адміністративного персоналу.
Але внаслідок другої мінської угоди, коли члени "Нормандське четвірки" провели за столом переговорів довгі 16 годин, Україна змогла здобути маленьку перемогу на дипломатичному фронті. Відтепер ситуацію на Донбасі моніторила розширена місія ОБСЄ : до 100 спостерігачів розмістилися в Херсоні, Одесі, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Чернівцях та Луганську.
Обмін полоненими-2017
Під Новий рік, 27 грудня в Україні відбулася радісна подія і одна з головних перемог, досягнутих нашою країною після підписання Мінських угод – найбільший за час війни на Донбасі обмін полоненими з бойовиками так званих ЛНР-ДНР.
Спочатку планувалося, що Україна видасть бойовикам 306 чоловік і забере 74. Однак фінальні цифри виявилися трохи іншими – Україна визволила з полону бойовиків 73-х осіб (ще одна жінка була звільнена, але за сімейними обставинами залишилася в окупованому Донецьку), а ось до бойовиків вирушили 233 людини. Вся справа в тому, що деякі особи з початкового списку були або раніше звільнені з місць утримання, а інші (таких майже три десятка) відмовилися повертатися в ОРДЛО.
Зустріч звільнених українців перетворилася на справжнє торжество – їх зустріли на Донбасі, вітали в Харкові і в Києві. Колишніх в'язнів бойовиків зустрічав особисто президент України Петро Порошенко.
Обмін полоненими-2019
Наступний обмін у форматі "35 на 35" відбувся 7 вересня 2019 року. У список обміну з російської сторони увійшли полонені українські моряки і політв'язні, незаконно утримувані Кремлем за гратами. У відповідь Київ видав Москві осіб, засуджених за статтями про дезертирство, підозрюваних у державній зраді та тероризмі.
В Україну нарешті змогли повернутися 24 моряки, яких російські спецслужби захопили в листопаді минулого року під час Керченської кризи, а також 11 політв'язнів – серед них Олександр Кольченко, Володимир Балух, Станіслав Клих, Роман Сущенко, Микола Карпюк, Павло Гриб і Олег Сенцов, який за п'ять років у російській в'язниці став символом боротьби за свободу.
Обмін гаряче вітали глави МЗС Канади, Австрії, Італії, Литви, Чехії, Естонії, Польщі, Словаччини, Туреччини та Білорусі, а також лідери багатьох держав і всесвітніх організацій. Так, президент США Дональд Трамп привітав з таким рішенням обидві країни.
"Дуже гарна новина, можливо, перший гігантський крок до миру", – зазначив лідер США.
А спецпредставник Держдепу США Курт Волкер додав:
"Сподіваюся, що це послужить імпульсом для подальшого обміну ув'язненими, встановлення припинення вогню і просування до повного виконання Мінських угод".
Розведення військ
Проблемі розведення військ і припинення вогню рівно стільки ж, скільки й війні на Донбасі. План відведення озброєнь був узгоджений Контактною групоюще у червні 2015-го. У вересні Тристороння контактна група начебто домовилася про те, що розведення пройде в два етапи.За словами спецпредставника ОБСЄ Мартіна Сайдіка, спочатку передбачалося відвести на 15 км від лінії зіткнення танки, потім артилерію і потім – міномети.
Процес відведення технікирозпочався 3 жовтня 2015 року – передбачалося, що він пройде в кілька етапів і триватиме 41 день. Перш за все передбачалося відвести танки Т-64 і Т-72, протитанкові гармати Д-48 і Д-44 калібру 85 міліметрів і міномети 2Б-9 82-міліметрового калібру. В свою чергу, місія ОБСЄ зафіксувала відведення танків бойовиками "ЛНР". Але незважаючи на всі домовленості, бойовики так і не припинили провокацій проти українських військових.
Крихке перемир'я на Донбасі в листопаді 2015 го регулярно порушувалося снайперськими обстрілами позицій ВСУ в районі населених пунктів Красногорівка, Мар'їнка, Зайцеве і Щастя, а також пересуванням важкої техніки терористів. В ОБСЄ були змушені констатувати, що відведення озброєння так і не відбулося.
Розведення в Петровському і Золотому, наступних двох пілотних точках після Станиці Луганської, мало розпочатися ще 7 жовтня. Але для відводу було необхідно, щоб припинення вогню дотримувалося мінімум 7 днів – це обов'язкова умова за рамковою угодою, підписаною всіма учасниками Контактної групи ще в 2016-му.
Однак за день до того, 6 жовтня, бойовики обстріляли ділянку розведення сил в районі Золотого з станкового протитанкового гранатомета і стрілецької зброї. У підсумку мирний процес вкотре виявився зірваним. Тим часом розведення сил і засобів в Петровському і Золотому Кремль називав умовою для зустрічі в "нормандському форматі".
26 жовтня Золоте відвідав президент України Володимир Зеленський.
"У Золотому президент поспілкувався з місцевими жителями і військовими, щоб дізнатися настрої з питання розведення військ", – повідомили в пресслужбі глави держави наступного дня, 27 жовтня.
Решта, як кажуть, було справою техніки. Незважаючи на те що 28 жовтня бойовики в 5-кілометровій зоні біля ділянки розведення Золоте-4 п'ять разів влаштовували стрілянину з великокаліберних кулеметів, ручних протитанкових гранатометів, АГС і стрілецької зброї, 29 жовтня в 11:00 за київським часом міністр закордонних справ Вадим Пристайко в Маріуполі перед початком інвест-форуму заявив журналістам, що в селищі Золотому почалося розведення сил.
Нагадаємо, що 9 грудня в Парижі, в Єлисейському палаці відбудеться черговий саміт в "нормандському форматі".
"У ньому візьмуть участь президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Росії Володимир Путін і президент України Володимир Зеленський", – уточнюється в повідомленні адміністрації французького лідера.
Це буде перша зустріч нинішнього глави української держави з главами інших країн-учасниць "Нормандської четвірки".
Нагадаємо, кореспонденти "Сьогодні" також вирушили до Парижа, де будуть висвітлювати "нормандську зустріч" і оперативно знайомити читачів з останніми новинами.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми