Економічна криза і війна: топ-5 кроків як вижити Україні

Економіка України досягла дна, кажуть експерти, а ситуація на Донбасі, де бойовики обстрілюють передмістя Маріуполя, реально загострюється всупереч всім політичним домовленостям. Обіцянки закінчити так звану АТО в лічені години і надії на економічне зростання шляхом кардинальних реформ та євроінтеграції поступово забуваються. За півтора року після втрати контролю за Кримом і окремими районами Донецької та Луганської областей зрозумілого шляхи виходу з кризи, що склалася, яку б послідовно долала влада, не простежується. Швидше помітні цикли від виборів до виборів, від переговорів до переговорів, до зустрічі "нормандської четвірки" або "комітету кредиторів". Коаліційна угода виконано лише на третину, завдання досягнення рівня ВВП 16000 доларів на душу або виходу України в топ-30 країн у рейтингу Doing Business з програми Порошенка 2020 зараз викликають в кращому випадку посмішку. Реально Україна лише більш-менш виконує угоду про асоціацію з ЄС і меморандум з МВФ, але обидва ці документи не враховують війни на Донбасі і дозволяють лише, образно кажучи, утримуватися на плаву і бачити маяк на березі, до якого ще плисти і плисти. Видимі ознаки проведення реформ, такі як поява на вулицях красивої поліції з мигалками, не можуть замінити тотального викорінення корупції, появи незалежних і справедливих суддів або приходу інвесторів. У результаті одна з найбільш обговорюваних тем у фінансово-економічній сфері – як жити після дефолту, а в суспільно-політичному – чи "здавати" Донбас. "Сегодня.ua" розпитав експертів, які пріоритетні кроки повинна зробити влада, щоб вийти з кризи.

Приватизація держмайна і землі

Одним із чинників поліпшення економічної ситуації в країні експерти і чиновники називають масову приватизацію.

" Прибутковихпідприємству віданніМінагрополітикипрактично немає.Не бачужодного, яким Україна можепишатися.Найбільш успішні , маючитисячіга землі,демонструютьприбутковістьпивноголарькана Хрещатику" , – заявивз цього приводуміністр аграрної політики іпродовольства УкраїниОлексій Павленко.

Продаждержмайнанеобхідна ідля виконання бюджету .Детальнопро майбутню приватизаціючитайте в інтерв'ю зголовою ФДМІгоремБілоусом.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У списку – більше 340 об'єктів, вже дозволених до приватизації, в основному – частини облгазів і обленерго, окремі підрозділи держшахт, працюючі й непрацюючі цукрозаводи, агрофірми, галузеві НДІ і т. Д.

Головні "ласі шматки" – всі 13 морпортів країни, від найбільших – Іллічівського і Маріупольського – до мілководного Скадовського. Причому продати хочуть навіть спецморпорт "Октябрьськ", в якому частково базуються військові кораблі ЗСУ, а також Дунайське пароплавство, три гранітні кар'єри і держбудкорпорації "Укрбуд". За оцінками експертів, за всі наявні в списку об'єкти можна виручити до 20 млрд доларів

З яким напруженням буде проходити українська приватизація – дізнаємося коли процес буде запущений на повну потужність. Але, варто зазначити, позитивний досвід закордонних сусідів. Приміром, у Польщі повальна приватизація почалася в 1990 році, при збалансованому законодавстві під приватизацію потрапило більше половини існуючих держпідприємств. В принципі, за весь час процес приватизації в Польщі хоч і змінилася, але продовжує діяти – фінанси отримані від приватизації йдуть на розвиток інфраструктури, розвиток соціальної сфери і проведення реформ.

Однак у проведенні приватизації в нинішніх економічних умовах є і свої ризики. "На відновлення інвестиційного клімату піде дуже багато часу. Повернутися інвестиції зможуть лише після п'яти років стійкої ситуації. Багато відновлення економіки пов'язують з націоналізацією, розпродажем землі, але це ні в якому разі не можна робити. Якщо це буде зроблено – буде втрачено останню можливість для державної економіки", – вважає доктор економічних наук Юрій Макогон.

На його думку, основна умова для приходу інвесторів – встановлення миру. "Поле діяльності для інвесторів зараз дуже широке, зараз знищена інфраструктура, – пояснює Макогон. – Але, інфраструктура завжди привертала інвесторів. Дороги, зв'язок, різні комунікації, це все привабливо. Як показують дослідження, після війни змінюється структура економіки, а звільнене поле для діяльності завжди приваблює інвесторів".

Разом з тим, експерти кажуть, що завжди під час відновлення економіки після війни як гриби після дощу з'являються нечисті на руку чиновники. З цим питанням пов'язаний ще один виклик, який необхідно подолати Україні.

Посилення боротьби з корупцією

Політики часто рапортують про проведення реформ, націлених на відновлення економіки, а безперервне падіння ВВП списують на війну. Однак експерти з такою позицією незгодні.

"Війнаєсповільнюючимфактором дляреформ , алесписувати все набойові діїне можна.Війна війною, ареформи -за розкладом.Графік виконанняреформбув узгодженийз Європейськимсоюзом",- зазначає політологЦентру Разумкова МихайлоПашков.

Зараз, за словами експерта, найбільша проблема для України – корупція, а будь-які реформи стануть можливими, якщо буде реалізована антикорупційна реформа.

"Ряд кроків у цьому напрямку вже зроблений: створені відповідні інститути (Антикорупційне бюро. – Авт.), прийнято законодавство. Зараз питання в реалізації намічених цілей, в тому числі питання в політичній волі – українського політикуму і істеблішменту. Природно для нас важливо, щоб проведені реформи були простимульовані і в тому числі, контрольовані ззовні – з боку ЄС, який зацікавлений у реалізації реформ у форматі угоди про асоціацію", – розповів Михайло Пашков.

Разом з тим політолог Ярослав Макітра розповідає, що маховик реформ поки ще не розкрутився на повну потужність. "Недостатньо, яскравих прикладів покарань корупціонерів. Необхідно закінчити судову реформу, адже зараз за півтора року суди досі не змінені, – нарікає Макітра. – Потрібно провести чистку в судах, правоохоронній системі. Важливий момент – потрібно в рази піднімати зарплату правоохоронцям, прокурорам і всім іншим. Неможливо від людини із зарплатою в 3-4 тисячі гривень вимагати боротися з корупціонером, який награбував кілька мільйонів. Це абсурдно. Правоохоронці повинні бути захищені як офіційно, так і матеріально.

Відносноправоохоронцівкригавжескресла -з'являєтьсяполіція ,в прокуратурітежконкурси проводяться .Але , найбільшболючиммісцем залишаєтьсясудовасистема ".

У контексті боротьби з корупцією не можна не згадати одну з найуспішніших країн у цьому напрямку – Сінгапур. Викорінювати хабарництво взявся прем'єр Лі Куан Ю на початку 60-х років. Одним з основних пунктів зміни законодавства і системи в цілому стало спрощення процедур прийняття рішень, чистка чиновників Незалежним бюро по боротьбі з корупцією. Під перевірку потрапили навіть родичі прем'єра.

"Я також хочу, щоб Ярема (на той момент генпрокурор – прим. Ред.) посадив когось із друзів. Але коли я порадив Яремі посадити трьох друзів, після цього у нього друзі зникли. Тепер він шукає ворогів", – заявив торік президент Петро Порошенко, прекрасно обізнаний про досягнення Лі Куан Ю. Однак про посаджених друзів колишнього або нинішнього генпрокурора України поки не повідомляється.

У свою чергу президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко розповідає, що необхідність боротьби з корупцією переоцінюють, а українська економіка і без реформ боротьби з корупцією робила запаморочливі підйоми і падіння. "Коли проходило опитування серед бізнесу, питання корупції зайняло аж 9 місце з 12 проблем. А на першому місці була політична нестабільність, – розповідає Охріменко. – З самого початку було зрозуміло, що ніяких реформ не буде. Реформами у нас називають те, коли один олігарх відбирає в іншого".

Встановлення політичної стабільності

Щоб Україна почала розвиватися потрібно припинити політичні баталії, упевнений експерт.

"У нас завжди економічне зростання відбувалося коли була стабільність. Якщо далеко заходити, можна згадати 1996 рік, 2002, 2006, 2007 рік. Навіть у 2011-му було зростання і приплив інвестицій, – пояснює Охріменко. – Бізнес повинен знати одне: кому занести, з ким домовлятися – все! Взяти того ж Януковича в 2010 році, тоді у нас приплив прямих зарубіжних інвестицій склав $ 12 млрд. Всі розуміють, що це ніякі не зарубіжні, а наші люди які з офшорів працювали. Тоді було зрозуміло – є "цар" і все, тоді інвестиції поплили. Реформи при Януковичі – марення і смішно. Не було реформ, а інвестиції були".

Експерт запевняє, що основні інвестори України – громадяни, які зараз сховали свої капітали в офшорах і зараз вичікують підходящого моменту, щоб вкласти свої заощадження, але поки бояться.

" Якщо заразбуде стабільність , явпевнений, щоза рік інвестиціїзКіпруприйдутьна $10 млрд , ато й більше ",- говорить експерт.

Що стосується термінів відновлення зростання української економіки, Охріменко каже, що в певних умовах економічна криза пройде в найкоротші терміни.

"Як тільки буде стабільність і тиша, криза зникне на очах. Подібне Україна переживає не перший раз – але, раніше війни не було, – розповідає Охріменко. – Зараз йде переділ власності, тому що немає гарантій, що бізнес просто не відберуть. Як тільки всі побачать, що переділу власності вже немає і не буде. Що є певні правила – відразу буде економічний підйом!".

На думку експерта, встановлення політичного штилю можуть посприяти вибори. "В ідеальному варіанті потрібно провести не просто місцеві, а й парламентські вибори", – вважає він.

Виконання Мінських угод і реінтеграція Донбасу

Конфлікт на Сході щодня обходиться Україні в круглу суму, яку прем'єр Яценюк оцінював у 100 млн гривень. З припиненням бойових дій ці витрати істотно зменшаться, що посприяє стабілізації економіки. Екс-заступник глави Генштабу ЗСУ Ігор Романенко розповів можливий варіант врегулювання конфлікту.

"На мій погляд, нам поки потрібно дотримуватися "Мінська-2" і вибрати звідти все позитивне для України. Одночасно необхідно підвищити свій бойовий потенціал і у випадку нереалізації угод просуватися аж до застосування сили. Але її можна і потрібно раціонально застосовувати тоді, коли почнуться соціальні потрясіння в Росії, – розповідає Романенко. – Вони почекали і використовували такий момент. Значить, і нам треба дочекатися. Але не просто чекати і дивитися, а зміцнювати свій оборонний потенціал. А також проводити реформи. Але якщо ми введемо військовий стан – це однозначно все призупинить. Віддати Донбас (заблокувати території, як запропонував Кравчук) не дозволить сама Росія".

У свою чергу, політолог Ярослав Макітра розповів, що виконання Мінських угод безпосередньо залежить від волі сторін.

"Якщо у Росії немає наміру виконувати умови договору, то навряд чи можна розраховувати, що угоди будуть працювати. Тут потрібно здійснювати міжнародний тиск. Росія повинна створювати незручності бойовикам, змушуючи виконувати Мінські угоди. Проблема глибша, і від того, що будуть підписані чергові папірці – нічого не зміниться", – підкреслив Макітра.

За словами політолога, реінтеграція окупованих територій можлива за однієї умови: якщо Україна поверне під контроль територіальну кордон.

"У першу чергу потрібно почати з того, що прописано в Мінських угодах – взяття під контроль українських кордонів. Це можна зробити і власними силами, а також за допомогою міжнародних миротворчих місій. Якщо цей пункт не буде виконаний, то, всі інші заходи щодо інформаційного простору, економічної реінтеграції і так далі – не братимуть дієві. У першу чергу потрібно контролювати території", – пояснив Макітра.

На думку економіста Юрія Макогона, після досягнення миру на Донбасі в числі перших за відновлення регіону візьмуться представники малого та середнього бізнесу. "Необхідне не просто припинення вогню, а перехід до миру, який дозволить зробити прозорою умовну лінію протистояння. Коли зможуть нормально функціонувати всі сектори економіки. Найголовніший упор – малий і середній бізнес. Він, до речі покинув найперший Донецьку область, але, найперший і повернеться", – підкреслив Макогон.

Залучення нових зарубіжних партнерів

Експерти солідарні в тому, що українському керівництву варто придивитися до нових союзників за кордоном, зокрема, на півдні та сході.

"З кінця 80-х років Туреччина є членом асоційованим членом Євросоюзу. І що? Вони вже давно зрозуміли, що в ЄС у них місця не буде, і вже зорієнтувалися на Схід, – пояснює ситуацію Макогон. – Україні також варто переглянути свої погляди. Потрібно не протиставляти два вектори розвитку – європейський і східний. Вони доповнюють один одного, а не суперечать. Якщо подивитися товарну структуру, то вони доповнюють один одного і не є конкурентами. Але, я завжди ще наполягаю на третьому векторі – на південному напрямку. Приміром, на тій же Туреччині, де є зростаюча економіка. Є така структура, як Чорноморське економічне співробітництво, де головні партнери – Україна, Росія і Туреччина, а вже потім Болгарія, Румунія, Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан".

Як зазначає політолог Кость Бондаренко, Україна вже постачає продукцію для ряду неєвропейських країн, і зараз ці канали потрібно розширювати.

"Ми втратили індустрію, а також втратили ринки збуту на сході і не знайшли ці ринки на заході, – коментує Кость Бондаренко. – Нам необхідно звернути увагу на Близький Схід. Такі держави, як Туреччина, Іран. Ці держави і так є основними споживачами української сільськогосподарської продукції. Потрібно починати нову економічну чорноморсько-каспійську конфігурацію, в якій Україна могла б зайняти гідне місце".

У свою чергу, в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України заявляють про те, що давно розглядають східний напрямок.

"Ринки Казахстану, Єгипту та Ірану завжди були цікавими для українських промисловців з погляду стратегічного партнерства. Ми маємо давню історію співпраці в реалізації великих проектів в енергетиці, машинобудуванні та нафтогазовій сфері, – розповів заступник міністра Руслан Коржа. – Близька перспектива зняття економічних санкцій проти Ірану також актуалізувала питання розвитку українського експорту не тільки в агропромисловій сфері, але і паливно-енергетичній галузі, машинобудуванні, авіаційній, транспортної, особливо вагонобудівній, галузях та будівництві інфраструктурних та промислових об'єктів".

Разом з тим експерти кажуть, що вкрай складно прогнозувати економічну ситуацію в умовах воєнних дій та політичної нестабільності.
"Давайте спершу побачимо, хто буде новим прем'єром, коли все заспокоїться, тоді можна робити якісь прогнози. Дуже є надія, що в кінці цього року або початку наступного припинять війну, – розповідає Охріменко. – Тоді дійсно можна сподіватися на відродження економіки України. Сьогодні треба припиняти політичні конфлікти. Те, що вони припинять в найближчі місяці – факт, є надія, що до кінця року. А якщо не припинять? Тоді нічого не зрозуміло".