ІноЗМІ про Україну: євроінтеграційні надії на тлі повільних реформ і наступ на бізнес президента

Саміт Україна-ЄС, який відбувся минулого тижня в Києві, в першу чергу привернув увагу брюссельських ЗМІ, що пишуть про справи ЄС. Лейтмотивом більшості публікацій став контраст між очікуваннями української влади та підходами та оцінками її дій з боку європейців.

Публікації та оцінки журналістів не особливо оптимістичні. Так, видання Politico.eu (колишній European Voice) показує контраст між заявами Петра Порошенка про те, що "допомога з боку ЄС посилить віру українців у незворотність європейського майбутнього України" і чиновників ЄС, чиї заяви, на думку журналіста видання, більш помірні. "Досі чиновники ЄС, які готують різні заяви за результатами саміту, вдаються до всіляких вербальним прийомів, щоб уникнути згадки про те, що Україна колись має шанс приєднатися", – пише видання. І додає: "На відміну від Литви, ЄС відрікся від продажу Україною зброї, і поки немає ознак зміни цієї політики. Посилення анти-мігрантських популістів у Європі залишає не багато надій на візову реформу, яка могла б відкрити ЄС для 45 млн потенційних мігрантів. Економіка країни в глибокій кризі, проте незважаючи на масштаб проблем, внесок ЄС маленький. Банківська система ледь функціонує. МВФ очікує падіння економіки на 5,5 відсотків цього року, однак багато економістів називають цю цифру оптимістичною. Тімоті Еш, економіст в Standart Bank, очікує скорочення економіки на 6-10 відсотків".

Інша брюссельське видання – Euroactive – у статті "Саміт ЄС-Україна затьмарився посиленням насильства" більш оптимістично щодо політичних результатів зустрічі. Хоча зазначає, що в цей час відбулися посилені атаки бойовиків і був убитий український військовий в зоні бойових дій.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"На Росію накладені санкції ЄС за, як кажуть західні уряди і Київ, очевидну підтримку "повстанців". Не секрет, що вона протидіє українським спробам в напрямку інтеграції з Європейським рухом. Вона забезпечила відкладання імплементації зони вільної торгівлі, яка повинна відштовхнути Україну далі від російської орбіти, до січня 2016-го. Але Україна в понеділок забезпечила визнання чиновників ЄС про те, що більше таких затримок не буде, незважаючи на російські запити", – пише видання.

Нідерландське видання De Volkskrant у статті "Порошенко: протягом 5 років Україна буде готова для ЄС" пише про відповідній заяві українського президента на зустрічі в Києві з головою Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером і президентом Європейської Ради Дональдом Туском. Однак зазначає, що в плані реформ Україна не особливо наблизилася до ЄС за останній рік: "Зусилля щодо реформування пронизаної корупцією економіки і більшої відповідності європейським вимогам, з часів приходу Порошенко до влади отримали не багато імпульсів. За обіцянки глибоких структурних реформ і обмеження державних витрат Україна отримала мільярдні міжнародні кредити ", – пише видання.

Накладення арешту на майно кондитерської фабрики президента Петра Порошенка Roshen в Росії пройшло новиною в деяких європейських ЗМІ. Журналісти нагадували, що президент обіцяв продати фабрику.

"Російський суд наклав арешт на конфетну фабрику українського президента Петра Порошенка. Згідно представниками Roshen, росіяни хочуть не допустити продажу фабрики. Підприємство буде оскаржувати ці дії (...) – пише бельгійське видання De Morgen – (...) до призначення Порошенка називали "шоколадним королем", він обіцяв що продасть фабрику. Однак поки дав зрозуміти, що продаж доведеться чекати ще місяці або роки".

У європейських ЗМІ особливу увагу привернув конфлікт між лідером Чечні Рамзаном Кадировим і керівництвом російських правоохоронців. Почали навіть говорити, що загостренням конфлікту на Кавказі Путін може виправдати росіянам завершення бойових дій в Україні.

"Кремль відростив власного чеченського монстра", – пише нідерландське видання NRC Handelsblad. Московський кореспондент видання починає статтю, цитуючи вбиту журналістку Анну Політковську, яка після зустрічі з Кадировим сказала, що "Кремль виростив дракона". Журналіст розповідає про те, що минулого тижня стався конфлікт між президентом Чечні Рамзаном Кадировим і керівництвом російських правоохоронних органів. Зокрема йдеться про заяву на засіданні уряду в Грозному, коли Кадиров наказав чеченським силовикам "відкривати вогонь на ураження" по представникам силових структур Росії в Чечні, будь то "ставропольчанин" або "москвич".

Причиною став захід на чеченську територію правоохоронців зі Ставропольського краю Росії. Спроби затримати чеченського підозрюваного завершилися його вбивством. У російських правоохоронних органах назвали заяви Кадирова "неприпустимими".

"Минулого тижня він вступив у відкритий конфлікт з Міністерством внутрішніх справ і впливовою службою ФСБ. Російські медіа спекулюють про його відставку. Але питання в тому, чи може Москва його прибрати." Якщо Кадирова звільнять з його посади, це може призвести до громадянської війни в Чечні ", – говорить Олексій Малащенка, експерт центру Корнеги в Москві", – пише видання.

І зазначає, що чеченський лідер має тривалий конфлікт з секретними службами Росії, але одночасно у нього є особисті відносини з Володимиром Путіним, засновані на принципах феодалізму.

"У чеченського лідера і російського президента унікальні відносини, у яких є ознаки феодалізму. Коли батько, колишній президент Чечні Ахмад Кадиров в 2004 році був убитий, Рамзан поїхав до Москви, щоб налагодити відносини з російським сеньйором. Путін прийняв його як втраченого сина. З Відтоді, Кадиров постійно демонструє свою лояльність президенту. У свою чергу Путін не шкодує надати чеченському лідерові кілька мільйонів, якщо державна скарбниця стає порожньою", – пише видання.

Огляд наданий "Сегодня.ua" неурядовою організацією "Promote Ukraine". Подібні огляди ми публікуємо щотижня, приводячи основні тези, які звучали в європейському інформаційному просторі по Україні. Основні джерела для огляду – видання Бельгії, Нідерландів та Франції.