ІноЗМІ про Україну: "Де всі? Тут щодня вмирають люди" і можливість "боснійського сценарію"

Газети, телебачення і радіо переповнювали статті та репортажі на військову тематику зі Сходу України. Особливо були помітні історії про окремих учасниках військових дій, і інших людей в зоні конфлікту.

Так, бельгійська газета "De Morgen" у статті під назвою "Де знаходяться всі? Тут щодня вмирають люди" пише про роботу Емілі Рувра, (Emilie Rouvroy) – координатора організації "Лікарі без кордонів". Жінка в деталях розповідає про критичну нестачу медикаментів і медичних матеріалів в регіоні. У досить емоційному інтерв'ю вона описує жахи, які доводиться бачити на місцях, де люди вже півроку не отримують зарплату, а пацієнтам у будинках для душевнохворих навіть не вистачає їжі".

"Люди вдячні нам за нашу підтримку, але що буде далі, питають вони, – розповідає Рувра. – Де всі? Де журналісти? Де міжнародне співтовариство? Тут щодня вмирають люди".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

З'являється в європейській пресі і дедалі більше "історій з фронту", оповідань про українців, які змушені були піти на війну. Преса показує їх, як людей з родиною і часто з власним бізнесом або хорошою роботою, які змушені сидіти в окопах.

Так, пресу облетіла історія про лист українського офіцера Олексія Чабана, який став "Інтернет-феноменом і отримав тисячі перепис в соціальних медіа". Нагадаємо, під час бою за участю Чабана українці пошкодили російський танк і екіпаж був змушений його залишити – пише газета De Morgen в статті "Український солдат залишив життя росіянину і став героєм". Українці дозволили бойовикам піти неушкодженими, а згодом у танку вони знайшли телефон з номерами, але по них ніхто не відповідав. Тоді Чабан написав відкритий лист матері бойовика з танка, включивши туди номери.

"У цьому листі Чабан каже, що українці – не фашисти, які їдять дітей і гвалтують пенсіонерів-інвалідів (як передають російські ЗМІ), а мирні люди, які люблять свою країну і дітей", – пише видання.

Протилежний образ малюють європейські ЗМІ для бойовиків. У медіа з'явилися жахливі фото і відео тортур над українськими військовими, захопленими в полон.

Телеканал Euronews дав новину про росіянку Світлану Давидову з міста Вязьма, матері сімох дітей, яку в Росії звинувачують у державній зраді. Жінка, намагаючись врятувати життя українців, подзвонила в посольство в Москві і повідомила, що ймовірно військові з військової частини біля її будинку вирушили на схід України. Слідство не взяло до уваги те, що у Давидової двомісячна дитина і вибрало їй в якості запобіжного заходу утримання під вартою.

Французьке видання Le Figaro присвятило велику аналітичну статтю конфлікту в Україні "Виникають голоси на користь озброєння Києва". "Як раніше в Боснії, де сербських бійців підтримувала сусідня Сербія, сепаратисти в Україні підтримуються Москвою. Росія "направила туди сотні одиниць зброї, танків, важкої артилерії і сепаратистів...", – пише видання.

Посилаючись на свої дипломатичні джерела, журналісти додають, що: "Володимир Путін використовував мінські домовленості, щоб зробити паузу в боях і приспати Захід, а потім піти в наступ".

При цьому журналіст пише, що поки санкції Заходу не сприяли вирішенню конфлікту, а може навіть навпаки.

"На дипломатичному рівні, санкції, введені Заходом, не дали бажаного ефекту. Вони зробили свій внесок у крах російської економіки, але не мали ніякого впливу на розстановку сил. Вони не змусили Путіна змінити політику. Деякі вважають, що вони навіть мали зворотний ефект, привели до збільшення кількості військових і зміцнили популярність російського президента, який зі своїми союзниками, як в Росії так і на Заході, уявляє себе в якості жертви заходи", – пише французьке видання.

Під кінець статті газета наводить приклад Боснії, де нерішучість західних союзників привела до великих втрат: "Не взявши участь в конфлікті з самого початку, силам НАТО довелося здійснювати військове втручання згодом в Боснії (1995 рік) і в Косово (1999). Це те, про що зараз говорять Телбот і Пайфер: "Якщо Захід не зупинить Росію сьогодні, він зіткнеться з набагато більшими проблемами, а також військовими проблемами, для яких потрібні більш серйозні відповіді".

Втім, тема санкцій минулого тижня також була центральною. У четвер в Брюсселі пройшла екстрена зустріч міністрів закордонних справ, присвячена ескалації конфлікту в Україні. Інтрига була навколо позиції Греції, в якій до влади прийшла коаліція лівих СІРІЗА, яка симпатизує Кремлю. Аналітики побоювалися, що Афіни можуть заблокувати рішення про посилення санкцій проти Росії.

"Важливо, що грецький уряд, який через день після призначення дистанціювався від заяви ЄС, у якому однозначно звинуватили Росію в підтримці сепаратистів на Сході України, вирішило не рвати зв'язки з іншими країнами ЄС. Міністри закордонних справ вирішили відразу продовжити на 6 місяців існуючі обмеження для окремих росіян, які задіяні в бойових діях в Україні, пропагуючи сепаратизм. (...) Міністри пообіцяли внести в чорний список нові імена на своїй зустрічі 9 лютого. (...) Можливість посилення найбільш серйозних санкції ЄС – бізнес-обмежень, в першу чергу – у фінансовому, банківському та оборонному секторі – залишили для вирішення лідерам ЄС", – пише видання.

Інше видання, що спеціалізується на європейській тематиці – EUObserver – пише про ефекти, які вже принесли європейські санкції, і що може чекати Росію попереду, аж до втрати права на проведення ЧС з футболу.

"Низькі ціни на нафту разом з санкціями ЄС привели до катастрофічного падіння вартості рубля і зростання прибутковості облігацій. Міністр спорту Росії Віталій Мутко заявив у четвер, що бюджет на підготовку до Чемпіонату світу 2018 року в 9,5 млрд доларів буде скорочений на 10 відсотків, в рамках антикризових заходів. Але міністри закордонних справ ЄС погодилися розширити економічні санкції, якщо Росія атакує українське місто Маріуполь", – пише видання. Також воно цитує документи ЄС, де сказано: "Можуть бути розглянуті координаційні дії... рекомендації утримати Росію від участі у великих міжнародних культурних, економічних або спортивних подіях (Формула 1, футбольні чемпіонати УЄФА, ЧС-2018 і так далі".

Втім, є і позитивна для України новина: незважаючи на складну економічну ситуацію і військовий конфлікт, західні інвестори не ставлять на ній хрест. "Колишній генеральний директор Philips і інвестор Рул Піпер (Roel Pieper) збирається зробити нові великі придбання і направити інвестиції в Україну. Він хоче розширити свою діяльність в енергетичному секторі", – пише нідерландське видання De Telegraaf.

Огляд наданий "Сегодня.ua" неурядовою організацією "Promote Ukraine". Подібні огляди ми публікуватимемо щотижня, приводячи основні тези, які звучали в європейському інформаційному просторі по Україні. Основні джерела для огляду – видання Бельгії, Нідерландів та Франції.