Інтерв'ю з брюссельським експертом: "Референдум в Нідерландах позначився на відносинах України і ЄС"

Рік тому в цей час Рада Євросоюзу вирішувала долю Асоціації з Україною. Через консультативний референдум, що пройшово в Нідерландах в квітні 2016 року, де понад 60% громадян сказали "ні" Угоді про асоціацію Україна-ЄС, в Брюсселі шукали вихід з ситуації, що склалася. Як ми пам'ятаємо, Амстердам поставив ультиматум: ратифікуємо Асоціацію з Україною, тільки якщо Рада ЄС прийме додаткову декларацію. У цей новий документ записали не надто позитивні для Києва пункти: Асоціація не дає право на вступ до Європейського Союзу, не дає українцям право на працевлаштування в ЄС і т.д.

Брюссель пішов на поступки Амстердаму і навесні цього року нідерландський парламент ратифікував Угоду про асоціацію з Україною, яка набула чинності 1 вересня. Здавалося, що це питання відійшло на другий план, але саме Нідерланди, які підтримала Німеччина, на саміті Україна-ЄС в липні в Києві заблокували включення в підсумкову декларацію пункту про перспективу членства. У підсумку другий раз в історії українсько-європейських самітів він закінчився без узгодження підсумкової декларації.

Аналогічна ситуація склалася і на саміті Східного партнерства, де окремі країни заблокували включення в підсумкову декларацію здебільшого запропонованих Україною, Грузією і Молдовою пунктів. Через внутрішні проблеми і протиріччя, а також зниження рівня підтримки європейців подальшої євроінтеграції і наростання євроскептичних настроїв, ЄС переживає кризу. В інтерв'ю "Сегодня" старший аналітик Європейського центру політики (Брюссель) Пол Іван розповів, як в таких непростих реаліях України потрібно будувати відносини з ЄС, а також як в Брюсселі видно прогрес українських реформ.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- Як Ви підсумували саміт Східного партнерства, що пройшов у Брюсселі?

- Проводити саміти лідерів ЄС та країн-партнерів кожні два роки частина ініціативи Східного партнерства, щоб проаналізувати, чого вдалося досягти, спланувати кроки на майбутнє і підтвердити прихильність і підтримку цього формату співпраці. Безумовно, багато роботи проробляється між самітами. Цей саміт в Брюсселі був швидше оцінним, але підтвердив прихильність сторін продовжити спільну роботу. Я знаю, що на цей саміт було багато очікувань. Але нереалістично, щоб кожні два роки відбувалося щось нове. За останні пару років з Молдовою, Україною і Грузією були підписані Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі (DCFTA). Це одне з основних досягнень Східного партнерства. І тепер ці Угоди повинні бути імплементовані, чекає багато роботи по прийняттю необхідного законодавства та проведення реформ. І на це піде кілька років.

На полях саміту Вірменія і ЄС підписали Угоду про всебічне і розширене партнерство, що вже саме по собі досягнення. Але, як ми знаємо, ця Угода не така амбітна, як Угода про асоціацію і там немає торговельної частини, як у України, Молдови і Грузії. Також саміт оголосив про співпрацю і підтримку в ряді інших секторів: транспорт, освіту, цифрову економіку.

- Чому ЄС навіть чути не хоче про перспективу членства України в ЄС? У фінальній декларації саміту ми побачили компромісну фразу про "європейські прагнення і вибір".

- Вибрана мова (декларації – Авт.) аналогічна використаному на попередніх самітах, так що тут змін немає. Як і раніше, ЄС визнає прагнення своїх партнерів. Так, у трьох країн Східного партнерства з'явилося більше амбіцій, вони хочуть, щоб їм пообіцяли перспективу членства, але це нереалістично на даний момент. Зараз Євросоюз далекий від того, щоб зробити таку пропозицію. Ясно, що за договорами ЄС будь-яка європейська держава може вступити в ЄС, якщо відповідає критеріям членства. Але пропозиція перспективи членства не магічне рішення, яке допоможе вирішити всі проблеми країни. Це можна побачити на прикладі Західних Балкан, які отримали перспективу членства багато років назад.

Одна з причин, чому ЄС не пропонує перспективу членства країнам Східного партнерства, пов'язана з внутрішніми проблемами в ЄС. Інша – з уже взятими на себе зобов'язаннями інтегрувати країни, які знаходяться на порядку денному розширення (Західні Балкани і Туреччина). Але, звичайно ж, також є причини, пов'язані з ситуацією в самому Східному партнерстві. Ось чому так важливо продовжувати необхідні реформи, а не зупинятися або відступати від них, що зараз і відбувається (в Україні – Авт.).

- Так Західні Балкани перші на вступ в ЄС?

- Перспективу членства країнам Західних Балкан обіцяли на саміті в Салоніках (Греція – Авт.) в 2003 році. Одні з них ведуть переговори про вступ до ЄС, інші вважаються потенційними кандидатами. Тому ці країни разом з Туреччиною входять в політику розширення ЄС.

- Разом з Туреччиною?

- Так, Туреччина подала заявку на вступ в 1987 році в тоді ще Європейське економічне співтовариство, в 1997 році оголосили про право (Туреччини – Авт.) на вступ до ЄС і в 2005 році стартували переговори про приєднання. Однак з різних причин переговори практично заморожені.

- Якщо переговори про вступ Туреччини заморожені, це прозвучить дивно, але чи може Україна зайняти її місце?

- Немає ніякого турецького місця на вступ в ЄС, як немає і якогось фіксованої кількості членів Європейського Союзу. У кожної країни свої двосторонні відносини з ЄС, і кожен випадок розглядається індивідуально. Але перед початком будь-яких переговорів країну повинні визнати потенційним кандидатом. Україна, Молдова і Грузія зараз такими не є. Україна підписала Угоду про асоціацію, яка наблизила її до ЄС і дозволило також отримати безвізовий режим – є досягнення, які не можна ігнорувати. Ключовий момент сьогоднішніх відносин Україна-ЄС – імплементація положень Угоди про асоціацію та DCFTA, проведення необхідних реформ, які, в кінцевому рахунку, принесуть користь громадянам України.

- З одного боку я розумію, чому "перспективу членства" не включили в фінальну декларацію саміту Східного партнерства. Тому що кожна з шести країн формату на різній швидкості відносин з ЄС. Але останній саміт Україна-ЄС, який пройшов у липні в Києві, закінчився без фінальної декларації саме через "перспективу членства". Я не розумію, чому цю фразу можна було записати в нашій двосторонній декларації саміту Україна-ЄС?

- Результати референдуму в Нідерландах щодо Угоди про асоціацію з Україною – політична реальність, яка позначилася на відносинах України і ЄС. І як ви знаєте більшість тих, хто проголосував на референдумі висловилися проти (Асоціації з Україною – Авт.). Потім в грудні 2016 року до Угоди про асоціацію (Україна-ЄС – авт.) прикріпили спеціальну декларацію, яка дозволила Нідерландам закінчити процес ратифікації Асоціації. У декларації йдеться, що Угода про асоціацію не надає Україні статус країни-кандидата (на вступ до ЄС – Авт.) і не зобов'язана надати такий статус в майбутньому. Тому позиція Нідерландів зіграла важливу роль в проведенні двостороннього саміту Україна-ЄС, який ви згадали.

Але, незважаючи на політичні проблеми, які виникають на цьому шляху, я вважаю дуже важливо, що в підсумковій декларації саміту ми побачили ту ж риторику, що і на попередніх самітах. Очевидно, що питання "перспективи членства" має велике значення, але іноді цього приділяється занадто багато уваги. Я б хотів побачити такий же інтерес (як до перспективи членства – Авт.) до реформування і зміни країни на краще. Декларація саміту Східного партнерства сфокусована на більш практичних аспектах співпраці. В іншому випадку всі дискусії про перспективу членства перетворяться в теоретичні розмови, які привернуть багато політичної уваги, але навряд чи приведуть до якоїсь видимої користі.

- Ми знаємо, що появу в декларації "перспективи членства" заблокували конкретні країни...

- Як я вже сказав, в ЄС немає ентузіазму для подальшого розширення. У більшості держав-членів не бачать політичного шляху це проштовхнути. ЄС стикається з цілою низкою проблем, які потрібно вирішити в найближчі роки: Великобританія залишає ЄС, в деяких країнах Центральної та Східної Європи відбуваються негативні зміни, з наслідками міграційної кризи ще потрібно боротися, європейські громадяни та багато інших все-таки повинні відчути наслідки економічного підйому. І знову-таки, зусилля подальшого розширення сфокусовані в першу чергу на Західних Балканах. Щоб уникнути розчарувань, необхідно вибудувати правильні очікування.

- Знаєте, після проведення досить складних реформ для отримання безвізового режиму, Україні потрібен новий стимул для подальшого реформування. І такою могла б стати обіцянка перспективи членства.

- А що, якщо необхідність удосконалення країни стане стимулом для реформ? Зрештою, реформи принесуть користь українцям і відіграють важливу роль у зміцненні вашої країни, що особливо необхідно, враховуючи конфлікт з Росією. Отримання перспективи членства в ЄС, безумовно, правильна мета, але я думаю, необхідні набагато більш позитивні результати і досягнення (з боку України – Авт.), щоб переконати європейських лідерів, які приймають рішення, запропонувати Україні таку перспективу. Українські політики не повинні проводити реформи заради ЄС, реформи потрібні самим українцям. Українці заслуговують нормально функціонуючої системи правосуддя і заслуговують на довіру антикорупційних судів. Ми знаємо, що рівень корупції в Україні високий, час летить швидко і через пару років після революції на Евромайдане ми бачимо дуже негативні події в сфері правосуддя і не бачимо обвинувальних вироків серед представників еліт. Конфлікт між ГПУ і НБУ просто неприйнятний і завдає серйозної шкоди авторитету української влади.

- У фінальній декларації саміту є цікавий пункт про те, що Східне партнерство не спрямоване проти третіх країн. Всі ми розуміємо, що йдеться про Росію.

 - Так, звичайно, Росія – причина, з якої цей пункт з'явився в підсумковій декларації. І в цьому немає нічого нового, в своїх попередніх деклараціях і заявах ЄС неодноразово заявляв, що Східне партнерство не спрямоване проти Росії.

- У той же час в декларації є пункт про регіональні конфлікти. Не секрет, що в п'яти країнах Східного партнерства існують заморожені або тліючі військові конфлікти, так чи інакше розв'язані руками Москви.

- Пункт про тривалі конфлікти став компромісним. Щоб прийти до компромісу в позиціях між 28 країнами-членами ЄС і 6 країнами Східного партнерства, вирішили згадати про конфлікти загалом, не вдаючись особливо індивідуально кожного. Цей пункт, безумовно, підтримує територіальну цілісність і суверенітет країн Східного партнерства.

- Зрозуміло, що після першого саміту в Празі в 2009-му формат Східного партнерства потрібно оновити. Україна, Молдова і Грузія вже асоційовані. Інші три країни заграють з Росією. За тиждень до саміту Європарламент проголосував рекомендації, які передбачають новий формат "Східне партнерство +". Але в прийнятій декларації саміту цього немає.

- Без попередньої підготовки будь-які зміни або реформа політики не пройдуть. Ми бачимо кілька ідей, як можна реформувати і доповнити Східне партнерство (для України вступити в Митний союз ЄС, "План Маршалла для України", і т.д.), які висуваються, але не були обговорені і узгоджені. Очікування ЄС щодо України стосуються переважно імплементації Угоди про асоціацію. Не можна просто взяти і перестрибнути через те, що було погоджено і підписано. Деякі починають говорити про нові угоди і документи, в той час як реалізація вже підписаних тільки почалася. Щоб залучити інвесторів в Україні повинна бути заслуговує довіри судова система і верховенство права. Інвестори не прийдуть, поки не будуть в цьому впевнені. І події, які ми бачимо в цій області в останні тижні, ніяк не ведуть до залучення інвесторів.

- У п. 12 декларації саміту мовиться про "Зовнішній інвестиційний план за допомогою створення Європейського фонду сталого розвитку". Цей фонд створили в 2016-му для Африки та країн Східного партнерства. Виходить, ми можемо розраховувати на додаткове фінансування?

- Європейський фонд сталого розвитку буде основним інструментом імплементації Зовнішнього європейського інвестиційного плану, який буде підтримувати інвестиції в країнах Африки і Східного сусідства. Це може стати можливістю для України. Але профінансовані будуть тільки заслуговують на довіру проекти. І знову-таки, нормально функціонуюча система правосуддя буде грати ключову роль в залученні інвестицій.

- Ну і Ваш прогноз на наступні два роки до чергового саміту Східного партнерства в 2019-му?

- На основі рекомендацій країн-членів ЄС та країн-учасниць Східного партнерства інститути ЄС запропонували практичні результати, яких можна досягти до 2020 року (документ називається "20 Deliverables for 2020"). Саме ці цілі будуть в порядку денному саміту-2019, буде обговорюватися їх досягнення. Але через два роки я б не очікував змін щодо перспективи членства. Фокус і увагу повинні бути зосереджені на імплементації того, що вже було погоджено – DCFTA і проведення необхідних реформ. Часткове "відкриття" деяких (нових – Авт.) політик ЄС для участі в них уже асоційованих країн (наприклад, "Східне партнерство +" – Авт.) могло б дати додаткові стимули для реформ і поліпшень для громадян цих країн.