Інтерв'ю з головою МЗС Дмитром Кулебою: "Не наважуся сказати, що ми годуємо Європу, але точно вже підгодовуємо"

14 липня 2020, 06:59

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

Світові компанії, назви яких у всіх на слуху, готові локалізувати виробництво в Україні

У п’ятницю, 17 липня, буде рівно шість років з дня катастрофи рейсу MH17, яка забрала 298 невинних життів. У березні Окружний суд Гааги почав слухання у справі збиття малайзійського Boeing з російського ЗРК "Бук". На лаві звинувачених четверо осіб – троє росіян і один українець. Але чи будуть притягнені до відповідальності замовники?

Реклама

Ще одна трагедія – збиття Іраном українського Boeing вранці 8 січня в небі над Тегераном. Після кількох місяців незрозумілих заяв, Іран, нарешті, передав бортові самописці на розшифровку до Франції. Але з початком офіційних консультацій про суму компенсацій родинам загиблих Тегеран поки що тягне.

У третій частині інтерв’ю сайту "Сьогодні" міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів, чи є шанс, що вище військове і політичне керівництво Росії притягнуть до відповідальності за збитий малайзійський Boeing, чому Іран бреше і всіляко відсуває початок перемовин з Україною, та коли може відбутися зустріч Володимира Зеленського з угорським прем’єром Віктором Орбаном.

Також читайте першу частину інтерв'ю з головою МЗС – про те, коли українці знову зможуть літати по безвізу до ЄС, а після повернення з-за кордону не потрібно буде сидіти на карантині. У другій частині інтерв'ю Дмитро Кулеба розповів про погрози з боку Росії, війну на Донбасі, Мінські домовленості і повернення Криму.

Дмитро Кулеба Відео: Сьогодні

Реклама

- 17 липня буде шоста річниця жахливої трагедії – катастрофи рейсу MH17. Чи є шанс, що судовий процес в Нідерландах може закінчитися притягненням до відповідальності вищого політичного і військового керівництва Росії? Я маю на увазі Путіна і Шойгу?

- Путін і Шойгу поки користуються міжнародним імунітетом з огляду на ті посади, які вони займають. Але я переконаний, що голландське правосуддя, якому ми довіряємо, встановить не лише виконавців цього злочину, але й командний ланцюг. Тобто, хто кому віддавав накази і давав дозволи. Як високо в цій ієрархії просунеться суд, я поки що не знаю. Але я переконаний, що виключно виконавцями це не обмежиться.

- Іран заявив, що з 20 липня готовий почати двосторонні перемовини з Україною щодо збитого українського Boeing і чекає відповіді України. Коли можуть розпочатися такі перемовини?

- Я глибоко шаную іранську культуру і цю країну. І тому, коли я став міністром, відбулася моя телефонна розмова з міністром закордонних справ Ірану, якому я простягнув руку співробітництва. На жаль, з того, що слідувало після цього з боку Ірану, я бачу, що моя рука була відкинута, тому що почалися якісь хитросплетіння, маневри, ігнорування позиції України, незрозумілі інформаційні вкиди. Точніше, зрозумілі, але дипломатично скажемо, що вони незрозумілі. І те, що ви зараз озвучили, хочу, щоб нашим читачам і глядачам теж було зрозуміло, що це теж маневри.

Насправді ситуація була така. Україна запропонувала Ірану конкретні дати в першій половині липня, коли ми можемо розпочати перемовини. Іран мовчав, тягнув, потім переказав нам: ні, поки не завершиться розшифровка скриньок. Потім ця ситуація стала публічною і Іран сказав: а ми готові після 20 липня, давайте. По-перше, дати, які пропонувала Україна, були до 20 липня, і це важливо. А по-друге, не треба чекати дат від України – ви їх вже отримали, ви їх відкинули і тепер продовжуєте грати. Це та сама гра, яку вони вели з чорними скриньками, коли казали "передаємо", потім нічого не відбувалося, потім знову "ось-ось передаємо", потім знову нічого не відбувалося. Я хочу сказати досить просту річ: мені сумно спостерігати за такою позицією іранської сторони. Я до них щиро прийшов з пропозицією знайти взаємоприйнятні рішення. Якщо вони хочуть їх не шукати, а грати в ці хитросплетіння, окей, але завершиться це за будь-якого сценарію відповідальністю Ірану за те, що вони зробили.

Реклама

- 25 липня у Франції має закінчитися розшифровка бортових самописців. Водночас Ваш заступник Євген Єнін зазначав, що Київ готується до позову проти Ірану до Міжнародного суду. Коли ми можемо подати такий позов, за яких умов та про який розмір компенсацій йдеться?

- Попри ту поведінку іранської сторони, яку я вам означив, ми налаштовані на переговори і вестимемо з ними перемовини. Якщо ці перемовини не завершаться успіхом, тоді ми підемо до Міжнародного суду.

- Який дедлайн?

- Міжнародне право визначає, що мають бути вичерпані всі можливості для двостороннього діалогу. Коли ми констатуємо, що всі можливості вичерпані, тоді ми підемо до Міжнародного суду. Але я ще раз хочу сказати всім: глядачам, читачам, іранським партнерам, які перекладуть моє інтерв’ю і теж читатимуть. Все одно справедливість восторжествує. Або Іран прийде в цю точку справедливості з гідним обличчям, як партнер, який визнав провину, виплатив гідні компенсації і перегорнув цю сторінку, або він прийде туди з іншим обличчям.

- Сума компенсацій?

Реклама

- Це предмет переговорів. Але запевняю вас, ми наполягатимемо на максимальних компенсаціях.

- 25 червня на спільному брифінгу с міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто у Києві Ви заявляли, що Зеленський і Орбан можуть зустрітися вже у липні. То коли?

- Я сказав це, але я також сказав, і Петер мене підтримав, що це має бути змістовна зустріч. Ми зараз працюємо над змістом. Наступного тижня мають відбутися консультації спільної комісії з питань національних меншин. Ще треба провести консультації робочої групи з питань освіти.

- Це будуть тільки перші засідання?

- З моменту нашої зустрічі і домовленості з Петером – це будуть перші. Ми домовилися провести три засідання: економічної комісії, комісії з нацменшин і робочої групи з освіти. Економічну провели. Нацменшини наступного тижня. Потім освіта, але дати ще немає. І коли ми їх пройдемо, побачимо, чи виходимо, користуючись дипломатичною мовою, на "м'ясо", яке можна подати на стіл лідерам наших країн, щоб це був результативний саміт.

- Якщо виходимо, Угорщина має, нарешті, розблокувати Комісію Україна-НАТО на найвищому рівні?

- Наші очікування від зустрічі лідерів – це врегулювання питання, пов’язаного з освітою і зняття вето Угорщини на проведення засідань Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні.

В тренді
Коронавірус "дав задню"? В Україні все менше нових випадків за добу (статистика)
В тренді
Скрізь грози і до +29 градусів: чого очікувати від погоди в Україні 17 травня (карта)
REUTERS/Gleb Garanich
В тренді
Карантин в Україні: до помаранчевої зони потрапила одна область

- Справа Віталія Марківа. З огляду на чутливість питання, що можна озвучити? Чи є позитивна динаміка?

- Це питання перебуває на порядку денному президента і мене як міністра. Ми постійно ставимо його перед нашими італійськими партнерами, намагаючись допомогти Віталію. Ми очікуємо, що до кінця літа буде призначене чергове судове засідання у його справі. Наразі італійська сторона аргументує провисання всіх цих судових процедур коронавірусом і пандемічними обмеженнями, які діють в країні. Але за Віталія ми боротимемося, докладаючи всіх зусиль.

- Днями Ви заявили, що мета – перетворити Україну на справжнього гаранта світової продовольчої безпеки. Але як цього досягти, якщо ЄС скрізь нас обклав квотами. Орієнтуватимемося на інші ринки?

- Україна, як гарант світової продовольчої безпеки, – це амбітна мета. Але ми не повинні боятися амбітних завдань. Ми повинні їх ставити і виконувати. Тим більше, що якраз в цьому для успіху є всі передумови. Я вам наведу простий приклад. Вже є країни, до яких більшість імпорту продуктів харчування надходять з України. Ви згадали ЄС. Знаєте, що у нас експорт с/г продукції до ЄС – це позиція номер один в нашій торгівлі. І це при тому, що взагалі агросектор є надзвичайно чутливим саме для ЄС. Але навіть в такій конкурентній боротьбі ми постачаємо до ЄС дуже багато. Не наважуся сказати, що ми годуємо Європу. Але точно можу сказати, що вже підгодовуємо.

Коли йдеться про мита, то вони нам не нав’язані в односторонньому порядку ЄС. Ці цифри були колись погоджені за взаємною згодою сторін. Але, безумовно, для їх розрахунку використовувалися, м’яко кажучи, застарілі дані з середини 2000-х. З того часу наша економіка і можливості змінилися. Тому ці цифри не відповідають реальності. Та адаптація Угоди про асоціацію, тарифи, над якими ми зараз працюємо, насамперед спільно з Мінекономіки, спрямована на те, щоб привести їх у відповідність до реальності.

Але, я вважаю, було б величезною помилкою обмежуватися лише ринком ЄС, яким би важливим і привабливим він не був. Тому зараз ми приділяємо особливу увагу ринкам нових країн. Наприклад, 9 липня я зустрічався з послами країн АСЕАН. Третину розмови ми присвятили торгівлі. Як не дивно, там насамперед два блоки торгівлі. Один – це с/г, а другий – дуже складні індустріальні речі. Я з подивом дізнався і мені було дуже приємно це чути, що, наприклад, в Малайзії можна купити українські яблука. І якщо українські яблука дісталися аж до Малайзії, то, по-перше, це комплімент українським яблукам, а, по-друге, це дуже чітке свідчення того, як далеко ми можемо піти в просуванні продукції нашого с/г.

- Одним із важелів має стати економічна дипломатія. Заради цього Ви навіть перезапустили Раду експортерів та інвесторів, оновивши її на 80%. Проте всі знають, що період коронакризи не найкращий для залучення інвестицій. Як викручуватимемося?

- Головний успіх Ради експортерів і інвесторів навіть не в тому, що ми її перезавантажили на 80%, а в тому, що ми принципово змінили підходи до роботи з експортерами. Ми стали відкритіші, ми стали краще чути потреби експортера, і зараз ми навчаємо наших дипломатів говорити з бізнесом однією мовою, щоб бізнесмен і дипломат могли разом працювати на результат. А результат буде завжди в інтересах українського громадянина. Тому що експортер поверне більше валюти до України, сплатить більше податків, створить більше робочих місць, підвищить зарплати. Кінцева наша мета – це добробут людей. Знаєте, у президента Володимира Зеленського є улюблене запитання: "Коли?". Він теж дуже хоче, щоб все відбувалося максимально швидко. Я повністю поділяю в цьому плані його настрій. Але ви абсолютно праві, що в умовах коронавірусу набагато важче, з одного боку, залучати ресурси, тому що бізнес менше ризикує. Але з іншого боку, я завжди дивлюся на будь-яку кризу, як на час можливостей. І, наприклад, багато компаній переосмислюють, чи доцільно розміщувати виробництво далеко від ринку збуту. Якщо ринок збуту – це ЄС…

- А виробництво в Китаї…

- Так, наприклад, якщо виробництво в Китаї, а ринок збуту в ЄС, то, очевидно, що є економічний сенс розміщувати виробництво в Україні, де можна створити умови і прямо експортувати до ЄС. І ми маємо такими можливостями користуватися. У мене зараз всі посольства отримали вказівку, вони буквально як мисливці, в гарному сенсі цього слова, полюють на інвестора, полюють на можливості для українського експортера. Щоправда, це полювання, в якому наприкінці не вбивають, а, навпаки, підгодовують і допомагають експортеру і інвестору бути успішними.

- Знаєте, тут ще питання довіри. Не забуваймо, що у нас війна і інвестори дуже неохоче йдуть до України розміщувати свої виробництва. Але експерти наголошують, що, можливо, Україні варто розглянути можливість кооперації з сусідами? Багато американських і європейських бізнесів переноситимуть свої потужності з Китаю.

- Війна війною, а бізнес за розкладом. Навіть за останні шість років ми бачили, як до України приходили інвестори, будувалися заводи. Зараз ми, наприклад, маємо перемовини з декількома світовими компаніями, назви яких у всіх на слуху, які хочуть продавати в Україні свою продукцію, але ми висуваємо їм вимогу локалізації виробництва. І вони готові приходити і локалізувати виробництво тут в Україні. Тому війна тут не є фундаментальною перешкодою. Безумовно, наприклад, в Луганській області на лінії розмежування новий завод, на жаль, ніхто не побудує. Але в принципі країна велика і розмістити бізнес цілком можливо. З сусідами ми є водночас тут і партнерами, і, в певному сенсі, конкурентами. Україна постійно має розвивати свою центральноєвропейську ідентичність. Тому тут ми відкриті до взаємодії з іншими країнами Центральної Європи.

- Запитання від читачів. Чому така слабка співпраця з нашими західними сусідами: Словаччиною, Румунією, Польщею і Угорщиною? І це не лише зараз, а практично завжди. Історично так склалося, що, здавалося б, з країнами, які найближчі, у нас не так багато взаємодії.

- Насправді, як зараз, так і завжди у нас були найтісніші стосунки саме з країнами-сусідами. Достатньо сказати один факт: свій перший, реальний, фізичний візит в статусі міністра я здійснив до Угорщини. Нещодавно президент Зеленський говорив з президентом Словаччини. Я днями говоритиму з міністром закордонних справ Словаччини. З Румунією ми теж дуже тісно взаємодіємо. Тому не можу з цим категорично погодитися. Для мене Україна – це, насамперед, центральноєвропейська держава, і вже потім – просто європейська. Тому фундаментально важливими є відносини України з країнами Центральної Європи.

- Коли ми почнемо поліпшувати прикордонну інфраструктуру, митні переходи, навіть, банально, прибирати узбіччя від сміття та зробимо нормальні туалети? Адже все це впливає на імідж України. Іноземець не хоче стояти в кілометрових чергах, ще й у смітті.

- Тут я повністю згоден. Коли я був віцепрем’єром, очолював міжвідомчу робочу групу з інтегрованого управління кордонами. І всі ті питання, які ви порушили, були предметом розгляду. Ми вже тоді дали поштовх їх вирішенню, бо там багато накопичилося різних проблем. Але зараз я вже міністр закордонних справ і не маю безпосереднього відношення до цієї проблематики. Це радше повноваження Держприкордонслужби і міжвідомчої групи, яку я згадав. Але по суті запитання максимально погоджуюся.

- Хто буде держсекретарем МЗС? Коли та за якою процедурою? Бо в період коронавірусу, якщо я не помиляюся, конкурс проходить за спрощеною процедурою.

- В Україні у зв’язку з коронавірусом була створена процедура спрощеного добору. Вона є так само публічною, але спрощеною. Водночас парламент ухвалив закон, яким ця процедура скасовується і відновлюються повноцінні конкурси. Цей закон ще не підписаний президентом, але може бути підписаний. Ми нещодавно відкрито оголосили добір за спрощеною процедурою. Я провів співбесіди з десятьма кандидатами, які подалися. Там було достатньо часу, все було відповідно до правил, подалися найрізноманітніші кандидати. Навіть був один представник пожежної частини з Харківської області, який вирішив перекваліфікуватися у держсекретаря МЗС. На мій подив, з системи МЗС подався лише один кандидат. Очевидно, що я віддав йому перевагу, тому що він максимально володіє ситуацією, бо інші просто не могли відповісти на базові запитання. Уряд затвердив кандидатуру цієї людини як переможця відбору. Але його призначення ще не відбулося і в принципі може не відбутися. Якщо набуде чинності цей закон, то все це буде скасовано.

- Тому сказати хто це, Ви не можете…

- Я просто не хочу афішувати. Але я вам максимально чесно і прозоро описав процедуру. І ми зараз застигли в цій вилці. Ми маємо шанс або завершити процедуру добору, або розпочати все з нуля. Якщо на час підписання закону ми вже завершимо процес, то після набуття чинності законом оголошуватимемо конкурс по новому колу. І переможець відбору, який ми вже провели, очевидно братиме в ньому участь, як і будь-хто інший.


Дивіться повне відео інтерв'ю:

Дмитро Кулеба Відео: Сьогодні

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти