Інтерв’ю з Послом України в Польщі Андрієм Дещицею: "Спецслужби Росії діють на погіршення українсько-польських відносин"

На щорічному форумі "Європа-Україна" (який відбувся 13-14 березня в польському Жешуві) віце-маршалок Сейму Ришард Терлецький заявив, що вже в травні після вердикту Конституційного трибуналу польський закон про Інститут національної пам’яті можуть знову змінити. "Так, цей закон викликав певні питання у суспільстві. Саме тому президент (Анджей Дуда – Авт.) звернувся до Конституційного трибуналу із проханням дати оцінку його положенням. Як тільки ми отримаємо відповідь, ми оперативно можемо внести зміни до закону. На це потрібно приблизно півтора місяці. Але, вважаю, що поки судді вивчають закон, це питання треба залишити в спокої", – заявив Ришард Терлецький.

Нагадаємо, що чергове погіршення українсько-польських відносин сталося після прийняття Сеймом і підписання Анджеєм Дудою скандальних поправок до польського закону про Інститут національної пам’яті. Раніше сайт "Сегодня" вже писав, як на початку лютого в останній момент без обговорення до закону додали поправку про "злочини українських націоналістів, які співпрацювали з Третім Рейхом". Зміни до польського закону про Інститут національної пам’яті почали діяти з 1 березня і тепер якщо хтось з 2 млн українців, що проживають в Польщі, публічно заперечить "злочини українських націоналістів", повинен понести адміністративну чи кримінальну відповідальність?

За словами Посла України в Польщі Андрія Дещиці, незважаючи на те, що поправки вже набули законної сили, до офіційного вердикту Конституційного трибуналу на практиці їх поки вирішили не застосовувати. А на рівні Міністерств закордонних справ України та Польщі вже тривають консультації щодо роз’яснень окремих положень закону. В інтерв’ю сайту "Сегодня" Посол України в Польщі Андрій Дещиця розповів, чим ці скандальні поправки можуть загрожувати українцям, які проживають та працюють в Польщі, та де тут рука Кремля.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

- З часу ухвалення польським Сеймом і підписання Анджеєм Дудою скандальних поправок до закону про Інститут національної пам’яті взаємини України та Польщі ще більше погіршилися. Але зараз в Сеймі обговорюється можливість внесення поправок. За словами віце-маршалка Ришарда Терлецького, на зміни можна очікувати вже в травні.

- Я вважаю, що ці історичні питання і історичний діалог між істориками України і Польщі повинен продовжуватися і тривати. І в першу чергу роль політиків в тому, щоби не займатися політизацією історії, а дати можливість історикам працювати. Зараз відбувається розгляд цього закону в Конституційному трибуналі Польщі. І лише після винесення вердикту можна буде говорити про наступні кроки. Я не виключаю, що можуть бути внесені якісь зміни до цього закону, але лише після рішення Конституційного трибуналу. Давайте почекаємо на нього. В той же час українська сторона проводить консультації з польською на рівні Міністерств закордонних справ щоби отримати інформацію про те, що означають вже прийняті зміни, і які вони можуть мати наслідки для громадян України в першу чергу.

- Павло Клімкін вже обурювався в своєму Twitter: "Рішення польського парламенту спрямоване не на дискусію щодо історичної правди, а на побудову історичної міфології". Наприклад, якщо українці, які прямуватимуть до Польщі потягами, порушать норми закону про Інститут національної пам’яті, їх що, зсаджуватимуть?

- Ми хочемо знати, як імплементуватимуться норми цього закону. Не знаю, чи зсаджуватимуть з потягів, але ми хочемо знати, що це означає. Бо ті терміни, які були використані в поправках до цього закону, достатньо широкі, не чіткі, зокрема ті, що стосуються українського націоналізму, часових термінів з 1925 по 1950 рр. (в поправках до польського закону йдеться про те, що Інститут національної пам’яті може займатися "злочинами українських націоналістів та формацій, що співпрацювали з Третім Рейхом у 1925-1950 роках" – Авт.) і хто матиме право чи буде авторитетом у визначенні, хто є українським націоналістом, чи вчиняв він злочини, чи ні.

- Чи знаєте Ви про випадки застосування цих скандальних поправок до українців?

- Ні, таких випадків не було. З тих певних роз’яснень, які були зроблені офіційними польськими особами, зрозуміло, що поки закон розглядається в Конституційному трибуналі, його норми не можуть бути застосовані. Щоправда, це також викликало певне нерозуміння, бо насправді закон набув чинності вже з 1 березня, але його практичного застосування ми поки що не бачимо.

- За приблизними оцінками українців, що проживають та працюють в Польщі близько 1,5-2 млн…

- Важко сказати. Я би говорив про мільйон українців, але їхня кількість може змінюватися, бо вони постійно подорожують. Якщо враховувати кількість виданих віз і дозволів на перебування чи роботу тут, можна вважати, що на постійній основі в Польщі проживають біля мільйона українців. Всі інші можуть приїжджати тимчасово на три місяці на підставі безвізового руху, і потім повертатися назад до України.

- Не знаю, добре це для нас чи ні, але в польських медіа більше приділяють уваги польсько-ізраїльській кризі. Це така українська позиція вирішувати наші з Польщею суперечки більше дипломатичними каналами?

- Думаю, питання цього закону є чутливим як для Ізраїлю, так і для України. Але кампанія, яка стосується польсько-ізраїльських взаємин, набула міжнародного розголосу, через то вона є наочнішою в пресі. А українське питання більше обговорюється на двосторонньому рівні. Але його важливість і чутливість є на такому самому рівні, про що свідчить той факт, що у зверненні президента Польщі Анджея Дуди до Конституційного трибуналу містяться також ті положення, які викликають занепокоєння української сторони.

- Вже давно подейкують, що ця поправка про "злочини українських націоналістів" в законі про Інститут національної пам’яті з’явилась з подачі одного з членів праворадикального руху "Кукіз 15", за якою стоїть Москва. І до речі, вже 22 березня комітет польського Сейму з питань спеціальних служб обговорить роль російських спецслужб в дестабілізації польсько-українських відносин.

- Перш за все це правда, що ця поправка була внесена депутатами від руху "Кукіз 15" нашвидкуруч майже без обговорення, тому і викликала такий розголос і критику в тому числі і в польському політикумі. Це правда також, що є думки про те, що є впливи чи зв’язки окремих політиків цього руху з Росією. Але також стає все більше і більше очевидним, що російські спецслужби працюють і діють на погіршення українсько-польських відносин. У нас є відчуття, що поправки руху "Кукіз 15" до закону про ІНП, які з правової точки зору не вносять абсолютно ніякої новизни в діяльність Інституту національної політики, власне мали на меті "вдарити" по українцях, показати українців у вигідному, зокрема, для російської пропаганди світлі.

Хочу теж нагадати, що атмосфера, яка складається в українсько-польських відносинах, розпочалася не з часу внесення поправок до закону про Інститут національної пам’яті, а ще кілька років тому, коли в Польщі почалося безкарне руйнування українських місць пам’яті шляхом їх девастації невідомими, а пізніше вже й відомими особами. Ці т.зв. невідомі особи записували відеорепортаж з фактично місця злочину і потім ці репортажі відразу з’являлися на сайтах, що функціонують в тимчасово окупованих Луганській чи Донецькій областях і пов’язані з Росією, а потім дуже швидко передруковувалися і поширювалися російськими ЗМІ.

Очевидно, що вони були зроблені на замовлення – тут абсолютно яскравий слід російських спецслужб. Так само, як і обстріли польського генконсульства в Луцьку (в березні 2017 року – Авт.) – вони були зроблені фактично на замовлення. Чи спроба руйнації пам’ятника угорцям, коли була затримана група осіб, які підтвердили, що працювали на замовлення. Чи організація протестів так званих польських громадян на кордоні з вимогою надати їм захист і допомогу – вони також були зроблені на замовлення особами, які працюють з російськими спецслужбами в Україні. Більше того, вони потім втекли до Росії і там сидять. Тобто абсолютно очевидно, що це Росія працює на те, щоб посварити Польщу та Україну. Більше того, російські спецслужби вербують польських радикалів для дестабілізації відносин між Україною і Угорщиною, як це мало місце у випадку підпалу офісу угорської меншини в Ужгороді. Добре, що в польському Сеймі почали це обговорювати і я також думаю, що це буде стимулом для обговорення цих питань і у Верховній Раді України. А як результат цих обговорень мало би стати створення спеціальних груп швидкого реагування за участю спецслужб України і Польщі на такого роду провокації з російського боку.

- З останнього – вибух поблизу Меморіалу львівських орлят на Личаківському кладовищі.

- Це також приклад провокації задля напруження в українсько-польських відносинах. І тому тим паче потрібна співпраця спецслужб України та Польщі.

- Повертаючись до понад мільйона українців, які працюють та проживають в Польщі, наближаються чергові президентські та парламентські вибори в Україні. Як забезпечити голосування всіх українців в Польщі, де на всю країну працюватиме лише чотири виборчі дільниці?

- Звичайно, треба збільшувати кількість виборчих дільниць, щоби створити кращі умови для виборців. Це можна зробити за рахунок збільшення кількості консульських установ, або внесенням змін до українського виборчого закону, які би дозволяли створювати виборчі дільниці поза консульськими установами.

- Якщо ми не помиляємося, на минулих виборах 2014-го в Польщі проголосувало близько 10 тис українців?

- Так. Я тоді в Польщі ще не працював, але наскільки я проінформований, тоді впродовж дня виборів вдалося прийняти всіх бажаючих. Скільки прийде 2019-го, мені важко оцінити. Може, деякі взагалі поїдуть до України голосувати…

- На форумі "Європа-Україна" в Жешуві міністр інвестицій та розвитку Польщі Єжи Квічинський заявив, що Україна все ще залишається територією ризику для польських інвестицій.

- Я можу сказати, що польські інвестиції в Україну не спадають, а трішечки зростають і польські підприємці інвестують далі. Ті, які вже заінвестували, зберігають свої інвестиції в Україні. Це правда, що немає такого динамічного зростання інвестицій. Але тим не менше інтерес до України існує, польський бізнес приглядається до України. Звичайно, що російська збройна агресія на Донбасі є серйозним застереженням до масштабніших інвестиційних проектів.

Але навіть в умовах війни з Росією, порівняно з 2016 роком обсяг прямих іноземних інвестицій з Польщі в економіку України зріс майже на 60 млн. дол. США і станом на кінець 2017 року загалом становив 816 млн. дол. США (2016-го – 758,3 млн. дол. США).

- Наприкінці лютого ЄС офіційно підтвердив, що припиняє фінансування проектів з розбудови більш як десяти КПП на західному кордоні України, причому частину коштів Україна буде вимушена повернути. Кошти ЄС мали піти в тому числі на переобладнання КПП на кордоні з Польщею: Рава-Руська, Краківець, Шегині, Ягодин та Устилуг.

- Нам 100% потрібно збільшувати кількість КПП на українсько-польському кордоні і модернізувати існуючі вісім. Для порівняння: на польсько-німецькому кордоні до вступу Польщі до ЄС було 48 контрольно-пропускних пунктів, а на українсько-польському зараз функціонує 8 КПП. При цьому довжина кордону і кількість осіб, які його перетинають, приблизно однакові.