Інтерв'ю Римми Філь: Гумштаб Ріната Ахметова буде працювати. Ми повинні допомогти людям дожити до миру

11 серпня 2015, 08:14

Екатерина Остроушко, телеканал "Украина"

До річниці створення Гуманітарного штабу Ріната Ахметова "Сегодня" розпочинає серію інтерв'ю про виворіт війни, боротьбі за право допомагати людям, міфах, які розривають країну, і про шляхи порятунку. Перша розмова – з координатором Гумштабу

- З моменту створення Гуманітарного штабу ви часто повторюєте фрази: "За особистим розпорядженням Ріната Ахметова ми змогли", "Ми вилікували". Ви – одна з тих, хто це розпорядження – "допомагати", від нього чув особисто. Скажіть, наскільки йому боляче за своїх земляків?

Реклама

- Саме основне – допомога Ріната Ахметова йде від душі. Я не знаю ще такої людини, яка б так щиро переживала і так багато робила для своїх земляків, які опинилися в біді. Таких людей дуже-дуже багато. За оцінкою ООН, 5 мільйонів мирних жителів Донбасу потребують гуманітарної допомоги. Це люди похилого віку, інваліди, діти, багатодітні сім'ї. Їм допомагає Штаб Ахметова вже рік.

У кожному продуктовому пакеті, який отримують наші старі, в кожній баночці ліків, які ми даємо хворим діткам, – частинка нашої душі, нашої турботи.

Рік війни викристалізував для мене формулу патріотизму. Патріотизм і любов до Батьківщини проявляються через любов до конкретної людини, через допомогу тим, кому важко. І якщо у людини є біль, що земляку погано, ось тоді ця людина – патріот.

- Ваш будинок в Донецьку знаходиться або знаходився в самому обстрілюваному районі – це селище Жовтневе, у аеропорту. Там, до речі, і мала батьківщина Ріната Ахметова. Що зараз з вашим будинком? Уцілів?

Реклама

- У селищі Жовтневий немає будинку, який би повністю вцілів. Моя вулиця – у півтора кілометрах від аеропорту. Наш дім "поранений": пробитий дах, немає жодного цілого скла. Шалено важко навіть бачити фотографії... Усвідомлення війни приходить, коли вона крилом своїм торкнулася тебе, твоєї родини, твоїх знайомих. Коли людина далекий від цього, і слава богу, що далекий: він багато чого не розуміє. Наприклад, коли ми розмовляємо зараз з вами, начебто як через рік з початку війни, саме зараз хтось сидить у підвалах, хтось тяжко поранений, а десь йдуть бойові дії. Це реальність сьогодення. Ця війна – не наше минуле. Це наше сьогодення.

Люди продовжують страждати, гинути. Кожен день ми отримуємо інформацію про поранених мирних жителів. Ось за минулі вихідні – троє поранених дітей. Важко поранених. Всі поранені дітки повністю знаходяться під медичним супроводом Штабу.

Війна – це дуже страшно. Ми були свідками першого обстрілу, коли були бої за Донецький аеропорт. І наступного дня наш красивий, дуже тихий район, перетворився на Чорнобиль. Коли дуже голосно співали тільки птахи, але вже не їздили машини, не літали літаки...

- Ви тоді розуміли, що це початок однієї великої біди? Що зараз почне відбуватися непоправне, почнуть гинути люди? Що ви, можливо, не повернетеся в найближчий рік додому? Розуміли?

- Ні, звичайно. Ми сподівалися, ну, два тижні, ну, ще тиждень. Адже не може бути війни в Європі у XXI столітті! Адже це неможливо! Торік ми всі стали нумерологами. І жили від дати до дати. День шахтаря, День міста, День визволення Донбасу – ми ось приїдемо, ми повернемося... В наш будинок три місяці потрапити було неможливо через щільність вогню. А потім, коли родичі запитали: що забрати? Ми всією сім'єю хором відповіли: фотографії.

Реклама

Війна розставляє пріоритети. Стають важливими справжні життєві цінності. Відносини. Минулий рік був якимось міксом горя, жаху, але й оптимізму.

- В який момент ви зрозуміли, що з журналіста, який жив в успішному мегаполісі, випускав цікаву газету, вам потрібно зараз стати обличчям глобального процесу допомоги? Чи були ви готові до того, що доведеться не просто допомагати, а боротися за можливість допомагати?

- Найстрашніше, що було в минулому році – це відчуття своєї безпорадності. Ти нічого не міг змінити! Це було жахливо! І тому, коли Рінат Ахметов заявив про рішення створити Штаб для допомоги мирним людям, і особливо коли запропонував працювати, це було те рішення, яке приймається, ні секунду не роздумуючи. Звичайно ж так!

Так, було складно. Дуже складно морально. Так, вигоряє. Але, найголовніше, це можливість бути потрібним і допомагати іншим!

Тоді, рік тому, ми почали з евакуації людей. Було божевілля з вивезенням. Ми вивозили людей автобусами, мікроавтобусами, маленькими машинами за допомогою волонтерів. Старих з клітинами, з папужками, паралізованих людей, крізь обстріли. Це були просто зведення з фронту. З розряду нереального. Ми цілий день думали, як вивезти лежачих хворих, дуже важких інвалідів з будинку престарілих. Їх можна було перевозити тільки на ношах. У мікроавтобусах не було місць. Єдина можливість евакуювати – це катафалки. Було моторошно навіть говорити про це. Але це був вихід.

Реклама

- Коли ви зрозуміли, що це справжня війна?

В тренді
Відбілювач і заборонені барвники: чим небезпечні популярні в Україні солодощі

- Багато було трагедій. Кожна з них – кривавий рубець на серці. Дуже великий слід залишила Горлівка. Загибель молодої дівчини з маленькою донечкою. Ці фотографії облетіли весь світ. А через кілька днів після цієї трагедії в перевалочні пункти МНС стали їхати мами з новонародженими дітками з горлівського пологового будинку. Цим дітям було доба і дві. А ми плакали і не знали, що робити з цією бідою. Ось тоді стало зрозуміло, що це жорстока і справжня війна.

Ми розуміли, що в пеклі залишилися люди, найбільш незахищені. Всі страждали. Ті, хто виїхав і все кинув будинки. І ті, хто там залишився.

Рінат Ахметов прийняв рішення доставляти продукти для мирних жителів – переселенців і тих, хто залишився у своїх містах. Це було теж схоже спочатку на сюрреалізм. Ну як це? У цивілізованому Донецьку – і раптом люди сидять без їжі...

Я дуже добре пам'ятаю, як боялися їхати водії, тому що в перший рейс відправлялося тоді 60 величезних 20-тонних вантажівок з написом "Гуманітарний штаб Ріната Ахметова" з білим хрестом на жовтому фоні. Вони говорили: "Це мішень". Ми не знали, що нас чекає попереду, як нас зустрінуть. Напруження в суспільстві був порівняне з тими снарядами, які літали по Донецьку. Ненависть до донецьких, звинувачення у війні і звинувачення взагалі в усьому, в чому тільки можна.

- Чи чули ви звинувачення в цьому році, відчували ви себе мішенню?

- У нашій країні біда. Суспільство зараз вкрай агресивне. Багато трагедій. Багато болю. У цій ситуації звинувачення, звичайно ж, будуть. Тут важливо для себе розуміти, що ти робиш, навіщо ти це робиш.

Ми в Штабі не працюємо – ми живемо. Не можна з 9 до 18 приймати через себе людську біль, а потім увечері не думати про це.

Незважаючи на те, що працюємо ми з різними напрямками – допомога пораненим, видача та доставка продуктових наборів, психологічна допомога, – ми разом переживаємо і разом радіємо, коли вдається вирішити проблему. Це не можна "вимкнути кнопкою".

Нещодавно Ринат Ахметов сказав дуже важливу філософську фразу: "Людина повинна жити так, щоб, дивлячись один на один на себе в дзеркало, вона не опускав очі від сорому".

Ми допомагаємо людям. У цьому головна суть того, що ми робимо в Штабі. За рік ми допомогли вижити більш ніж мільйону осіб.

- Вірою і надією на мир живе дуже багато людей, мільйони. Минув рік. Дуже багато було зроблено. Що буде зі Штабом далі?

- Штаб працюватиме до тих пір, поки в нашій допомоги потребуватимуть прості мирні люди. І нічого не зможе перешкодити. Ми повинні допомогти людям дожити до миру.

Зараз важливо, щоб військові дії припинилися. Щоб люди перестали гинути, щоб не було поранених дітей. Потім треба буде довго і копітко лікувати наші душі. Лікувати і вчити. Лікувати від нерозуміння, вчитися співчуття і милосердя.

Фільм про Гумантарний штаб "Битва за людей" покажуть на ТРК "Україна" 16 серпня, після програми "Події"

Всі подробиці в спецтемі Нове загострення у війні з Росією

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти