Крістіна Зеленюк
політичний оглядач Майже п'ять місяців кордони ЄС закриті для українців. Через пандемію коронавірусу Брюссель істотно обмежив в'їзд в Шенгенську зону громадянам третіх країн. За словами міністра охорони здоров'я Максима Степанова, щоб "вписатися" в критерії ЄС для відкриття кордонів, протягом двох тижнів в Україні має бути трохи більше 400 активних випадків COVID-19. Але, судячи з нашої статистики, шансів на відновлення безвізових поїздок поки мало.
За словами віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної, світ в очікуванні потенційної другої хвилі коронавірусу, тому послаблень варто чекати не раніше осені.
Зараз, за її словами, Кабмін активно готується до саміту Україна-ЄС, який запланований на 1 жовтня в Брюсселі, де можуть підписати угоду про "відкрите небо". Правда, підготовку до саміту ускладнюють законодавчі ініціативи нардепів, які голосують проєкти, що прямо суперечать Угоді про асоціацію та міжнародним зобов'язанням України в СОТ.
У першій частині інтерв'ю сайту "Сьогодня" для проєкту Smart Talk Ольга Стефанішина розповіла, коли ЄС може відкрити кордони для українців і скасувати плату за роумінг, і що нам дасть угода про "відкрите небо".
- Коли українці, нарешті, зможуть знову вільно подорожувати до країн ЄС по безвізу?
- Цей діалог, на жаль, не швидкий. Є свобода пересування всередині Шенгену. Там статистичні показники дійсно дуже різні. У деяких країнах вони навіть вищі, ніж в Україні. Але коли мова йде про в'їзд на територію ЄС з третіх країн, рекомендації Єврокомісії дуже жорсткі. Слід сказати, що це не політичне, а суто епідеміологічне питання. Ми постійно координуємося з ЄС. Коли показники захворюваності знизяться, тоді будемо говорити про відкриття кордонів. В той же час Єврокомісія дала рекомендації, за якими кожна країна-член ЄС може приймати рішення окремо. Тому потужна робота ведеться на дипломатичному фронті. Позитивно сприймається країнами ЄС та іншими країнами, які вже відкрили доступ до пересування, що в Україні один з найнижчих рівнів смертності від коронавірусу. Це дуже важливий індикатор, це означає, що в Україні карантинні методи діють і лікування ефективне
-Чи може Брюссель пом’якшити умови відкриття кордонів для громадян третіх країн? Чи справедлива, на Вашу думку, політика ЄС, коли фактично з березня кордони Шенгену закриті для українців? Чи це не дискримінаційний підхід?
- Він не дискримінаційний, бо стосується не лише України. Обмеження, пов’язані з коронавірусом, і безвіз – це різні питання. Безвіз – це політичне рішення і до нього питань немає. Безвіз нікуди не зникне. Думаю, з вересня можна буде говорити про більш активний діалог, оскільки весь світ в очікуванні потенційної другої хвилі сплеску коронавірусу. Тому, полегшення очікуються орієнтовно восени.
- Під час візиту до Брюсселя прем’єр Денис Шмигаль підписав Меморандум та Кредитну угоду про надання Україні 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги. Виходячи з досвіду попередніх макрофінів, під які умови зараз надаються гроші і скільки буде траншів?
- По своїй структурі ця програма не змінилася і є такою ж, як і попередні чотири. Вона розрахована на два транші по 600 млн євро. Перший транш виплачується на безумовній основі. Другий ми отримуємо після виконання низки умов, які закладені в Меморандумі. За нашими розрахунками, якщо український парламент найближчим часом ратифікує цей договір, на початку вересня можна отримати перший транш і приступити до діалогу з Єврокомісією щодо виконання індикаторів для отримання другого траншу до кінця року.
- А яких індикаторів?
- Дуже важливо сказати, що Україна отримала найбільший об’єм коштів з-поміж інших країн Східного партнерства, яким була виділена ця допомога. Українська сторона виходила з того, що ми готові брати на себе зобов’язання в тому обсязі, в якому їх дійсно здатні виконати, враховуючи, що виконання цих умов обмежене в часі. Немає жодних зобов’язань або умов, які не стосуються вже задекларованих реформ. Це, звичайно, і питання судової реформи – розгляд парламентом законопроєкту з питань функціонування судових інституцій на основі рекомендацій Венеціанської комісії. Тут вже маємо плідну роботу на платформі профільного парламентського комітету. Кілька блоків наших домовленостей стосуються реформи державного управління, зокрема перегляду "карантинної" конкурсної процедури. Наше Національне агентство з державної служби напрацювало зміни, які вже в парламенті. Також є кілька блоків, які перекликаються з індикаторами МВФ. Вони стосуються енергетики і функціонування Бюро фінансових розслідувань.
- Черговий макрофін стане останнім? Чи у Києва вже є амбіції апелювати за наступним?
- Я дуже сподіваюся, що Україні не знадобляться наступні макрофінансові програми або програми МВФ. Ті кошти, які ми можемо залучити, будуть спрямовані на впровадження реформ, що дозволять Україні не бути позичальником. Але з іншого боку, міжнародні партнери будуть завжди підтримувати Україну. Якщо буде потреба залучити нову програму кредитування, я впевнена, Єврокомісія піде нам назустріч. Проте, сподіваюся, ми не будемо звертатися за додатковою допомогою.
- На позачерговій сесії 21 липня ВР у першому читанні ухвалила законопроєкт про локалізацію виробництва, який стосується держзакупівель спецтранспорту для потреб енергетики, муніципального транспорту і ЖКГ. З одного боку, це дуже благородна мета – підтримати вітчизняного виробника. Проте з іншого боку, цей законопроєкт протирічить нашим зобов’язанням в СОТ і Угоді про асоціацію.
- Більшість, якщо не всі українські політики, говорять правильні речі. Але тут важливо пропонувати механізми, які дозволять досягати поставлених цілей. І на мою думку, такі механізми мають напрацьовуватися в уряді. Інакше ми матимемо законопроєкти, не підкріплені розрахунками. Хоча підтримка національного виробника є ключовою і є основою відновлення економіки у всіх країнах, я не впевнена, що навіть у разі набрання чинності цим законом (законопроєкт № 3739 "Про державні закупівлі" він би почав якісно виконуватися, бо він не "прив’язаний" до плану держзакупівель.
Очевидно, що в поточній редакції він суперечить нашим міжнародним зобов’язанням. Я юрист за освітою і, зважаючи на оцінку попередніх популістських рішень, моє припущення – закон просто не буде застосовуватися до країн СОТ і ЄС. Наші міжнародні зобов’язання передбачають інші умови роботи в сфері держзакупівель. Тому я б не переоцінювала значення цього законопроєкту. Буду дуже сподіватися, що він не матиме негативного впливу на саміт Україна-ЄС (запланований на 1 жовтня. – Авт.), який відбудеться за участі президента. Ми так інтенсифікували діалог з Брюсселем, що вже з нетерпінням очікуємо цього саміту, щоб нарешті анонсувати великі рішення, визначитися з тим, що таке інтеграція до внутрішнього ринку ЄС, домовитися про підписання Угоди про спільний авіаційний простір, анонсувати результати наших "промислових і енергетичних безвізів".
А такі рішення (розгляд законопроєкту про локалізацію виробництва. – Авт.) фактично ставлять під загрозу всю роботу, яка триває протягом року для того, щоб президент зміг зафіксувати свої політичні домовленості на рівні саміту. Євроінтеграція завжди програє популістським ініціативам. Міжнародні зобов’язання теж. ЄС, НАТО, СОТ – це гра в довгу. Тут немає простих рішень, на відміну від класних слоганів, які можна вийти і просто сказати на камеру. Урядова програма відновлення економіки також направлена на підтримку національного виробника. Є багато цивілізованих і правильних методів, як це зробити, зокрема через інвестиції.
- Нещодавно депутати від "Слуги народу" зареєстрували законопроєкт про покарання за пропаганду гомосексуалізму та трансгендеризму. Проте серед умов надання Україні безвізу є пряма заборона дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації в трудовій сфері. Як оцінюєте такі законодавчі ініціативи народних обранців?
- Наскільки я пам’ятаю, в кожному за останні 2-3 скликання парламенту був такий законопроєкт, незалежно від того, хто був його ініціатором. Але, на щастя, підтримки вони не знаходили, жодного разу вони не були внесені в зал для голосування. І тут йдеться загалом про законодавство про недискримінацію. Це такий ментальний "клеш" (від англ. clash – протистояння, конфлікт), коли настрої всередині суспільства не відповідають тим радикальним рішенням, які пропонуються депутатами. Голосування цього закону не додасть рейтингу народним обранцям, як вони на те сподіваються. Тому розраховую, що це рішення не буде далі рухатися в парламенті.
- Ви вже згадали про саміт Україна-ЄС, який заплановано на 1 жовтня. Чи підпишуть там угоду про "відкрите небо"? Що це дасть людям? Дешеві авіаквитки?
- Незалежно від сфери, відносини Україна-ЄС працюють дуже подібно. Підписанням Угоди Україна та ЄС відкривають один для одного ринки авіаперевезень. Це означає, що українські авіаперевізники отримають розширений доступ на ринок ЄС. Так само і європейські компанії зайдуть на український ринок. Це означає, що ринок стає конкурентним, відритим, прозорим, всі внутрішні рейси в Україні будуть відповідати таким же стандартам безпеки, як і будь-який рейс на території ЄС, і, відповідно, конкуренція вплине на ціну в бік зниження. Тому, обираючи, як дістатися в ту чи іншу частину Європи або України, ми частіше будемо обирати той рейс, який дешевший.
- Тобто, 1 жовтня на саміті Україна-ЄС ця угода буде підписана?
- Українська сторона готується до підписання. М’яч на полі європейської сторони. Ми зі свого боку представили юридичні позиції, за яких ми вважаємо, що угода має бути підписана. Ви знаєте, питання було щодо територіального спору між Іспанією і Великобританією. Але разом з тим можна пригадати укладення Угоди про асоціацію між Україною і ЄС, яка підписувалася частинами. Нічого не заважає вже багато років Україні підписати Угоду про спільний авіаційний простір за таким самим механізмом, щоб Україна вже могла почати планувати виконання певної частини угоди.
- Ще й Великобританія виходить з ЄС…
- Думаю, Єврокомісія докладе максимум зусиль, щоб мобілізувати всі свої знання і ухвалити правильне рішення.
- Де ми в перемовинах з Брюсселем щодо перегляду торговельної частини Угоди про асоціацію? Квоти на які товари ми пропонуємо переглянути? По яких позиціях ЄС не хоче йти назустріч? І чи можемо ми вийти на успішний кейс вже у 2021 році?
- Звичайно можемо. Вже кілька разів я публічно говорила, що ми на рівні "євроінтеграція 2:0". Тобто ми вже на рівні повноправного двостороннього діалогу. Європейська сторона готова до цього процесу, механізми у нас відпрацьовані. Ми, звичайно, налаштовані на перегляд, в першу чергу, преференційних умов торгівлі. Але ми не будемо виходити на ці переговори тільки від імені уряду. Ми хочемо вести переговори від імені національних товаровиробників, українського бізнесу. Тому цього тижня ми починаємо діалог з бізнесом, до того як почнемо діалог з ЄС. На початок вересня узагальнимо очікування від бізнесу, з яких і буде формуватися основа української переговорної позиції. Але вже зараз очевидно, що є певні товарні позиції, які є пріоритетними.
- Які?
- По-перше, це с/г і харчова продукція. У нас гарна динаміка з експорту в ЄС харчової і готової харчової продукції. Це мед, томати, сік, курка, певні види молочної продукції. Це лідери нашого експорту і щодо них, в принципі, вже є взаємний консенсус. Але ми хочемо так сформувати наш діалог, щоб дати можливість великим гравцям наростити свої потужності з експорту в ЄС, а також дати малому і середньому бізнесу додаткові можливості і стимули, через усунення технічних бар’єрів відкрити ширший доступ на ринок ЄС. Думаю, це буде правильний і збалансований підхід.
- Якраз ми підійшли до промислового безвізу. Поясніть будь ласка людям, що це таке?
- Чому це важливо? Уряд прагне надати українській промисловості вихід на ринок ЄС. За останні п’ять років для нехарчової продукції ми змінили всі стандарти роботи. Перевели їх повністю на європейський підхід, створили систему ринкового нагляду, ввели технічні регламенти і стандарти, які оновлюються з розвитком права ЄС. Українська промислова продукція виробляється на основі європейських стандартів, отримує українську сертифікацію, базовану на європейських стандартах, але при цьому не має вільного доступу на європейський ринок. От, власне, в цьому і суть "промислового безвізу".
Чому я називаю це "безвіз"? Бо український товаровиробник зможе вільно реалізовувати свою продукцію і на ринку ЄС. Ці переговори дуже важкі, бо йдеться про продукцію, яка буде розміщена на полицях магазинів, якою будуть користуватися люди, про обладнання, про ліфти, холодильники, кондиціонери, електричні дроти…Тобто, не повинно бути сумнівів щодо якості української продукції.
- Тобто Україна буде не сировину до ЄС продавати, а вже готову продукцію з доданою вартістю?
- Так. Кожен технічний регламент встановлює певний стандарт якості виробництва певної продукції. Ви праві, це буде стимулювати наших виробників виробляти більш якісну продукцію з доданою вартістю, розуміючи, що вони не обмежені українським ринком, маючи доступ до 500-мільйонного ринку ЄС. Це буде стимулом для малого і середнього бізнесу і підприємств, які ми успадкували з СРСР. Наприклад, для компаній, які роблять ті ж ліфти.
- Місія ЄС вже проводить оцінку українського законодавства в рамках переговорів щодо підписання угоди про промисловий безвіз. Свої висновки вони мають надати до саміту Україна-ЄС. Проте всіх цікавить кінцевий результат. Коли може бути підписана Угода ACAA? Чи можна розраховувати, що на саміт Україна-ЄС ми вийдемо на конкретні домовленості?
- Повторюся, що це завжди гра в довгу. Політичні рішення – це вишенька на торті, коли пророблена вся робота. Якщо пам’ятаєте, діалог щодо безвізу тривав сім років. Стосовно Угоди АСАА цей діалог теж не буде коротким. До саміту завершиться юридична оцінка всього нашого законодавства, яке ми ухвалили за десять років в рамках адаптації до європейських стандартів. Будуть представлені висновки стосовно того, де ми є. Розраховую на те, що вони будуть позитивними. І далі ми перейдемо до найважчої частини – це оцінка того, як це законодавство працює. Тут до переговорів буде ще багато рекомендацій, як синхронізувати ці процеси з ЄС. Тільки після цього ми вже будемо говорити про укладення Угоди. Але після саміту це буде не дуже тривалий процес. Думаю, на весну ми будемо виходити з ЄС вже на попередні рекомендації. Дуже важливо, що незалежна оцінка дозволить нам зрозуміти, як насправді працює це законодавство.
- А що з відміною плати за роумінг? Перемовини починалися ще за попередньої влади, були бравурні заяви, а по факту віз і нині там.
- Це якраз один з тих яскравих випадків, коли бізнес набагато оперативніше спрацював, ніж українська або європейська бюрократія. Вже зараз, виїжджаючи за кордон, ви відчуваєте, що плата за ці послуги значно зменшилася. Тому, за оцінками нашого регулятора (НКРЗІ), навіть підписання такої угоди не дасть відчуття, що щось кардинально змінилося. Ви знаєте, що це був один з пріоритетів цифрового безвізу, бо українська Угода про асоціацію дає можливість Україні стати частиною цифрового ринку ЄС, визнавати електронні контракти, телекомунікаційні послуги, інтернет-послуги… Цей діалог настільки масштабний, що вже став частиною всього дискурсу в рамках країн Східного партнерства.
- Тобто поки не буде загальної домовленості в рамках всього Східного партнерства, очікувати, що роумінг відмінять тільки для України, не варто?
- Можливо якраз на саміті Україна-ЄС ми будемо політично ухвалювати рішення щодо телекомунікаційного безвізу – доступу на український і ринок ЄС у сфері телекомунікаційних послуг. Тому на двосторонньому рівні це теж можливо. Але, знову ж таки, ефект від цього буде не такий відчутний.
*Друга частина інтерв'ю з віце-прем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною вийде 29 липня.
Нагадаємо, в інтерв'ю сайту "Сьогодні" міністр закордонних справ Дмитро Кулеба розповів про критерії Брюсселя щодо відкриття кордонів для українців:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми