"У Росії немає права вето на вступ України в НАТО": інтерв'ю з заступником секретаря Радбезу Грузії

21 квітня 2018, 07:54

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

На саміті НАТО в Брюсселі Україна розраховує на проведення Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав і урядів

Незважаючи на погрози Будапешта заблокувати участь Петра Порошенка в саміті НАТО, який пройде 11-12 липня в Брюсселі, плани Києва на цей саміт грандіозні. Як заявила профільний віце-прем'єр Іванна Клімпуш-Цинцадзе, "ми розраховуємо на проведення Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав і урядів країн-членів Альянсу".

Реклама

Правда,багато в чомупроведенняКомісіїУкраїна-НАТОнанайвищомурівні,якужеписавсайт"Сегодня",будезалежативідготовностіКиєвапроводитиреформи.Зокрема,прийнятиконцепціюреформуванняСБУ,вписавшиправильніформулюванняпро це,втомучислі,івновийзаконпро національну безпеку.Крім того, як заявив глава представництва України при НАТО Вадим Пристайко, Україна розраховує, що на липневому саміті глави держав-членів Альянсу підтвердять наш статус аспіранта.

Як відомо, в березні НАТО на своєму сайті змінив формулювання про Україні, визнавши за нами статус країни-аспіранта, поряд з Грузією, Македонією та Боснією і Герцеговиною. Але це зовсім не означає, що незабаром Київ зможе подати заявку на вступ до Альянсу. Країни-члени НАТО прямо говорять, що з невирішеними територіальними суперечками вступ в їх безпековий клуб неможливий. В іншому випадку дія статті 5 про колективну оборону (коли напад на одну країну-члена прирівнюється до нападу на весь Альянс) почне поширюватися на Росію.

Нещодавно в одному зі своїх матеріалів директор програм Heritage Foundation Люк Коффі написав, що на майбутньому саміті НАТО в Брюсселі відносини НАТО і Грузії повинні перейти на новий рівень. Аналітик стверджує, що в Грузії згодні на вступ в НАТО навіть без окупованих територій Абхазії і Південної Осетії як тимчасовий захід, поки територіальна цілісність Грузії не відновиться.

У Тбілісі кажуть, що Люк Коффі запропонував дуже цікаву модель можливості вступу Грузії в НАТО. Звичайно, за словами заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони Грузії Теони Акубардії, все це ще необхідно обговорити як всередині Грузії, так і в НАТО. Адже рішення про прийняття нових членів в Альянсі приймаються консенсусом і, судячи з усього, як і десять років тому на Бухарестському саміті, своєї думки щодо членства України і Грузії Франція і Німеччина не змінили. Про відносини з Альянсом і перспективи вступу в НАТО сайт "Сегодня" поговорив з заступником секретаря Ради нацбезпеки і оборони Грузії Теоною Акубардією.

- У міру наближення чергового саміту НАТО все частіше звучать заклики надати Грузії ПДЧ.
Реклама

- По-перше, мета Грузії не отримання ПДЧ (план дій щодо членства – ред.), а членство в НАТО, і у нас для цього є всі необхідні інструменти: річна національна програма, Комісія Грузія-НАТО, а в 2014 році на саміті НАТО в Уельсі був затверджений пакет НАТО-Грузія (Substantial NATO-Georgia Package, SNGP – Авт.), спрямований на підтримку реформ в галузі безпеки. Звичайно, ПДЧ це крок до членства в НАТО. Але остаточне рішення все одно буде за всіма країнами-членами Альянсу. Грузія хоче і прагне до членства в НАТО, з ПДЧ або без нього, наша мета від цього не змінюється. Ми продовжуємо проводити реформи, щоб відповідати всім критеріям членства. Грузинська делегація братиме участь в майбутньому саміті НАТО в Брюсселі на чолі з президентом, як і два роки тому (попередній саміт НАТО проходив у Варшаві в 2016 році – Авт.). І ми сподіваємося, що, як і раніше, союзники НАТО оцінять хід демократичних і реформ в Грузії. Ми бачимо, що вони оцінюють російську ревізіоністську політику як загрозу і підтримують Грузію, як і Україна, в більш тісному діалозі з Альянсом.

- Чи побачимо ми в підсумковій декларації саміту НАТО в Брюсселі визнання за Україною і Грузією перспективи членства?

- У підсумкових комюніке самітів НАТО завжди засуджувалася незаконна окупація території Грузії і анексія Росією українського Криму. Міжнародне співтовариство це не визнає. І відповідно до Національної стратегії оборони США і заяв офіційних осіб НАТО, Росія проводить ревізіоністську політику. Тому нічого нового не буде, крім того, щоб збільшити підтримку НАТО Україні і Грузії і задекларувати політику відкритих дверей. І останній процес розширення НАТО, коли Чорногорія стала 29-членом Альянсу, дуже позитивний сигнал для Грузії і України.

Это значит, что двери НАТО открыты для новых членов, и это не зависит от решения России – это решение стран-членов НАТО принимать новых членов в свой клуб. Лидеры Альянса постоянно заявляли, что у России нет права вето, несмотря на создание конфликтов в Украине и Грузии. Поэтому нам нужно сконцентрироваться на работе со всеми странами-членами НАТО (по вопросу вступления – Авт.), потому что решения там принимаются консенсусом. Очень важно, и для Грузии в том числе, работать в этом направлении, в особенности с теми странами-членами НАТО, которые настроены скептически.

Уже10роківминулоз часівБухарестськогосаміту,деГрузіїіУкраїнібулообіцяночленствовНАТО.Тепернампотрібнобільшесигналів,щобпоказатизокремагрузинськомусуспільству,щоГрузіянаправильномушляхуі,не дивлячисьнаросійськуагресію,мирухаємосядо можливого членствавНАТО.

- Ви вже згадали підсумки сумного для Грузії і України Бухарестського саміту, де ми так і не отримали ПДЧ. Не можу також не згадати, як буквально через рік після Бухареста Хілларі Клінтон натискала символічну кнопку перезавантаження відносин з Росією. І це після військової агресії Москви проти Тбілісі.

- Росія розуміє тільки політику дуже сильних відповідей, тому вважає рішення Бухарестського саміту 2008 року слабкістю Заходу. З метою стримування Грузії від вступу в НАТО (і це не я сказала, це говорять високопоставлені російські чиновники, Путін говорив, що Росія хоче окреслити червоні лінії) вторглася в 2008 році в Грузії. Звичайно, (Заходом – Авт.) були зроблені помилки і багато вчених і експертів на це вказують. Але сьогодні все по-іншому. Якщо в 2008 році військове вторгнення в Грузію Захід не оцінив належним чином, після анексії Криму в 2014-му Захід об'єднаний навколо загрози російського ревізіонізму. Події в Сирії і в Великобританії (з отруєнням Скрипаля та його дочки – Авт.), відповіді на це з боку Заходу – все це доводить російську загрозу і необхідність єдності Заходу. Росія відчуває єдність Заходу і намагається грати на слабкостях Заходу в цілому, Європи, Грузії та України. Це гібридна тактика Росії.

- Ви говорите про єдність, але західні лідери, заявляючи про можливе членство Грузії та України в НАТО, завжди озираються на Росію.

- Росія суперечить Заходу, коли мова заходить про Грузію і Україну. Це не просто конфлікт між Росією і Україною, або Росією і Грузією. Інтерес Росії був не тільки в тому, щоб окупувати Абхазію і Південну Осетію, або анексувати Крим. Це стосувалося національних інтересів Росії і Заходу. Це і є основна мета Росії, яка полягає не тільки в тому, щоб дестабілізувати лише Грузію і Україну. Щоб цьому протистояти необхідна єдність Заходу. Наприклад, те, що сталося в Сирії, це щось нове після закінчення "холодної війни" – Росія намагається повернути свій вплив на Близькому Сході. До того ж, Росія втрутилася в американські президентські вибори, причетна до отруєння Скрипаля та його дочки. Тобто, мова не тільки про Грузію, Україну або Молдову. Мова про цінностях та інтереси. І нам вкрай необхідна об'єднана стратегія з протидії російському ревізіонізму і підтримка західних партнерів України, Грузії і Молдови. Ми намагаємося просувати демократію, що суперечить російській авторитарній моделі. І це найбільша проблема.

- Пару місяців тому директор програм Heritage Foundation Люк Коффі писав, що в Грузії згодні на вступ в НАТО навіть без окупованих територій Абхазії і Південної Осетії як тимчасовий захід, поки територіальна цілісність Грузії не відновиться.

Реклама

- Так, це був матеріал Люка Коффі, який базувався на досвіді Німеччини, який можна застосувати і для Грузії (коли Німеччину брали в Альянс, 40% її території було окуповано Радянським Союзом – Авт.). Це шлях, який наближає Грузію до членства в НАТО. Це важливо обговорити, і я думаю, думка Люка Коффі дуже цікава. Росія намагається створити конфлікти, щоб з їх допомогою впливати на країни і на їх зовнішні політичні пріоритети. Тому це цікава тема для обговорення. Окреме питання, як це оцінить НАТО? Але головне, щоб було експертне обговорення шляхів реалізації такого підходу академіками і політиками. Особисто я доповідь Люка Коффі вважаю дуже цікавою, вона стала чимось новим для нас і, звичайно, ми повинні обговорювати будь-які шляхи і продовжуємо консультації з нашими партнерами по НАТО, щоб досягти конкретних результатів для членства в Альянсі.

- Ви, напевно, чули, що НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта. Грузія, наприклад, в статусі аспіранта з 2011 року. Що він дає на практиці?

- Грузія стала першим партнером НАТО зі статусом аспіранта без ПДЧ, якого у нас немає і до цього дня. Але справа в тому, що навіть без ПДЧ, але зі статусом країни-аспіранта ми продовжуємо проводити необхідні реформи, Грузія один з найбільших контрибуторів в миротворчі місії НАТО. Тому я вважаю, що статус аспіранта для Грузії або України означає, що ми в очікуванні стати членами НАТО і країни-члени Альянсу це визнають. І не має значення, станеться це сьогодні або завтра. Звичайно, краще сьогодні. Але статус аспіранта значить, що ми в черзі на вступ до Альянсу. Наприклад, ніхто навіть не вірив, що Естонія, Латвія чи Литва можуть стати членами НАТО. Тому нам потрібно продовжувати курс реформ і чекати вікна можливостей, що рано або пізно відкриється для нашого вступу в НАТО.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти