Інтерв'ю зі Стівеном Пайфером: "Якщо Україна зараз вступить в НАТО, стаття 5 почне працювати проти РФ"

Трохи менше ніж через місяць в Росії пройдуть чергові президентські вибори Володимира Путіна, після яких, як сподіваються деякі високопоставлені особи у Вашингтоні та Берліні, відкриється вікно можливостей для мирного врегулювання війни на Донбасі. На Заході розраховують, що після дня "Ч" і до Чемпіонату світу з футболу, фінал якого пройде 14-15 липня в Росії, Путін може погодитися на більш прийнятний для України мандат миротворчої місії.

У березні відбудеться черговий, вже п'ятий за рахунком раунд переговорів у форматі Волкер-Сурков. Спецпредставник Держдепу чекає від помічника президента РФ пропозицій щодо етапності розгортання на Донбасі миротворчої місії. Саме ця горезвісна етапність вкрай важлива для Москви. По-перше, "блакитні каски" допоможуть встановити на Донбасі стійке перемир'я, що дозволить Москві почати дискусію про скасування санкцій (в Німеччині про це вже відкрито говорять).

По-друге, росіяни дійсно можуть допустити миротворців спочатку до лінії зіткнення, потім – вглиб окупованої території (природно в обмін на прийняття Києвом, наприклад, закону про амністію і вибори), але в будь-який момент не допустити до кордону. А європейські санкції на той час з високою часткою ймовірності вже будуть ослаблені.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Все це, по суті, нічим не відрізняється від горезвісної "формули Штайнмайера", але з новою миротворчою змінною. Правда, гарантій, що формула "Волкера-Суркова" на цей раз спрацює теж ніяких. Все, за словами екс-посла США в Україні Стівена Пайфера, з яким сайт "Сегодня" поспілкувався на полях Мюнхенської конференції з безпеки, буде залежати від бажання Кремля піти з Донбасу. Але це навряд чи, тому що, за словами дипломата, Путіна цілком влаштовує триваючий конфлікт на Донбасі, який допомагає йому підривати Україну зсередини.

- Як публікація "Кремлівської доповіді" і можливе введення санкцій проти її фігурантів, а також звинувачення спецпрокурора Роберта Мюллера на адресу 13 росіян у втручанні в президентські вибори вплинуть на відносини США і Росії?

- Є новий список, підготовлений Казначейством на додаток до вже опублікованого (в кінці лютого до списку санкцій за агресію проти України додали 21 громадянина України і Росії і 9 компаній – Авт.). І секретар Казначейства заявив, що будуть введені додаткові санкції. Я б відділяв це від того, що сталося в п'ятницю, коли спецпрокурор Мюллер висунув звинувачення. Тому що він проводить розслідування у кримінальній справі. Думаю, повинні бути додаткові санкції за російське втручання в американські вибори.

Але питання ще й в тому, як в такій ситуації працювати з Росією з інших питань. І якби був прогрес по Україні, в конфлікті на Донбасі, думаю, однією великою проблемою в американсько-російському діалозі стало б менше.

- Але в Мюнхені не особливо обговорювали мирне врегулювання війни на Донбасі ...

- Проблема в тому, що люди починають звикати до триваючої війні на Донбасі. Я не можу назвати це замороженим конфліктом, бо українців продовжують вбивати кожного тижня. Я б назвав це уповільненим конфліктом. І, на жаль, він триває вже три з половиною – майже чотири роки. І люди просто почали до нього звикати. Ми повинні знайти шлях, як нагадати людям про триваючу війну і гуманітарної трагедії, що проблема не вирішується.

- Чи не вирішується, так. Плюс є небезпека того, що руками миротворців Росія хоче заморозити війну на Донбасі, щоб Європа частково послабила санкції.

- Головне питання в тому, чи захоче Кремль знайти шлях, як піти з Донбасу? Я не знаю – ніхто не знає.

- Здається, що Росія не хоче цього ...

- Кремль вважає, що за допомогою триваючого військового конфлікту можна продовжувати чинити тиск на український уряд і підривати його. Але Росія, звичайно ж, платить високу ціну за свою агресію. Я маю на увазі санкції, міжнародну ізоляцію і, знаєте, військова агресія на Донбасі забирає у Росії багато грошей. Тому якщо Кремль вирішить піти з Донбасу, мені здається, що план з миротворцями може їм допомогти в цьому. Звичайно, є речі, про які вам варто турбуватися. Але, все-таки, миротворчий план буде захищати інтереси України.

- Так, але ми ж всі розуміємо, що Росія зацікавлена в заморожуванні конфлікту руками миротворців, щоб Європа хоча б частково скасувала санкції.

- Будь-яка миротворча місія не спрацює без Росії. Але коли ми говоримо про дієвому мандат миротворчої місії, ви ж хочете, щоб вони перешкоджали будь-кому виникненню порушень, 20 тис "блакитних касок" – мінімум, який потрібен. Тому що чим більше буде мандат миротворчої місії, тим більше ви зможете контролювати ситуацію. Правда, я боюся, що Росія цілком задоволена сьогоднішнім конфліктом на Донбасі. Сподіваюся, я помиляюся. Сподіваюся, що після президентських виборів (у Росії 18 березня – Авт.) Ми побачимо бажання Росії знайти реальне мирне вирішення.

- У липні в Брюсселі відбудеться саміт НАТО. Деякі американські аналітики закликають лідерів Альянсу задуматися про надання Грузії Плану дій щодо членства. А Україні?

- Я буду дуже здивований, якщо Грузія отримає ПДЧ. Проблема в тому, що План дій щодо членства не дає ніяких гарантій щодо захисту. Що, якщо НАТО надасть країні ПДЧ, яку потім атакує третя країна? У нас немає хорошого відповіді. Я б посперечався, що з Планом дій щодо членства ви можете зробити більше. Але цілі і співробітництво повинні будуватися на нашій можливості, на виконанні, якщо ми говоримо про Україну, стандартів НАТО. І якщо політична ситуація зміниться, Україна повинна бути готова до отримання ПДЧ.

- Роуз Геттемюлер, заступник генсека Організації Північноатлантичного договору сказала в Мюнхені: "Україна на національному рівні сама для себе ще не вирішила, що зацікавлена в отриманні ПДЧ". Що вона мала на увазі? Що ми не провели референдум про вступ до НАТО?

- Зараз по відношенню до України щодо ПДЧ я б використовував принцип: "Не зараз, але це не означає, що ніколи". Стати ближче до НАТО на євроатлантичному треку для України зараз не виглядає можливим. Ні готовності НАТО поставити Україну на шлях перспективи членства. Така політична реальність. Україна ж зараз хоче захистити і зберегти за собою перспективу членства.

- Так, тому що в цьому році виповнюється рівно десять років з сумнозвісного для нас Бухарестського саміту, де Україна не дали ПДЧ. І за ці десять років ми не тільки не наблизилися до НАТО – Росія анексувала Крим і окупувала частину Донбасу.

- У вас уже є амбітний план співпраці з НАТО, який потрібно імплементувати і ще раз імплементувати. А ви хочете перестрибнути через це і відразу отримати План дій щодо членства.

- Мені здається, що проблема в Росії. Лідери Альянсу просто не хочуть зайвий раз провокувати Кремль заявами про можливе членство України в НАТО.

- Думаю, що для деяких країн-членів НАТО це дійсно проблема. Зараз Україна і Росія знаходяться в стані війни. Якщо ми завтра проголосуємо України приєднатися до НАТО, стаття 5 (стаття євроатлантичного договору, яка передбачає, що напад на одного члена НАТО означає напад на весь Альянс – Авт.) Почне працювати проти Росії. Якщо повернутися в 1995 рік, коли в НАТО говорили про чергове розширення, вони сказали, що не хочуть приймати країни з невирішеними територіальними суперечками, щоб не почала працювати стаття 5. Те ж саме стосується зараз і України, і Грузії.