Віталій Андронік
Провідний оглядач Днями, 25-26 вересня, в польському Любліні відбувся Конгрес ініціатив Східної Європи. Захід за участю європейських політиків і експертів було присвячено перспективам розвитку Центрально-Східної Європи, крім того обговорювалися питання, пов'язані з політикою і безпекою, наукою і освітою, мобільністю і місцевої демократією. Журналіст сайту "Сегодня" побував на заході і поспілкувався з його учасниками.
Обговорення на Конгресі ініціатив Східної Європи було розділене на два дні і 11 програмних ліній. Гостями події були теоретики і практики транскордонного співробітництва, в тому числі представники органів місцевого самоврядування, неурядових організацій та науковці.
Обговорення в перший день почав народний депутат України, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. "В результаті російської агресії весь післявоєнний світовий порядок перевернувся", – зазначив політик в перший день зустрічі в Любліні. Європа повинна посилити санкції проти Росії, щоб Путін почав поважати міжнародне право, заявив він на Конгресі.
Анексія Криму Росією нагадує окупацію Чехословаччини Гітлером, підкреслив Чубаров. За його словами, президент Росії Володимир Путін своїми діями в Україні вимагає від Європи нового переділу світового порядку. Ідеальний варіант для нього – нова Ялтинська конференція, подібна післявоєнній 1945 року.
"Росія – постійний член Ради Безпеки ООН – зруйнувала світовий порядок вторгненням і анексією Криму. Вперше в післявоєнній Європі одна держава захопила територію іншої. . Путін хоче від європейських політиків нової Ялти. У ході цієї уявної Путіним зустрічі світ знову повинен бути поділений , і порядок повинен бути визначений відповідно до його уявлень. Для європейських політиків зараз час вибору. Цей вибір може бути катастрофічно руйнівним для людства, як це сталося в 30-ті роки. Згадаймо, як неспроможність європейських політиків призвела до Другої світової війни", – говорить Чубаров.
Рефат Чубаров запропонував ЄС посилити санкції проти РФ. Фото: архів "Сегодня"
Також він запропонував європейським політикам посилити санкції проти Росії, щоб відновити в світі повагу до міжнародних договорів. "Якщо ви хочете захистити свої народи і країни, у вас немає виходу, крім як захищати Крим, кримських татар, і стояти пліч-о-пліч з Україною. Сподіваюся, що вживаються заходи до агресора будуть жорсткішими, здатними змусити кожну країну поважати міжнародне право, поважати волю і інтереси своїх сусідів", – заявив він.
Також на Конгресі народний депутат анонсував зміни до Конституції України щодо статусу Автономної Республіки Крим та кримськотатарського народу. За його словами, депутати розглядатимуть зміни найближчим часом.
На тлі скандалу з мовною нормою в новому законі "Про освіту" колишній заступник міністра закордонних справ Польщі Кшиштоф Становські заявив, що розуміє, чому Україна пішла на такий крок. Але в Польщі хочуть переконатися, що українські поляки зможуть вивчати свою мову. У Польщі всі випускники зобов'язані знати польську мову, заявив Становські.
"Було б небезпечно, якби учні виходили зі шкіл без знання польської мови. Я розумію, чому Україна це робить. Але українські закони гарантують нацменшинам навчання своєю мовою за рахунок держави. Якщо закон гарантує таку можливість, ніхто в суспільстві не буде ображений. Ми не можемо дозволити повернуться до радянської традиції використовувати мову одного народу проти іншої народності", – зазначив він.
Посол Польщі в Україні Ян Пєкло, в свою чергу, розповів сайту "Сегодня", що збирається зустрітися з міністром освіти Лілією Гриневич. Дипломат хоче переконатися, що польська меншина зможе вчитися і польською.
"Ми хочемо почути від українського уряду, що, незважаючи на законодавство, польська меншина не втратить можливість вивчати свою мову, культуру", – заявив Пекло.
Другий день КІСЄ урочистою лекцією почав Єжи Бузек, депутат Європарламенту, колишній прем'єр-міністр Польщі і екс-президент Європейського парламенту. "Я хотів би дуже сильно підкреслити, що Європейський Союз не прощався з ідеєю розширення, – сказав Бузек. – Навпаки, він готовий допомагати своїм партнерам, особливо коли зустрічає реформаторів, коли бачить прогрес: в боротьбі з корупцією, в створенні незалежної судової системи, в подоланні олігархічної системи. Це стосується Грузії, Молдови, України".
Європейський Союз не прощався з ідеєю розширення, каже Єжи Бузек. Фото: прес-служба КІСЄ
Європейський Союз може прийняти Новий європейський план для України, який вже прозвали новим "Планом Маршалла". Для цього потрібна підтримка основних європейських інституцій, зазначив Єжи Бузек.
"Цей проект досить цінний. Я вважаю, що він має всі шанси для успішної реалізації. Добре, якби його підтримали інституції Європейського Союзу, такі як Європейський інвестиційний банк. Природно, з підтримкою Європейської комісії, Європарламенту", – заявив він.
Литовський "План Маршалла" для України, або, як його називають автори, "Новий європейський план для України", покликаний не тільки допомогти Україні подолати гостру економічну кризу, а й позбутися впливу Росії.
До слова, польський політик зазначив, що продовжуватиме відстоювати ідею модернізації української газотранспортної системи замість будівництва газопроводу з Росії до Німеччини по дну Балтійського моря – "Північний потік-2". "Я дуже протистою ідеї створення "Північного потоку-2". Він суперечить нашому енергетичному союзу, принципу диверсифікації газу, створення безпечних поставок газу. Ламає все принципи нашої енергетичної безпеки. З іншого боку, я дуже просуваю ідею модернізації газотранспортної системи України", – розповів політик.
Потужності Українського та Ямальського газопроводів вистачає, щоб забезпечити весь Євросоюз, упевнений Бузек. Їх ремонт буде дешевше вдвічі, ніж будівництво "Північного потоку-2". А розвиток економічних зв'язків з Україною вимагає збереження і розширення існуючих шляхів з ЄС: "Модернізація ГТС – це величезні інвестиції для України. Між Україною і ЄС багато важливих торговельних відносин. Тому потрібно, щоб торговельні шляхи з Європи вели до України".
Довідка
Конгрес ініціатив Східної Європи з 2012 року (коли він був проведений вперше) привернув майже 5000 експертів з Європи та світу. Захід відбувається вже вшосте – 2 дні зустрічей, дискусій, семінарів і культурних заходів.
Тематично Конгрес охоплює 11 програмних ліній і 40 дискусійних панелей. В КІСЄ бере участь 1000 учасників з більш ніж десяти країн, зокрема Австрії, Вірменії, Азербайджану.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми