Як хворіють і лікуються українці: результати масштабного дослідження "Індекс здоров'я. Україна"

21 січня 2018, 08:09

Тетяна Негода

Витрачаємо на ліки 570 гривень в місяць і частіше робимо щеплення

Масштабне дослідження задоволеності медичною допомогою в країні, перевірки досвіду і поведінки в питаннях, пов'язаних зі здоров'ям під назвою "Індекс здоров'я. Україна" підготували Міжнародний фонд "Відродження", КМІС і Школа охорони здоров'я НУ "Києво-Могилянська академія".

"Погляд пацієнта на систему охорони здоров'я – суб'єктивна оцінка, але як зворотний зв'язок з населенням при проведенні реформ дуже цінний", – пояснює Тетяна Степурко, координатор дослідження і доцент Школи охорони здоров'я.

Реклама

Цього року значення "Індексу здоров'я" досягло 62 балів з 100 (в минулому було 55). Критерії оцінки: звернення до лікарів з метою профілактики, витрати на ліки і відмова від медичної допомоги через брак коштів, вакцинація дітей, знання симптомів інсульту, наявність зайвої ваги, контроль високого тиску. Все це – індикатори здоров'я нації. Вони показали, що очікування від нововведень вище вимогливості до самих себе, а профілактику серйозних хвороб у нас все ще ігнорують.

Стаціонари: незадоволених 43%

Ключове питання – чи задоволено населення роботою дільничних терапевтів/сімейних лікарів та окремо – перебуванням в стаціонарі. 73% українців (проти 70% в 2016 році) до роботи поліклінік претензій не мають. У Запорізькій і Сумській областях задоволених всього 47 і 49% відповідно, а ось в Харківській і Волинській все відмінно – 89% і 88%. Але стаціонари громадянам не догодили: всього 57% опитаних відгукнулися про них незлим словом (в минулому році 58%). І знову таки жителі Запорізької області і Сумщини самі незадоволені (26% і 29%). Нічого дивного, вважає головлікар Київського міського центру здоров'я Отто Стойка: до первинної допомоги вимоги м'якші.

"Припустимо, прийшли на прийом, лікаря немає або черга – ладно, прийду завтра. А якщо потрапили в лікарню і помічаєте, що медперсонал не так оперативний і уважний, як хотілося б, то рівень тривоги вищий і невдоволення більше, – пояснює він. – так виходить, що в середньому поліклініками задоволені більше, ніж стаціонаром".

Крім того, заковика в особливостях менталітету.

"Пацієнти, які мають досвід звернень за медичною допомогою ще при Союзі, звикли до того, що треба бути всім задоволеним, особливо якщо запитують, – вважає Ольга Стефанішина, виконавчий директор БФ "Пацієнти України". – Ті, хто регулярно користується послугами лікаря, і помислити не можуть, що його можна оцінити на "двійку".

Чому хворіємо: брак грошей і профілактики

"Як би ефективно не працювала медицина, якщо суспільство не розуміє, як важливо попереджати хвороби і вчасно йти до лікаря, то проблеми і суспільне невдоволення будуть наростати", – говорить Тетяна Юрочко, керівник Школи охорони здоров'я НаУКМА.

Другий Індекс показав незначну позитивну динаміку порівняно з першим, прогресу недостатньо. Тільки 77% громадян, які хворіли або травмувалися протягом року, зверталися до медиків (на 15% більше, ніж в 2016 році). Як і в 2016-му, найохочіше терплять негаразди і займаються самолікуванням жителі Тернопільської (58% сходили в лікарню) і Херсонської (60%) областей, і чоловіки ігнорують людей в білих халатах на кілька відсотків більше, ніж жінки. Хоча справа впирається і в гроші: 30% людей не пішли до лікаря або не лягли в лікарню тому, що не могли оплатити лікування. Рекордно незабезпеченої в цьому плані себе вважає Черкаська область: тут засобів на медицину не вистачило у 45% жителів.

Реклама

СКІЛЬКИ КОШТУЄ ПОХВОРІТИ. В середньому за місяць українець відносить в аптеку 570 грн, і це всього на двадцятку більше, ніж він витрачав рік тому. Але хоча ціни на медикаменти по країні приблизно однакові, у населення Дніпропетровської області аптечні витрати становлять цілих 883 грн в місяць, а в Тернопільській – взагалі 1118. При цьому в Хмельницькій і Житомирській примудряються витрачати не більше 280-300 грн (можливо, їх виручає практика користування лікарняними касами). Є й перші позитивні результати медреформи, що починається: на травень-червень 2017 року (період проведення опитування) 8% опитаних вже взяли участь в урядовій програмі "Доступні ліки" (стартувала з квітня) і 74% пацієнтів оцінили її позитивно, тому що навантаження на гаманець зменшилося. І, за словами Ольги Стефанішиної, статистика МОЗ показує: після введення реімбурсації в три рази частіше стали звертатися до лікарів за нозологіями (виділені хвороби), включеними в програму.

КУДИ ЙДУТЬ ГРОШІ. І все ж занадто велику частину витрат з охорони здоров'я в країні несуть пацієнти, визнає Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров'я. В останні роки витрати держави і пацієнтів майже зрівнялися.

"Конкретні відповіді про лікарняні витрати вражають: часто люди мають на увазі не тільки ліки, а й неформальні подяки, внески, – розповідає Тетяна Степурко. – З точки зору фінансових ризиків пацієнти, вимушені діставати гаманець і оплачувати все підряд, абсолютно не захищені, і базовий гарантований пакет послуг повинен зменшити такі непередбачені витрати. Хоча, як ми знаємо, чимало коштів йде не тільки на виписані лікарем препарати, а й на куплені на свій розсуд".

"Якби люди зрозуміли, що треба спиратися на Нацперелік, а не на самолікування, грошей йшло б менше", – вважає Вікторія Тимошевська, директор Програмної ініціативи Громадське здоров'я МФ "Відродження".

До слова, нещодавно в уже існуючий Нацперелік додали ще 60 пунктів. Серед них – інгаляційні засоби для наркозу, препарати для надання екстреної допомоги. Тепер в Нацпереліку безкоштовних для пацієнтів стаціонару ліків – 427 найменувань.

ВЕЛИКА РІЗНИЦЯ. Чому такий великий розбіг між показниками областей, пояснити важко, зізнається Тетяна Юрочко: потрібні додаткові дані.

"Але чітко видно закономірність: в тих областях, де рідше ходять до лікарів з метою профілактики, частіше звертаються за медичною допомогою, – говорить експерт. – Можливо, на поведінку людей впливали медійні кампанії або інші програми (просвітницькі). Але там, де не прагнуть попереджати хвороби, потім більше витрачають".

І, на думку Юрочко, все в підсумку виливається в невдоволення медициною в цілому: потрапляючи в лікарню за екстреної нагоди, люди стикаються з раптовими великими проблемами, які б'ють по кишені і наганяють стрес. На думку Павла Ковтонюка, на доступність медицини впливає і те, що дофінансування системи лягає на плечі місцевої влади, а в кожній області можливості для цього різні, охорона здоров'я не у всіх регіонах в пріоритеті.

"Реформа фінансування охорони здоров'я спрямована на те, щоб підвищити справедливість доступу до медичної допомоги в різних областях, – каже він. – Це забезпечать передача фінансування на національний рівень (за єдиними тарифами) і введення гарантованого пакету медпослуг".

Реклама

new_image_594

Ліки. Зменшують витрати на них лікарняні каси

Негативні звички: тиснуть ожиріння і кров

Як і рік тому, найпоширеніший вид скринінгу (медогляд з метою профілактики) в Україні – флюорографія (воно і зрозуміло – її роблять в районках примусово). Протягом минулого року її зробили 56% українців (а роком раніше – 60%). 48% жінок ходили на плановий огляд до гінеколога (в 2016-му – 51%), і тільки 18% зробили мамографію – найважливіше для раннього виявлення раку грудей обстеження. З чоловіками ще гірше: в уролога побувало всього 24%. І тільки 44% громадян в країні, де дві третини смертей за рік трапляються через серцево-судинні захворювання (перше місце в Європі за цим показником), сходили на профілактичну електрокардіограму. Зате бормашини українці бояться більше, ніж інфаркту: 40% громадян знайшли час на похід до стоматолога не через гострий біль.

ВАКЦИНАЦІЯ. За даними різних досліджень, позитивне ставлення до вакцинації зросло з 28% в 2008 році до 84% в 2017-му (за даними Індексу – до 79%), говорить Анна Суходольська, керівник програм комунікації та розвитку ЮНІСЕФ в Україні. Найчастіше, як показує Індекс, батьки відмовляються від вакцинації через хворобу дитини.

"Приводом для цього часто служить навіть легка застуда, – каже вона. – А згідно з міжнародними практиками, щеплення можна робити при нежиті і з температурою до 38 градусів".

Також справі дуже шкодять страхи і міфи про якість та безпеку вакцин. Нерідко паніку сіють самі медпрацівники, каже Суходольська, і Київ – лідер за кількістю медиків, що відговорюють батьків від вакцинації (21%). В результаті 37% столичних дітей втратили щеплення в минулому році.

"На жаль, це говорить про низький рівень освіти медперсоналу і таку ж якість консультацій, – пояснює вона. – Наші 10-річні дослідження показують, що батьки цілком довіряють педіатрам. Що б не розповідали медіа та соцмережі, невпевнені слова педіатра про якість або доцільності вакцинації впливають на мам сильніше".

Реклама

І навпаки: якщо медперсонал міг чітко пояснити наслідки вакцинації, нормальну реакцію, проблем не виникало.

"Дуже складна ситуація в Івано-Франківській області (39% відмов). Був випадок, в родині всі 7 дітей не були щеплені, по черзі перехворіли, але, коли медик попрацював з батьками, мама привела всіх на щеплення", – розповідає Суходольська.

ПРОТИ ІНСУЛЬТУ ТА ДІАБЕТУ. Знання – важлива зброя в руках пацієнта, але українці опановувати ними не поспішають. У нас повний провал по знаннях симптомів інсульту (та хоча б двох з них). У 2017 році лише 59% людей змогли назвати 2 ознаки інсульту, порівняно з 2016-им (50% обізнаних) зсуву майже немає. У Сумській області "грамотних" всього 10%!

"Дослідження виявило дуже цікаві деталі: незнання жодного симптому інсульту зафіксували навіть у 10% людей (а це багато!), які вже пережили інсульт", – акцентує Тетяна Юрочко.

Зайва вага – теж важливий індикатор здоров'я нації. Він є у 36% дорослого населення України, а ще 19% страждають ожирінням, і ситуація за рік майже не змінилася.

"Порівняно з іншими країнами, відсоток людей із зайвою вагою некритичний (на тлі світової тенденції), – зазначає Отто Стойка. – Але орієнтуватися треба на відсоток людей з ожирінням, яке говорить про можливий метаболічний синдром, переддіабетний стан".

А їх досить багато, каже Олена Дорошенко, спеціаліст Світового банку з питань охорони здоров'я, харчування населення в Білорусі, Україні та Молдові.

"І головне – люди з ожирінням залишаються ними, навіть якщо у них діагностували гіпертонію, діабет і т.п. Тобто висновків не роблять", – розводить руками Олена.

ЩО З ТИСКОМ. Серцево-судинні хвороби вбивають українців, тому що вони ігнорують профілактику, ранню діагностику і їх лікують неправильно, каже Дорошенко. Протягом минулого року хоча б раз вимірювали тиск 78% населення, 34% мають проблеми з високим тиском, лише 28% пацієнтів отримали рекомендації лікаря. 10% українців тимчасово стабілізували тиск і приймають ліки симптоматично (а треба б постійно).

"Частина людей, знаючи про проблему, не йде до лікаря, деякі дізнаються про гіпертонію, але не отримують поради лікуватися. Можливо, це якраз ті лікарі, які подобаються пацієнтам тим, що не вимагають змінити спосіб життя, кинути шкідливі звички і придбати здорові, – міркує Олена Дорошенко. – Це виливається в інфаркти, інсульти і тяжкі їх наслідки".

А в цілому те, що успішно контролюється в інших країнах Європи, величезна біда в Україні.

new_image2_585

Щеплення. У Європі роблять навіть при нежиті і температурі 38, у нас застуда означає медвідведення

Медреформа: її хочуть вже менше

У 2016 році 93% українців вважали, що медицині терміново потрібна реформа, а в 2017 – тільки 84 (23% відзначають, що вона вже проводиться).

"Люди чекають змін, але не завжди погоджуються з тими, що їм пропонують. Деякі нововведення населення не підтримує, і тут МОЗ потрібно більше працювати з лікарями, – ділиться думкою Олександра Бетлій, провідний науковий співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій. – Багато терапевтів і сімейних лікарів самі бояться змін, а їх авторитет великий. Ми проводили аналіз підтримки реформи в пілотних областях: якщо лікар первинки критикував її, то пацієнти теж, якщо підтримував – люди йшли за ним".

Медтуризм: до нас теж їдуть

За офіційними даними, в 2015-2016 роках близько 120 тис. українців виїжджало на лікування за кордон.

"Точної статистики немає: чимало українців поєднують візити в клініки з діловими і туристичними поїздками, – каже з цього приводу президент Української асоціації медтурізма Віолетта Янишевська. – І тенденція останнього року показує зростання кількості українських медтуристів приблизно на третину (що характерно і для інших країн). Їдуть часто в Ізраїль, Німеччину, Туреччину, Угорщину, Австрію, Польщу, Іспанію, Італію, Швейцарію".

Найбільш затребувані напрямки – онкологія, онкогематологія, трансплантація кісткового мозку і органів, нейрохірургія, діагностика генетичних захворювань, малоінвазивні операції (з використанням високотехнологічного обладнання: наприклад, Robot Da Vinci, True Beam).

НЕ ВАЛОМ ПІДПЕРЕЗАНИЙ. Але, паралельно, Україна приймає пацієнтів із Західної Європи, США, Ізраїлю, Великобританії, арабських країн, Китаю.

"Вартість медпослуг у нас на 30-70% нижче, ніж в цих країнах, а в якості наші не поступаються багатьом закордонним клінікам", – говорить Віолетта Янишевська.

Зараз, за словами президента УАМТ, в цій сфері працює 70-100 спеціалізованих клінік України, які щорічно приймають близько 45-50 тис. іноземців (в основному вихідців з країн колишнього СРСР). Їх приваблюють тут репродуктивна медицина, стоматологія, офтальмологія, естетична медицина, косметологія, пластична хірургія, можливість використання банку пуповинної крові, стовбурових клітин. Середній чек для іноземця в такій українській клініці, між іншим, – $ 2-2,5 тис., і кращі клініки України заробляють на в'їзному медтуризмі (лікувальний сегмент) близько $ 100-125 млн на рік (плюс 175-200 – санаторії).

new_image3_504

Robot Da Vinci. Цього дива техніки поки в наших клініках немає

Всі подробиці в спецтемі Вакцинація від коронавірусу

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти